Справа № 184/1278/21

Номер провадження 2/184/500/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2021 рокум. Покров

Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді – Гукової Р.М,

за участю секретаря судового засідання – Поліщук О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Приватного акціонерного товариства «ПРИВАТБАНК» (м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50), третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслана Олеговича (м. Київ, вул. Лютеранська, 3, нежилі прим. 3 №1 по №5 (група прим. № 31) (в літ. А), офіс 31), Покровський міський відділ Державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Центральна, 18) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 23.11.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. було вчинено виконавчий напис № 22679 про стягнення з позивача на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості у розмірі 122964,80 грн. На підставі зазначеного виконавчою напису 28.05.2019 року державним виконавцем Покровського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Совою Л.А. було відкрито виконавче провадження № 59218864. Вказаний виконавчий напис нотаріуса позивач вважає таким, що не підлягає виконанню з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчою напису та з підстав неправомірності вимог стягувача, оскільки нотаріус при вчиненні виконавчого напису не дотримався вимог ст.ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат», а саме не перевірив безспірність заборгованості позивача перед ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», а також позивача не було повідомлено про суму боргу. Крім того, позивач не отримував від ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» повідомлення-вимоги про усунення порушень, про наявність заборгованості перед відповідачем позивач дізнався тільки з постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 28.05.2019 року. До цієї дати позивач не отримував від приватного нотаріуса або від відповідача будь яких повідомлень про наявність у позивача заборгованості на зазначену суму. Крім того, вказує на те, що нотаріусом вчинено виконавчий напис на суму боргу поза межами строку позовної давності. Також вказує на те, що виконавчий напис вчинений на договорі, який не посвідчений нотаріально, що є порушенням вимог чинного законодавства.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав заяву про розгляд справи за відсутності представника АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Крім того, надав відзив, згідно якого проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі, посилаючись на безпідставність останнього. Так, відповідач вказує, що станом на 07.09.2017р. позивач мав заборгованість перед відповідачем в сумі 138 256,41 грн., що стало підставою для звернення до приватного нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису та надано всі передбачені чинним законодавством для цього документи (кредитний договір №б/н від 03.03.2011р., що складається із заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підпису та відбитку печатки від 03.03.2011р., Умов та Правил надання банківських послуг за послугою «Кредитний ліміт» та Тарифів Банку, що розміщені на загальнодоступному офіційному сайті відповідача; засвідчена стягувачем виписка-рахунок з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; вимога про усунення порушень, доказ направлення вимоги позичальнику). Крім того, вказує, що відповідач направив на адресу позивача вимогу про усунення порушень від 03.10.2017р. цінним листом з трек-кодом 4903896733450. Також, вказує, що спір по рішенню Орджонікідзевського міського суду від 12.07.2019р. по справі №184/723/18 стосувався стягнення боргу з ОСОБА_1 по договору від 20.10.2010р., а виконавчий напис від 23.11.2017р. №22679 вчинено про стягнення боргу з ОСОБА_1 по договору від 03.03.2011р.

Треті особи на стороні відповідача, які не заявляють позовних вимог щодо предмета спору Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, Покровський міський відділ Державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Дніпро) в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили. Представник Покровського міського відділу Державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 03.03.2011р. між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір банківського обслуговування №б/н шляхом підписання заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підпису та відбитку печатки від 03.03.2011р.

Як вказує відповідач, станом на 07.09.2017р. у позивача утворилася заборгованість перед відповідачем в сумі 138 256,41 грн., що стало підставою для звернення до приватного нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису.

Так, 31.10.2017р. ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Р.О. з заявою про вчинення виконавчого напису про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості в сумі 122 964,80 грн.

До вказаної заяви ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» було надано: копія кредитного договору; дві копії засвідченої виписки з особового рахунку боржника; копія вимоги про усунення порушень за кредитним договором; копія розрахункового документу про оплату послуг поштового зв`язку; копія опису вкладень в цінний лист; копія довіреності представника АТ КБ «ПРИВАТБАНК»; копія паспорту представника АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

23.11.2017р. Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. вчинено виконавчий напис про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості у розмірі 122 964,80 грн.

На підставі вказаного виконавчого напису, ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до начальника Покровського міського відділу Державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) з заявою про відкриття виконавчого провадження

У свою чергу, державний виконавець Державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №59218864 про стягнення з боржника ФОП ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості у розмірі 122 964,80 грн.

Крім того, постановою державного виконавця Державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 28.05.2019р. накладено арешт на майно боржника ОСОБА_1

17.12.2019р. державний виконавець Державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), керуючись п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

При вирішенні вказаного цивільного спору, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, передбачено порядок вчинення виконавчих написів. Відповідно до п.п.1.1, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою КМУ України від 29.06.99 № 1172.

Так, 29.06.1999 року постановою КМУ від № 1172 був затверджений Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

З моменту прийняття даної постанови та до 10.12.2014р. була чинна редакція Переліку, згідно якої стягнення кредитної заборгованості на підставі виконавчих написів було можливе тільки за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також звернення стягнення на заставлене майно. 10.12.2014р. набула чинності постанова КМУ від 26.11.2014р. №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, зокрема, перелік був доповнений новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», відповідно до якого дозволено вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено заборгованість, для чого стягував повинен надати: оригінал кредитного договору та засвідчену стягувачем виписку з рахунку боржника із зазначенням заборгованості.

Водночас, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017р. по справі №826/20084/14, яка залишена в силі ухвалою колегії суддів Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017р., про визнання незаконним та нечинним п.1 та п.2 постанови КМУ від 26.11.2014р. №662, визнано незаконним та нечинним, зокрема, розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», а відтак Перелік діє у попередній редакції, яка не передбачає можливості вчинення виконавчого напису на нотаріуса на нотаріально не посвідченому кредитному договорі.

Як вбачається із матеріалів справи, укладений між позивачем та АТ КБ «ПРИВАТБАНК» договір №б/н від 03.03.2011р., що був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, і відтак виконавчий напис був вчинений з недотриманням вимог чинного законодавства.

Крім того, слід зазначити, що згідно ст.88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає у тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.

Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи у частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити і зазначити у рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Наведена правова позиція сформована Верховним судом, яка викладена у постанові від 06 травня 2020 року по справі № 320/7932/16-ц.

Наведене вище свідчить про те, що нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми ст. 88 Закону України «Про нотаріат».

Разом з тим, з наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості (який було надано приватному виконавцю Швецю Р.О. при вчиненні виконавчого напису) неможливо встановити періоди виникнення та існування конкретної суми основного боргу (зокрема, дати виникнення боргу, дати часткового чи повного погашення заборгованості, кількість днів прострочення конкретного платежу та суми боргу по кожному платежу окремо); періоди нарахування заявлених до стягнення відсотків, відсоткову ставку, по якій останні були нараховані, суми нарахувань по відсотках по кожному простроченому періоду, а також підстави, порядок та періоди здійснених нарахувань по штрафних санкціях, з огляду на що відсутня можливість здійснення перевірки правильності проведених стягувачем нарахувань по сумі основного боргу відсотках та штрафних санкціях.

Також, як вбачається із умов кредитного договору, сума обов`язкового мінімального платежу, порядок повернення заборгованості та сплата відсотків за користування кредитом визначається Тарифами банку, які у свою чергу, ані нотаріусу, ані суду відповідачем надані не були, що унеможливлює здійснення перевірки правильності проведених відповідачем нарахувань.

Відповідно до оспорюваного виконавчого напису, строк за який проводиться стягнення заборгованості зазначено з 03.03.2011р. по 07.09.2017р.

Отже, із наведеного вбачається, що нотаріусом вчинено виконавчий напис на суму боргу поза межами строку позовної давності, що у свою чергу свідчить про порушення вимог Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Також слід зазначити, що на підтвердження суми заборгованості стягувачем нотаріусу було надано виписку з рахунку, яка сформована співробітником відповідача та не являється первинним бухгалтерським документом в розумінні ст..9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», з огляду на що та враховуючи правову позицію ВС, яка викладена у постанові від 28.03.2018р. по справі №910/3033/17, така виписка не є належним та допустимим доказом на підтвердження наявної у позивача заборгованості.

З урахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити та визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ст.158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 223, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ПРИВАТБАНК», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслана Олеговича, Покровський міський відділ Державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

Визнати виконавчий напис № 22679 вчинений 23.11.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості в сумі 122 964,80 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з відповідача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на користь держави судовий збір в сумі 908,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Орджонікідзевський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 15.09.2021 року.

Суддя Орджонікідзевського міського суду Р. М. Гукова