СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2021 р.                                                                 Справа № 905/1224/17  

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя  Шевель О.В.

за участю секретаря судового засідання Курченко В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу арбітражного керуючого Костюка І.В. (вх. №1174 Д/2) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 17.03.2021 постановлену у приміщенні Господарського суду Донецької області суддею Чорненькою І.К. у справі № 905/1224/17

за заявою Публічного акціонерного товариства “Сбербанк”, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Хлібсервіс”, м. Донецьк

про банкрутство

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 17.03.2021 у справі №905/1224/17 відмовлено у задоволенні заяви арбітражного керуючого Костюка І.В. б/н від 01.02.20201 про виплату та стягнення грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора ТОВ “Хлібсервіс” за період з 23.01.2019 по 30.03.2020.

Відмовляючи у задоволенні заяви, судом першої інстанції встановлено відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення арбітражним керуючим фактичних дій щодо здійснення ліквідаційної процедури. Враховуючи, що ліквідаційна процедура в цій справі триває, звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс суду на затвердження не подався, а також з огляду на те, що докази розгляду звіту арбітражного керуючого Костюка І.В. про нарахування і виплату грошової винагороди у справі про банкрутство ТОВ «Хлібсервіс» за період з 23.01.2019 по 24.02.2020 комітетом кредиторів банкрута суду не надані, судом першої інстанції зазначено про передчасність вимог арбітражного керуючого Костюка І.В. про затвердження звіту арбітражного керуючого Костюка І.В. про нарахування і виплату грошової винагороди у справі про банкрутство ТОВ «Хлібсервіс» за період з 23.01.2019 по 30.11.2019 на загальну суму 87633,00 грн та за період з 01.12.2019 по 24.02.2020 на загальну суму 38414,00 грн.

Не погодившись в даною ухвалою, арбітражний керуючий Костюк І.В звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 17.03.2021 у даній справі та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву арбітражного керуючого Костюка І.В. про виплату та стягнення грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора ТОВ “Хлібсервіс” за період з 23.01.2019 по 30.03.2020.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю висновків суду першої інстанції обставинам даної справи та доказам на їх підтвердження. Заявник зазначає що, в матеріалами справи підтверджено виконання ним функцій ліквідатора та складення відповідних документів. Крім того, арбітражний керуючий посилається на проведення 02.12.2019 зборів комітету кредиторів банкрута, на яких його роботу визнано такою, що відповідає вимогам закону та інтересам кредиторів, схвалено на звіт про нарахування основної винагороди у розмірі 87633, 00 грн за період з 23.01.2019 по 30.11.2019.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.04.2021 для розгляду даної апеляційної скарги сформовано колегією суддів у складі: головуючий суддя (суддя – доповідач) Фоміна В.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Шевель О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.05.2021 відкрито апеляційне провадження у даній справі, розгляд справи призначено на 24.06.2021.

26.05.5021 від ліквідатора ТОВ «Хлібсервіс» Іванюка О.М. надійшла заява (№6049) про проведення судового засідання без його участі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.06.2021, у зв`язку із відпусткою судді Крестьянінова О.О., для розгляду апеляційної скарги сформовано колегією суддів у складі: головуючий суддя (суддя – доповідач) Фоміна В.О., суддя Пуль О.А., суддя Шевель О.В.

23.06.2021 засобами електронного зв`язку від Костюка І. В. надійшла заява (№7218) про розгляд справи без його участі.

24.06.2021 засобами електронного зв`язку від кредитора – ТОВ «ТК Урожай», в особі ліквідатора ТОВ «ТК Урожай» Демчана О.І., надійшла заява про розгляд апеляційної скарги без його участі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.06.2021 відкладено розгляд справи на 27.07.2021.

05.07.2021 від ліквідатора ТОВ «Хлібсервіс» Іванюка О.М. надійшла заява (№7658) про проведення судового засідання без його участі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.07.2021 в судовому засіданні оголошено перерву до 14.09.2021.

16.08.021 від ліквідатора ТОВ «Хлібсервіс» Іванюка О.М. надійшла заява (№9502) про проведення судового засідання без його участі.

В судовому засіданні 14.09.2021 Костюк І.В. приймав участь в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів, підтримав апеляційну скаргу, просив суд її задовольнити, навів відповідні пояснення.

Інші учасники справи не з`явились, крім вищенаведених учасників справи, про причини неявки не повідомили.

Судом апеляційної інстанції вчинено всі необхідні дії щодо належного повідомлення учасників даної справи про розгляд апеляційної скарги 14.09.2021 шляхом направлення ухвал за адресами їх місцезнаходження, згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань.

Відповідно до статті 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що явка сторін обов`язковою судом не визнавалась та враховуючи належне повідомлення учасників даної справи, а також достатність матеріалів справи для об`єктивного, повного та всебічного розгляду апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги арбітражного керуючого Костюка І.В. на ухвалу Господарського суду Донецької області від 17.03.2021 у справі № 905/1224/17 без участі учасників справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Хлібсервіс” за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Отже, колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, заслухавши пояснення Костюка І.В., з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах, встановлених статтею 269 ГПК України, а також перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, встановила наступне.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 04.07.2017 за результатами підготовчого засідання порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Хлібсервіс”; введений мораторій на задоволення вимог кредиторів, введена процедура розпорядження майном боржника строком на сто п`ятнадцять календарних днів, розпорядником майна боржника призначений арбітражний керуючий Янчук Олександр Миколайович; встановлена дата попереднього засідання суду з розгляду реєстру вимог кредиторів на 05.09.2017.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 21.03.2018 за результатами попереднього судового засідання затверджено реєстр вимог кредиторів боржника Товариства з обмеженою відповідальністю “Хлібсервіс”, якою визнано кредиторами та затверджено реєстр вимог кредиторів:

- Публічне акціонерне товариство "Сбербанк" на суму 681839680,35 грн – четверта черга, 19200,00 грн – перша черга;

- Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області а суму 93890,14 грн, з яких: 90075,56 грн – третя черга, 614,58 грн – друга черга, 3200,00 грн – перша черга.

- Товариство з обмеженою відповідальністю “Централізована резервна компанія” на суму 4477890,00грн., з яких: 4474690,00 грн – четверта черга, 3200,00 грн – перша черга;

- Товариство з обмеженою відповідальністю “Торгівельна компанія “Урожай” на суму 44411774,01грн, з яких: 44408574,01грн – четверта черга, 3200,00грн – перша черга.

Окремо до реєстру вимог кредиторів включено у шосту чергу пеню та штрафні санкції:

- Публічного акціонерного товариства “Сбербанк” на суму 33418,54грн.

Також окремо до реєстру вимог кредиторів включено вимоги кредитора, які забезпечені заставою майна боржника:

- Публічного акціонерного товариства “Сбербанк” на суму 28545500,00 грн.

Постановою Господарського суду Донецької області від 23.01.2019 визнано Товариство з обмеженою відповідальністю “Хлібсервіс” банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців до 23.01.2020, призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю “Хлібсервіс, арбітражного керуючого Костюка Івана Володимировича (свідоцтво №1772 від 16.02.2016).

27.02.2020 від арбітражного керуючого Костюка І.В. до Господарського суду Донецької області надійшло повідомлення, в якому він просить відсторонити його від виконання обов`язків ліквідатора ТОВ «Хлібсервіс», посилаючись на зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 01.06.2020 задоволено клопотання арбітражного керуючого Костюка І.В. №02-01/96 від 21.02.2020 про відсторонення його від виконання обов`язків ліквідатора; відсторонено від виконання повноважень розпорядника майна у справі №905/1224/17 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібсервіс» - арбітражного керуючого Костюка Івана Володимировича, призначено ліквідатором у справі №905/1224/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Хлібсервіс” арбітражного керуючого Іванюка Олександра Миколайовича (свідоцтво №1247 від 15.07.2013).

08.02.2021 до Господарського суду Донецької області від Костюка І.В. надійшла заява про виплату та стягнення грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора ТОВ «Хлібсервіс» за період з 23.01.2019р. по 30.03.2020р.

Зокрема, в цій заяві Костюк О.І. просить суд:

- затвердити Звіт арбітражного керуючого Костюка Івана Володимировича про нарахування і виплату грошової винагороди у справі про банкрутство ТОВ "Хлібсервіс" за період з 23.01.2019 по 30.11.2019 на загальну суму 87633,00 грн (вісімдесят сім тисяч шістсот тридцять три гривні 00 копійок.);

- затвердити Звіт арбітражного керуючого Костюка Івана Володимировича про нарахування і виплату грошової винагороди у справі про банкрутство ТОВ "Хлібсервіс" за період з 01.12.2019 по 24.02.2020 на загальну суму 38414,00 грн (тридцять вісім тисяч чотириста чотирнадцять чотири гривні 00 копійок);

- стягнути з Акціонерного товариства «Сбербанк» (01601, м. Київ, вул. Володимирська 46, ідентифікаційний код 25959784,) на користь арбітражного керуючого Костюк Івана Володимировича (Свідоцтво Міністерства юстиції України про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1772 від 16.12.2016, поштова адреса: 04201, м. Київ, а/с 16, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) грошову винагороду в сумі 117601 грн 90 коп. (сто сімнадцять тисяч шістсот одна гривня 90 копійок );

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай» (21022, Вінницька обл., місто Вінниця, ВУЛИЦЯ ТАРНОГРОДСЬКОГО, будинок 46 ідентифікаційний код 34940079) на користь арбітражного керуючого Костюк Івана Володимировича (Свідоцтво Міністерства юстиції України про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1772 від 16.12.2016, поштова адреса: 04201, м. Київ, а/с 16, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) грошову винагороду в сумі 7663 грн 66 коп. (сім тисяч шістсот шість три гривні 66 копійок).

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Централізована резервна компанія» (03115, м. Київ. ВУЛИЦЯ ЛЬВІВСЬКА, будинок 22, приміщення 12 ідентифікаційний код 32717510) на користь арбітражного керуючого Костюк Івана Володимировича (Свідоцтво Міністерства юстиції України про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1772 від 16.12.2016, поштова адреса: 04201, м. Київ, а/с 16, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) грошову винагороду в сумі 768 грн 88 коп. (сім тисяч шістсот шість три гривні 66 копійок).

До заяви Костюком І.В. додано звіт про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень ліквідатора ТОВ «Хлібсервіс» за період з 23.01.2019 по 30.11.2019 на суму 87633,00 грн, виходячи із ставки винагороди у розмірі 2-х розмірів мінімальної заробітної плати на місяць за період з лютого 2019 по жовтень 2019, та 3-х розмірів мінімальної заробітної плати на місяць за листопад 2019 року; а також звіт про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень ліквідатора ТОВ «Хлібсервіс» за період з 01.12.2019 по 24.02.2019 на суму 38414,00 грн, виходячи із ставки винагороди у розмірі 3-х розмірів мінімальної заробітної плати на місяць.

Як зазначалось, оскаржуваною ухвалою відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про виплату та стягнення грошової винагороди за період з 23.01.2019 по 30.03.2020 у розмірі 126047,00 грн.

Перевіряючи відповідність оскаржуваної ухвали нормам матеріального та процесуального права, а також обставинам справи та доказам на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її часткового скасування, виходячи з наступного.

Станом на день розгляду апеляційної скарги в даній справі втратив чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", (згідно з яким було порушено провадження в даній справі) на підставі п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства (який набрав чинності з 21.10.2019).

Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 10 Кодексу України з процедур банкрутства, арбітражний керуючий є суб`єктом незалежної професійної діяльності. Арбітражний керуючий з моменту постановлення ухвали (постанови) про призначення його керуючим санацією або ліквідатором до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства-боржника.

Арбітражним керуючим може бути громадянин України, який має вищу юридичну або економічну освіту другого (магістерського) рівня, загальний стаж роботи за фахом не менше трьох років або не менше одного року після отримання відповідної вищої освіти на керівних посадах, пройшов навчання та стажування протягом шести місяців у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства, володіє державною мовою та склав кваліфікаційний іспит (частина 1 ст. 11 Кодексу).

Відповідно до статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства, арбітражний керуючий зобов`язаний:

1) неухильно дотримуватися вимог законодавства;

2) здійснювати заходи щодо захисту майна боржника;

3) проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника та подавати результати такого аналізу до господарського суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію;

4) подавати відомості, документи та інформацію щодо діяльності арбітражного керуючого у порядку, встановленому законодавством тощо.

Під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено).

Ліквідатор – арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури, що визначено абзацом 13 ст. 1 Кодексу.

Відповідно до п. 1 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.

Пунктом 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Згідно абз. 6 п. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.

Статтею 61 Кодексу визначені повноваження ліквідатора, серед яких, ліквідатор:

приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; аналізує фінансовий стан банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, які звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Кодексом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов`язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових актів підлягають обов`язковому зберіганню; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом та інші.

Частиною 4 цієї статті передбачено, що ліквідатор не менш як один раз на місяць подає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансовий стан і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та під час проведення ліквідаційної процедури, про використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.

З матеріалів справи вбачається, що ліквідатор за період виконання повноважень ліквідатора ТОВ «Хлібсервіс» з 23.01.2019 (день призначення ліквідатором у даній справі постановою суду від 23.01.2019) по 01.06.2020 (день відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень ліквідатора у справі ухвалою від 01.06.2020) до суду першої інстанції надані:

- 03.04.2019 - повідомлення №02-01/33 від 25.03.2019 про розгляд вимог кредиторів за зобов`язаннями, що виникли під час проведення процедури банкрутства, за яким арбітражним керуючим Костюком І.В. повідомлено суд, що вимоги кредиторів до боржника, що виникли під час процедури банкрутства на адресу ліквідатора не надходили;

- 03.04.2019 – поточний звіт ліквідатора №02-01/34 від 25.03.2019, в якому ліквідатором викладено інформацію про направлення ним 01.03.2019 запитів до державних органів, контролюючих органів, органів реєстрації та інших установ з метою виявлення активів банкрута;

- 21.01.2020 – звіт ліквідатора №02-01/34 від 16.01.2020 про хід ліквідаційної процедури ТОВ «Хлібсервіс», в якому викладена інформація щодо кредиторської заборгованості, дебіторської заборгованості, банківських рахунків, показники виявлення ліквідаційної маси, інвентаризація активів банкрута, корпоративні права.

29.05.2020 ліквідатором Костюком І.В. наданий звіт про хід ліквідаційної процедури, зміст якого є ідентичним змісту звіту ліквідатора від 21.01.2020.

Згідно з частиною 1 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.

Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі (абзац 6 частини 2 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства).

Згідно з абзацом 7 частини 2 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства у разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.

Частиною 5 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Таким чином, Кодексом визначено, що сплата грошової винагороди арбітражного керуючого в справі про банкрутство можлива за рахунок: 1) авансування коштів заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду; 2) коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності; 3) коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі; 4)   коштів створеного комітетом кредиторів фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №918/454/18).     

Відповідно до приписів частини 6 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства, звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.

Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

Чинне законодавство України не передбачає звільнення зобов`язаної сторони від виконання своїх обов`язків щодо оплати послуг арбітражних керуючих, як і не встановлює залежності від майнового стану кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо) та від джерел фінансування того чи іншого кредитора (чи є бюджетною установою чи іншим суб`єктом господарювання) для відшкодування оплати послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Кредитори як споживачі послуг арбітражного керуючого, які очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що арбітражний керуючий правомірно очікує покриття забезпечення процедури, яке у такому випадку лягає на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 року у справі № 910/32824/15.

Крім того, пункт 14.1.226. ст. 14 Податкового кодексу України визначає: самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб;

Отже, відповідно до приписів Податкового кодексу України поняття незалежна професійна діяльність визначене через термін "самозайнята особа".

Статтею 178 Податкового кодексу України встановлено, що особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов`язані стати на облік в органах державної податкової служби за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи.

Отже, надання послуг арбітражного керуючого, як суб`єкта незалежної професійної діяльності, відбувається на платній основі.

Відповідно до абз.6 ст.43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно з вимогами Кодексу України з процедур банкрутства, арбітражний керуючий виконує покладені на нього судом обов`язки та, відповідно, здійснює діяльність арбітражного керуючого на платній основі, а необґрунтована відмова арбітражному керуючому в можливості отримання гарантованої Законом винагороди і тим самим примушення його виконувати повноваження за відсутності оплати праці суперечить ст. 43 Конституції України та ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до протоколу №4 зборів комітету кредиторів від 02.12.2019 року (а.с. 74 т.7), на якому був присутній представник ПАТ «Сбербанк», визнано роботу арбітражного керуючого Костюка І.В. за період виконання ним обов`язків ліквідатора ТОВ «Хлібсервіс» такою, що відповідає вимогам закону та інтересам кредиторів, а також схвалений звіт про нарахування основної винагороди арбітражного керуючого Костюка І.В. за період з 23.01.2019 по 30.11.2019 на загальну суму 87633,00 грн.

При здійсненні провадження у справі про банкрутства передбачено право кредиторів реагувати на дії чи бездіяльність ліквідатора при здійсненні ліквідаційної процедури шляхом подання скарг на дії ліквідатора (постанова Верховного Суду від 15.07.2020 у справі №Б14/040-07/15-08).

Водночас, матеріали даної справи не містять доказів, які б підтверджували недобросовісність дій арбітражного керуючого Костюка І.В., а також наявність скарг на його дії в якості ліквідатора ТОВ «Хлібсервіс».

Колегією суддів перевірено наданий арбітражним керуючим розрахунок оплати послуг за період, погоджений комітетом кредиторів та встановлено, що він є обґрунтованим, арифметично правильним та таким, що здійснений арбітражним керуючим Костюком І.В. відповідно до приписів статті 115 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів зазначає про наявність підстав для задоволення звіту арбітражного керуючого Костюка І.В. за період з 23.01.2019 по 30.11.2019 та правомірності заявленої суми грошової винагороди за вказаний період.

При цьому, колегія суддів зауважує, що відмова від сплати винагороди, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 ратифіковану Україною 10.08.1956, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 ратифіковану Україною 05.10.2000), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 тощо) та суперечить ст. 43 Конституції України.

Зі звіту арбітражного керуючого Костюка І.В. вбачається, що будь-яких активів банкрута, які б підлягали включенню до ліквідаційної маси банкрута, під час проведення ліквідаційної процедури не виявлено.

Тому, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.

Колегія суддів зазначає, що в період чинності Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (на положення якого посилається апелянт) Верховним Судом неодноразово висловлювалася правова позиція щодо виплати винагороди арбітражному керуючому за рахунок кредиторів виходячи з принципу пропорційності їх грошових вимог, за наявності на те правових підстав (такий висновок про застосування норм права викладено у численних постановах Верховного Суду: від 03.03.2020 у справі № 916/3600/15, від 26.02.2020 у справі № 11/Б-921/1448/2013, від 14.08.2019 у справі № 5/80-10, від 09.07.2019 у справі № 15/55/2011/5003, від 18.04.2019 у справі № 5010/1864/2011-Б-13/56, від 16.04.2019 у справі № 914/2458/16, від 13.02.2019 у справі № 910/22696/15, від 30.01.2019 у справі № 910/32824/15, від 01.08.2018 у справі № 912/1783/16, від 19.04.2018 у справі № 265/2б-02/14/13-08, від 21.03.2018 у справі № 3/67-Б).

У постанові від 15.07.2020 у справі № Б14/040-07/15-08 (прийнятій після набрання чинності Кодексом України з процедур банкрутства), Верховний Суд зазначив, що не вбачає підстав відступати від цього висновку. На відповідну практику щодо застосування принципу пропорційності Верховний Суд посилається також у постанові від 16.03.2021 у справі № 5011-15/2551-2012.

Тому, заява Костюка І.В. про затвердження звіту про нарахування та виплату основної винагороди арбітражного керуючого Костюка І.В. за період з 23.01.2019 по 30.11.2019 та стягнення пропорційно з кредиторів суми 87633,00 грн підлягаю задоволенню саме в цій частині.

Разом з цим, колегія суддів не знайшла підстав для задоволення заяви про затвердження звіту ліквідатора про нарахування та виплату основної винагороди арбітражного керуючого Костюка І.В. за період з 01.12.2019 по 24.02.2020 та стягнення пропорційно з кредиторів суми 38414,00 грн, оскільки в матеріалах справи відсутні докази схвалення комітетом кредиторів звіту про його діяльність за вказаний період, що повністю узгоджується з приписами статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства.

Обставини, встановлені колегією суддів під час розгляду апеляційної скарги призвели до часткового задоволення апеляційної скарги та часткового скасування ухвали суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження в матеріалах справи.

У справі «Устименко проти України» (заява № 32053/13) Європейський суд з прав людини констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом першим статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Процедура розгляду справи судами повинна відповідати вимогам статті 6 Конвенції та положенням законодавства України та має бути збалансована з реальністю правового захисту та ефективністю рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права.

Керуючись практикою Європейського Суду з прав людини, колегія суддів зазначає, що у Рішенні «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року) Високий Суд вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оскаржувана ухвала таким вимогам не відповідає, тому підлягає частковому скасуванню.

Керуючись ст.ст. 269, 270, п. 2 ст. 275, ст. 277, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Костюка І.В. задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду Донецької області від 17.03.2021 у справі № 905/1224/17 скасувати частково.

Викласти резолютивну частину ухвали Господарського суду Донецької області від 17.03.2021 у справі №905/1224/17 в такій редакції:

« 1. Клопотання арбітражного керуючого Костюка Івана Володимировича про виплату та стягнення грошової винагороди арбітражного керуючого задовольнити частково.

2. Затвердити Звіт арбітражного керуючого Костюка Івана Володимировича про нарахування і виплату грошової винагороди у справі про банкрутство ТОВ "Хлібсервіс" за період з 23.01.2019 по 30.11.2019 на загальну суму 87633,00 грн.

3. Стягнути з Акціонерного товариства «Сбербанк» (01601, м. Київ, вул. Володимирська 46, ідентифікаційний код 25959784,) на користь арбітражного керуючого Костюка Івана Володимировича (Свідоцтво Міністерства юстиції України про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1772 від 16.12.2016, поштова адреса: 04201, м. Київ, а/с 16, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) грошову винагороду в сумі 81761,59 грн.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай» (21022, Вінницька обл., місто Вінниця, ВУЛИЦЯ ТАРНОГРОДСЬКОГО, будинок 46 ідентифікаційний код 34940079) на користь арбітражного керуючого Костюка Івана Володимировича (Свідоцтво Міністерства юстиції України про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1772 від 16.12.2016, поштова адреса: 04201, м. Київ, а/с 16, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) грошову винагороду в сумі 5328,09 грн.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Централізована резервна компанія» (03115, м. Київ, вулиця Львівська, будинок 22, приміщення 12 ідентифікаційний код 32717510) на користь арбітражного керуючого Костюк Івана Володимировича (Свідоцтво Міністерства юстиції України про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1772 від 16.12.2016, поштова адреса: 04201, м. Київ, а/с 16, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) грошову винагороду в сумі 534,56 грн.»

В іншій частині ухвалу Господарського суду Донецької області від 17.03.2021 залишити без змін.

Господарському суду Донецької області видати відповідні накази.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено   17.09.2021

Головуючий суддя                                                                    В.О. Фоміна

Суддя                                                                                           О.О. Крестьянінов  

Суддя                                                                                           О.В. Шевель