РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/2887/19

16 вересня 2021 року

м.Костопіль

Костопільський районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя Левчук В.В.

секретар судового засідання Зберун К.Ф.

за участю:

представника позивача – Остапенка В.С.

відповідача – ОСОБА_1

представника відповідача – Євгеюка О.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Костопільського районного суду Рівненської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу №564/2887/19 за позовом Комунального некомерційного підприємства «Костопільська стоматологічна поліклініка» Костопільської міської ради (м.Костопіль Рівненської області, вул.Степанська 18) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про відшкодування матеріальної шкоди

ВСТАНОВИВ:

Комунальне некомерційне підприємство «Костопільська стоматологічна поліклініка» Костопільської міської ради звернулась до Костопільського районного суду Рівненської області з цивільним позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 05 травня 2004 року між позивачем та старшим зубним техніком ОСОБА_1 укладено договір №1 про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, забезпечення схоронності матеріальних цінностей, які належать Костопільській районній стоматологічній поліклініці, який укладений відповідно до постанови Держкомпраці СРСР та Секретаріату ВЦРПС від 28 грудня 1977 року №447/24, якою затверджено перелік посад і робіт, що заміщаються або виконуються працівниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатись письмові договори про повну матеріальну відповідальність. Вказує, що за затвердженим постановою переліком, з особами, які здійснюють роботи із закупівлі, продажу, обміну, перевезення, доставки, пересилання, зберігання, обробки та застосування у процесі виробництва дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, синтетичного корунду і виробів з них, адміністрація організації має право заключати договір про матеріальну відповідальність за згодою другої сторони. 02 серпня 2012 року відповідач отримав матеріальні цінності, у тому числі золото 900 проби у кількості 336,40 грам за актом передачі №1 та інвентаризаційним описом товарно-матеріальних цінностей. Матеріальні цінності за актом прийняті без зауважень, а їх передача проводилась комісією у складі 5 осіб. За період роботи з матеріальними цінностями нарікань та претензій усних чи письмових від відповідача на умови зберігання цінностей не надходило. Крім договору про повну матеріальну індивідуальну відповідальність, факт повної матеріальної відповідальності відповідача підтверджує Посадова інструкція старшого техніка зубного, з якою ОСОБА_1 погодився, про що свідчить підпис останнього у посадовій інструкції. У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до головного лікаря райстоматполіклініки із заявою про звільнення з посади за угодою сторін з 30.08.2019, у зв`язку з чим 29.08.2019 наказом головного лікаря райстоматполіклініки №50 призначено інвентаризацію та передачу матеріальних цінностей, які перебувають на обліку у старшого техніка зубного. За результатами проведеної 29 серпня 2019 року інвентаризації матеріальних цінностей встановлено недостачу золота 900 проби в кількості 336,40 грам на суму 9064,30 грн. За результатами проведеної інвентаризації складено акт, який підтверджено факт недостачі золота 900 проби в кількості 336,40 грам. З результатами інвентаризації відповідач ознайомлений, зауважень від останнього не надходило, пояснень по даному факту відповідач не надав, пояснити причини недостачі матеріальних цінностей відповідач відмовився. Відповідач також відмовився у добровільному порядку внести суму недостачі на рахунок медичного закладу. Вказує, що відповідач заволодів чужим майном шляхом зловживання службовим становищем на посаді старшого техніка зубного та при цьому допустив службову недбалість, вчинив умисне, протиправне безоплатне обернення чужого майна на свою користь. Просить стягнути з відповідача недостачу матеріальних цінностей в сумі 9064,30 грн. на користь Районної стоматологічної поліклініки Костопільської районної ради Рівненської області та судові витрати по справі.

11 листопада 2019 року позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог і внесення змін до предмета позову, яка мотивована тим, що за даними бухгалтерського обліку у райстоматполіклініці на день проведення 29.08.2019 інвентаризації вартість одного грама золота 900 проби становить 26,945 грн. За даними Національного банку України один грам золота 900 проби станом на 29.08.2019 становить 1125,19 грн., а тому вартість недостачі 336,4 грамів золота 900 проби станом на 29.08.2019 становить 378513,92 грн. і вказана сума є упущеною вигодою позивача. Просить стягнути з відповідача на користь позивача загальну суму недостачі у розмірі 378513,92 грн. та судовий збір.

Відповідачем подано відзив на позов, у якому останній вказав, що позовні вимоги Костопільської районної ради Рівненської області не підлягають до задоволення. Вказує, що не відмовлявся пояснювати причини нестачі, а лише не міг їх пояснити. Зазначає, що сейф, у якому знаходилось золото 900 проби, припой 750 проби, СПС 250 проби, СПС 190 проби розміщений в іншому кабінеті у якому постійно знаходились головний бухгалтер поліклініки та бухгалтер. Вказаний кабінет не перебував у полі зору відповідача. При цьому, виявлено нестачу лише золота 900 проби, а все решта на місці. Крім того, матеріальні цінності, які знаходились у сейфі в його кабінеті і які він видавав зубним технікам: гільзи, гіпс, легкосплавний метал, лак, дріт, бейсик та ін. лишилось на місці, недостачу вказаних матеріальних цінностей не виявлено. Вказує, що на момент інвентаризації у 2018 році золото було, а яким чином воно зникло до інвентаризації 2019 року пояснити не може. Також в обґрунтування своїх доводів вказує, що з ним дійсно у 2004 році укладено типовий договір про повну матеріальну відповідальність, проте у 2008 році, після реорганізації поліклініки, змін до договору не внесено, а його посадова інструкція не містить положень про обов`язок збереження матеріальних цінностей, у тому числі золота та про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, а п.4.9 інструкції лише передбачає відповідальність на умовах передбачених законодавством за завдання матеріального збитку поліклініці. Щодо укладеного з ним договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, то останній не може бути підставою для такої відповідальності, оскільки його посада відсутня у переліку посад і працівників з яким може бути укладено такий договір, а за таких умов можлива лише відповідальність в межах середнього заробітку, але за умови доведення, що шкоди завдано винними діями працівника. Вказує, що позивачем не доведено вчинення ним порушення, яке призвело до недостачі золота. Просить відмовити у задоволенні позову.

Позивач подав відповідь на відзив, у якій вказав, що відповідач у відзиві на позов маніпулює поняттями та намагається ввести суд в оману з метою уникнення відповідальності. Так договори про повну матеріальну відповідальність укладаються відповідно до ст.135-1 КЗпП України з працівниками, які займають посади або виконують роботи, безпосередньо пов`язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей і укладенням таких договорів прив`язується не до переліку посад, а до працівників, які займаються обслуговуванням переданих їх матеріальних цінностей. Саме тому з відповідачем у 2004 році, за його згодою, було укладено такий договір і тому останній несе обов`язок по відшкодування виявленої недостачі матеріальних цінностей у повному обсязі. також вказує, що у зв`язку із виявленою недостачею золота позивач звернувся до правоохоронних органів і на даний час проводиться досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.191 КК України.

Представник позивача, адвокат Остапенко В.С., в судовому засіданні позов підтримав та пояснив, що саме відповідачу було передано на відповідальне зберігання матеріальні цінності, зокрема золото 900 проби у кількості 336,40 грам і саме відповідач несе відповідальність за його недостачу у повному її розмірі, оскільки з відповідачем укладено договір про повну матеріальну відповідальність. Просить позов задоволити.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив та пояснив, що він не може нести повну матеріальну відповідальність, оскільки він не є працівником з яким може бути укладено такий договір. Щодо нестачі золота, то не може пояснити як це сталось, оскільки сейф, у якому золото зберігалось, знаходиться в іншому кабінеті і він не міг слідкувати за ним і йому не відомо коли і за яких умов зникло золото, тим більше при інвентаризації у 2018 році воно було. Просить у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача, адвокат Євгеюк О.Є., в судовому проти позову заперечив та пояснив, що відповідач не може нести повну матеріальну відповідальність, оскільки не є тим працівником, з ким може бути укладено договір про повну матеріальну відповідальність, а відтак, відповідальність може мати місце лише у розмірі середнього заробітку працівника. При цьому позивачем не доведено наявності підстав для покладення на відповідача відповідальності навіть у розмірі середнього заробітку, оскільки вини останнього у незбереженні матеріальних цінностей позивачем не доведено. Просить відмовити у задоволенні позову.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 показала, що працює головним лікарем стоматполіклініки. В липні 2019 року ОСОБА_1 підійшов та повідомив, що має намір звільнятись, також говорили про те, кого узяти на його місце. Оскільки ОСОБА_1 виявив бажання звільнитись, то вирішили створити комісію для проведення інвентаризації. Інвентаризацію провели не за один день. Під час проведення інвентаризації їздили у ювелірний магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » щоб зважити золото, але його не виявилось. ОСОБА_1 почав його шукати, заглядати у мішечок, у якому золото зберігалось, повернувся шукати у автомобілі, яким приїхали на зважування, але золота не виявилось і так виявилась недостача. Показала, що сейф, у якому зберігалось золото, знаходиться в кабінеті бухгалтерії і до сейфа ніхто доступу не мав, що крадіжок у поліклініці не було, саме золото не використовувалось біля 20 років і на даний час всі дорогоцінні метали зберігаються у скриньці в банку. Також показала, що пам`ятає, як ОСОБА_1 у кінці лютого 2019 року приходив і брав для чогось журнали, у яких ведеться облік матеріальних цінностей.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 показала, що в лютому-березні 2019 року ОСОБА_1 брав журнали обліку матеріальних цінностей з невідомою для неї метою і міг залишатись в кабінеті сам, писав звіти там. Замки у сейфі у якому зберігалося золото не змінювались. Показала, що на зважування їздили ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 і сам він повідомив, що не вистачає золота. Коли складали акт інвентаризації не пам`ятає. Також показала, що сейф, де зберігається золото встановлений з 2006 року, що до сейфа є кілька ключів, оскільки там кілька замків, що спочатку відкриваються два замки, а потім ще один, що сейф важко відкривався, що вона була присутня під час інвентаризації у 2018 році, їй відомо, що золото зберігалось в торбинках. По факту недостачі скали та підписали акт.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показав, що знав про бажання ОСОБА_1 звільнятись, що за час роботи замки у сейфі не змінювались, чи змінювався замок у дверях до кабінету бухгалтерії – не пам`ятає, що у нього немає запасних ключів, знає, що виявили недостачу золота і що його шукали.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показала, що ОСОБА_1 з 2012 року, з моменту передачу йому золота, був матеріально відповідальною особою. Також показала, що інвентаризацію не проводили до останнього дня, що важити золото їздили ОСОБА_1 , ще один працівник та бухгалтер, що всі матеріали були у ОСОБА_1 , що виявили неспівпадіння по грамах і запитали в ОСОБА_1 де диски. Після цього виявили відсутність золота. Раніше звітність по дорогоцінним металам була щомісяця, а коли цінності передали ОСОБА_1 , то вже звітності не було, у нього запитували, чи все на місці і той відповідав, що так, що ключі від сейфу, де зберігалось золото були лише у ОСОБА_1 .

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показала, що знає про виявлену недостачу золота в стоматполіклініці, що членами інвентаризаційної комісії були головний бухгалтер, ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 що вона не була присутня при зважуванні, а акт підписала після того, як акт підписав ОСОБА_1 .

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та його представника, показання свідків, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши наявні в матеріалах справи докази встановив наступне.

26 травня 2004 року проведено державну реєстрацію Районної стоматологічної поліклініки, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №227911, виданим Костопільською районною державною адміністрацією Рівненської області, запис про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР №159812000000109, адреса юридичної особи м.Костопіль, вул.Степанська 18.

26 лютого 2008 року проведено зміну найменування юридичної особи – Районної стоматологічної поліклініки на Районну стоматологічну поліклініку Костопільської районної ради, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №194453, виданим Костопільською районною державною адміністрацією Рівненської області, запис про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР №15981050002000109.

25 грудня 2013 року Міністерством охорони здоров`я України видано Комунальному закладу «Районна стоматологічна поліклініка Костопільської районної ради Рівненської області» ліцензію серії АЕ №281083 на здійснення медичної практики на підставі рішення про видачу ліцензії №30 від 25.07.2013.

05 травня 2004 року між Костопільською районною стоматологічною поліклінікою та ОСОБА_1 , як старшим техніком, укладено типовий договір №1 про повну індивідуальну матеріальну відповідальність.

01 серпня 2012 року наказом головного лікаря Районної стоматологічної поліклініки Костопільської районної ради Рівненської області №37 створено комісію для передачі 02.08.2012 дорогоцінних металів.

02 серпня 2012 року складено інвентаризаційний опис №1 товарно-матеріальних цінностей – дорогоцінних металів, відповідно до якого кількість золота 900 проби становить 336,40 грам. Інвентаризаційний опис підписано комісією, у тому числі старшим зубним техніком ОСОБА_1 , як особою, яка приймає вказане золото.

10 листопада 2016 року ОСОБА_1 ознайомився із посадовою інструкцією старшого техніка зубного (код КП 3225), яка затверджена 10.11.2016 головним лікарем районної стоматологічної поліклініки Н. Радивоник. Згідно п.4.9 Інструкції, старший технік зубний несе відповідальність за завдання матеріального збитку райстоматполіклініці в межах, встановлених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством.

02 липня 2018 року, на підставі наказу від 26.12.2018 №70, складено інвентаризаційний опис запасів з якого вбачається у наявності у складі зубопротезної лабораторії золота 900 проби в кількості 336,40 грам, вартістю 9064,30 грн. вказаний інвентаризаційний опис підписано членами комісії, у тому числі старшим зубним техніком ОСОБА_1

31 грудня 2018 року, на підставі наказу від 10.01.2018 №9, складено інвентаризаційний опис запасів з якого вбачається у наявності у складі зубопротезної лабораторії золота 900 проби в кількості 336,40 грам, вартістю 9064,30 грн. вказаний інвентаризаційний опис підписано членами комісії, у тому числі старшим зубним техніком ОСОБА_1

29 серпня 2019 року наказом головного лікаря Районної стоматологічної поліклініки Костопільської районної ради Рівненської області №50 створено комісію для проведення інвентаризації та передачі матеріальних цінностей, що стоять на обліку у старшого техніка зубного ОСОБА_1 .

Також 29 серпня 2019 року, на підставі наказу №50 від 29.08.2019, складено інвентаризаційний опис запасів з якого вбачається, що виявлено недостачу золота 900 проби в кількості 336,40 грам. Інвентаризаційний опис підписано комісією, у тому числі старшим зубним техніком ОСОБА_1 .

Крім того, 29 серпня 2019 року складено протокол інвентаризаційної комісії, з якого вбачається, що виявлено недостачу золота 900 проби в кількості 336,40 грам, вартістю 9064,30 грн. та комісією з інвентаризації складено акт, яким зафіксовано нестачу золота 900 проби в кількості 336,40 грам, яке перебуває на обліку у старшого зубного техніка ОСОБА_1 . Акт підписаний комісією, у тому числі ОСОБА_1 .

Із витягу з оборотної відомості по товаро-матеріальних рахунках за 2019 рік вбачається, що за ОСОБА_1 по рахунку 1816 станом на 01.01.2019, станом на 01.02.2019, станом на 01.07.2019 та станом на 01.08.2019 рахується золото 900 проби в кількості 336,40 грам вартістю 9064,30 грн. згідно вказаної відомості, станом на 01.09.2019 золота 900 проби в кількості 336,40 грам вартістю 9064,30 грн. в залишку не рахується.

За складеним 29 серпня 2019 року на підставі наказу №50 від 29.08.2019 актом передачі матеріальних цінностей ОСОБА_1 передав зубному техніку ОСОБА_5 матеріальні цінності, в переліку яких золото 900 проби в кількості 336,40 грам вартістю 9064,30 грн. відсутнє.

30 серпня 2019 року на підставі наказу головного лікаря районної стоматологічної поліклініки Костопільської районної ради Рівненської області №40 від 27 серпня 2019 року звільнено старшого зубного техніка ОСОБА_1 за власним бажанням. Підстава: заява ОСОБА_1 від 14.08.2019, ст.38 КЗпП України.

Згідно довідки про доходи, виданої 22 жовтня 2019 року Районною стоматологічною поліклінікою Костопільської районної ради Рівненської області, загальна сума доходу ОСОБА_1 за період з 01.04.2019 по 30.09.20219 становить 21020,24 грн. Середній заробіток ОСОБА_1 становить 3503,37 грн.

Рішенням Костопільської районної ради Рівненської області від 12 вересня 2019 року №598 реорганізовано юридичну особу Районну стоматологічну поліклініку Костопільської районної ради Рівненської області шляхом перетворення в комунальне некомерційне підприємство «Костопільська районна стоматологічна поліклініка» Костопільської районної ради, яке є правонаступником майна, прав та обов`язків Районної стоматологічної поліклініки Костопільської районної ради Рівненської області.

Рішенням Костопільської районної ради Рівненської області від 22 листопада 2019 року №618 затверджено статут Комунального некомерційного підприємства «Костопільська районна стоматологічна поліклініка» Костопільської районної ради.

02 січня 2020 року проведено державну реєстрацію юридичної особи Комунальне некомерційне підприємство «Костопільська районна стоматологічна поліклініка» Костопільської районної ради Рівненської області, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 03.01.2020.

Рішенням Костопільської міської ради від 22 квітня 2021 року №144 змінено засновника Комунального некомерційного підприємства «Костопільська районна стоматологічна поліклініка» Костопільської районної ради Рівненської області шляхом виключення зі складу засновників Костопільської районної ради та включення до складу засновників Костопільську міську раду. Змінено найменування Комунального некомерційного підприємства «Костопільська районна стоматологічна поліклініка» Костопільської районної ради Рівненської області на Комунальне некомерційне підприємство «Костопільська стоматологічна поліклініка» Костопільської міської ради.

19 липня 2021 року проведено державну реєстрацію Комунального некомерційного підприємства «Костопільська стоматологічна поліклініка» Костопільської міської ради, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 22.07.2021, номер виписки 428707402884.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Відповідно до ст.130 Кодексу законів про працю України, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством. За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності. На працівників не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського ризику, а також за шкоду, заподіяну працівником, що перебував у стані крайньої необхідності. Відповідальність за не одержаний підприємством, установою, організацією прибуток може бути покладена лише на працівників, що є посадовими особами. Працівник, який заподіяв шкоду, може добровільно покрити її повністю або частково. За згодою власника або уповноваженого ним органу працівник може передати для покриття заподіяної шкоди рівноцінне майно або поправити пошкоджене.

Відповідно до ст.134 Кодексу законів про працю України, відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли: 1) між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей; 2) майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами; 3) шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку; 4) шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані; 5) шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування; 6) відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків; 7) шкоди завдано не при виконанні трудових обов`язків; 8) службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу; 9) керівник підприємства, установи, організації всіх форм власності, винний у несвоєчасній виплаті заробітної плати понад один місяць, що призвело до виплати компенсацій за порушення строків її виплати, і за умови, що Державний бюджет України та місцеві бюджети, юридичні особи державної форми власності не мають заборгованості перед цим підприємством; 10) шкоди завдано недостачею, знищенням або пошкодженням обладнання та засобів, наданих у користування працівнику для виконання роботи за трудовим договором про дистанційну роботу або про надомну роботу. У разі звільнення працівника та неповернення наданих йому у користування обладнання та засобів з нього може бути стягнута балансова вартість такого обладнання у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст.135-1 Кодексу законів про працю України, письмовий договір про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівником, який досяг вісімнадцятирічного віку та: 1) займає посаду або виконує роботу, безпосередньо пов`язану із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або використанням у процесі виробництва переданих йому цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; 2) виконує роботу за трудовим договором про дистанційну роботу або про надомну роботу і користується обладнанням та засобами власника або уповноваженого ним органу, наданими йому для виконання роботи.

Відповідно до п.8 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» №14 від 29.12.1992, розглядаючи справи про матеріальну відповідальність на підставі письмового договору, укладеного працівником з підприємством, установою, організацією, про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей (недостача, зіпсуття), переданих йому для зберігання або інших цілей (п.1 ст.134 КЗпП), суд зобов`язаний перевірити, чи належить відповідач до категорії працівників, з якими згідно з ст.135-1 КЗпП може бути укладено такий договір та чи був він укладений. При відсутності цих умов на працівника за заподіяну ним шкоду може бути покладена лише обмежена матеріальна відповідальність, якщо згідно з чинним законодавством працівник з інших підстав не несе матеріальної відповідальності у повному розмірі шкоди.

Постановою Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» від 12 вересня 1991 року №1545 визначено, що на території України діють законодавчі акти СРСР, якщо вони не суперечать Конституції і законам України.

Крім того, у абзаці 17 п.8 Постанови пленуму ВССУ №12 від 11 грудня 2015 року вказано, що судам при розгляді справ про матеріальну відповідальність на підставі письмового договору, укладеного працівником з підприємством, установою, організацією про взяття на себе повної матеріальної відповідальності, потрібно перевіряти відповідність посади відповідача, працівника, Переліку посад і робіт, які заміщаються або виконуються робітниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, які були передані їм для збереження, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування в процесі виробництва.

Правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 25 квітня 2012 у справі №6-16цс12 свідчить, що договори про повну матеріальну відповідальність з працівниками, чиї посади (виконувана робота) в переліку посад і робіт, які заміщаються або виконуються робітниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, які були передані їм для збереження, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування в процесі виробництва, не вказані, юридичної сили не мають і не можуть бути підставою для матеріальної відповідальності у повному розмірі заподіяної з їх вини шкоди.

При цьому суд враховує що у Переліку посад і робіт, що заміщаються або виконуються працівниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, переданих їм для зберігання, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування у процесі виробництва, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР та Секретаріату ВЦРПС від 28 грудня 1977 р. №447/24 (зі змінами та доповненнями, внесеними постановою Держкомпраці СРСР та Секретаріату ВЦРПС від 14 вересня 1981 року №259/16-59) посада старшого техніка зубного відсутня.

Також судом встановлено, що ОСОБА_1 з 19.05.1997 року прийнятий на роботу в Костопільську районну стоматологічну поліклініку Костопільської ЦРЛ на посаду зубного техніка, з 03.08.2001 року ОСОБА_1 переведено на посаду старшого зубного техніка 0,5 ставки та зубного техніка 0,5 ставки, а 05.05.2004 року ОСОБА_1 звільнено з роботи, тобто 05.05.2004 року ОСОБА_1 вважався працівником Костопільської районної стоматологічної поліклініки Костопільської ЦРЛ.

Наказом №1-п-3851 від 05.05.2004 ОСОБА_1 прийнято на посаду старшого зубного техніка 0,5 ставки та зубного техніка 0,5 ставки з 05.05.2004 р. до новоствореної юридичної особи – Районної стоматологічної поліклініки, яка в подальшому реорганізована з 26.02.2008 в Комунальну організацію Районна стоматологічна поліклініка Костопільської районної ради Рівненської області, а з 26.05.2016 – в Районну стоматологічну поліклініку Костопільської районної ради Рівненської області і з 10.01.2020 року – в Комунальне некомерційне підприємство «Костопільська районна стоматологічна поліклініка» Костопільської районної ради Рівненської області.

Вказаних обставин сторони не заперечували.

При цьому, позивач, як на підставу позову, покликається на укладений з відповідачем Типовий договір №1 про повну матеріальну відповідальність, на факт обслуговування відповідачем матеріальних цінностей – золота та наявність у посадових обов`язках відповідача обов`язку по відповідальності за завдання матеріального збитку райстоматполіклініці в межах законодавства.

Разом з тим, укладений 05 травня 2004 року між ОСОБА_1 , як старшим техніком, та Костопільською районною стоматологічною поліклінікою, Типовий договір №1 про повну матеріальну відповідальність підписано в останній робочий день роботи ОСОБА_1 на посаді старшого зубного техніка та зубного техніка у Костопільській районній стоматологічній поліклініці Костопільської ЦРЛ, тобто укладений відповідачем із адміністрацією попередньої юридичної особи, з якої він був звільнений 05.05.2004.

Крім того, Типовий договір №1 має форму, затверджену постановою Держкомпраці СРСР та Секретаріату ВЦРПС від 28 грудня 1977 року №447/24 (зі змінами та доповненнями, внесеними постановою Держкомпраці СРСР та Секретаріату ВЦРПС від 14 вересня 1981 року №259/16-59), якою затверджено Перелік посад і робіт, що заміщаються або виконуються працівниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, переданих їм для зберігання, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування у процесі виробництва.

Форма договору передбачає внесення до останнього відомостей про займану посаду працівника або виконувану роботу із збереження, обробки, продажу, безпосередньо пов`язану з відпусканням, придбанням або застосуванням у процесі виробництва переданих працівнику цінностей, то зазначається посада згідно затвердженого Переліку посад або передбачена вказаним Переліком виконувана працівником робота.

Натомість, укладений з відповідачем Типовий договір №1 містить відомості лише про те, що працівник займає посаду старшого техніка і виконує роботу із збереження матеріальних цінностей і не несе відповідальності у разі завдання збитків не з його вини.

Будь-яких інших договорів про повну матеріальну відповідальність між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 не укладалось, змін до Типового договору №1 про повну матеріальну відповідальність від 05.05.2004 р. з моменту його підписання і до звільнення відповідача з роботи у серпні 2019 року не вносилося.

Більше того, перелік посадових обов`язків ОСОБА_1 на момент укладення з останнім 05 травня 2004 року Типового договору №1 про повну матеріальну відповідальність судом, на підставі наданих сторонами доказів, не встановлено. А відтак встановити чи виконував відповідач роботи із закупівлі, продажу, обміну, перевезення, доставки, пересилання, зберігання, обробки та застосування у процесі виробництва дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, синтетичного корунду і виробів з них, також не можливо.

Суд також враховує, що матеріальні цінності, зокрема золото 900 проби в кількості 336,40 грам, були передані ОСОБА_1 лише 02 серпня 2012 року, проте перелік посадових обов`язків ОСОБА_1 на момент передачі відповідачу золота суду також не відомий, а відтак встановити чи виконував відповідач роботи із закупівлі, продажу, обміну, перевезення, доставки, пересилання, зберігання, обробки та застосування у процесі виробництва дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, синтетичного корунду і виробів з них на момент передачі йому золота – також неможливо.

При цьому, позивач покликається на посадову інструкцію відповідача – старшого зубного техніка (код КП 3225).

Проте, вказана інструкція датована 10 листопада 2016 року, ОСОБА_1 ознайомився з нею також 10.11.2016 і посадова інструкція безпосередньо також не містить обов`язку відповідача обслуговувати чи зберігати матеріальні цінності, зокрема дорогоцінні метали. Згідно п.4.9 Інструкції, старший технік зубний несе відповідальність за завдання матеріального збитку райстоматполіклініці в межах, встановлених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством.

Відтак, суд не приймає до уваги доводи позивача про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 вартості недостачі золота 900 проби в кількості 336,40 грам у повній його вартості, оскільки укладений 05 травня 2004 року між Костопільською районною стоматологічною поліклінікою та ОСОБА_1 , як старшим техніком, типовий договір №1 про повну індивідуальну матеріальну відповідальність не є належним доказом існування такого обов`язку у відповідача.

Разом з тим сторонами не заперечувався той факт, що ОСОБА_1 , як старшому зубному техніку, були передані та обліковувались за ним матеріальні цінності, зокрема золото 900 проби в кількості 336,40 грам.

Судом також встановлено, що у зв`язку із поданням у серпні 2019 року ОСОБА_1 заяви про звільненням створено комісію з інвентаризації та передачі матеріальних цінностей і за результатами інвентаризації від 29.08.2019 встановлено недостачу золота 900 проби в кількості 336,40 грам на суму 9064,30 грн., що відображено у інвентаризаційному описі, акті та протоколі інвентаризаційної комісії від 29.08.2019.

По даному факту 29.08.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості №12019180150000556 відносно ОСОБА_1 за ч.4 ст.191 Кримінального кодексу України і на даний час кримінальне провадження перебуває на розгляді у Костопільському районному суді Рівненської області, вирок у справі судом не ухвалено.

23 вересня 2020 року експертом Рівненського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України надано висновок №3.2-1111/20 відповідно до якого, ринкова вартість золота 900 проби вагою 336,40 грам станом на 22.05.2019 року становить 317874,45 грн.

Згідно п.9 Постанови Пленуму Верховного суду України від 29 грудня 1992 року №14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» судам слід мати на увазі, що до позовних заяв про матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку (п.3 ст. 134 КЗпП), повинні додаватись докази, які підтверджують, що вчинення працівником таких діянь встановлено у порядку кримінального судочинства.

Разом з тим суд враховує, що відповідно до вимог ст.138 Кодексу законів про працю України, для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду власник або уповноважений ним орган повинен довести наявність умов, передбачених статтею 130 цього Кодексу.

Відтак, стягнення матеріальної шкоди, завданої працівником при виконанні трудових обов`язків, може мати місце лише при встановленні судом наявності обов`язкових складових для настання матеріальної відповідальності, а саме: наявність прямої дійсної шкоди та її розмір; якими неправомірними діями її заподіяно і чи входили до функцій працівника обов`язки, неналежне виконання яких призвело до шкоди; в чому полягала його вина; в якій конкретно обстановці заподіяно шкоду; чи були створені умови, які забезпечували б схоронність матеріальних цінностей і нормальну роботу з ними; який майновий стан працівника.

Відсутність підстав чи однієї з умов матеріальної відповідальності звільняє працівника від обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду.

Проте, звертаючись до суду з вимогою про відшкодування матеріальної шкоди позивач не надав доказів, на підставі яких останній прийшов до висновку, що саме з вини відповідача ОСОБА_1 позивачу завдано збитків.

Так, поряд із наявним фактом нестачі матеріальних цінностей – золота та отриманої позивачем у зв`язку з цим шкоди, позивачем не надано доказів наступного: якими саме неправомірними діями її заподіяно і чи входили до функцій відповідача обов`язки, неналежне виконання яких призвело до заподіяння шкоди; в чому полягає вина відповідача; в якій конкретно обстановці заподіяно шкоду; чи були створені умови, які забезпечували б схоронність матеріальних цінностей і нормальну роботу з ними.

При цьому суд враховує, що питання щодо встановлення в діях відповідача вини і завдання саме з вини останнього шкоди позивачу недостачею золота вирішується у межах кримінального провадження, яке на даний час не розглянуте.

Відповідно до ч.1 ст.81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відтак, враховуючи відсутність належних та допустимих доказів наявності у відповідача обов`язку щодо повної індивідуальної матеріальної відповідальності, а також наявність не вирішеного в межах кримінального провадження питання щодо вини відповідача у нестачі золота, суд дійшов переконливого висновку, що позов Комунального некомерційного підприємства «Костопільська стоматологічна поліклініка» Костопільської міської ради є необґрунтованим та передчасним, а тому до задоволення не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.19, 141, 211, 258, 259, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Комунального некомерційного підприємства «Костопільська стоматологічна поліклініка» Костопільської міської ради (м.Костопіль Рівненської області, вул.Степанська 18) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про відшкодування матеріальної шкоди залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 /тридцяти/ днів з дня проголошення.

Якщо у судовому засіданні оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення – 17.09.2021.

СуддяВ. В. Левчук