Справа №198/160/21

Провадження № 2/0198/154/21

16.09.2021

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2021 року Юр`ївський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Маренич С.О., за участю секретаря судового засідання Літвіченко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду смт. Юр`ївка, в порядку заочного розгляду справи, за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства « Перший Український Міжнародний Банк»», треті особи по справі - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клітченко О.А. ,

про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, в обгрунтування заявлених вимог, вказуючи на те, що 15 лютого 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., вчинено виконавчий напис за № 6081 про стягнення з нього на користь відповідача заборгованості за кредитним договором № 2001209769501 від 26.12.2018 року в розмірі 27 342, 14 грн.

26.03.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Клітченко О.А. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 64972235 з примусового виконання виконавчого напису № 6081 від 15.02.2021 року, при цьому в рамках виконавчого провадження виконавцем було звернуто стягнення на заробітну плату та інші доходи позивача.

Позивач вважає, що виконавчий напис здійснено з порушенням вимог чинного законодавства , яке регулює порядок вчинення нотаріусом виконавчих написів на документах, які свідчать про безспірність заборгованості, за відсутності доказів отримання боржником вимоги від стягувача про усунення порушень за кредитним договором, поза межами строків позовної давності , при цьому вчиняючи виконавчий напис нотаріус належним чином не переконався у безспірності заборгованості , наявності/відсутності спору щодо суми заборгованості, а тому він (виконавчий напис) повинен бути визнаний таким, що не підлягає виконанню .

Посилаючись на ст. ст. 4, 5, 19, 23, 27, 52, 174-177, 182 ЦПК України позивач просив визнати виконавчий напис № 6081, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. 15.02.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості у розмірі 27 592, 14 грв., таким, що не підлягає виконанню, стягнувши з відповідача по справі судові витрати понесені на сплату судового збору при подані позову та клопотання про забезпечення позову у розмірі 908 грв.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав суду телефонограму про розгляд справи за його відсутності та позовні вимоги підтримав у повному обсязі, при цьому в разі неявки відповідача в судове засідання не заперечував щодо ухвалення по справі заочного рішення (ас.176, 177).

Відповідач по справі АТ «Перший Український Міжнародний Банк» в судове засідання не з`явилися, про дату , час та місце розгляду справи сповіщені належним чином, при цьому про причини неявки суд не повідомили, відзив на позов не надали (ас.178, 185).

Третя особа по справі приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи на поштову адресу останньої, наданою позивачем у справі, у встановленому законом порядку направлялися відповідні повістки про виклик до суду , які поверталися не врученими, з поштовою відміткою про причини повернення - « За закінченням терміну зберігання» , а останній раз «Адресат відсутній» (ас. 46, 59, 60, 61, 79, 99, 100, 101, 105, 106, 107, 146, 150, 151, 152, 153, 169-172 , 186-189 ). Разом з тим, враховуючи , що в Єдиному реєстрі нотаріусів інформація щодо приватного нотаріуса Хара Н.С., станом на час розгляду справи відсутня, що може свідчити про припинення такою нотаріальної діяльності (ас. 168 ), суд вважає що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення «належним» . Крім того, до повноважень суду не віднесено установлення фактичного місцезнаходження приватного нотаріуса - учасника судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції повернуті органами зв`язку з позначками » за закінченням терміну зберігання», з врахуванням конкретних обставин справи, можуть вважатися належними доказами виконання судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Крім того, враховуючи викладені обставини, приватний нотаріус про дату, час та місце розгляду справи, а зокрема на 16.09.2021 року на 11-00 год., був повідомлений і шляхом опублікування оголошення про виклик до суду на офіційному веб-порталі судової влади України, разом з повідомленням про необхідність надати суду витребувані докази (ас.182,183).

За таких обставин суд вважає, що приватний нотаріус належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, при цьому без поважних причин не виконав ухвалу суду про витребування доказів (ас.25,26).

  З приводу даного суд вважає необхідним зауважити, що відповідно до ч.10 ст. 84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Третя особа по справі приватний виконавець Клітченко О.А. в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи сповіщений належним чином , при цьому про причини неявки суд не повідомив (ас.180-181, 194).

В ході розгляду справи судом вчинено наступні процесуальні дії:

- 31.05.2021 року постановлено ухвали про відкриття провадження у справі та її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження (ас. 22-24); про витребування доказів (ас. 25, 26);

- 23.06.2021 року постановлено ухвалу про відкладення судового засідання (ас.40,41);

- 24.06.2021 року постановлено ухвалу про залишення позову без руху (ас.42,43);

- 07.07.2021 року постановлено ухвалу про продовження розгляду справи (ас.71);

- 07.07.2021 року постановлено ухвалу про витребування доказів (ас.72,73);

- 26.07.2021 року постановлено ухвалу про відкладення судового засідання (ас.112,113);

- 17.08.2021 року постановлено ухвалу про відкладення судового засідання, повідомлення приватного нотаріуса про дату, час та місце розгляду справи шляхом опублікування оголошення про виклик до суду на офіційному веб-порталі судової влади України (ас.173,174);

- 16.09.2021 року постановлено ухвалу про проведення заочного розгляду справи (ас.195).

  Відповідно  до  ч. 1 ст.  280  ЦПК  України  суд  може  ухвалити  заочне  рішення  на  підставі  наявних  у  справі  доказів  за  одночасного  існування  таких  умов:   відповідач  належним   чином   повідомлений  про  дату,  час  і  місце  судового  засідання;   відповідач  не  з`явився  в  судове  засідання  без  поважних  причин  або  без  повідомлення  причин;   відповідач   не  подав  відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з наведеного та приймаючи до уваги те, що позивач не заперечував проти заочного розгляду справи, про що зазначив у наданій суду телефонограмі про розгляд справи в його відсутності (ас. 177), те, що відповідач не з`явився в судове засідання без повідомлення причин своєї неявки, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання та будь – який відзив, заперечення проти позову не подав, суд знаходить можливим провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями встановленими гл. ІІ «Заочний розгляд справи» ЦПК України, при цьому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснює фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши письмові матеріали додані до справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають до задоволення з наступних підстав:

- так, судом встановлено, що   15.02.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. було вчинено виконавчий напис, що   зареєстрований в  реєстрі  за № 6081 , відповідно до якого з ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором № 2001209769501 від 26.12.2018 року, укладеним з ПАТ « Перший Український Міжнародний Банк», правонаступником усіх прав та обов`язків якого є Акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк», стягнуто заборгованість за період з 30.05.2020 року по 22.12.2020 року в розмірі 27 342, 14 грв., в тому числі : прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 1 135, 46 грв.; прострочена заборгованість за процентами в розмірі 6 375,15 грв., строкова заборгованість за сумою кредиту в розмірі 18 018, 88 грв., строкова заборгованість за процентами в розмірі 1 812, 65 грв., при цьому за вчинення виконавчого напису нотаріусом стягнута зі стягувача плата в розмірі 250, 00 грв., які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна сума, що підлягає стягненню становить - 27 592, 14 грв. (ас.119).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А. від 26.03.2021 року було відкрито виконавче провадження № 64972235 на підставі виконавчого напису № 6081, виданого 15.02.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь АТ »Перший Український міжнародний банк» заборгованості в розмірі 27 592, 14 грв. (ас.124), при цьому в рамках даного виконавчого провадження постановою вказаного приватного виконавця від 08.04.2021 року звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 (ас.126); 26.03.2021 року винесено постанову про арешт коштів боржника (ас.132,133).

Відповідно до  ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі  статтею 18 ЦК України, а також статтями  87,  88  Закону України  «Про  нотаріат»  вчинення виконавчого напису це форма захисту цивільних прав кредитора, нотаріусом, за допомогою спрощеної, позасудової процедури, яка полягає у вчиненні на боргових документах напису про стягнення грошей або витребування майна на користь кредитора, за наявності між боржником і кредитором правовідносин, які визначаються Кабінетом Міністрів України шляхом встановлення переліку документів, що підтверджують ці правовідносини.

Відповідно до пунктів 1, 2   постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для  одержання виконавчого напису подаються:  оригінал  нотаріально посвідченого договору (договорів); документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання;  для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Судом встановлено, що виконавчий напис виданий на підставі п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених  Постановою  Кабінету  Міністрів  України  від  29  червня 1999 року № 1172 (ас.119).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року та Постановою Великої палати Верховного Суду від 20.06.2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, було визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року « Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п. 4 ст. 254 КАС України ( в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин. Таким чином, в момент вчинення виконавчого напису 15.02.2021 року були відсутні правові підстави для його вчинення, а отже такий виконавчий напис не підлягає виконанню.

Крім того, на думку суду, навіть у разі наявності правових підстав у відповідності до п. 2 Переліку документів, за яких стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених  Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172  для вчинення виконавчого напису нотаріуса, то неможливість вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, визначеної у відповідності до виконавчого напису від 15.02.2021 року була обумовлена й іншими обставинами, наведеними нижче.

Так, вчинення нотаріусом виконавчого напису – це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому , нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 05.06.2017 року у справі № 6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей  87, 88  Закону України  «Про нотаріат»  у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

Приватний нотаріус Хара Н.С. витребувані судом докази , а саме копію нотаріальної справи , заведену у зв`язку із вчиненням спірного виконавчого напису до суду не надала, при цьому, з наданих приватним виконавцем до суду матеріалів виконавчого провадження (ас.115-141), неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги те, що судом не встановлено факт отримання позивачем повідомлення - вимоги про наявність такої заборгованості, яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису. Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача в частині не отримання останнім повідомлення - вимоги про усунення порушень боржником.

У матеріалах справи відсутні докази отримання боржником ОСОБА_1 вимоги про можливе стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса, а нотаріусом, в свою чергу, не було перевірено отримання її позивачем, що унеможливило подання ОСОБА_1 нотаріусу обґрунтованих заперечень щодо вчинення виконавчого напису або письмової згоди.

Процедура стягнення боргу за кредитним договором на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів: - перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за кредитним договором на підставі виконавчого напису нотаріуса; - другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимога про усунення порушень чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за кредитним договором на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Подібні правові висновки викладені в постановах ВС від 01.09.2020 року у справі № 201/4198/17, від 27 серпня 2020 року у справі № 554/6777/17.

У постанові від 19.03.2021 року у цивільній справі № 750/3781/20 ВС дійшов висновку, що неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між ним та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у  Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів,  затвердженому   постановою  Кабінету  Міністрів  України  від  29.06.99  № 1172  (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчиненя нотаріальних дій нотаріусами України).

Як вбачається з матеріалів справи, суду не надано доказів, які б свідчили, що в даному випадку, при вчиненні виконавчого напису, нотаріусу разом з відповідною заявою стягувача було надано первинні фінансові документи, оформлені відповідно до вимог  статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Таким чином, приймаючи до уваги, що виконавчий напис приватного нотаріуса був вчинений в порушення вимог  Закону «Про нотаріат»  та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, при цьому, стороною відповідача суду не надано доказів, що при вчиненні даного виконавчого напису, нотаріусу були надані відповідні документи, які підтверджують безспірність заборгованості, суд, керуючись принципом змагальності сторін, з метою забезпечення завдань цивільного судочинства, приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позов підлягає до задоволення, з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений останнім при поданні до суду позову судовий збір в загальному розмірі 908, 00 грв., сплачений в розмірі 454 грв. при подані до суду заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви ( ас.1,13 матеріалів щодо забезпечення позову ( 2-з/0198/8/21)) та при подані позову в розмірі 454 грв.) (ас. 2,35 ).

 Суд  зауважує,  що  19.05.2021 року  постановлено  ухвалу  про  забезпечення  позову  шляхом   зупинення  стягнення  з  боржника  ОСОБА_1   заборгованості   за   спірним   виконавчим   написом   № 6081  від 15.02.2021 року  (ас.14-17  матеріалів  щодо  забезпечення  позову  2-з/0198/8/21, ас. 15-18)), при  цьому  відповідно  до ч.7  чст.158  ЦПК України   у  разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

На   підставі   викладеного,   керуючись  ст. ст. 141, 247, 263, 265, 268, 280 - 283, 354, 355  ЦПК України,  суд,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1    до   Акціонерного  товариства  «Перший   Український   міжнародний   Банк»  про   визнання  виконавчого  напису  нотаріуса   таким,  що   не   підлягає   виконанню - задовольнити у повному обсязі.

Визнати виконавчий напис за реєстровим номером 6081, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною 15 лютого 2021 року про стягнення з боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь стягувача Акціонерного  товариства  «Перший  Український  міжнародний   Банк»  ( код ЄДРПОУ 14282829) заборгованості за кредитним договором №  2001209769501 від 26 грудня 2018 року, за період з 30 травня 2020 року по 22 грудня 2020 року , в загальному розмірі , з урахуванням плати за вчинення виконавчого напису, 27 592, 14 грв. ( двадцять сім тисяч п`ятсот дев`яносто дві грв., 14 коп.) - таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Акціонерного   товариства  «Перший  Український  міжнародний   Банк» ( код ЄДРПОУ 14282829) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на відшкодування судових витрат по справі , сплачений при поданні до суду позову та клопотання про забезпечення позову судовий збір в загальному розмірі 908, 00 грв. ( дев`ятсот вісім грв.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивачем рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Учасник справи якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п. п. 15.5 п. п. 15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно – телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5  ст. 265 ЦПК України:

- позивач : ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

- відповідач : Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», місце знаходження 04070, вул. Андріївська, буд.4, м. Київ, ЄДРПОУ 14282829;

- третя особа 1: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., місце знаходження: 01032, вул. Тарасівська, буд. 18, кв. 12, м. Київ;

- третя особа 2 : приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клітченко О.А., місце знаходження: 02002, вул. Раїси Окіпної, буд. 4, корп. А, оф. 35 А, м. Київ.

Рішення складено та підписано 16 вересня 2021 року.

Суддя         С. О. Маренич