П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А І Н И

20 жовтня  2010 року                                                                                              Справа №2а-1008/10

Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська  у складі:

головуючого   судді                                          Мірошниченко  Н.В.,

при секретарі                                                     Вдовик Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в  м. Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним  позовом ОСОБА_1 до  Управління  Пенсійного  фонду України в  Індустріальному районі м. Дніпропетровська про  поновлення пропущеного строку, визнання неправомірними дії, встановлення надбавки до пенсії та перерахунок пенсії,  -

В С Т А Н О В И В :

 В вересні 2010 року ОСОБА_1  (позивач) звернулася до суду з вищезазначеним позовом. В  позовній заяві та у судовому засіданні позивач посилається на те, що відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни” має статус дитини війни.   Відповідно до ст. 6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни ” має право на отримання щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Незважаючи на це у 2006-2009 роках така допомога їй не виплачувалася у належному розмірі. На підставі викладеного просила суд поновити пропущений строк звернення до суду, визнати неправомірними дії відповідача щодо  нездійснення перерахунку пенсії, передбаченого  ст. 6 Закону України  “Про соціальний захист дітей війни”, зобов’язати  відповідача здійснити перерахунок  та виплатити їй підвищення до пенсії відповідно до ст. 6  Закону України “Про соціальний захист дітей війни”  за  період з 2006р. по 2009 р. включно в розмірі 6318 грн.90 коп.                

Представник відповідача в запереченнях позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову, оскільки строк  звернення до суду позивачем пропущено. Посилається на те, що для нарахування та виплати підвищення «дітям війни» згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” у спірні періоди немає законних підстав .  Розрахунок підвищення  до пенсії  або  щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком, щодо виплати у відповідності до Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, діючим законодавством до 01.01.2008 року  не передбачено. Починаючи з 01.01.2008 року позивачу вже виплачується надбавка як „дитині війни” згідно зі ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, ст. 14 Закону України ”Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” та постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”.

 Представники відповідача в судове засідання не з’явилися, надали до суду клопотання, в якому просили розглянути справу за їх відсутність.

  Вислухавши в судовому засіданні позивача,  дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

  Судом встановлено, що позивачеві, яка має статус дитини війни ( про що свідчить  відмітка в пенсійному посвідченні «дитина війни»)  відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, УПФУ в Індустріальному районі м. Дніпропетровська була призначена та виплачувалася пенсія, що у 2006-2009 р.р. нараховувалася без врахування підвищення її розміру на 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

  Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного. Так, зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач оспорює правомірність визначення відповідачем розміру пенсії, що виплачувалася їй у періоди з 2006р. по 2009 р. включно.

 Станом на початок спірного періоду питання підвищення розміру пенсії для дітей війни були врегульовані положеннями ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, якою було визначено, що  для осіб, що мають відповідний статус, розмір пенсії, довічного утримання або соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

З 01 січня 2006 року набрав чинності Закон України “Про державний бюджет України на 2006 рік”, п. 17 ст. 77 якого у 2006 році була зупинена дія  ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. За таких обставин позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають як такі, що не ґрунтуються на законі.

 З 01.01.2007 року набрав чинності Закон України “Про державний бюджет України на 2007 рік”, ст. ст. 71, 111 якого у 2007 році коло осіб, на яких поширюється чинність  ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, було істотно звужене, для решти осіб дія згаданої норми була зупинена.

Конституційний Суд України рішенням у справі № 6рп-2007 від 09.07.2007 року визнав неконституційними положення п. 12 ст. 71  “Про державний бюджет України на 2007 рік”. У зв’язку з цим законодавство, що регулює спірні питання, повернулося до стану, що існував до набрання чинності Законом України “Про державний бюджет України на 2007 рік”.

Оскільки згідно ст. 73 Закону України “Про Конституційний Суд України” акти, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення відповідного рішення, але не з часу їх прийняття, дії відповідача за період з 01.01.2007 року по 08.07.2007 року не можуть бути визнані неправомірними, оскільки відповідають чинному на той час законодавству, а позовні вимоги в частині, що стосується цього періоду, задоволенню не підлягають як такі, що не ґрунтуються на законі. В той же час позовні вимоги, заявлені щодо періоду з 09.07.2007 р. до 31.12.2007 р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З 01.01.2008 року набрав чинності Закон України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, пп. 2 п. 41 розділу ІІ якого розмір підвищення пенсії був прирівняний до надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року у справі № 10-рп/2008 визнані неконституційними положення пп. 2 п. 41 розділу ІІ Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, у зв’язку з цим законодавство, що регулює спірні питання, повернулося до стану, що існував до набрання чинності згаданим Законом України.

Оскільки згідно ст. 73 Закону України “Про Конституційний Суд України” акти, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення відповідного рішення, але не з часу їх прийняття, дії відповідача за період з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року не можуть бути визнані неправомірними, оскільки відповідають чинному на той час законодавству, а позовні вимоги в частині, що стосується цього періоду, задоволенню не підлягають як такі, що не ґрунтуються на законі. В той же час позовні вимоги, заявлені щодо періоду з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

 Згідно ст. 8 Конституції України, Конституція має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей відповідних законів, що визнані неконституційними, а також, що рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Як зазначено ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

 Частиною 2 ст. 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

У 2009 році  зміст статті 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» не змінювався та розмір підвищення не корегувався, тому розмір підвищення до пенсії як «дитині війни» має бути таким як і у 2007-2008 роках. За таких обставин вимоги позову, заявлені щодо  періоду з 01.01.2009р.по 31.12.2009 р. підлягають задоволенню.

Відповідно до  п. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів встановлюється шестимісячний строк, який  якщо не встановлено інше обчислюється з дня коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав свобод чи інтересів.  

 Крім того відповідно до ч. 4 ст.99 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня коли позивач дізнався про рішення суб”єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб”єкта владних повноважень.  

Починаючи з березня місяця 2010 року розгляд та вирішення даної категорії справ здійснювалось в порядку цивільного судочинства, строк позовної давності за яким складав 3 роки. Проте, рішенням Конституційного Суду України розгляд даної категорії справ в порядку цивільного судочинства був визнаний неконституційним. Дане рішення  прийнято 09.09.2010 року. Так як протягом року двічі здійснювалась зміна підсудності даної категорії справ, на час звернення до суду позивач не був обізнаний зі змінами в законодавстві і вважав, що строк позовної давності  в нього складає три роки. Суд вважає, що позивачеві необхідно поновити строк звернення з позовом до суду.  

  Крім того, підвищення до пенсії, яке передбачене ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, є складовою пенсії, а згідно ч. 2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсій, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 92, 152 Конституції України, ст.ст.1,3,6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008, ст. ст. 6- 11, 14, 17, 70, 71, 86, 122, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

                                                            П О С Т А Н О В И В :

 Позовні вимоги  ОСОБА_1  задовольнити частково.

 Строк звернення до суду поновити.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська в частині виплати ОСОБА_1   пенсії у періоди з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. та з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. без урахування підвищення, встановленого ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі                                    м. Дніпропетровська здійснити перерахунок пенсії, що була виплачена ОСОБА_1  у періоди з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. та з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. з урахуванням права отримувача пенсії на її підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, та виплатити на користь ОСОБА_1  різницю між розрахованою та фактично виплаченою сумами.

 В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                  Н.В.Мірошниченко