Справа № 212/6332/21

3/212/1890/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2021 року м. Кривий Ріг

Суддя Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області Козлов Ю.В. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Полку патрульної поліції в місті Кривому Розі управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції України у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, РНОКПП - НОМЕР_1 , мешкає: АДРЕСА_1 ,

у скоєнні правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення водій  ОСОБА_1 , 15 липня 2021  року  о 19-36 годині в Покровському районі по вул.Дубова Балка, 37, керував мопедом «IBW50QT-3R» без номерного знаку в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alkotest 6820» у присутності двох свідків, що підтверджено тестом №636 від 15.07.2021. Результат огляду у вигляді показника газоаналізатора становить 0,21 проміле. Означенеми діями ОСОБА_1 порушив пункт 2.9«а» Правил дорожнього руху, що утворює адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Особі, що притягується до адміністративної відповідальності роз`яснені вимоги ст.268 КУпАП її зміст та зміст статей 55,56,59,63 Конституції України.

В судовому засіданні, ОСОБА_1 пояснив, що сусідка попросила перегнати мопед в гараж. Він не мав сумнівів, що перебуває у тверезому стані, тому погодився допомогти та перегнати мопед на невелику відстань. Працівниками поліції після зупинки та огляду, йому не було запропоновано поїхати до медичного закладу для проходження медичного огляду.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно до вимог ст.245 КпАП України, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її у точній відповідності з законом.

Суб`єктом адміністративного правопорушення визнається особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння і здатне нести адміністративну відповідальність (володіє адміністративні деліктоздатністю).

У відповідності до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь–які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.  Ці дані встановлюються: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами. Разом з тим, положення даної статті вказує на те, що належними доказами можуть бути також показання технічних засобів та приладів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.06.2004 №11 «Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст.276 Кодексу України про адміністративні правопорушення», зазначено, що згідно зі ст.245 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об`єктивно з`ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.        

        Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.        

Суддею, в результаті проведення судового засідання та дослідження матеріалів справи встановлено наступне.                                                                                        Пунктом 6 розділу II «Проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів» сумісного наказу МОЗ та МВС України N 1452/735 від 09.11.2015р. «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» регламентовано, що: огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Системний логічний аналіз вимог ст.251 КУпАП приводить до наступних висновків: якщо при складанні протоколу використовуються технічні прилади та технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису і вони зазначені в протоколі в якості джерела доказів (у протоколі ААБ №116091 від 15.07.2021р. – техзасоби вказані як такі, що застосовувалися при фіксації події порушення) – дані, що містяться у матеріалах зйомки повинні повністю співпадати та не суперечити іншим доказам по справі.

При огляді наданого поліцією відеозапису, суддею встановлено, що працівниками поліції  порушено вимоги закону (ч.2 ст.266 КУпАП, пунктів 5-6 Наказу МВС та МОЗ України від 09.11.2015р. N 1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» - далі Інструкція),  а саме: перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.

В протоколі та матеріалах справи зазначені в якості свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , однак, матеріали справи не містять даних про документи за допомогою яких встановлювались особи свідків. Дані ж відеозапису, взагалі не містять моменту залучення свідків, встановлення їх осіб та фактичної їх присутності при проходженні перевірки ОСОБА_1 на стан сп?яніння. В даному випадку, наявність свідків і знаходження їх на місці події закріплені документально та на відео належним чином, могла б усунути протириччя, які виникли через невідповідність письмових доказів процесуальним нормам КУпАП. Просто наявність згадування в документах деяких осіб не робить їх належними свідками по справі.        Таким чином, у судді відсутня впевненість в належній ідентифікації осіб свідків і можливість спиратися на їх письмові пояснення як на джерело доказів. Зазначене, не допускає можливості розглядати означені письмові пояснення свідків у якості допустимих та належних доказів по справі

При виявленні ознак алкогольного сп`яніння, поліцейський, що має спеціальні знання і оснащений спеціальними технічними засобами, дозволеними до застосування МОЗ та Держспоживстандартом з сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, пропонує водію пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу і оформити результати такого огляду. У разі згоди, поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан алкогольного сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та, на її вимогу, надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Поліцейський, також, залучає до огляду двох свідків, якими не можуть бути  поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви. Стан алкогольного сп`яніння підтверджується, якщо показники спеціальних технічних засобів, після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Згідно пункту 7 Розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої спільним наказом МОЗ та МВС України №1452/735 від 09.11.2015 року, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Така кількість алкоголю ніяк не відбивається на поведінці людини і в зовнішніх ознаках не проявляється.        

З урахуванням вищенаведених грубих процесуальних порушень (проведення перевірки за допогою газоаналізатора з порушеннями щодо послідовності його використання, без ознайомлення з порядком застосування спеціального технічного засобу, у присутності невстановлених осіб понятих, відсутності фіксації на камеру результатів виміру) подія адміністративного порушення у відповідності до норми ч.5 ст.266 КУпАП вважається недоведеною через недійсність такого огляду. При огляді відеофайлу за номером (кінцеві цифри 000101) чітко видно як патрульні поліцейські шукають осіб для залучення їх понятими, не знаходять, а пізніше при проведенні огляду за допомогою газоаналізатора в кадрі присутні декілька осіб, особистості яких ніяким чином не встановлені на камеру, а в письмових документах відсутні підстави для їх ідентифікації.                                                Суддя наголошує на тому, що діюче законодавство дозволяє проведення огляду без присутності понятих, але тільки при бездоганному додержанні всіх вимог процесуального закону та інструкції щодо використання прибору. Відеофайл за номером (кінцеві цифри 000101) містить фіксування процесу проходження огляду за допомогою газоаналізатора. Поліцейський не попереджує понятих (якщо вони там присутні) та самого досліджуваного, яким чином працює прибор, не пропонує нікому, з метою візуальної фіксації, оглянути результати виміру на екрані пристрою, обмежується тільки озвученням цієї цифри, яку виголошує не розуміючи порядку цифр: «на один проміле вище норми». В той же час мова йде про одну соту частину проміле (0,21 мг/л проти норми 0.2 мг/л – цифра, про яку йде мова у справі - 0.01 мг/л). Таблиця 3 Розділу другого Інструкції з експлуатації «Межі допустимої похибки аналізатора парів етанолу в повітрі, що видихається Alcotest 6820 в залежності від температури навколишнього повітря» говорить про те, що при температурі навколишнього повітря від 25,0°С до 50,0°С (в документі тесту №636 від 15.07.2021 вказано 36°С) абсолютна похибка виміру складає 0,05 мг/л. Отже, поліцейський при такому показнику прибору (0.21 мг/л) повинен був врахувати цю похибку (при вказаній температурі 36°С допускається 0.25 проміле) і відмовитись від подальшого звинувачення водія у нетверезому стані або, принаймі, запропонувати пройти повторний огляд з метою усунення сумнівів у точності виміру. Також, була можливою пропозиція проїхати до медзакладу. Нічого з переліченого зроблено поліцейськими не було.

Отже, тільки додержання послідовності перевірки з додержанням всіх вимог інструкції до прибору, процесуальних норм адміністративного закону дає підстави вважати огляд належним і допустимим доказом по справі.

Таким чином, підсумовуючи обставини зазначені вище, які встановлені під час розгляду справи, суддею робиться висновок про відсутність складу адміністративного правопорушення інкримінованого ОСОБА_1 , що у відповідності до п.1 ст.247 КУпАП, тягне за собою закриття провадження.                                                                Таким чином, вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не підтверджується матеріалами справи.

На підставі викладеного, дана справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю через відсутність події і складу правопорушення.

Оскільки, відповідно до ч.1 ст.401 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення стягується лише в разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення - судовий збір, в даному випадку, стягненню не підлягає.

Керуючись ст.ст.247, 251, 252, 254, 255, 256, 266, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративне правопорушення, суддя, -

                                       П О С Т А Н О В И В:

Справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП – закрити, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особами, які є суб?єктами оскарження згідно закону.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області.

                       Суддя:                        Ю. В. Козлов