Справа № 709/842/21

2/709/393/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

16 вересня 2021 року смт Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Чубая В.В.,

за участі секретаря судового засідання - Кіян С.О.,

представника позивача - Пойди О.А. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом Іркліївської сільської ради (орган опіки та піклування) в інтересах малолітніх дітей - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про позбавлення батьківських прав, -

в с т а н о в и в:

Іркліївська сільська рада (орган опіки та піклування) (далі - позивач) звернулася до Чорнобаївського районного суду Черкаської області в інтересах малолітніх дітей - ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 з цивільним позовом до ОСОБА_6 (далі - відповідач) про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що на засіданні комісії з питань захисту прав дитини неодноразово розглядалося питання про доцільність передачі дітей, а саме ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 для подальшого виховання відповідачу. Однак пізніше встановлено, що відповідач, який раніше був судимий та перебував на обліку органу з питань пробації, на даний час підозрюється у вчиненні нових кримінальних правопорушень, у зв`язку з чим перебуває під домашнім арештом. Крім того, останній постійного заробітку та доходів не має, веде антисоціальний спосіб життя, не взмозі забезпечити умови для проживання, виховання і утримання своїх дітей. Так, органом опіки і піклування прийнято рішення про подання до суду матеріалів про позбавлення батьківських прав відповідача стосовно його малолітніх дітей у зв`язку з неналежним виконанням ним своїх батьківських обов`язків. На підставі викладеного, посилаючись на приписи законодавства, позивач просив позбавити батьківських прав відповідача стосовно його малолітніх дітей та стягнути з нього на користь опікуна аліменти на їх утримання в розмірі 1/2 частини усіх доходів (заробітку), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з часу вступу рішення в законну силу і до досягнення ними повноліття.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила задовольнити їх у повному обсязі з підстав, викладених у позові, проти заочного розгляду не заперечувала. Додатково пояснила, що вказаний позов подано виключно в інтересах дітей, оскільки позбавлення відповідача батьківських прав, який не виконує своїх батьківських обов`язків, дасть можливість влаштувати дітей у прийомну сім`ю.

Відповідач у судові засідання жодного разу не з`явився, про дату час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, причини неявки суду невідомі, жодних заяв чи клопотання до суду останній не надіслав, відзиву не подав.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з викладеного, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Судом встановлені наступні обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

Відповідач є батьком малолітніх дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 ,

ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копіями рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 27 грудня 2019 року у справі № 709/2008/19, що набрало законної сили (а.с. 5-6), а також повних витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 5 лютого 2020 року №№ 00025484176 (а.с. 7-8), 00025484620 (а.с. 9-10), 00025484422 (а.с. 11-13), від 20 лютого 2020 року 00025687012 (а.с. 14-15).

26 лютого 2021 року відповідач звернувся до позивача із заявою про надання висновку органом опіки і піклування про можливість передачі йому його малолітніх дітей для подальшого їх виховання (а.с. 16).

27 березня 2020 року позивачем прийнято рішення № 22, відповідно до якого ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 надано статус дітей, позбавлених батьківського піклування; вирішено службі у справах дітей Іркліївської сільської ради (позивача) забезпечити подальше їх влаштування, утримання і виховання (а.с. 28).

Іншим рішенням позивача від 19 травня 2021 року № 67 вирішено затвердити висновок про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача стосовно його малолітніх дітей та подати позовну заяву до суду (а.с. 30)

Згідно з висновком органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача стосовно його малолітніх дітей, що є додатком до рішення від 19 травня 2021 року № 67, з метою захисту прав та інтересів дітей, запобігання бездоглядності орган опіки та піклування вважає за доцільне клопотати перед Чорнобаївським районним судом Черкаської області про позбавлення відповідача батьківських прав стосовно його малолітніх дітей ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 31-32).

Під час складання вказаного висновку встановлено, що відповідач є засудженим та відбуває покарання за вироком суду у виді позбавлення волі з іспитовим строком, у зв`язку з чим перебуває на обліку органу з питань пробації, про що свідчить копія листа Чорнобаївського РС філії ДУ "Центр пробації" в Черкаській області від 13 травня 2021 року № 34/21/687-21 (а.с. 25). Відповідач 26 лютого 2021 року звернувся до позивача із заявою про повернення йому дітей. 16 березня 2020 року діти втратили статус дітей, позбавлених батьківського піклування у зв`язку з визнанням батьківства відповідача, однак 27 березня 2020 року дітям знову наданий статус дітей, позбавлених батьківського піклування внаслідок обрання відповідачу запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1

ст. 115 КК України, що підтверджується копією ухвали Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 21 березня 2020 року у справі № 709/451/20 (а.с. 26-27). При цьому відповідач надав копію ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 28 грудня

2020 року у справі № 709/1195/20 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт в нічний час (а.с. 17), який в подальшому був продовжений ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 червня 2021 року у справі № 709/1195/20 (а.с. 29). Однак під час обстеження житлово-побутових умов за місцем реєстрації відповідача за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що умов для проживання, виховання та розвитку дітей не створено. При цьому мати відповідача - ОСОБА_7 , яка постійно проживає та зареєстрована за вказаною адресою, негативно ставиться до проживання дітей в будинку, оскільки має на утриманні та доглядає за двома особами з інвалідністю, про що свідчить копія акту обстеження умов проживання від 27 квітня 2021 року (а.с. 18). Разом з тим у відповідача постійний заробіток відсутній, а тому коштів на придбання власного будинку і влаштування в ньому умов для проживання і утримання дітей немає. Водночас за даними медичного обстеження про стан здоров`я, фізичного і розумового розвитку, малолітні діти - ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 потребують особливого піклування, що підтверджується копіями витягів з історії розвитку дитини і висновків про стан здоров`я, фізичний та розумовий розвиток дитини (а.с. 19, 20, 21, 22, 23, 24).

Пунктами 1 і 2 ч. 1 ст. 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Відповідно до ч.ч. 2 і 3 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини; при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Згідно з п.п. 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Підпунктом 14 п. 27 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 (далі - Порядок), передбачено, що дитина втрачає статус дитини, позбавленої батьківського піклування, у разі поновлення піклування обох або одного з батьків на підставі, зокрема довідки про повернення матері, батька з місць позбавлення волі або звільнення з-під варти, заяви матері, батька, поданої районній, районній у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчому органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади, про повернення їм дитини та висновку цього органу про можливість передачі дитини для подальшого виховання матері, батькові.

Абзацом 2 пп. 14 п. 27 Порядку встановлено, що служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, на підставі заяви матері, батька, які повернулися з місць позбавлення волі, про повернення їм дитини обстежує їх житлово-побутові умови, перевіряє наявність або відсутність заробітку чи іншого доходу, про що складає відповідний акт, звертається до закладу, установи чи організації, що надає соціальні послуги дітям і сім`ям з дітьми (далі - соціальний заклад), та/або фахівця із соціальної роботи щодо забезпечення проведення оцінки їх потреб з метою встановлення спроможності матері, батька виконувати обов`язки з виховання дитини та догляду за нею та готує висновок районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади про можливість передачі дитини для подальшого виховання матері чи батькові.

Якщо за результатами розгляду питання про можливість передачі дитини матері, батькові, які повернулися з місць позбавлення волі, районна, районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади зробить висновок про неможливість передачі дитини для подальшого виховання матері, батькові служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, протягом двох місяців збирає документи, необхідні для порушення питання про позбавлення батьків їх батьківських прав. Такі документи можуть бути підготовлені також у разі, коли після повернення з місць позбавлення волі або звільнення з-під варти, батьки не звернулися із заявою про повернення дитини (абз. 3 пп. 14 п. 27 Порядку).

Судом встановлено, що за результатами розгляду питання про можливість передачі дітей відповідачу після звільнення його з-під варти орган опіки та піклування дійшов висновку про неможливість передачі дітей для виховання батькові у зв`язку з відсутністю необхідних умов для їх проживання, утримання, виховання, задовлення їх потреб.

З матеріалів справи вбачається, що діти перебувають у закладах утримання дітей досить тривалий час, однак відповідач після звільнення з-під варти батьківські обов`язки не виконує, а саме не цікавиться фізичним і духовним розвитком дітей та не піклується про нього, не переймається їх вихованням, зокрема не здійснив будь-яких дій, спрямованих на спілкування з ними, забезпечення їх додатковими продуктами харчування, надання матеріальної допомоги закладам утримання дітей з метою медичного догляду за дітьми, які цього потребують, та здійснення їх лікування.

Зазначені фактори в сукупності суд розцінює як відсутність виявлення відповідачем належного батьківського піклування та ухилення від виховання дітей, а тому позовні вимоги в частині позбавлення батьківських прав підлягають до задоволення, оскільки має місце порушення законних права та інтересів дітей.

З огляду на задоволення позовних вимог в частині позбавлення батьківських прав суд вважає за доцільне стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей.

Так, відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частинами 1 та 5 ст. 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Враховуючи те, що відповідач є батьком дітей, є здоровою, працездатною особою, принаймні суду протилежного недоведено, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення аліментів у розмірі 1/2 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Відтак аліменти підлягають стягненню з дня подання позовної заяви до суду, тобто з 21 липня 2021 року.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас згідно з п. 14 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.

При цьому п. 3 ч. 1 ст. 5 цього Закону від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.

За таких обставин з відповідача на користь держави підлягає до стягнення судовий збір за позовну вимогу про стягнення аліментів у розмірі 908,00 гривень.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265, 280 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав стосовно його дітей - ОСОБА_2 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь опікуна або установи, де перебуватимуть діти, аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі

1/2 всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21 липня 2021 року, і до досягнення ними повноліття.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави судовий збір у розмірі 908,00 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасником справи до або через відповідний суд.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя В.В. Чубай