ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

26.10.2010                                                                Справа №  8/7-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді Остапенко Т.А. при секретарі Литовській Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу  

за позовом закритого акціонерного товариства багатогалузевого концерну "Содружество", м. Херсон,

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Комишани Херсонської області,  

про стягнення 19818 грн. 11 коп. за договором оренди,

за участю представників сторін:  

від позивача: на засідання суду не прибув,

від відповідача: на засідання суду не прибув.

Закрите акціонерне товариство - багатогалузевий концерн "Содружество" (позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач) заборгованості у сумі 19818 грн. 11 коп., відповідно до умов договору оренди нежитлових приміщень, що складаються з 3 кімнат № 1/103 (площа 23,38м2), № 4/123 (площа 21,88м2), № 1/124 (площа 21,53м2), загальна площа приміщень складає 66,79 м2.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Судом задоволене клопотання позивача про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, не скористався наданими йому ст.ст. 22, 59 ГПК України процесуальними правами щодо надання документів, які б підтвердили його доводи.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця місцезнаходженням відповідача є - Херсонська обл., Комсомольський р-н, с. Комишани, вул. А.Пушкіна, 16-А. За вказаною адресою судом направлені з рекомендованими повідомленнями ухвала суду від 06.09.2010 р. про порушення провадження та призначення справи до розгляду та ухвали від 16.09.2010 р., від 05.10.10 р. та від 14.10.2010 р. про відкладення розгляду справи. Судові документи повернуто до суду із довідкою пошти про те, що адресат за зазначеною адресою не проживає.

Відповідно із чинним ГПК України, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв’язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Таким чином, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи –учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу (аналогічної правової позиції з аналогічних питань дотримується і Вищий господарський суд України –Інформаційний лист ВГСУ від 15.03.2007 р. N 01-8/123 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” та Інформаційний лист ВГСУ від 02.06.2006 р. N 01-8/1228 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році”.

Відповідно до частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України № 2453-VI від 07.07.2010 року), ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місяця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

З огляду на приписи статті 77 ГПК України, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, за умови неможливості вирішення спору в даному засіданні.

Згідно зі ст. 22 ГПК України сторони мають як права (брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду і т.п.), так і обов’язки (зокрема, добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи).

В силу статті 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути керівники та інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Матеріали справи свідчать, що сторони знаходилися у рівних умовах перед судом, мали достатню свободу в можливості подання доказів і доведенні їх переконливості.

Відповідно до розділу V ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь у судовому процесі.

Господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Питання про належність доказів вирішується судом. Належними визнаються докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування. Письмовими доказами, в розумінні статті 36 ГПК України, є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору і повинні містити відомості, що мають значення для справи та виконані у формі, який дає змогу встановити достовірність документу.

За таких підстав, відповідно до статті 75 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними в ній доказами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Ухвалами господарського суду від 16.09.2010 р., 05.10.10 р. та 14.10.2010 р. розгляд справи відкладався в зв’язку із неявкою представника відповідача, ненаданням представниками сторін витребуваних судом документів, необхідністю представлення нових доказів. В судовому засіданні після закінчення розгляду справи оголошено вступну та резолютивну частини рішення з роз'ясненням процедури оскарження рішення та набрання ним законної сили, повідомлено про дату підготовки повного рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд:

в с т а н о в и в:

01 жовтня 2009 року між закритим акціонерним товариством багатогалузевим концерном "Содружество" (далі - позивач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - відповідач) було укладено договір оренди нежитлових приміщень, що складаються з 3 кімнат № 1/103 (площа 23,38 м2), № 4/123 (площа 21,88 м2), № 1/124 (площа 21,53 м2), загальна площа приміщень складає 66,79 м2.

Згідно з розділом 1 Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове користування частину чотирьохповерхового нежитлового адміністративного будинку у вигляді приміщення, що знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Петренка, 18, загальною площею 66,79 м2.

Розділом 3 Договору передбачено порядок передання приміщення в оренду, зокрема, передача приміщення орендарю здійснюється двосторонньою комісією, що складається з представників сторін (п. 3.1.), комісія перевіряє стан приміщення й складає акт передачі приміщення орендарю, у якому відображає стан приміщення (п. 3.4.). Приміщення вважається переданим орендареві з моменту підписання акту передачі приміщення орендарю (п. 3.6.).

Відповідно до розділу 4 Договору строк оренди складає 1 рік з моменту підписання цього договору. Пунктом 4.3. зазначено, що орендар має право достроково розірвати даний договір, довівши до відома орендодавцю в 30-денний термін, при цьому сплачена вперед орендна плата орендареві не повертається.

Умови розрахунку орендної плати передбачені розділом 5, в якому зазначено, що орендна плата за 1 місяць користування приміщення складає в національній валюті України: за 1 кв.м. - 60 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ; за все приміщення - 4007 грн. 40 коп., в т.ч. ПДВ (п. 5.1.). Крім того, в п. 5.2. зазначено, що орендодавець надає орендареві послуги, пов'язані з експлуатацією внутрішніх телефонних мереж. Вартість послуг, пов'язаних з експлуатацією внутрішніх телефонних мереж становить 10 грн. на місяць за кожний телефонний номер, що використовується орендарем (п.п. 5.2.1.), а загальна вартість послуг, пов'язаних з експлуатацією внутрішніх телефонних мереж становить 30 грн. в місяць (п.п. 5.2.3.). Орендна плата та плата за послуги, пов'язані з експлуатацією внутрішніх телефонних мереж, перераховується на умовах передоплати в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 10 числа поточного місяця (п. 5.4.). З метою ведення оперативного контролю за правильністю нарахування орендної плати та повноти розрахунків, сторони один раз в квартал - до 20 числа місяця, наступного за звітним, складають та підписують Акт звірки взаємних розрахунків.

Згідно п. 8.1. Договору повернення Орендодавцеві орендованого приміщення здійснюється двосторонньою комісією, що складається із представників сторін. Сторони повинні призначити своїх представників у двосторонню комісію й приступитися до передачі орендованого приміщення за 3 (три) дні до моменту закінчення строку оренди (п. 8.2.). Орендоване приміщення повинне бути передане Орендарем і прийнято Орендодавцем на наступний день з моменту закінчення строку оренди, про що складається акт повернення орендованого приміщення, що підписується членами двосторонньої комісії (п. 8.4.). Орендоване приміщення вважається фактично переданим Орендодавцеві з моменту підписання акту повернення орендованого приміщення (п. 8.5.). Оплата оренди орендарем здійснюється по день фактичного звільнення приміщення (п. 8.9.).

Відповідальність орендаря встановлена п. 9.2. Договору, відповідно до якого за несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

22 лютого 2010 року між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду до договору оренди нежитлових приміщень від 01.10.2009 р., відповідно якої відповідач повертає орендодавцю частину чотирьохповерхового нежитлового адміністративного будинку у вигляді приміщення № 4/123, розташованого на 1 поверсі, загальною площею 21,88 м2 та приміщення № 1/124, розташованого на 1 поверсі, загальною площею 21,53 м2 (п. 1.). Таким чином, загальна площа орендованого приміщення за договором оренди нежитлових приміщень від 01.10.2009 р. з 22.02.2010 р. становить 23,38 м2(п. 3). Орендна плата за 1 місяць користування приміщенням за Договором оренди нежитлових приміщень від 01.10.2009 року з 22.02.2010 року складає 1402,80 грн. в т.ч. ПДВ (п. 4). Пункт 5.2. Договору оренди нежитлових приміщень від 01.10.2009 р. виключено (п. 5.).

Відповідно до розділу 3 Договору, орендар свої зобов’язання виконав належним чином, передавши 01.10.2009 року актом приймання-передачі орендованих приміщень в тимчасове користування приміщення, загальною площею 66,79 м2, які складаються з 3-х кімнат № 103, 123, 124 та розташовані на 1 поверсі чотирьохповерхового адміністративного будинку за адресою: м. Херсон, вул. Петренка, 18. За актами прийому-передачі орендованих приміщень від 22.02.2010 року відповідачем повернуто позивачу з тимчасового користування приміщення, а саме: кімнату № 4/123, загальною площею 21,88 м2 та кімнату № 1/124, загальною площею 21,53 м2, що знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Петренка, 18. Таким чином, у користуванні орендаря залишилася кімната № 1/103, загальною площею 23,38 м2.

Відповідач, в порушення умов додаткової угоди до договору оренди нежитлових приміщень (п. 4) та договору оренди нежитлових приміщень (п.п. 7.1.2.), позивачу - закритому акціонерному товариству - багатогалузевий концерн "Содружество" сплачує орендну плату несвоєчасно та не в повному обсязі, що підтверджується розрахунком, наданим позивачем до позовної заяви, карткою рахунка контрагента ОСОБА_1 за період 01.06.2009р. по 30.07.2010 р. (а.с. 39, 19).

Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 18076 грн. 35 коп. основного боргу та 1741 грн. 76 коп. пені за договором оренди нежитлових приміщень від 01.10.2009 року та додаткової угоди до договору оренди нежитлових приміщень від 22.02.2010 року стали предметом судового розгляду у даній справі.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За правовою природою договір від 01.10.2009 р., за яким між закритим акціонерним товариством - багатогалузевий концерн "Содружество" (позивачем) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 склалися господарські правовідносини, є договором найму (оренди).

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата –це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Проте, відповідачем зобов’язання перед позивачем щодо перерахування орендної плати в обумовлені Договором розмірах та строки виконані не в повному обсязі. На момент подання позову, сума простроченої заборгованості перед позивачем за договором оренди складає 18076 грн. 35 коп. Розрахунок суми заборгованості, наданий позивачем підтверджує заборгованість відповідача у сумі 18076 грн. 35 коп.

Таким чином, відповідач в порушення умов п.п. 7.1.2. Договору, п. 4 додаткової угоди до договору, п. 1 ст. 286 ГК України та вищенаведених норм ЦК України, свої зобов’язання щодо своєчасної сплати орендних платежів не виконав, тому вимоги позивача про стягнення 18076 грн. 35 коп. суми боргу є законними і обґрунтованими.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення суму 1741 грн. 76 коп. пені за несвоєчасне внесення орендної плати.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Частина 6 ст. 232 Господарського кодексу України обмежує строк нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання 6 місяцями від дня коли зобов’язання мало бути виконане, якщо інше не встановлене законом чи договором.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. При цьому статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За несвоєчасне внесення орендної плати, на підставі п. 9.2. Договору, відповідачеві нарахована за кожен день прострочення, пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який пеня нараховувалась.

Враховуючи наведені норми права та встановлений факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань, суд, перевіривши розрахунки пені позивачем, відповідно до періодів виникнення та сплати, передбачених договором, визнає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені за несвоєчасне внесення орендної плати та задовольняє ці позовні вимоги у заявленій позивачем сумі 1741 грн. 76 коп.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню щодо стягнення 18076 грн. 35 коп. заборгованості по орендній платі та 1741 грн. 76 коп. пені.

Понесені позивачем витрати зі сплати державного мита в розмірі 198 грн. 18 коп. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відшкодовуються йому за рахунок відповідача з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний код - НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1, р/рахунок - не відомий на користь закритого акціонерного товариства багатогалузевого концерну "Содружество", ідентифікаційний код - 14121018, адреса: буд. 18, вул. Петренка, м. Херсон, р/рахунок - № 26003052302024 ХФ "Приватбанк", МФО - 352479, 18076 грн. 35 коп. основного боргу, 1741 грн. 76 коп. пені, 198 грн. 18 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.   

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України ( вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).

Суддя                                                                         Т.А. Остапенко

Повний текст складений 28.10.2010 р.