Справа № 2-464/2010 р.

РІШЕННЯ

іменем України

26 жовтня 2010 року                                                                                            м. Носівка

Носівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого – судді Дикого В.М.,

за участі секретаря с/з Герасимчук Н.Ю.,

позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Носівського районного суду Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Лихачівської сільської ради Носівського району про визнання права власності на житловий будинок,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 подав до Носівського районного суду Чернігівської області позовну заяву про визнання права власності на житловий будинок, який розташований в АДРЕСА_1 Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3, яка володіла вказаним будинком. Позивач є спадкоємцем померлої за заповітом. Оскільки спадкодавець за життя не зареєструвала майнові права на спірний будинок, то позивач не може оформити право власності на це майно в порядку спадкування через нотаріальну контору. Тому ОСОБА_2 просив визнати за ним право власності на будинок судовим рішенням.

В судовому засіданні позивач підтримав позов та пояснив, що після смерті ОСОБА_3 він вчинив дії, які свідчать про прийняття спадщини. Це підтверджується рішенням Носівського районного суду Чернігівської області від 29 травня 2008 року. Однак, через відсутність правовстановлюючих документів на спірний будинок оформити право власності на нього у нотаріальній конторі неможливо.

Представник Лихачівської сільської ради Носівського району в судове засідання не з’явився. Голова сільської ради направила до суду заяву, в якій вказала, що визнає позов і просить розглядати справу у відсутності представника відповідача.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, які містяться в справі, суд приходить до наступного.

Відповідно до положень абзацу 6 пункту 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», за змістом частини четвертої статті 174 ЦПК у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.

Відповідно до положень абзацу 3 пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з’ясування і дослідження інших обставин справи.

Відповідач без застережень визнав позов в повному обсязі. Оцінивши представлені докази, суд приходить до висновку, що визнання позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому суд приймає визнання відповідачем позову та задовольняє позов.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 174, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на житловий будинок з надвірними будівлями вартістю 23552 гривні, який розташований в АДРЕСА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя                                                             В.М. Дикий