Справа № 2-680/2010 рік

 РІШЕННЯ

Ім’ям    України

26 жовтня 2010 року                                Верхньодніпровський районний суд

                                                                  Дніпропетровської області

У складі: головуючого – судді Дунай Л.В.

               при секретарі – Зубачевській О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Верхньодніпровську  

цивільну справу за позовом Акціонерного товариства “Брокбізнесбанк” в особі Дніпропетровської філії до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

                                                                ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся представник позивача з позовом про стягнення заборгованості, посилаючись на наступне:

У 2008 році між АТ “Брокбізнесбанк” та відповідачем по справі - ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 376/508 В від 01.09.2008року про надання споживчого кредиту в сумі 13003,98 гривень строком на 36 місяців до 31.08.2011 року з виплатою 31 % річних.

За заявою на видачу готівки № 0406900216 від 01.09.2008 року сума в розмірі 2005,98 гривень була отримана відповідачкою в касі банка. Решта суми в розмірі 10998 грн. згідно з п/д № 0406900215 від 01.09.2008 р. була перерахована ПП ОСОБА_2 як оплата за придбане газове обладнання.

Свої зобов’язання за кредитним договором відповідач виконував з порушенням. Щомісячні пла-тежі, передбачені згідно з графіком погашення, сплачував несвоєчасно та не в повному обсязі.

За умовами п. 4.2.2. кредитного договору, кредит і відсотки повинні погашатися позичальником відповідно до встановленого графіка.

Пунктом 7.1. кредитного договору передбачено, що за несвоєчасну виплаьу кредиту і відсотків позичальник зобов’язаний виплачувати банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення.

З метою досудового врегулювання спору боржнику ОСОБА_1 була направлена письмова вимога з проханням погасити заборгованість від 04.01.2010 року за вих № 1, однак ці вимоги банка боржником були проігноровані.

Боржник ухиляється від добровільного повернення боргу за кредитним договором, порушуючи його умови. У зв’язку з цим, банк прийняв рішення про дострокове припинення кредитного договору та примусове стягнення боргу.

Заборгованість перед банком за кредитним договором № 376/508 В від 01.09.2008 року станом на 16.04.2010 року склала в сумі 14157,78 гривень, у тому числі:

- по кредиту – 11442,55 грн.,

- по відсоткам – 2280,25 грн.,

- пеня по кредиту і відсоткам – 434,98 гривень.

26 лютого 2010 року банк на підставі ст.ст. 95-99 ЦПК України звернувся до Верхньодніпровсь-кого районного суду з заявою про видачу судового наказу та стягнення заборгованості з боржника.

01 березня 2010 року Верхньодніпровським районним судом було видано судовий наказ про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 До суду повідомлення про одержання боржником ОСОБА_1 судового наказу повернулося із зазначенням, що ОСОБА_1 за вказаною адресою не проживає.

15 березня 2010 року Верхньодніпровським районним судом було винесено ухвалу про скасування судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та просить їх задовольнити.

Відповідачка  в судове засідання не з’явилася, надавши суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги визнає.      

Вислухавши осіб, які приймають участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з таких підстав:

Матеріалами справи встановлено, що У 2008 році між АТ “Брокбізнесбанк” та відповідачем по справі - ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 376/508 В від 01.09.2008року про надання споживчого кредиту в сумі 13003,98 гривень строком на 36 місяців до 31.08.2011 року з виплатою 31 % річних.

За заявою на видачу готівки № 0406900216 від 01.09.2008 року сума в розмірі 2005,98 гривень була отримана відповідачкою в касі банка. Решта суми в розмірі 10998 грн. згідно з п/д № 0406900215 від 01.09.2008 р. була перерахована ПП ОСОБА_2 як оплата за придбане газове обладнання.

Свої зобов’язання за кредитним договором відповідач виконував з порушенням. Щомісячні пла-тежі, передбачені згідно з графіком погашення, сплачував несвоєчасно та не в повному обсязі.

За умовами п. 4.2.2. кредитного договору, кредит і відсотки повинні погашатися позичальником відповідно до встановленого графіка.

Пунктом 7.1. кредитного договору передбачено, що за несвоєчасну виплаьу кредиту і відсотків позичальник зобов’язаний виплачувати банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення.

З метою досудового врегулювання спору боржнику ОСОБА_1 була направлена письмова вимога з проханням погасити заборгованість від 04.01.2010 року за вих № 1, однак ці вимоги банка боржником були проігноровані.

Боржник ухиляється від добровільного повернення боргу за кредитним договором, порушуючи його умови. У зв’язку з цим, банк прийняв рішення про дострокове припинення кредитного договору та примусове стягнення боргу.

Заборгованість перед банком за кредитним договором № 376/508 В від 01.09.2008 року станом на 16.04.2010 року склала в сумі 14157,78 гривень, у тому числі:

- по кредиту – 11442,55 грн.,

- по відсоткам – 2280,25 грн.,

- пеня по кредиту і відсоткам – 434,98 гривень.

26 лютого 2010 року банк на підставі ст.ст. 95-99 ЦПК України звернувся до Верхньодніпровсь-кого районного суду з заявою про видачу судового наказу та стягнення заборгованості з боржника.

01 березня 2010 року Верхньодніпровським районним судом було видано судовий наказ про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 До суду повідомлення про одержання боржником ОСОБА_1 судового наказу повернулося із зазначенням, що ОСОБА_1 за вказаною адресою не проживає.

15 березня 2010 року Верхньодніпровським районним судом було винесено ухвалу про скасування судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1

Згідно ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

У порушення зазначених норм закону та умов  договору відповідачка зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконала.

 В силу статті 611 ЦК України –  у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: п. 4. відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання.

Відповідно до ст.1054 ч.2, ст. 1050 ч.2 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов'я-зання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повер-нення всієї суми кредиту.

Таким чином, є підстави для стягнення заборгованості за кредитним договором № 376/508 В від 01.09.2008 року у судовому порядку з відповідачки в сумі 14157,78 гривень 21 копійок, у тому числі:

- по кредиту – 11442,55 грн.,

- по відсоткам – 2280,25 грн.,

- пеня по кредиту і відсоткам – 434,98 гривень.

В силу статтей 81, 88 ЦПК України – на відповідача належить покладання обов’язку  по відшкодуванню державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі ст. 611 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 81, 88, 137, 179 ЦПК України, суд-

                      ВИРІШИВ:

  Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства “Брокбізнесбанк” в особі Дніпропетровської філії - заборгованість у сумі 14157 гривень 78 копійок.  

Стягнути з ОСОБА_1 – на користь Акціонерного товариства “Брокбізнесбанк” в особі Дніпропетровської філії - повернення державного мита у сумі 141,58 гривень та судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень.

Рішення суду може бути оскарженим в Апеляційний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги до Верхньодніпровського районного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Головуючий: