Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #117590214


Окрема думка

судді Великої Палати Верховного Суду Пророка В. В.

справа № 9901/396/19 (провадження № 11-67 заі 21)

08 вересня 2021 року

м. Київ

Велика Палата Верхового Суду розглянула у письмовому провадженні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним рішення і ухвалою від 08 вересня 2021 року відмовила в задоволенні клопотання.

Водночас з ухвалою Великої Палати Верхового Суду не можу погодитися з огляду на таке.

1. Велика Палата Верховного Суду як на підставу для відмови у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , посилаючись на статтю 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) зазначила, що законодавством визначено вичерпний перелік підстав, за наявності яких суд зупиняє або має право зупинити провадження у справі.

1.1 07 листопада 2019 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» (далі - Закон України № 193-IX), пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого передбачено припинення повноважень членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС України).

1.2 Водночас Законом України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» (далі - Закон № 1629-ІХ) внесено ряд змін до законодавства щодо відновлення роботи ВККС України, що, як зазначає скаржник, свідчить про визнання на законодавчому рівні того, що ВККС України як орган суддівського врядування не діє.

1.3 Аналіз нормативно-правового статусу ВККС України, визначеного Законом України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів України» та прийняття Закону № 1629-ІХ свідчить про те, що твердження скаржника стосовно зміни організаційно-правової форми Комісії є необґрунтованим.

1.4 Відповідно до частини першої статті 92 Закону № 1402-VIII ВККС України є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України. Водночас аналогічна редакція зазначеної норми містилася і до внесення змін Законом № 1629-ІХ.

1.5 Крім того, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що внесення змін до нормативно-правових актів не є та не може бути свідченням/ визнанням того, що органи державної влади, зокрема ВККС України, не діє.

2. Однак ВККС України реалізує свої повноваження та керується у своїй діяльності, зокрема, Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

3. Відповідно до статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ВККС України є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України. Є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостійний баланс та рахунки в органах Державної казначейської служби України.

4. Тобто Законом України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що будь?які рішення ВККС України приймаються лише колегіально, або в установленому Законом порядку відповідний колегіальний орган делегує голові ВККС України повноваження, в тому числі на представництво цього колегіального органу, висловлення його колегіальної волі при розгляді справ у суді. У подальшому голова ВККС України може передоручити частину делегованих йому членами ВККС України повноважень іншій особі.

5. Таким чином, на час розгляду Великою Палатою Верховного Суду клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі повноваження попереднього складу членів ВККС України та голови цього колегіального органу вже припинені на підставі зазначених норм Закон України № 193-IX, водночас новий склад ВККС України ще не утворений, у визначеному законодавством порядку.

6. Дійсно ВККС України на сьогоднішній день не припинена як юридична особа в розумінні статті 104 Цивільного кодексу України, однак на моє переконання перебування ВККС України у стані перетворення засвідчує і той приклад, що ВККС України, створена відповідно до Закону України від 02 лютого 1994 року № 3911-XII «Про кваліфікаційні комісії, кваліфікаційну атестацію і дисциплінарну відповідальність суддів судів України», на підставі Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» була не просто перетворена, а повністю ліквідована одночасно зі створення нового органу та державною реєстрацією нової юридичної особи, хоча той закон, як і Закон України № 193-IX, передбачав лише часткову зміну повноважень ВККС України та формуванні її у новому складі в порядку, встановленому «новим Законом».

7. Крім цього варто зауважити, що ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення ВККС України від 20 липня 2018 року № 1275/ко-18 щодо визначення результатів кваліфікаційного іспиту, відмови у допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання та визнання ОСОБА_1 таким, що не відповідає займаній посаді судді Зачепилівського районного суду Харківської області, тобто предмет спору у цій справі не стосується діяльності ВККС України як юридичної особи, а стосується рішення колегіального органу прийняте на підставі колегіальної волі членів ВККС України.

8. Отже фактичне неіснування складу ВККС України (члени колегіального органу та його голова) є обставиною, що унеможливлює реалізацію цим органом своїх прав та виконання обов`язків, обумовлених його правовим статусом як державного колегіального органу суддівського врядування, тобто свідчить про тимчасову неповноважність ВККС України під час розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду.

9. Крім того не можна залишити поза увагою і той факт, що ВККС України листом від 28 грудня 2019 року № 19-6905/19 повідомила Верховний Суд про неможливість представлення інтересів ВККС України в судах відповідними працівниками секретаріату, тобто реалізації ВККС України своїх прав та виконання обов`язків як учасника справи, передбачених КАС України саме з підстави припинення повноважень попереднього складу членів ВККС України та її голови.

10. Таким чином та обставина, що ВККС України, повноваження голови та всіх членів якої на дату розгляду Великою Палатою Верховного Суду клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі припинені, не може забезпечити належне представництво своїх інтересів у суді та відповідно реалізовувати передбачені нормами КАС України права учасника справи до моменту утворення нового складу ВККС України, в силу вимог пункту 1 частини першої статті 236 КАС України є безумовною підставою для зупинення провадження у справі до моменту формування нового складу ВККС України задля надання змоги цьому учаснику справи належно представляти свої інтереси в суді, а належним процесуальним рішенням Великої Палати Верховного Суду було б постановлення ухвали про задоволення клопотання ОСОБА_1 та зупинення провадження у справі № 9901/396/19 до моменту утворення нового складу ВККС України.

Суддя В. В. Пророк

Окрема думка складена 20 вересня 2021 року.



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація