Справа № 2-а-234/2010 року

П О С Т А Н О В А

Іменем України

29 жовтня 2010 року  

 Чорноморський районний суд Автономної Республіки Крим  у складі:

            головуючого судді -                               Єрохіної І.В.

            при секретарі -                               Рудай Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Чорноморське Автономної Республіки Крим адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ВДВС Чорноморського районного управління юстиції про визнання постанови та дій державного виконавця неправомірними,

в с т а н о в и в

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ВДВС Чорноморського районного управління юстиції про визнання постанови та дій державного виконавця неправомірними, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до постанови державного виконавця від 05.08.2010 року накладений арешт на все майно, що належить позивачу для примусового виконання звідного виконавчого провадження на загальну суму 2 352 408 грн. 61 коп. Вважає дану постанову незаконною з тих підстав, що він не отримував постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, йому не був наданий строк для добровільного виконання рішення суду, він був позбавлений права запропонувати до арешту та описі інше майно. Про відкриття виконавчого провадження йому стало відомо 06.08.2010 року при проведенні описи та арешту майна, проведенні виконавчий дій за адресою АДРЕСА_1. В цей же день був складений акт арешту домоволодіння АДРЕСА_1. Вважає дії державного виконавця по накладенню арешту незаконними тому, що в акті описи та арешту майна описано дві будівлі: трьохповерхова будівля з мансардою та підвалом, площею 1150 кв.м. та недобудована будівля площею 450 кв.м. з прибудовою, площею 170 кв.м.  На описане майно не зареєстровано право власності, воно не має власника. Згідно технічної документації він є власником земельної ділянки по АДРЕСА_1 та житлового будинку площею 103 кв.м., що розташований на цієї ділянці. Фактично цій будинок було знесений. Таким чином, державний виконавець описав будівлі, що розташовані на земельній ділянці позивача, які йому не належать. Просить визнати незаконними постанову держвиконавця від 05.08.2010 року, акт описи та арешту майна від 06.08.2010 року, визнати незаконними дії державного виконавця та зобов’язати ВДВС надати йому строк для добровільного виконання рішення – 30 днів з моменту набрання постанови суду законної сили.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2  позовні вимоги підтримав в повному обсязі, пояснив згідно до вищевикладеного.

    Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, та пояснив, що 30.07.2010 року були відкрити виконавчі провадження щодо примусового виконання рішень суду про стягнення з ОСОБА_1 на користь стягувачів заборгованості на загальну суму 2 352 408 грн. 61 коп. В заяві про прийняття виконавчих документів на виконання, стягував клопотав про накладення арешту на майно боржника.  Були відкриті виконавчі провадження, яки були об’єднані в звідне виконавче провадження. Копія постанови про відкриття провадження була направлена на адресу ОСОБА_1 рекомендованою поштою. 05.08.2010 року з метою виконання рішення суду та забезпечення зберігання майна ОСОБА_1 була винесена постанова про накладення арешту на його майно. В постанові про відкриття виконавчого провадження був наданий термін до 06.08.2010 року для добровільного виконання. 06.08.2010 року був здійснений віїзд за місцем знаходження майна ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1. Це єдина земельна ділянка, яка не знаходиться в залозі, та є єдиним майном, на яке можливо звернути стягнення. Оскільки на місці було встановлено, що ОСОБА_1 не отримував постанову про відкриття виконавчого провадження, то з даною постановою він був ознайомлений 06.08.2010 року, йому був запропонований 7-денний строк до 13.08.2010 року для добровільного виконання, але ОСОБА_1 від підпису відмовився. Проведення виконавчих дій було відкладено до 13.08.2010 року. 06.08.2010 року був складений тільки акт описи майна. Було  описано дві будівлі: трьохповерхова будівля з мансардою та підвалом, площею 1150 кв.м. та недобудована будівля площею 450 кв.м. з прибудовою, площею 170 кв.м. та земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1, інше майно. Земельна ділянка належить ОСОБА_1 На момент проведення опису та арешту майна було невідомо які будівлі є зареєстрованими в технічній документації, в подальшому було встановлено, що згідно документації за ОСОБА_1 зареєстрований житловий будинок, площею 103 кв.м., а на описане майно право власності не оформлено, але це не перешкоджає описі та арешту цього майна. Просить в позові відмовити.

    Вислухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення позову з наступних підстав.

    Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.      

Відповідно до ст.. 24 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов’язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред’явлення виконавчого документа до виконання. Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку.

Як вбачається з матеріалів справи 30.07.2010 року були відкриті виконавчі провадження щодо примусового виконання рішень суду про стягнення з ОСОБА_1 на користь стягувачів 2 352 408 грн. 61 коп. (а.с. 20-21), яки були об’єднані в звідне виконавче провадження постановою від 05.08.2010 року (а.с. 44).  З постанов про відкриття виконавчих проваджень від 30.07.2010 року вбачається, що боржнику – ОСОБА_1 був наданий строк для добровільного виконання рішень суду до 06.08.2010 року, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження».  

Згідно ч. 6 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою стягувача, з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення, державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно боржника та оголосити заборону на його відчуження. Одночасно з винесенням такої постанови державний виконавець може провести опис і арешт майна боржника.

З матеріалів справи вбачається, що постановою державного виконавця від 05.08.2010 року про об’єднання виконавчих проваджень (а.с. 44) був накладений арешт на майно боржника в межах загальної суми стягнення. Це не суперечить вимогам ст.. 24 Закону України «Про виконавче провадження», а тому не має підстав для визнання незаконною постанову державного виконавця від 05.08.2010 року. 06.08.2010 року був складений акт описи та арешту майна на виконання постанови від 05.08.2010 року.

    06.08.2010 року при примусовому виконанні виконавчих документів був здійснений виїзд державного виконавця до місця знаходження майна боржника.

    На місці було встановлено, що боржник не отримував постанову про відкриття виконавчого провадження, цей факт не заперечував представник позивача. 06.08.2010 року ОСОБА_1 був ознайомлений з постановою, але від підпису відмовився.

    Відповідно до вимог ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення суду у встановлений постановою строк. Частина 2 ст. 30 Закону передбачає, що якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення.

    В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 своєчасно не отримав постанови про відкриття виконавчого провадження, цей факт не заперечувався сторонами. У зв’язку з цим державний виконавець постановою від 06.08.2010 року відклав проведення виконавчих дій до 13.08.2010 року (а.с. 36-38), боржнику наданий термін для добровільного виконання рішень суду. Згідно ст.. 32 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій або несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості використати надані  їм права державний виконавець може за заявою сторін або з власної ініціативи  відкласти виконавчі дії на строк до 10 днів. 13.08.2010 року відновлено провадження по виконавчому провадженню (а.с. 32, 34, 35). Таким чином, дії державного виконавця відповідають вимогам ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» та у суду немає законних підстав для зобов’язання ВДВС надати позивачу 30-денний термін для добровільного виконання рішення суду.

    В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи позивачу ОСОБА_1 належить на праві власності земельна ділянка площею 0,1256 га, розташована за адресою с. Міжводне Чорноморського району вул.. Ювілейна,1 згідно державного акту від 11.12.2006 року (а.с. 4).

    Відповідно до ст.. 331 ЦК України право власності на нерухоме майно виникає з моменту його державної реєстрації. До завершення будівництва особа вважається власником матеріалів, яки були використані для будівництва. Оскільки земельна ділянка належить позивачу на праві власності, державний виконавець правомірно описав майно, яке знаходиться на даній земельній ділянці.  А тому, якщо у позивача відсутні документи про право власності на будівлі, він вважається власником будматеріалів, яки підлягають арешту, описи та подальшої реалізації на виконання рішень суду.

    Таким чином, у суду не має законних підстав для визнання незаконними дії державного виконавця щодо складення акту описи та арешту майна від 06.08.2010 року, а також визнання незаконним акт описи та арешту майна від 06.08.2010 року.

 Керуючись   ст.ст. 71, 158 – 163, 167, 181  КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

     Позов ОСОБА_1 до ВДВС Чорноморського районного управління юстиції про визнання постанови та дій державного виконавця неправомірними – залишити без задоволення.

         Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду  через Чорноморський районний суд  в 10-денний строк з дня проголошення.  

Суддя                                                                                            І.В. Єрохіна