ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №293/1523/21

Провадження № 3/293/1886/2021

15 вересня 2021 рокусмт Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Лось Л.В.,

розглядаючи справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, учня ПТУ № 13

за ч.1 ст.130 та ч.2 ст. 126 КУпАП

ВСТАНОВИВ:

04.07.2021 відділом поліції №4 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області складені протоколи серії ОБ №122102 та серії ОБ № 122103 відносно ОСОБА_1 за ознаками адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 та ч.2 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до протоколів автоматизованого розподілу судових справ між суддями, 15.07.2021 вищевказані адміністративні матеріали розподілені для розгляду судді Л.В.Лось. 

Постановою суду від 16.07.2021 вищевказані адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 та ч.2 ст. 126 КУпАП суд об`єднав в одне провадження та присвоїв єдиний унікальний номер судової справи № 293/1523/21.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення  серії ОБ № 122102 від 04.07.2021 убачається, щогр. ОСОБА_1 , 04.07.2021 об 01 годині 19 хвилин в с.Грушки по вулиці Миру, 33, Хорошівського району керував мопедом марки Honda Dio в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alkotest №6810", що підтверджується тестом № 2263 та зафіксовано за допомогою відеозапису на телефон, чим порушив вимоги п.2.9(а) Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до  змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії  ОБ № 122103 від 04.07.2021 убачається, щогр. ОСОБА_1 , 04.07.2021 об 01 годині 19 хвилин в с.Грушки по вулиці Миру, 33, Хорошівського району керував мопедом марки Honda Dio без посвідчення водія, тобто не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив вимоги п. 2.1а Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 126 КУпАП.

Перед початком розгляду справи про адміністративне правопорушення суд роз`яснив особі, яка притягається до адміністративної відповідальності права та обов`язки передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав.

13.09.2021 на адресу суду надійшло клопотання від захисника Яницької М.С., згідно якого просить матеріали про вчинення адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП в справі № 293/1523/21 закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Клопотання мотивоване тим, що надані матеріали адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_1 не містять безумовних та беззаперечних доказів на підтвердження вчинення останнім інкримінованих адміністративних правопорушень.

Вказує, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 04.07.2021 ОСОБА_1 керував мопедом марки Хонда в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Алкотест № 6810 за допомогою відеозапису із телефону.

Зазначає, що ОСОБА_1 будь-яких порушень правил дорожнього руху не вчиняв, але його було зупинено поліцейським автомобілем, коли ОСОБА_1 стояв на узбіччі дороги. Вказує, що коли до нього під`їхала патрульна поліція ОСОБА_1 запитав причину зупинки, але йому конкретно нічого не пояснили. Після чого запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що він погодився, але спочатку попросив повідомити причину зупинки, але його вимога була проігнорована.

Крім того, зазначає, що відповідно до відеозапису з нагрудної камери поліцейського, доказів про правомірність зупинки, а саме порушення правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 запис не містить, при цьому поліцейський навмання називає різні причини зупинки, при цьому не надавши будь яких доказів.

Вказує, що зупинивши безпідставно ОСОБА_1 , не задокументувавши факту порушення ПДР, яке слугувало підставою для зупинки , працівники поліції не мали права вимагати у водія документи та проводити будь-які заходи по встановленню чи перебуває водій в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджено відеозаписом.

Зазначає, що оскільки інспектор патрульної поліції належним чином не зафіксував та не довів факту невиконання водієм будь-яких вимог ПДР України, таким чином вимога поліцейського про пред`явлення відповідних документів є незаконною.

ОСОБА_1 та захисник у судовому засіданні підтримали подане до суду клопотання про закриття провадження у справі.

Заслухавши пояснення захисника, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , а також дослідивши та оцінивши матеріали справи суд дійшов наступного висновку.

За приписами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.

Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У ході розгляду справи суд встановив, що відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 04.07.2021, складеного відносно ОСОБА_1 , видно, що останній 04.07.2021 об 01 годині 19 хвилин в с.Грушки по вулиці Миру, 33, Хорошівського району керував мопедом марки Honda Dio в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alkotest №6810" за допомогою відеозапису із телефона, що підтверджується тестом № 2263, чим порушив вимоги п.2.9(а) Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.        

Крім того, відповідно до  змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії  ОБ № 122103 від 04.07.2021 убачається, щогр. ОСОБА_1 , 04.07.2021 об 01 годині 19 хвилин в с.Грушки по вулиці Миру, 33, Хорошівського району керував мопедом марки Honda Dio без посвідчення водія, тобто не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив вимоги п. 2.1а Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до положень ст. 14 Закону України "Про дорожній рух", учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353 встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР).        

Згідно із Правилами дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001р. № 1306, учасник дорожнього руху - особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин.        

Відповідно п. 2.1а ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно із пунктом 2.9 (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001р. №1306 (далі Правила), водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Невиконання вказаних правил утворюють склад правопорушень, передбачених ч.1 статті 130 КУпАП.

Згідно п. 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 Інструкції).

Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (п. 6 Інструкції).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров`я) (п. 7 Інструкції).

Згідно із статтею 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Так, п. 1 та п. 3 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року, передбачено, що поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, та які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Наказом «Про державну реєстрацію медичних виробів» Держлікслужби України від 29.12.2014 року №1529 затверджено перелік зареєстрованих медичних виробів, які вносяться до державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення. Під номером №43 зазначеного переліку містяться відомості про газоаналізатори Drager Alcotest, реєстрація та строк дії свідоцтва яких необмежений.

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 №1747, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.11.2016 року за №1417/29547 «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями» встановлені міжповірочні інтервали законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями, а саме для Газоаналізаторів - один рік.

Також суд звертає увагу на те, що, відповідно до відомостей державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення до переліку дозволених для застосування на території України медичних виробів «Газоаналізатори Drager Alcotest» виробництва Drager Safety AG &aan; Co. KGaA (Німеччина), свідоцтво про державну реєстрацію 14455/2014 належать: Газоаналізатор Drager Alcotest 3000, Газоаналізатор Drager Alcotest 5510, Газоаналізатор Drager Alcotest 5510 з конфігуруванням, Газоаналізатор Drager Alcotest 6820, Газоаналізатор Drager Alcotest з конфігуруванням, Газоаналізатор Drager Alcotest XT.

Отже, наведене свідчить, що газоаналізатори Drager Alcotest, внесені до Держреєстру засобів вимірювальної техніки України з необмеженим строком дії свідоцтва.

Згідно п. 7 Розділу ІІ Інструкції, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Суд установив, що поліцейським протокол про адміністративні правопорушення серії ОБ № 122102 від 04.07.2021, складений за керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Із долученого до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапису вбачається, що вказаний в протоколі транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції, причиною ж зупинки названо керуванням особою, яка притягається до адміністратвиної відповідальності транспортним засобом без мотошолому, що у свою чергу є порушенням п.2.3 ПДР (а.с.7).

Суд зауважує, що згідно з пп г п. 2.3 ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний під час руху на мотоциклі і мопеді бути в застебнутому мотошоломі і не перевозити пасажирів без застебнутих мотошоломів.

Також з вказаного відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 здійснював керування транспортним засобом, тобто транспортний засіб за його керування здійснював рух, а не стояв на узбіччі. Більше того з відеозапису видно, що ОСОБА_1 зупинив транспотрний засіб, помітивши машину праційвників поліції, які рухались з дорогою. При цьому відеозаписом також підтверджено, ОСОБА_1 .

За вкзазаних обставин суд дійшов всиновку, що зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 працівниками поліції була правомірною. Водночас не притягнення до адміністратвиної відповідальності за вказане правопорушення ОСОБА_1 не виключає складу адміннстратвиних правопорушень, які є редметом розгляду у даній справі.

Крім того, матеріалами відеозапису підтверджено, що ОСОБА_1 добровільно назвав працівникам поліції свої особисті дані та пояснив, що керував транспортним засобом без прав керування транспортним засобом, мотошолому, та без підтверджуючих первинних докуменівт щодо реєстрації транспортного засобу. Також ОСОБА_1 повідомив, що транспортний засіб належить йому, але документи у нього відсутні.

В ході зупинки ОСОБА_1 працівниками поліції було виявлено у останнього ознаки алкогольного сп`яніння, а саме різний запах алкоголю з ротової порожнини, у зв`язку з чим останньому запропоновано пройти обстеження за допомого газоаналізатора «Drager Аlcotest» 6810" , на що водій надав свою згоду та добровільно пройшов тест.

Згідно акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів , а саме «Drager Аlcotest» 6810 ARCD-0553 та тестом № 2263, цифровий показник результату огляду на стан алкогольного сп`яніння водія ОСОБА_1 становить 1,47 проміле (а.с.4), в той час як допустимий показник, не повинен перевищувати 0,2 проміле.

Доказів того, що водій не погодився з результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням технічного засобу Драгер, матеріали справи не містять. Навпаки

Як убачається із матеріалів справи, факт огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння на місці зупинки зафіксована відеозаписом відповідно до встановленої законом процедури.

Присутність при цьому свідків Закон (ч.2 ст. 266 КУпАП) у даному випадку не вимагає.

Суд звертає увагу, що вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.

Згідно з частиною третьою статті 113 Конституції України, Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Таким чином, заперечення захисника, щодо проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу є безпідставними, оскільки за приписами Інструкції необхідність присутності свідків у даному випадку суперечить нормам закону - КУпАП, дії якого мають вищу силу над підзаконним актом- Інструкцією.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч.2 ст.126 підтверджується доданими до матеріалів про адміністративне правопорушення доказами, а саме: актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з викоритсанням спеціальних технічних засобів (а.с.3); результат тесту з прінтера «Drager» (а.с. 4), довідкою про те, що ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував у ТСЦ (а.с.6) та відеозаписом, здісненим із телефона, що міститься на оптичному диску, який долучений до матеріалів справи (а.с. 7).

Заперечення ж захисника є безпідставними та не спростовують встановлених судом обставин щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 126, та ч.1 ст. 130 КУпАП. Отже, клоптання захисника про закриття провадження у справі за відсутністю складу адмністративного правопорушшея задоволенню не підлягає.

Крім того у судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 підтвердив, що посвідчення водія, яке б давало право на керування транспортним засобом, зокрема мопедом, на час складення протоколу про адміністравтине правопорушення передбачене ч.2 ст. 126 КУпАП не мав та свою вину у вчиненні даного правопорушення визнав.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Так, у п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу.

Суд встановив, що поліцейським протоколи про адміністративні правопорушення серії ОБ №122102 та серії ОБ № 122103 від 04.07.2021 стосовно ОСОБА_1 складені в установленому законом порядку, відповідають вимогам ст.256 КУпАП, розділам ІІ, ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

В рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди.

Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до вимог діючого адміністративного законодавства, а саме ст.ст. 9, 33, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Суд неупереджено, всебічно та повної оцінивши всі докази по справі дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 та ч.2 ст.126 КУпАП є повністю доведеною та підтверджується матеріалами справи.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.

При накладенні адміністративного стягнення, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховується характер вчиненого правопорушення та особа порушника.

Відповідно до ст. 12 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

Згідно ст.13 КУпАП  у разі вчинення особами від 16-18 років адміністративних правопорушень, передбачених ст. 121-127 КУпАП, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах.

Відповідно до положень ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Таким чином, зважаючи на норми ст. 36 КУпАП суд дійшов висновку про остаточне накладення на ОСОБА_1 стягнення у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки правопорушення за диспозицією даної статті є більш серйозним ніж за ч.2 ст. 126 КУпАП.

При цьому суд зазначає, що стягнення за ч.1 ст. 130 КУпАП суд призначає у тому числі з позбавленням права керувати транспортними засобами на певний строк, оскільки матеріали справи не містять відповідних беззаперечних доказів того, що ОСОБА_1 не видавалось водійське посвідчення,т у тому числі й після складення відповідного протоколу, а сам по собі протокло про адміністративне правопорушення не є таким доказом.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7, 34-35, 36, 40-1, 130, 245, 251, 252, 256, 291, 294, 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ч.2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», суд

ПОСТАНОВИВ:

1. ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

2. ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400,00 (три тисячі чотриста) грн.

3. На підставі частини 2 статті 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення накласти на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один рік).

4. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 454,00 (чотириста п`ятдесят чотири ) гривні 00 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках передбачених ч. 5ст. 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова про позбавлення права керування транспортним засобом набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області.

Роз`яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.

Згідност. 308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та витрати на облік правопорушення.

      Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з моменту набрання нею законної сили.

Повний текст постанови складений: 17.09.2021

Суддя Л.В. Лось