№ провадження 2/646/85/2021

Справа № 646/2111/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2021 року                                                                         м. Харків

Червонозаводський районний суд міста Харкова в складі:

головуючий суддя                Єжов В.А.

при секретарі                        Яріш Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, ОСОБА_2 про приведення об`єкту нерухомого майна у попередній стан,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовом, яким просить зобов`язати відповідча ОСОБА_1 здійснити перебудову нежитлового приміщення літ. «Г-2» по АДРЕСА_1 , в стан, що існував до початку реконструкції та відповідає поверховому плану на нежитлову будівлю літ. «Г-2», загальною площею 218,8 кв.м., по АДРЕСА_1 , виготовленого КП «Харківське міське БТІ» та стягнути судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначено, що 27.03.2017 Інспекцією, на підставі звернення ОСОБА_3 від 07.03.2017, що надійшло на електронну пошту Харківської міської ради проведено позапланову перевірку дотримання законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті по АДРЕСА_1 . За результатами перевірки встановлено, що згідно договору купівлі продажу від 17.04.2015 №885 нежитлові приміщення другого поверху №V, 20-:-34, 23в, 31а загальною площею 218,8 кв.м., розташовані в нежитловій будівлі літ. «Г-2» за адресою: АДРЕСА_1 належать ОСОБА_1 .

Інспекцією також встановлено, що в єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих і будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів Державної архітектурно-будівельної інспекції України, інформація щодо об`єкта за вказаною адресою відсутня. За результатами виїзду було встановлено, що будівельні роботи не проводились.

22.05.2017 на адресу Інспекції надійшла колективна заява від ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 щодо початку демонтажних робіт на другому поверсі нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 . На підставі цієї колективної заяви було призначено проведення позапланової перевірки.

Під час перевірки візуальним оглядом встановлено факт виконання будівельних робіт у двоповерховій нежитловій будівлі літ. «Г-2» по АДРЕСА_1 , а саме: у нежитлових приміщеннях другого поверху демонтовані вікна та двері, внутрішнє оздоблення, демонтована існуюча конструкція двоскатної покрівлі, над рівнем другого поверху виконаний монолітний залізобетонний пояс по периметру будівлі і розпочато роботи по влаштуванню стін з керамічної цегли на висоту орієнтовано 1,20 м з улаштуванням віконних отворів (будівництво мансардного поверху). Тобто має місце зміна конфігурації вищезазначеного об`єкту за наслідками виконання будівельних робіт.

У відповідності до ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», капітальний ремонт-сукупність робіт на об`єкті будівництва, введеному в експлуатацію в установленому порядку, без зміни його геометричних розмірів та функціонального призначення, що передбачають втручання у несучі та огороджувальні системи при зміні або відновленні конструкцій чи інженерних систем та обладнання у зв`язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення його експлуатаційних показників, а також благоустрій територій.

Реконструкція у відповідності до зазначених ДБН – це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг.

Таким чином, будівельні роботи по влаштуванню стін з керамічної цегли з улаштуванням віконних отворів (будівництво мансардного поверху) на будинком літ. «Г-2» по АДРЕСА_1 відбуваються зі зміною зовнішньої конфігурації будівлі та відносяться до виду будівництва – реконструкцію, у зв`язку з чим для їх проведення забудовником мали бути отримані містобудівні умови та обмеження в Управлінні містобудування та архітектури, а п. 27 Переліку об`єктів будівництва, для проектування який містобудівні умови та обмеження не надаються, застосуванню в даному випадку не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, наказом Інспекції від 16.06.2017 №188 декларація про початок виконання будівельних робіт по об`єкту: «Капітальний ремонт нежитлових приміщень другого поверху та покрівлі в будинку літ. «Г-2» за адресою: АДРЕСА_1 » зареєстроване 04.04.2017 за №ХК 082170932806 була скасована.

ФО-П ОСОБА_1 , 16.06.2017 за вих.№1858/0/250-17 було направлено лист з вищевказаним наказом та запропоновано в термін до 26.06.2017 прибути до Інспекції, для розгляду питання проведення будівельних робіт на об`єкті. У вищенаведений строк ОСОБА_1 не з`явилась

Крім того, Інспекцією внаслідок виявлення порушень вимог законодавства складено протокол від 26.10.2017 та видано припис ОСОБА_1 у термін до 27.12.2017 усунути допущене порушення, шляхом набуття права на виконання будівельних робіт із забезпеченням здійснення авторського та технічного нагляду та привести об`єкт у попередній стан та видано припис про негайне зупинення будівельних робіт.

У зв`язку з відмовою ФО-П ОСОБА_1 від отримання акту, протоколу, припису, складеними за результатами позапланової перевірки, документи були направлені їй поштою.

Згоду на невиконання відповідачем вимог законодавства представник позивача вимушений звернутися до суду.

Відповідно до статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі.

Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки. Речі поділяються на рухомі та нерухомі. До нерухомих речей належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення(статті 179,181 ЦК України).

Згідно з положеннями статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Статтею 331 ЦК України передбачено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Таким чином, для того, щоб новостворене майно стало об`єктом цивільно-правових відносин, потрібно виконання трьох умов: 1) завершення будівництва; 2) прийняття до експлуатації; 3) державна реєстрація.

Доки ці умови не виконано, особа вважається лише власником матеріалів, обладнання тощо, яке було використано у процесі цього будівництва (створення майна) (частина третя статті 331 ЦК України).

Відповідно до статті 376 ЦК України самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Вимоги особи, яка самочинно збудувала нерухоме майно, або заінтересованої особи, що не пов`язані з правом власності на ці будівлі, зокрема, про визнання права на матеріали, одержані при їх знесенні, підлягають розгляду судами на загальних підставах.

Отже, метою знесення об`єктів самочинного будівництва за позовом суб`єкта владних повноважень є не перехід права власності на ці об`єкти, а приведення будівництва у відповідність до імперативних вимог публічно-правових норм, направлених на захист суспільних інтересів.

Зважаючи на викладене, спір, який є предметом даного розгляду не пов`язаний з вирішенням питання щодо речового права, а є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб`єкта владних повноважень, який реалізовував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції стосовно виявлення факту самочинного будівництва та усунення порушень шляхом знесення самочинно збудованих об`єктів містобудування. Справа за позовом такого суб`єкта належить до компетенції адміністративних судів.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Leo Zand v. Austria» (заява N 7360/76) висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України (у редакції Закону № 2147-VIII) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, визначальним критерієм віднесення справи до справ адміністративної юрисдикції є наявність стороною у справі суб`єкта владних повноважень та виконання ним у спірних відносинах управлінських функцій.

Водночас за приписами пункту 7 частини першої статті 4 КАС України (у редакції Закону № 2147-VIII) суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно з пунктом «б» частини першої статті 31 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчим органам міських рад делеговано повноваження у галузі будівництва, а саме: прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів у порядку, встановленому законодавством; організація роботи, пов`язаної зі створенням і веденням містобудівного кадастру населених пунктів; здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об`єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу; здійснення контролю за забезпеченням надійності та безпечності будинків і споруд незалежно від форм власності в районах, що зазнають впливу небезпечних природних і техногенних явищ та процесів; організація охорони, реставрації та використання пам`яток історії і культури, архітектури та містобудування, палацово-паркових, паркових і садибних комплексів, природних заповідників; вирішення відповідно до законодавства спорів з питань містобудування.

Зазначений висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2018 року № 11-251апп18.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що Харківська міська рада є суб`єктом владних повноважень, оскільки здійснює делеговані повноваження. Враховуючи вказане, спір у справі слід розглядати за правилами адміністративного судочинства, оскільки юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи за участю виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, які виникають під час виконання делегованих повноважень у сфері державного контролю за дотриманням законодавства у галузі будівництва.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Правова норма п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України передбачає, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, клопотання представника відповідач про закриття провадження у цій цивільній справі підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 255, 258-261 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у цивільній справі за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, ОСОБА_2 про приведення об`єкту нерухомого майна у попередній стан - закрити.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через Червонозаводський районний суд м.Харкова (згідно з пп.15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України).

Ухвала набирає законної сили після закінчення 15-денного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга не була подана, або за результатами апеляційного розгляду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день його її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Єжов В.А.