Єдиний унікальний номер 142/487/21

Номер провадження № 3/142/301/21

ПОСТАНОВА

іменем України

17 вересня 2021 року                                                                смт. Піщанка

Суддя Піщанського районного суду Вінницької області Нестерук В.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Сектору поліцейської діяльності № 1 Відділення поліції № 1 Тульчинського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Вигода Біляївського району Одеської області, проживаючої в АДРЕСА_1 , відповідно до протоколу непрацюючої, РНОКПП НОМЕР_1

за ч.2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

17 вересня   2021 року на адресу Піщанського районного суду Вінницької області від  Сектору поліцейської діяльності № 1 Відділення поліції  № 1 Тульчинського районного відділу  поліції ГУНП у Вінницькій області  надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії  ГР № 042050 від 17 вересня  2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП з додатками.

Відповідно до вказаного протоколу, 08 вересня 2021 року, об 12 годині 00 хвилин в АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 вчинила психологічне насильство в сім`ї відносно свого співмешканця ОСОБА_2 а саме ображала нецензурною лайкою, погрожувала нецензурною фізичною розправою, чим могла бути завдана шкода його психологічному здоров`ю.

Вказані дії ОСОБА_1 в протоколі про адміністратвине правопорушення кваліфіковано за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнала повністю, запевняла суд, що подібне більше не повториться.

Разом з тим, відповідно до ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Суд,  вивчивши зміст  протоколу про адміністративне правопорушення, дослідивши  додані до нього документи, приходить до висновку, що провадження по справі  відносно  ОСОБА_1  повинно бути закрито за відсутності в її  діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У відповідності до чинного законодавства відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП настає за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Частиною 2 ст. 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Порядок оформлення в органах Національної поліції України, у тому числі в їх структурних (відокремлених) підрозділах , матеріалів про адміністративні правопорушення, порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також порядок контролю за дотриманням законодавства під час оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення (крім правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху), визначена в Інструкці їз оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженій наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року № 1376.

В частині 9 Розділу 2 зазначеної Інструкції № 1376 передбачено, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема, окрім іншого, у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» - суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол).

Судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 має суттєві недоліки, зокрема, у ньому суть адміністративного правопорушення не відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у диспозиції частини 2 статті 173-2 КУпАП.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а також у невиконанні захисного припису особою, стосовно якої він винесений, вчинене особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із вказаних порушень.

При викладенні суті правопорушення в протоколі відносно ОСОБА_1 не вказано про повторне вчинення правопорушення протягом року після накладення адміністративного стягнення за правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Кваліфікуючи дії  ОСОБА_1  за ч. 2 ст. 173-2 КК України, на підтвердження вчинення нею правопорушення повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, до матеріалів справи не долучено доказів застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення за одне з порушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а долучений до протоколу витяг з інформаційної системи "Армор" відповідних даних не містить, оскільки, містить лише відомості про вчинення ОСОБА_1 21 лютого 2021 року адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, проте не містить даних про накладення на неї адміністративного стягнення.

Крім того, суд бере до уваги, що у витязі з інформаційної системи "Армор" зазначено, що на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в ромірі 170 гривень за адміністративне правопорушення, перелбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, яке вона вчинила 01 липня 2020 року. Разом з тим, події які є предметом даного судового розгляду мали місце 08 вересня 2021 року, а положення ст. 39 КУпАП визначають, що якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню. Разом з тим, враховуючи, що відомостей про виконання стягнення у виді штрафу матеріали справи не містять, суд позбавлений можливості перевірити правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 та наявності в них повторності.

Статтею 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15 травня 2008 року»). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законом. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Частиною 2 статті 251 КУпАП передбачено обов`язок осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, збирати докази.

Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб`єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об`єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд також не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у скоєнні правопорушення має доводитися в суді. Зокрема, у справі «Карелін проти Росії»(«Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, що становить порушення ч.1 ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що належних, достовірних, допустимих та достатніх доказів які б вказували на наявність в діях ОСОБА_1 об`єктивної та суб`єктивної сторін адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, суду не надано, керуючись положеннями ст. 62 Конституції України, відповідно до яких, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, а тому справа про адміністративне правопорушення відносно неї підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

  На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 184, 247, 251, 252, 283, 284 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 ,визнати невинуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 173-2  КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду через Піщанський районний суд Вінницької області.

Суддя :