Справа № 2а-142/2010 р.
ПОСТАНОВА
іменем України
29 жовтня 2010 року м. Носівка
Носівський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого – Дикого В.М.,
за участі секретаря с/з Недолуги Д.С.,
позивача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Носівського районного суду Чернігівської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Носівському районі Чернігівської області про перерахунок та виплату пенсії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 подав до Носівського районного суду Чернігівської області адміністративний позов, в якому просив зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Носівському районі Чернігівської області здійснити перерахунок та виплатити йому пенсію з урахування положень ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що він є інвалідом 3 групи. Захворювання позивача пов’язане з впливом аварії на ЧАЕС. ОСОБА_2 відноситься до І категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Позивач вважає, що Управління Пенсійного Фонду України в Носівському районі Чернігівської області виплачує йому пенсію значно меншу, ніж передбачено в ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», звертався до відповідача з заявою про перерахунок пенсії. Управління Пенсійного Фонду України в Носівському районі Чернігівської області дало відповідь, що ОСОБА_2 пенсія виплачується згідно з положеннями Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік», а тому законних підстав для підвищення пенсії немає. Тому ОСОБА_2 просив зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Носівському районі Чернігівської області, починаючи з 13 квітня 2010 року здійснити перерахунок та виплатити йому пенсію з урахування положень ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та пояснив, що він неодноразово письмово звертався до Управління Пенсійного Фонду України в Носівському районі Чернігівської області з заявою про перерахунок пенсії, однак відповідач весь час відмовляв йому в цьому, посилаючись на положення інших нормативно-правових актів.
Начальник Управління Пенсійного Фонду України в Носівському районі Чернігівської області направила до суду заперечення проти позову, де вказала, що ОСОБА_2 виплачується пенсія в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету». У 2008 році набрали чинності зміни до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», які зменшили розмір пенсій. Тому відповідач вважає, що суду слід відмовити в задоволенні позовних вимог.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках передбачених законом.
ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 1) (а.с. 5) та громадянином, захворювання якого пов’язане з наслідками чорнобильської катастрофи (а.с. 5, 6). ОСОБА_2 безстроково встановлена третя група інвалідності (а.с. 6).
Згідно преамбули Закону України № 796-XII від 28 лютого 1991 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», цей Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
Ст. 49 Закону № 796-XII передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (у редакції Закону України від 06.06.96 р. № 230/96-ВР) передбачає, що особам, віднесеним до 1 категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у відповідних розмірах, зокрема інвалідам ІІІ групи – 50 процентів мінімальної пенсії за віком. Виплата зазначеної пенсії, відповідно до ст. 53 даного Закону, здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Нормами статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (у редакції Закону України від 06.06.96 р. № 230/96-ВР) визначені розміри державної пенсії особам, віднесеним до 1 категорії. Згідно ч. 3 ст. 54 цього Закону, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів III групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 6 мінімальних пенсій за віком.
Законом України № 107-VI від 28 грудня 2007 року «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до Закону № 796-XII внесено ряд змін: ст. 50 Закону було викладено у новій редакції, до ст. 54 цього Закону було внесено зміни.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року щодо внесення змін, зокрема і до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх діючи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок – скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. Положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Крім того, Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.
Отже, з 22 травня 2008 року ст.ст. 50, 54 Закону України № 796-XII від 28 лютого 1991 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» діють у редакції Закону України № 230/96-ВР від 06 червня 1996 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає, що при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають ст.ст. 50 та 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (у редакції Закону України № 230/96-ВР від 06 червня 1996 року).
Суд не бере до уваги посилання відповідача на ч. 5 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою передбачено, що порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлений цим же Законом.
Оскільки пенсія позивачу має визначатися виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком, тому відповідачем протиправно було відмовлено позивачу у перерахунку пенсії.
Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання допомоги на оздоровлення основані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Як свідчить позиція Суду ЄС у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов’язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов’язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов’язана з іншим принципом – відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов’язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку це надання допомоги на оздоровлення особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.
Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) зміст прав і свобод людини – це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини – це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.
Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод – це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.
Наділивши соціальною гарантією осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, держава таким чином взяла на себе зобов’язання забезпечити належний матеріальний рівень цих осіб.
Тобто, між позивачем і державою встановлено певний правовий зв'язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов’язання держави забезпечити соціальний захист осіб, які постраждали і є інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно зі статтею 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 99, 162, 163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в Носівському районі Чернігівської області, які виразилися у невірному нарахуванні та виплаті з 13 квітня 2010 року ОСОБА_2, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) і захворювання якої пов’язане з наслідками Чорнобильської катастрофи (ІІІ група інвалідності), державної та додаткової пенсії.
Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Носівському районі Чернігівської області перерахувати з 13 квітня 2010 року державну пенсію ОСОБА_2, як особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) і захворювання якої пов’язане з наслідками Чорнобильської катастрофи (ІІІ група інвалідності) та забезпечити її виплату відповідно до ст. 54 Закону України Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (у редакції Закону України № 230/96-ВР від 06 червня 1996 року), не нижче 6 мінімальних пенсій за віком.
Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Носівському районі Чернігівської області перерахувати з 13 квітня 2010 року додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю ОСОБА_2, як особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) і захворювання якої пов’язане з наслідками Чорнобильської катастрофи (ІІІ група інвалідності) та забезпечити її виплату відповідно до ст. 50 Закону України Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (у редакції Закону України № 230/96-ВР від 06 червня 1996 року), в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення.
Десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду Управлінням Пенсійного Фонду України в Носівському районі Чернігівської області обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді.
Суддя В.М. Дикий