Справа № 263/8550/20

Провадження № 2/263/375/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2021 року                                                         місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Кияна Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Філянець В.В.

позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2

представника позивача ОСОБА_3

відповідача ОСОБА_4

представника відповідача ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , третя особа Виконавчий комітет Маріупольської міської ради, про усунення перешкод у вихованні, спілкуванні з неповнолітньою дитиною та встановлення графіку зустрічей,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2020 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом, який згодом уточнили, до ОСОБА_4 , третя особа Виконавчий комітет Маріупольської міської ради, про усунення перешкод у вихованні, спілкуванні з неповнолітньою дитиною та встановлення графіку зустрічей.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 з 01.06.2016 по 13.02.2018. Під час перебування в шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась спільна дитина – донька ОСОБА_7 . Після розірвання шлюбу донька, ОСОБА_7 мешкає разом з ОСОБА_4 . Після розірвання шлюбу відповідач надавала можливість позивачам спілкуватись з дитиною та приймати участь в її житті, однак останні 6 місяців, що передували зверненню до суду з позовом, відповідач розпочала перешкоджати спілкуванню батька та баби з ОСОБА_7 . Створення штучних перешкод, постійне непорозуміння в питаннях виховання дитини призвели до повного припинення спілкування батька ОСОБА_1 та бабусі ОСОБА_2 з дитиною ОСОБА_7 .

Враховуючи викладені обставини, позивачі вважають, що своїми умисними діями відповідач порушує їх право на участь у вихованні дитини, перешкоджає спілкуванню дитини з найближчими родичами, тому просять, в уточненій позовній заяві, зобов`язати ОСОБА_4 не створювати перешкод ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною ОСОБА_7 . Встановити спосіб участі батька ОСОБА_1 та бабусі ОСОБА_2 у спілкуванні та вихованні дитини ОСОБА_7 , шляхом встановлення такого графіку:

-щотижня з 18.00 години п`ятниці по 20.00 годину неділі за місцем мешкання позивачів: АДРЕСА_1 , або іншого фактичного місця мешкання без присутності матері ОСОБА_4

-щорічно в період з 01 липня по 30 липня спільний відпочинок без присутності матері ОСОБА_4 , у тому числі за межами населеного пункту фактичного проживання дитини за умови завчасного повідомлення матері про наміри такого відпочинку та подальшого місця перебування.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 07.08.2020 позовну заяву прийнято до провадження суду та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження, роз`яснено сторонам право на подання відзиву на позовну заяву та відповіді на відзив.

       Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 09.06.2021 підготовче позовне провадження по справі закрито, справу призначено до розгляду по суті.

Відзив на позовну заяву від відповідача у встановлений ухвалою суду строк до закриття підготовчого позовного провадження не надходив.

       Заслухавши пояснення сторін, допитавши в судовому засіданні свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 01.06.2016 ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з ОСОБА_8 , про що Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області складено актовий запис №288. Після укладення шлюбу ОСОБА_8 змінила дошлюбне прізвище на ОСОБА_9 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась ОСОБА_7 , батьком якої є ОСОБА_1 , матір`ю - ОСОБА_6 , про що Центральним районним у м. Маріуполі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області складено актовий запис №2129.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 13.02.2018 в цивільній справі №263/16892/17 було задоволено позовні вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, шлюб між сторонами розірвано.

З довідки, наданої в.о. завідувача Комунального дошкільного навчального закладу комбінованого типу «Ясла – Садок №108 «Матрьошка» Маріупольської міської ради Донецької області №115 від 21.07.2020 вбачається, що ОСОБА_7 не відвідує навчальний заклад з 09.12.2019.

24.07.2020  ОСОБА_1 , звернувся з заявою до Управління «Служба у справах дітей» Маріупольської міської ради, підставою для якої є створення штучних перешкод збоку матері ОСОБА_4 у спілкуванні батька ОСОБА_1 з дитиною від спільного шлюбу ОСОБА_7 .

Відповідно до талону-повідомлення єдиного обліку № 26072 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію, ОСОБА_1 17.07.2020 повідомляв, що колишня дружина не дає побачитись з дитиною 3 років. Вказану заяву зареєстровано в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» Центрального відділу поліції ГУНП в Донецькій області за №26072.

07.09.2019 ОСОБА_6 уклала шлюб з ОСОБА_10 , про що Приморським районним у м. Маріуполі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області складено актовий запис №581.

Після укладення шлюбу ОСОБА_6 змінила прізвище на ОСОБА_11 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_12 , батьками якої вказано ОСОБА_10 та ОСОБА_13 про що Центральним районним у м. Маріуполі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків) складено актовий запис №82.

05.06.2020 Органом опіки та піклування виконавчого комітету Маріупольської міської ради зроблено висновок за результатами вивчення матеріалів цивільної справи за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_6 .

Висновком встановлено, що опитана ОСОБА_6 пояснила, що після розірвання шлюбу уклала новий шлюб з ОСОБА_10 , дитина від попереднього шлюбу ОСОБА_7 , мешкає в родині з нею та чоловіком ОСОБА_10 . Між ОСОБА_14 та ОСОБА_2 існують особисті неприязні відносини, які виникли через укладення ОСОБА_6 нового шлюбу. Батько дитини, ОСОБА_1 , з дитиною не спілкується постійно, не цікавиться її життям, його спілкування з дитиною є епізодичним.

Дослідивши житлові умови батька ОСОБА_1 , встановлено, що він мешкає разом з матір`ю ОСОБА_2 в трикімнатній квартирі, в якій для дитини ОСОБА_7 є окрема кімната, іграшки, одяг. Перешкоди в спілкуванні відповідач почала створювати з середини 2019 року, до цього часу підтримував постійне спілкування з дитиною, проводив з нею багато часу.

За результатами оцінок потреб родин ОСОБА_13 та ОСОБА_1 зроблено висновок, що складність життєвих обставин присутня, має середній ступінь складності через напружені відносини між батьками ОСОБА_7 . Питання про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з ОСОБА_7 заслухано комісією, на думку якої слід встановити такий графік спілкування: через кожну непарну суботу місяця з 10.00 години по 18.00 годину для батька за умови відсутності матері, кожну непарну неділю місця з 10.00 години по 18.00 годину для бабусі за умови відсутності матері.

Актом обстеження умов проживання № 350 зроблено висновок про відповідність умов для проживання дитини за місцем мешкання позивача ОСОБА_1 .

Права на сім`ю, батьківське виховання, спілкування з батьками, збереження сімейних зв`язків і нерозлучення з батьками є невід`ємними особистими немайновими правами дитини (статті 8, 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради Української РСР від 27 лютого 1991 року, статті 151, 152, 153 СК України, статті 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною 1 статті 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Стаття 5 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачає, що держави-учасниці поважають відповідальність, права і обов`язки батьків і у відповідних випадках членів розширеної сім`ї чи общини, як це передбачено місцевим звичаєм, опікунів чи інших осіб, що за законом відповідають за дитину, належним чином управляти і керувати дитиною щодо здійснення визнаних цією Конвенцією прав і робити це згідно зі здібностями дитини, що розвиваються.

Згідно з пунктом 1 статті 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Частиною 1 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно з частиною 1 статті 14 Закону України «Про охорону дитинства» діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків, виходячи з інтересів дитини. Рішення органів опіки та піклування з цих питань можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому законом.

За змістом статті 141 СК України мати та батько мають рівні права та обов`язки по відношенню до дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

У відповідності до статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою.

Відповідно до частини другої статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Згідно статті 157 СК України, той з батьків, що проживає окремо від дитини, зобов`язаний приймати участь в її вихованні та має право на особисте спілкування з нею. Крім того, той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до статті 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов`язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Статтею 159 СК України передбачено, що якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Положеннями статті 257 СК України визначено, що баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні.

Батьки та інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків.

Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Відповідно до статті 263 СК України спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу.

Право на повагу до сімейного життя, гарантоване статтею 8 Конвенції, охоплює і зв`язки між батьками та дітьми. ЄСПЛ у своїх рішеннях вказує на те, що держава повинна за загальним правилом забезпечити збереження сімейного зв`язку там, де він існує.

У рішенні ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» (заява № 31111/04, § 54) зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Суд, враховуючи викладене, приймає до уваги висновок органу опіки та піклування Маріупольської міської ради №01.1 – 01 – 23 – 73 від 05.06.2020.

Висновком акту оцінки потреб сім`ї факт складних життєвих обставин у родині ОСОБА_9 підтверджено. Складність випадку класифіковано як середньої складності. Складність життєвої ситуації родини полягає у напружених взаємовідносинах між батьками ОСОБА_7 .

Також у вказаному висновку зазначено за можливе участь батька та бабусі у вихованні ОСОБА_7 з встановлення такого графіку: через кожну непарну суботу місяця з 10.00 години по 18.00 годину для батька за умови відсутності матері, кожну непарну неділю місця з 10.00 години по 18.00 годину для бабусі за умови відсутності матері. Питання про спільний відпочинок не було предметом розгляду, остаточне рішення залишено на розсуд суду з метою максимального урахування інтересів дитини.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено факт наявності перешкод позивачам у спілкуванні з дитиною, здійсненні позивачем своїх батьківських обов`язків та неможливість досягнення згоди між сторонами у справі способу участі батька та баби у вихованні і спілкуванні з дитиною.

Зважаючи на положення ст.ст. 141, 153, 159, 263 СК України, суд доходить до висновку про зобов`язання відповідача не створювати перешкоди у спілкуванні та вихованні дитини та встановити способи участі позивачів у спілкуванні та вихованні дитини.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 квітня 2021 року у справі № 263/13178/18.

Встановлюючи спосіб участі позивачів у вихованні та спілкуванні дитини, суд приймає до уваги вік дитини, тривалу відсутність відповідачів у житті дитини, висновок органу опіки та піклування та доходить до висновку про встановлення такого графіку: щосуботи з 10 години до 18 години без присутності матері до досягнення дитиною повноліття.

Також враховуючи інтереси дитини, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині спільного відпочинку дитини з позивачами в період з 01 липня по 30 липня кожного року та знаходження дитини з батьком в нічний час за таких підстав.

Дитина ОСОБА_7 , має усталений графік життя, переважну кількість часу проводить разом з відповідачем ОСОБА_13 , звикла до її присутності, її психоемоційний стан залежить від постійного спілкування з матір`ю. Відсутність усталеного спілкування з батьком або бабусею, за умови тривалого перебування дитини в відсутності матері може зашкодити її психоемоційному стану та вплинути негативно на її розвиток та встановлення стосунків з батьком та бабусею в майбутньому.

Вказане також доведено висновком органу опіки та піклування Маріупольської міської ради, яким виключено можливість знаходження дитини тривалий час за відсутності відповідача ОСОБА_13 , рекомендований час перебування в відсутності матері складає не більше 8 годин.

Відповідно до положень статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи, що позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, на їх користь з відповідача підлягає стягненню 192 грн.

Враховуючи викладене, суд керуючись статтями 141, 153, 157, 158, 159, 257, 259, 263 СК України, статтями 12, 13, 76-82, 89, 142, 223, 229, 259, 263-265 ЦПК України , суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , третя особа Виконавчий комітет Маріупольської міської ради, про усунення перешкод у вихованні, спілкуванні з неповнолітньою дитиною та встановлення графіку зустрічей – задовольнити частково.

Встановити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спосіб участі у спілкуванні та вихованні неповнолітньої ОСОБА_7 : кожної суботи з 10 години до 18 години без присутності матері ОСОБА_4 .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 у відшкодування судового збору 192 гривні на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання – АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Позивач: ОСОБА_2 , місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_4 , місце реєстрації – АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя                                                                                Киян Д.В.