Справа № 589/2111/21

Провадження № 2/589/1099/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2021 року Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі: головуючого судді Литвинко Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Афанасенко Т.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах якої дії законний представник ОСОБА_2 , третя особа орган опіки та піклування Шосткинської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщення,-

ВСТАНОВИВ:

25 травня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визнання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 втратившими право користування квартирою АДРЕСА_1 . Свої вимоги мотивує тим, що вона з донькою ОСОБА_2 мають на праві спільної сумісної власності квартиру АДРЕСА_1 . В цій квартирі зареєстровані ОСОБА_2 та її донька (онука позивача) ОСОБА_3 . На початку 2013 року її донька з онукою забрали з квартири всі свої речі та переїхали на постійне місце проживання до Росії, де на сьогодні отримали російське громадянство. За місцем своєї реєстрації відповідачі протягом восьми років не з`являються, не оплачують свою частку комунальних платежів, жодного інтересу до квартири не проявляють. Також позивач зазначає, що вона має бажання переїхати до доньки та онуки в Росію та продати квартиру АДРЕСА_2 . Д для цього треба зняти всіх прописаних осіб з реєстрації, однак через відсутність документів у відповідачів про Українське громадянство у неї немає такої можливості, незважаючи на те, що донька надала їй довіреність на право вчинення цих дій.

Позивач в судове засідання не з`явилась, надала до суду заяву, в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розглянути справу в її відсутність.

Відповідачі в судове засідання не з`явились. ОСОБА_2 надала до суду заяву, в якій просить розглядати справу щодо неї та її доньки ОСОБА_3 без їх участі.

Представник третьої особи органу опіки та піклування Шосткинської міської ради в судове засідання не з`явився.

Дослідивши письмові докази, які є в матеріалах справи, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Згідно ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

У силу ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. ст. 386, 391 ЦК України власник має право звертатися до суду за захистом свого права власності перед іншою особою та вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. 2 ст. 406 ЦК України сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч. 3 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

Судом встановлено, що позивач та відповідач ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності є власниками квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло від 06 серпня 2003 року за № НОМЕР_1 виданого ВАТ «АК «Свема».

Згідно довідки про склад сім`ї виданої КП «Укржитлкомфорт» від 17 серпня 2020 року в вищезазначеній квартирі зареєстровані: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та її донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 є громадянкою Російської Федерації, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Донька ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , навчається в муніципальному казенному загальноосвітньому закладі «Лутовська середня загальноосвітня школа» Воловського району Тульської області з 01.09.2014 року по теперішній час, що підтверджується довідкою навчального закладу 3169 від 29.12.2020 року.

Відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_3 , її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

18.03.2021 року ОСОБА_4 надав нотаріально засвідчену згоду на зняття з реєстрації його доньки ОСОБА_3 з адреси: АДРЕСА_4 .

Крім того, 20 жовтня 2020 року ОСОБА_2 надала довіреність позивачу на право зняття її та доньки з реєстрації у спірній квартирі та її продажу.

Разом з тим, як зазначає позивач наявність цих документів не надала можливості у позасудовому порядку вирішити вказані питання.

Вирішуючи зазначений спір, суд, з огляду на положення ст. 29, 319, 386, 391, 406 ЦП України та беручи до уваги ті обставини, що відповідач ОСОБА_2 змінила місце свого проживання, а отже є таким, що змінилося і місце проживання її неповнолітньої дитини, також змінилися обставини, за яких онука позивача отримала сервітут на проживання у спірній квартирі - на даний час такий сервітут для неї непотрібний і це підтверджують її батьки, реєстрація дитини спричиняє перешкоди у користуванні належним позивачу житловим приміщенням, тому позовна вимога про визнання відповідача ОСОБА_3 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, підлягає задоволенню.

В цей же час правових підстав для визнання такою, що втратила право користування квартирою ОСОБА_2 суд не вбачає, оскільки вона є співвласником даної квартири та не втратила право власності на вказану квартиру, в силу вимог статей 319, 321 ЦК України. Положення ст.cт. 405, 406 ЦК України на неї не розповсюджуються.

Таким чином позов підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) такою, що втратила право користування житлом, а саме: квартирою АДРЕСА_1 .

В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Сумської області через суд першої інстанції. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області Т.В.Литвинко