Справа № 761/3390/19

Провадження № 2/761/488/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Колзаковій К.А.,

за участі:

представника позивачів 1, 2: ОСОБА_9.,

представника відповідача: Манжоли Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЛЕГЕНДА-12» про стягнення збитків; зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

В січні 2019р. позивачі: ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач 1), ФОП ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач 2) звернулися до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом (а.с. 1-7 т.1) до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі по тексту - ОСББ) «ЛЕГЕНДА-12», в якому просили суд, з урахуванням поданої заяви про уточнення позовних вимог, яка надійшла на адресу суду 18 березня 2020р. (а.с. 214-221 т.1):

1) стягнути з відповідача на користь позивача 1 збитки в розмірі 100000,0 грн.;

2) зобов`язати відповідача надавати позивачам 1, 2, ОСОБА_3 постійний безперешкодний доступ до квартири АДРЕСА_1 ;

3) зобов`язати відповідача відновите становище, яке існувало до порушення прав позивача 1 на безперешкодний доступ до квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 шляхом демонтажу систем контролю управління доступом до під`їзду до будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

4) витрати, пов`язані з розглядом справи, в тому числі витрати на правову допомогу - стягнути з відповідача.

Свої позовні вимоги позивачі 1, 2 обґрунтовували тим, що позивачу 1 на підставі договору купівлі - продажу нерухомості від 19 грудня 1995р. належить на праві власності квартира АДРЕСА_1 . 27 березня 2015р. позивачем 1 було надано позивачу 2 повноваження (на підставі довіреності, засвідченої ОСОБА_4 - віце - консулом Генерального консульства України в м. Сан-Франциско, 27 березня 2015р., зареєстрованої в реєстрі за № 570/4-173 та зареєстровану в Єдиному реєстрі довіреностей 17 квітня 2015р. № витягу 28741125) на здачу в оренду вищезазначеної квартири позивача 1, з правом укладати відповідні договори оренди, мати вільний доступ до квартири, з правом передоручення повноважень третім особам. На виконання своїх повноважень за довіреністю, позивачем 2 було укладено в інтересах позивача 1, 26 липня 2017р. договір оренди № 01/260717 (далі по тексту - договір оренди) з ФОП ОСОБА_5 зі строком оренди цієї квартири до 30 червня 2018р. і сплатою орендної плати у розмірі 10000,0 грн. щомісяця. Проте в подальшому, з вини відповідача зазначений договір було розірвано, оскільки співробітники відповідача почали чинити перешкоди у доступі до квартири, як позивачу 2, так і орендарям, що призвело до дострокового розірвання договору оренди і завдання позивачу 1, як власнику квартири, і стороні (орендодавець) за договором оренди від 26 липня 2017р. збитків, у вигляді недоотриманої орендної плати. На думку сторони позивачів 1, 2, дії відповідача щодо не доступу до квартири є незаконними та безпідставними.

Оскільки в досудовому порядку вирішити спір неможливо, позивачі 1, 2 вимушені були звернутись до суду з вказаним позовом для захисту своїх порушених прав.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 01 лютого 2019р. відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

08 травня 2019р. на адресу суду надійшов відзив на позов (а.с. 114-122 т. 1).

10 травня 2019р. на адресу суду надійшла письмова заява позивача 1 від 17 квітня 2019р. (а.с. 90-92 т.1).

18 березня 2020р. на адресу суду надійшла уточнена позовна заява від позивачів 1, 2 (а.с. 214-221 т. 1).

07 квітня 2020р. на адресу суду надійшов відзив на позов (уточнену позовну заяву) (а.с. 227-241 т.1), в якому відповідач проти позову заперечив, зазначивши, в позасудовому порядку, позивачем 2 не було надано відповідачу довіреність, яка зазначена в договорі оренди від 26 липня 2017р., укладеного між ФОП ОСОБА_2 і ФОП ОСОБА_5 . При цьому, зазначений договір оренди, був укладений ФОП ОСОБА_2 , а довіреності надавались на фізичну особу. До того ж, в довіреностях в порядку передоручення від ОСОБА_2 на ім`я ОСОБА_3 мали місце помилки в номері будинку та квартири позивача 1. Також стороною позивачів 1, 2, при прийнятті рішення про здачу в оренду квартири позивача 1 в оренду щодобово, були порушенні положення ст. 26 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», а також не дотримано п. 2.3. Правил пропуску до будинку АДРЕСА_2 , затверджені Загальними зборами співвласників ОСББ «ЛЕГЕНДА-12», протокол № 1 від 29 серпня 2017р. (далі по тексту - Правила).

07 квітня 2020р. на адресу суду надійшла відповідь на відзив (а.с. 1-8 т. 2), в якій сторона позивачів 1, 2 заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі, зазначивши, що доводи сторони відповідача, наведені у відзиві є безпідставні та необґрунтовані. Так, відповідачем проігноровані положення ст. ст. 237, 240, 244 ЦК України, щодо повноважень позивача 2 щодо представництва інтересів позивача 1 у позасудовому порядку в спірних орендних правовідносинах. А також, співробітники відповідача, не дотримуються вимог ст. ст. 319, 320 ЦК України, ст. 150 ЖК України, положень ст. 41 Конституції України, а посилання відповідача на положення Статуту відповідача та відповідних Правил є безпідставними, оскільки ці положення порушують права позивача 1, як власника квартири, у зв`язку з цим, останньому були завдані збитки, внаслідок недоотримання орендної плати, саме з вини відповідача.

10 червня 2020р. на адресу суду надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив (а.с. 24-76 т.2), в яких відповідача заперечував проти відповіді на відзив, і посилався на доводи наведенні у відзиві на позов.

Також на адресу суду сторонами подавалися письмові пояснення та клопотання про долучення письмових доказів.

В судовому засіданні представник позивачів 1, 2, підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, зазначених у позові, відповіді на відзив, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, з підстав наведених у відзиві на позов, запереченнях на відповідь на відзив, просив суд позов задовольнити.

Також в судовому засіданні представники сторін визнали, що в позасудовому порядку, до укладення 26 липня 2017р. договору оренди ФОП ОСОБА_2 , в інтересах ОСОБА_1 між сторонами не виникали спори з аналогічних правовідносин.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За змістом ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України від 01 грудня 2004р. № 18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено, що поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в ч. 1 ст. 4 ЦПК України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права», треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач 1 зазначав, що йому на підставі договору купівлі - продажу нерухомості від 19 грудня 1995р. належить на праві власності квартира АДРЕСА_1 (а.с. 9, 10 т. 1). 27 березня 2015р. позивачем 1 було надано позивачу 2 довіреність, за якою позивач 2 мав повноваження на здачу в оренду вищезазначеної квартири позивача 1, з правом укладати відповідні договори оренди, мати вільний доступ до квартири, з правом передоручення повноважень третім особам. Проте з вини сторони відповідача договір оренди було розірвано та позивачу 1 завдано збитків, у вигляді не отриманої орендної плати, при цьому зі сторони відповідача стороні позивачам 1, 2 чиняться перешкоди у доступі до квартири позивача 1.

Протягом всього часу розгляду справи в суді стороною позивачів 1, 2 не було надано до суду належним чином засвідчену копію довіреності засвідчену ОСОБА_4 - віце - консулом Генерального консульства України в м. Сан-Франциско, 27 березня 2015р., зареєстрованої в реєстрі за № 570/4-173 та зареєстровану в Єдиному реєстрі довіреностей 17 квітня 2015р. № витягу 28741125, за якою ОСОБА_1 , уповноважував саме ФОП ОСОБА_2 діяти в його інтересах щодо орендних правовідносин по вищезазначеній квартирі.

При цьому представник позивача 2 - ОСОБА_6 визнала, що, в якості додатків до первісної редакції позовної заяви стороною позивачів 1, 2 була додана інша довіреність від 27 січня 2017р., в порядку передоручення від фізичної особи ОСОБА_2 , в інтересах ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_7 , ОСОБА_3 (а.с. 11, 12. т.1).

Також не міг пояснити суду і наступний представник позивачів 1, 2 - ОСОБА_8 , чому стороною позивачів 1, 2, на обґрунтування заявлених вимог не була надана до суду належним чином засвідчена копія довіреності від 27 березня 2015р., засвідчена Парубець Я.Г. - віце - консулом Генерального консульства України в м. Сан-Франциско.

Судом встановлено, що 26 липня 2017р. між ФОП ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на підставі довіреності, засвідченої ОСОБА_4 - віце - консулом Генерального консульства України в м. Сан-Франциско, 27 березня 2015р., зареєстрованої в реєстрі за № 570/4-173 та зареєстровану в Єдиному реєстрі довіреностей 17 квітня 2015р. № витягу 28741125 та ФОП ОСОБА_5 було укладено договір оренди, належної позивачу 1 квартири (а.с. 15-20 т.1), зі строком оренди цієї квартири до 30 червня 2018р. і сплатою орендної плати у розмірі 10000,0 грн. щомісяця (п. 1.1-1.6, п. 4.1., п. 5.1 договору оренди).

30 липня 2017р. між ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_5 на виконання договору оренди було укладено Акт приймання - передачі (а.с. 21-23 т. 1), та укладено 31 липня 2017р. Акт виконаних робіт до договору оренди (а.с. 24 т. 1).

31 серпня 2017р. між ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_5 було укладено Акт виконаних робіт до договору оренди (а.с. 26 т.1).

05 вересня 2017р. ФОП ОСОБА_5 звернулась до ФОП ОСОБА_2 про дострокове розірвання договору оренди, у зв`язку з тим, що чиняться перешкоди у доступі до об`єкту оренди - квартири позивача 1 (а.с. 27 т. 1).

05 вересня 2017р. між ФОП ОСОБА_2 , яка діє в інтересах позивача 1 та ФОП ОСОБА_5 було укладено додаткову угоду до договору оренди, відповідно до якої було достроково припинено договір оренди через обставини, які не залежать від орендодавця, при цьому останній зобов`язується повернути заставну суму 10000,0 грн. в строк до трьох банківських днів (а.с. 31 т. 1).

13 вересня 2017р. відповідач звернувся з письмовою заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з проханням надати для ознайомлення в Правління ОСББ «ЛЕГЕНДА-12» оригінал довіреності від позивача 1 на ім`я позивача 2 ОСОБА_4 - віце - консулом Генерального консульства України в м. Сан-Франциско, 27 березня 2015р., зареєстрованої в реєстрі за № 570/4-173 та зареєстровану в Єдиному реєстрі довіреностей 17 квітня 2015р. № витягу 28741125 (а.с. 30 т.1).

За змістом ст. 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», співвласник зобов`язаний:

- виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання;

- виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень;

- використовувати приміщення за призначенням, дотримуватися правил користування приміщеннями;

- забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення;

- забезпечувати дотримання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин;

- не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників;

- дотримуватися вимог правил утримання житлового будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм;

- своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі;

- відшкодовувати збитки, заподіяні майну інших співвласників;

- виконувати передбачені статутними документами обов`язки перед об`єднанням;

- запобігати псуванню спільного майна, інформувати органи управління об`єднання про пошкодження та вихід з ладу технічного обладнання;

- дотримуватися чистоти у місцях загального користування та тиші згідно з вимогами, встановленими законодавством.

Статутом об`єднання можуть бути встановлені інші обов`язки співвласників.

Частиною 1 ст. 26 цього Закону України передбачено, що власник приміщення у багатоквартирному будинку, в якому створене об`єднання, може здати його в оренду для проживання фізичній особі або для здійснення господарської, підприємницької та іншої не забороненої законом діяльності фізичній або юридичній особі, якщо така діяльність не суперечить встановленим нормам використання приміщень у жилих будинках та не завдає шкоди інтересам власників (користувачів) і навколишньому середовищу.

Не допускається передача в оренду квартири або нежитлового приміщення для ведення господарської, підприємницької та іншої діяльності, якщо це буде суперечити інтересам або обмежувати права інших власників (користувачів) приміщень. (ч. 8 ст. 26 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Судом встановлено, що 29 серпня 2017р. Загальними зборами співвласників ОСББ «ЛЕГЕНДА -12» були затверджені Правила (а.с. 46-50 т. 1.), відповідно до п. 2.3. яких, відвідувачі, гості, орендарі, наймачі та інші особи мають право входу до будинку та приміщень загального користування лише у присутності власника квартири (нежилого приміщення) або членів його сім`ї (чоловік, дружина, батьки, діти), або за пред`явленням нотаріально посвідченої особистої заяви власника квартири (нежилого приміщення) або нотаріально посвідченої довіреності, виданої особисто власником квартири (нежилого приміщення), в яких буде визначено особу, що має право входу до квартири або приміщення будинку та його дані (П.І.Б., паспортні дані, адреса реєстрації).

Оригінал (або нотаріально засвідчена копія) такої заяви чи довіреності надається Правлінню відповідача або уповноваженим ним особам.

У разі передання квартири (нежилого приміщення) в найм (оренду) її власник крім вищевказаної зави повинен надати оригінал та копію договору найму (оренди) Правлінню відповідача або уповноваженим ним особам.

Також така особа повинна мати документ, що посвідчує її особу та пред`явити його особі, яка забезпечує пропускний режим.

Протягом всього часу розгляду справи в суді, стороною позивачів 1, 2 не було надано до суду належних і допустимих доказів дотримання сторонами договору оренди положень п. 2.3. Правил.

Крім того, лист відповідача від 13 вересня 2017р. на ім`я: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (а.с. 30 т.1) свідчить про протилежне.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що розірвання договору оренди відбулося не з вини сторони відповідача, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог № 1), при цьому судом враховані положення ст. ст. 22, 1166 ЦК України, роз`яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 6 від 27 березня 1992р. «Про практику розгляду судами цивільних прав за позовами про відшкодування шкоди, з подальшими змінами.

Доводи сторони позивача 2, що факт, неправомірних дій співробітників відповідача підтверджується численними зверненнями позивача 2 до правоохоронних органів (а.с. 171-178 т. 1), то судом зазначені докази оцінюються критично, оскільки частина викликів відбувалася після розірвання договору оренди, і свідчить лише про факт звернення особи до правоохоронних органів. Результати розслідування та прийняті відповідні рішення стороною до суду надано не було.

Критично судом оцінюється і договори доручення від 27 березня 2015р., 27 березня 2018р., укладені між позивачами (а.с. 161-170 т. 1) щодо надання права від позивача 1 позивачу 2 на розпорядження (управління) нерухомими майном (квартирою) позивача 1, враховуючи те, що зазначені договори належним чином не засвідчені.

В порушення ст. ст. 76-81 ЦПК України, стороною позивачів 1, 2 не було надано суду жодного належного і допустимого доказу того, що зі сторони відповідача, в особі його співробітників чи представників, саме стороні позивача 1 чинилися перешкоди у доступі до квартири АДРЕСА_1 . Як і відсутні докази, в силу положень ст. ст. 237, 240, 242, 244 ЦК України, що сторона позивачів 1, 2 має повноваження на представництво інтересів в суді ОСОБА_3 .

Не підлягають задоволенню і вимоги щодо зобов`язання відповідача надавати позивачу 2 постійний безперешкодний доступ до квартири АДРЕСА_1 , враховуючи те, що також відсутні докази того що саме позивачу 2 чинилися перешкоди у доступі до цієї квартири, як і відсутні докази дотримання позивачами 1, 2 положень п. 2.3. Правил, враховуючи те, що позивач 2 не є власником (співвласником) вищезазначеної квартири.

За змістом ч. 2-4 ст. 13 ЦК України, при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Як зазначала сторона відповідача у відзиві на позов (а.с. 231 т.1), що в будинку АДРЕСА_2 відсутня система контролю управління доступом до під`їзду цього будинку, і позивач 1, як власник квартири АДРЕСА_3 в цьому будинку має постійний безперешкодний доступ до свого майна (зазначеної квартири), при цьому рішенням Загальних зборів співвласників ОСББ «ЛЕГЕНДА-12», протокол № 1 від 29 серпня 2017р. були затверджені Правила, проте зазначене рішення Загальних зборів є законним та чинним.

Пунктом 1 зазначених Правил передбачено облаштування пропускного пункту та регламентовано пропускний режим, з яким погодилася більшість співвласників будинку.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог № 3), як безпідставних та необґрунтованих.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову, то з відповідача не підлягає стягненню судові витрати.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 17-19, 76-82, 89, 133, 137, 141, 223, 258, 259, 263-266, 268, 352, 354, 355 ЦПК України; ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; ст. 41 Конституції; ст.ст. 13, 15, 16, 22, 237, 240, 244, 319-321, 391 ЦК України; ст. ст. 15, 26 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 ), Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_5 ) до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЛЕГЕНДА-12» (код ЄДРПОУ 33348956, місцезнаходження: м. Київ, пров. Михайлівський, 12) про стягнення збитків; зобов`язання вчинити дії - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 20 вересня 2021р.

Суддя: