Справа № 483/1152/21

Провадження № 2/483/529/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2021 року м.Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Куцарова В.І.,

за участі секретаря судового засідання Шилінскас О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Очакові в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк", треті особи без самостійних вимог приватний нотаріус Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Булахевіч Степан Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Афенді В.П., звернулася до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області з позовною заявою до акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк", треті особи без самостійних вимог приватний нотаріус Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Булахевіч Степан Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позову вказує, що на виконанні приватного виконавця Булахевіча С.В. перебуває виконавче провадження ВП №62602857 про стягнення з неї на користь АТ "ПУМБ" заборгованості в розмірі 56220,43 грн. У відповідності з виконавчим написом, вчиненим 07.05.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., з неї підлягає стягненню кошти за кредитним договором № 10011532591401 від 24.01.2020 року, укладеним з ПАТ "ПУМБ", правонаступником якого є АТ "ПУМБ". Позивачка повідомлень, претензій, вимог від відповідача не отримувала. Зазначила, що весь час сплачувала кошти за кредитними зобов`язаннями.

Посилаючись на викладене, позивачка просилавизнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню та стягнути на її користь судові витрати.

Позивачка та її представник у судове засідання не з`явилися. Від представника позивачки надійшла заява, у якій він просив справу розглядати без його участі.

Представник відповідача акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк", у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у своєму клопотанні, що надійшло на електронну адресу суду 14.09.2021 року, представник позивача просив справу розглянути за відсутності представника Банку за наявними матеріалами справи. Процесуальним правом надати відзив на позов або письмові пояснення по суті предмету спору не скористався.

Треті особи - приватний нотаріус Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Булахевіч С.В. у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Ухвалою суду від 18.08.2021 року від приватного нотаріуса Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., витребувано належним чином засвідчену копію виконавчого напису вчиненого 07 травня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 5399, а також копії документів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис; від АТ "ПУМБ" - завірену належним чином копію кредитної справи; розрахунок заборгованості за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_1 .

Станом на час розгляду справи ухвала суду приватним нотаріусом Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. не виконана.

Як вбачається з довідки "Укрпошти" про причини повернення листа, приватний нотаріус Грисюк О.В. відмовилася від його отримання.

На виконання ухвали суду 14 вересня 2021 року на електронну пошту суду від відповідача АТ "ПУМБ" надійшли копія кредитної справи, розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 1001532591401 від 24 січня 2020 року, зі змінами та доповненнями до нього станом на 19.02.2021 року включно.

Дослідивши надані докази, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що 07.05.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського нотаріального округу Грисюк О.В. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 5399 про стягнення з ОСОБА_1 яка є боржником за Кредитним договором № 1001532591401 від 24 січня 2020 року, укладеним з ПАТ "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" правонаступником усіх прав та обов`язків якого є АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРСИТВО " ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК", заборгованості за період з 27 липня 2020 року по 19 лютого 2021 року в сумі 55720,43 грн.(а.с.14).

31 травня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Булахевічем С.В. було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 , що отримує дохід у ТОВ "ЗЕМЕДІА", з відрахуванням 20 відсотків доходу боржника (а.с.17).

Відповідно ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до ст. 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішення справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.

У п. 10 «Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» від 07.02.2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснено, що однією з об`єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу. Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред`явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з`ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.

Згідно з п. 2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року, № 1172 для одержання виконавчого напису про стягнення кредитної заборгованості кредитором надаються оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі № 754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі, суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

З матеріалів справи не вбачається, і сторонами у справі не на надано доказів, що при вчиненні напису нотаріус отримував від відповідача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед АТ "ПУМБ", зазначений у написі, є безспірним. Наведені обставини також вказують на те, що розмір кредитної заборгованості, зазначений нотаріусом в оспорюваному виконавчому написі, не є безспірним, оскільки позивачка звернулася одразу до суду після початку стягнення з неї заборгованості по виконавчому напису нотаріуса, заперечила наявність боргу, це є достатньою правовою підставою для визнання даного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, а відповідач не позбавляється можливості вирішити спірні питання у позовному провадженні.

Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, приймаючи до уваги, що виконавчий напис приватного нотаріуса був вчинений в порушення вимог Закону «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивачки.

За встановлених обставин оспорюваний виконавчий напис слід визнати таким, що не підлягає виконанню.

Крім того, позивачка просить стягнути з відповідача на її користь судові витрати.

Відповідно до ч.1ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

02 липня 2021 року між адвокатом Афенді В.П. та Гавриленко Н.В. було укладено договір про надання юридичної допомоги (а.с.18).

Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Статтею 1 Закону України від 20 грудня 2011 року «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» визначено граничний розмір витрат на правову допомогу.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті12,46,56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Судом встановлено, що позивачем, окрім договору про надання правової допомоги від 02 липня 2021 року, надано квитанцію від 23.07.2021 року на суму 3000 грн., копію ордеру серії ВЕ № 1040683 (а.с.18-20).

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням викладеного, суд стягує з відповідача на користь позивачки 3000 грн. витрати на правову допомогу та 908 грн. сплаченого судового збору.

Керуючись ст. 12, 13, 141, 258, 259 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Цивільний ОСОБА_1 до акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк", треті особи без самостійних вимог приватний нотаріус Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Булахевіч Степан Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 07 травня 2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, зареєстрований в реєстрі №5399, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" заборгованості.

Стягнути з Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" (код ЄДРПОУ 14282829) на користь ОСОБА_1 в рахунок витрат на правову допомогу 3000 (три тисячі) гривень, в рахунок сплаченого судового збору 908 (дев`ятсот вісім) гривень, а всього 3908 (три тисячі дев`ятсот вісім) гривень.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий