Справі № 418/2034/21

2-а/418/745/21

РІШЕННЯ

іменем України

"16" вересня 2021 р.                Міловський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді                        Гуцола М.П.,

секретаря:                                        Вороніної І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Мілове адміністративний позов ОСОБА_1 до відділу прикордонної служби «Мілове» ім. В. Банних Луганського прикордонного загону імені Героя полковника Євгенія Пікуса про визнання дій протиправними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 012499 від 22.06.2021 року,

ВСТАНОВИВ:

позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відділу прикордонної служби «Мілове» ім. В. Банних Луганського прикордонного загону імені Героя полковника Євгенія Пікуса про визнання дій протиправними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 012499 від 22.06.2021 року.

Позовна заява мотивована тим, що 22.06.2021 року посадовою особою, начальником групи ІПК віпс (тип А) впс «Мілове» лейтенантом Коломійцем В.В. винесено постанову № 012499 від 22.06.2021 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу 1700, 00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП.  Позивач ОСОБА_1 з правопорушенням не згодий, посилається на те, що перед складанням постанови йому не були роз`яснені права, час для підготовки для звернення за правовою допомогою йому не надавався, зміст постанови не проголошувався, права роз`яснені вже після накладання адміністративного стягнення, що порушує його право на захист. Постанова не містить посилання на докази, та не відповідає вимогам закону.

Ухвалою Міловського районного суду Луганської області від 10.09.2021 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду, про що повідомлено учасників справи.

Від відповідача ОСОБА_2 не надано суду ні відзиву на позовну заяву, ні доказів, у зв`язку, з чим справа розглянута за наявними матеріалами згідно ч. 6 ст. 162 КАС України.

       В судове засідання сторони не з`явились про дату та час судового засідання повідомлялись в порядку, визначеному ст. 268 КАС України.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши повно і всебічно обставини, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд приходить до такого.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до положень статті 1 КУпАП основним завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції та законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ч. 2ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Судом встановлено, що постановою від 22.06.2021 року № 012499 винесеною в.о. начальником групи ІПК віпс (тип А) впс «Мілове» ім. В. Банних лейтенантом Коломійцем В.В. було визнано позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 грн.

Зі змісту оскаржуванної постанови у справі про адміністративне правопорушення № 012499 від 22.06.2021 року, слідує що під час здійснення контролю в`їзду виїзду було виявлено громадянина України ОСОБА_1 відповідно за наявною базою даних було встановлено, що 06.11.2019 року позивач здійснив виїзд з контрольованої території України до тимчасово окупованої території України через КПВВ «Ст. Луганська», а 22.06.2021 року о 03:50 год. в`їхав на територію України з РФ через пункт пропуску «Мілове». Особою надано письмові пояснення, в яких він зазначив, що 15.06.2021 року близько о 08 год. 00 хв. здійснив виїзд з ТОТ до РФ в напрямку напрямку н.п. Ізварине (ТОТ) –н.п. Донецьк (РФ) в районі н.п. «Ізварине», що також підтверджується витягом з БД відповідно до якого відсутня інформація про виїзд її з ТОТ через КПВВ. Своїми діями ОСОБА_1 , порушив вимоги п.3 «порядку в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій» затвердженого ПКМУ від 17.07.2019 року № 815, відповідно до якого в`їзду/виїзду осіб на ТОТ та з таких територій здійснюється виключно через визначені КПВВ, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204-2 КУпАП.

Як зазначено в постанові, факт порушення порядку виїзду з ТОТ України та в`їзду до неї підтверджується витягом з бази даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України», відповідно до якого відсутні дані про офіційний в`їзд виїзд на територію України через працюючий КПВВ, що є правопорушенням, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 204-2 КУпАП.

Так, ч.1 ст. 204-2 КУпАП передбачена відповідальність за порушення порядку в`їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї.

Отже, вказана норма є бланкетною та відсилає до відповідного нормативного акту, зокрема, наЗакон України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях».

Відповідно до частин 1 та 3статті 12 цього Закону, в`їзд осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзд осіб, переміщення товарів з таких територій здійснюються через контрольні пункти в`їзду-виїзду.

Порядок в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів із таких територій визначаються Кабінетом Міністрів України.

28.11.2019 р. набрав чинності Порядок в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2019 р. № 815 (далі Порядок № 815).

Відповідно до п. 1 Порядку № 815, він визначає процедуру в`їзду/виїзду осіб і транспортних засобів, за допомогою яких вони переміщуються, і переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях (далі - тимчасово окуповані території) та з таких територій.

Дія цього Порядку № 815 поширюється на всіх фізичних та юридичних осіб, які здійснюють такий в`їзд/виїзд і переміщення товарів через контрольні пункти в`їзду-виїзду, контрольні пункти в`їзду-виїзду на залізниці.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 815 (в редакції, чинній на час вчинення адміністративного правопорушення), в`їзд/виїзд осіб, у тому числі транспортних засобів, за допомогою яких вони переміщуються, а також переміщення товарів на тимчасово окуповані території та з таких територій здійснюється виключно через визначені контрольні пункти відповідно до вимог цього Порядку.

Контрольні пункти не призначені для перетинання державного кордону.

Поза визначеними контрольними пунктами в`їзду/виїзду переміщення через лінію розмежування осіб, транспортних засобів та товарів заборонено.

З визначення термінів, викладених в пункті 2 Порядку № 815 вбачається, що контрольний пункт в`їзду/виїзду - це комплекс будівель, спеціальних, інженерних споруд і технічних засобів, розташованих на спеціально визначеній земельній ділянці, де здійснюються заходи контролю в`їзду-виїзду осіб, транспортних засобів та товарів, які переміщуються на тимчасово окуповані території та з таких територій.

Лінія розмежування - умовна лінія на місцевості між тимчасово окупованими територіями та контрольованими територіями, яка проходить по передньому краю передових позицій об`єднаних сил;

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що положення Порядку № 815 визначають правила в`їзду на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях та виїзду з них виключно через контрольні пункти, які розташовані на спеціально визначеній земельній ділянці в межах лінії розмежування, при цьому такі контрольні пункти не призначені для перетинання державного кордону.

Таким чином, особа підлягає відповідальності за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП виключно у разі переміщення саме через лінію розмежування поза визначеними контрольними пунктами в`їзду/виїзду.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, на позивача накладено стягнення за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП за перетинання державного кордону через пункт пропуску «Ізварине» на територію Російської Федерації.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державний кордон України», державним кордоном України є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України - суші, вод, надр, повітряного простору.

Згідно з частинами 1 та 3статті 9 цього Закону, перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку.

Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.

Стаття 35 Закону України «Про державний кордон України»  передбачає, що особи, винні в порушенні або спробі порушення режиму державного кордону України, прикордонного режиму або режиму в пунктах пропуску через державний кордон України, у незаконному переміщенні або спробі незаконного переміщення через державний кордон України вантажів, матеріалів, документів та інших предметів, а також в інших порушеннях законодавства про державний кордон України, несуть кримінальну, адміністративну або іншу відповідальність згідно з законодавством України.

Зокрема,стаття 204-1 КУпАПпередбачає відповідальність за незаконне перетинання або спробу незаконного перетинання державного кордону України.

Таким чином, незаконний перетин державного кордону України не охоплюється складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 204-2 КУпАП, оскільки положення Порядку № 815 забороняють в`їзд/виїзд поза визначеними контрольними пунктами саме через лінію розмежування, а не державного кордону.

Відповідно до вимог ст. 284 КУпАПу справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2)про застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 цього кодексу; 3) про закриття справи.

Згідно з п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

За таких обставин постанова № 012499 від 22.06.2021 року, винесена посадовою особою, начальником групи ІПК віпс (тип А) впс «Мілове» ім. В. Банних лейтенантом Коломійцем В.В. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.204-2 КУпАП, винесена із суттєвим порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим, постанова підлягає скасуванню, а справа закриттю.

Згідно ч. 1  ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст .2, 9, 139, 204-2, 247, 284, 286 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов ОСОБА_1 до відділу прикордонної служби «Мілове» ім. В. Банних Луганського прикордонного загону імені Героя полковника Євгенія Пікуса про визнання дій протиправними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 012499 від 22.06.2021 року- задовольнити.

Скасувати постанову № 012499 від 22.06.021 року про накладення адміністративного стягнення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП, закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань 3 прикордонний загін імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ 14321736) на користь  ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код  НОМЕР_1 , паспорт серії  НОМЕР_2 , виданий Краснодонським МВ УМВС України в Луганській області  від 23.04.2008  року, який зареєстрований за адресою:  АДРЕСА_1  судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривень.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду у десятиденний строк з дня його проголошення.

Суддя:                                         М.П. Гуцол