Номер справи 220/1223/21

Номер провадження № 2-а/220/34/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       20 вересня 2021 року смт. Велика Новосілка Донецької області

Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:

головуючої судді                -        Яненко Г.М.,

за участю секретаря                -        Демішева А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Луганського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, в особі начальника групи ІПК віпс (тип А) впс «Мілове» імені Віктора Банних, старшого прикордонних нарядів пропуску «Мілове» лейтенанта Охрімової Ірини Сергіївни, відділу прикордонної служби «Мілове»про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

23.07.2021 року позивач звернулася до суду з вищевказаною позовною заявою, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № 016709/21 від 12.07.2021 року, винесену начальником групи ІПК віпс (тип А) впс «Мілове» імені Віктора Банних, старшим прикордонних нарядів пропуску «Мілове» лейтенантом Охрімовою Іриною Сергіївною, за вчинення адміністративного правопорушенняза частиною 1 статті 204-2 КУпАП.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що зазначеною постановою її було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 гривень.

Згідно вказаної постанови, громадянку України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. за ч. 1 ст. 204 - 2 КУпАП за те, що 17.07.2021 о 05:40 год., в пункті пропуску «Мілове», під час здійснення прикордонного контролю виявлено громадянку України ОСОБА_1 , яка відповідно до інформації, наявної в базі даних Державної прикордонної служби України, 05.08.2019 року виїхала з контрольованої території України до тимчасово окупованої території України (далі - ТОТ) через КПВВ «Мар`їнка», а 17.07.2021 року о 05:40 год. здійснила виїзд з ТОТ до РФ на напрямку н.п. «Новоазовськ» (ТОТ) - н.п. «Весело - Вознесенка» (РФ) в районі н.п. «Новоазовськ», що також підтверджується витягом з БД, відповідно до якого відсутня інформація про виїзд її з ТОТ через КПВВ. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 3 Порядку, затвердженого ПКМ України від 17.07.2019 р. № 815, відповідно до якого в`їзд/виїзд осіб на ТОТ та з таких територій здійснюється виключно через визначені КПВВ, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204-2 КУпАП.

З вказаною постановою ОСОБА_1 не погоджується, оскільки розгляд справи відбувався поверхнево та формально. Розгляд справи проведений на місці, без підготовки та надання їй часу для звернення за правовою допомогою, що порушувало її право. В постанові не наведені належні докази підтвердження її вини у вчиненні адміністративного правопорушення, в обґрунтування яких особа, яка складала постанову, дійшла до висновку про винуватість. Тому вважає, що є підстави для скасування зазначеної постанови та закриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 27 липня 2021 року провадження по справі відкрито, призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Сторони в судове засідання не з`явились, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями про отримання судових повісток.

Позивач в своєму позові просила про розгляд справи за її відсутності.

Представники відповідача до суду не з`явились без зазначення причин, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи.

Проте 06.09.2021 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву згідно якого начальник 3 прикордонного загону імені Героя України полковника Є. Пікуса, Ю.Петрів просив суд у задоволенні адміністративного позову громадянки ОСОБА_1 до начальника групи ІПК віпс (тип А) впс «Мілове» імені Віктора Банних старшого лейтенанта Охрімової Ірини Сергіївни та 3 прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса про накладення адміністративного стягнення відмовити за необґрунтованістю. Зазначене мотивоване тим, що 17 липня 2021 року на ділянці проведення операції об`єднаннях сил в межах Донецької та Луганської областей функціонували визначені КПВВ про що наявна інформація в Інтернет виданнях та на сайтах Операції об`єднаних сил, Державної прикордонної служби, Східного регіонального управління та відповідних прикордонних загонів, а також 16 та 19 липня 2021 року окупаційною владою ТОТ України здійснювався пропуск громадян через КПВВ «Новотроїцьке» та «Станиця Луганська» з 08.00 до 16.00, про роботу яких та кількість осіб, які здійснили виїзд з ТОТ України у Донецькій та Луганській областях і в`їзд до таких територій у визначеному КПВВ постійно інформують в Інтернет виданнях та на сторінках у соціальних мережах Операції об`єднаних сил, сайтах Державної прикордонної служби, Східного регіонального управління та відповідних прикордонних загонів, у зв`язку з чим позивач мала фізичну можливість в законний спосіб здійснити виїзд з ТОТ України.

17 липня 2021 року відповідно за наявною інформацією в базі даних Державної прикордонної служби України було встановлено, що 05.08.2019 року позивач здійснила виїзд з контрольованої території України до ТОТ України через КПВВ Мар`їнка. 17 липня 2021 року позивач під час перетину державного кордону України з території Російської Федерації в ППр «Мілове» пояснила, що 16.07.2021 року здійснила виїзд з тимчасово окупованої території України до Російської Федерації через тимчасово не працюючий пункт пропуску через державний кордон України на напрямку н.п. Новоазовськ (ТОТ України) - н.п. Весело - Вознесенка (РФ), в районі н.п. Новоазовськ (ТОТ України), чим порушила Порядок в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів із таких територій визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2019 року № 815. При дачі пояснень позивач не висказувала будь яких заперечень або зауважень до змісту відібраних пояснень та не надала будь яких документів, які могли звільнити її від адміністративної відповідальності або пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення.

Факт порушення порядку виїзду з ТОТ України та в`їзду до неї доведено витягом з бази даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України», який є в матеріалах справи, відповідно до якого відсутні дані офіційного в`їзду/виїзду на територію України через працюючий КПВВ.

В матеріалах справи про адміністративні правопорушення наявне пояснення позивача, написані нею власноруч, в яких вона підтвердила данні викладені у постанові про накладення адміністративного стягнення, зазначила, що під час виїзду з ТОТ України до РФ заходи оформлення виїзду з ТОТ до РФ представниками Державної прикордонної служби України не здійснювалися, намагання здійснити виїзд з ТОТ України встановленим порядком не передбачено.

В матеріалах справи наявний рапорт прикордонного наряду «Перевірка документів» в ППр «Мілове» в якому зазначено, що під час прикордонного контролю за допомогою підсистеми «Ризик» та опитування було встановлено, що позивач порушила порядок виїзду з тимчасово окупованої території України.

В матеріалах справи про адміністративне правопорушення також наявна заява позивача про доведення до неї права на отримання безоплатної правової допомоги. Даною заявою позивач відмовляється від правової допомоги та бажає захищати себе самостійно.

В матеріалах справи про адміністративне правопорушення також наявна пам`ятка якою до позивача доведені положення ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.

Обставини викладені в позовній заяві повністю відрізняються від наявних в матеріалах доказів, у зв`язку з чим з метою сприяння своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню обставин правопорушення, вважаючи, що позивач свідомо вводить суд в оману щодо фактичних обставин справи, на думку представника відповідача є необхідним заслухати позивача в судовому засіданні щодо обставин, які стосуються справи, яка розглядається.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд, дослідивши надані докази, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних мотивів:

З постанови начальника групи ІПК віпс (тип А) впс «Мілове» імені Віктора Банних, старшого прикордонних нарядів пропуску «Мілове» лейтенанта Охрімової Ірини Сергіївни, вбачається притягнення громадянки України ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп. за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП. Згідно постанови, відповідно до інформації, наявної в базі даних Державної прикордонної служби України, 17.07.2021 о 05:40 год., в пункті пропуску «Мілове», під час здійснення прикордонного контролю виявлено громадянку України ОСОБА_1 , яка відповідно до інформації, наявної в базі даних Державної прикордонної служби України, 05.08.2019 року виїхала з контрольованої території України до тимчасово окупованої території України (далі - ТОТ) через КПВВ «Мар`їнка», а 17.07.2021 року о 05:40 год. здійснила виїзд з ТОТ до РФ на напрямку н.п. «Новоазовськ» (ТОТ) - н.п. «Весело - Вознесенка» (РФ) в районі н.п. «Новоазовськ», що також підтверджується витягом з БД, відповідно до якого відсутня інформація про виїзд її з ТОТ через КПВВ. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 3 Порядку, затвердженого ПКМ України від 17.07.2019 р. № 815, відповідно до якого в`їзд/виїзд осіб на ТОТ та з таких територій здійснюється виключно через визначені КПВВ, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204-2 КУпАП.

Частиною 1 ст. 204-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення порядку в`їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї.

За приписами статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності (ст. 7 КУпАП).

Статтею 254 КУпАП визначено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених ст. 258 цього Кодексу.

За приписами ст. 258 КУпАП у разі вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 204-2 КУпАП, протокол не складається.

У відповідності до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показань свідків.

З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується, повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

Статтею 74 КАС України встановлено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

При дослідженні оскаржуваної постанови вбачається, що в її основу суб`єктом владних повноважень покладено визнання провини ОСОБА_1 у виявленому правопорушенні, що має ознаки складу, передбаченого ст. 204-2 ч. 1 КУпАП. Натомість будь-які інші докази адміністративного правопорушення, у тому числі й показання свідків, фото або відеоматеріали відсутні. Оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності взагалі не містить посилань на докази.

Отже, єдиним доказом скоєного правопорушення, є постанова про адміністративне правопорушення, яка й оскаржується позивачем, а тому її зміст не можна враховувати, як доказ вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-2 КпАП України.

При цьому суд звертає увагу на те, що сам факт визнання особою вини у адміністративному правопорушенні не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень про накладення на таку особу стягнення за відсутності інших належних доказів, тому не звільняє посадову особу суб`єкта владних повноважень доводити правомірність прийнятого рішення.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 8 липня 2020 року по справі № 177/525/17.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Натомість відповідач не подав до суду належні і допустимі докази на підтвердження правомірності дій по ухваленню постанови про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності, дотриманню порядку складання цієї постанови та знайомлення з нею, порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, і на спростування даного позову. Відтак, відповідачем не спростовано обставини, які ставлять під сумнів правомірність притягнення до адміністративної відповідальності позивача.

Згідно ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що спірна постанова у справі про адміністративне правопорушення складена з порушенням норм статті 283 КУпАП, а тому підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.

Керуючись ст. ст. 243-246, 268 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати постанову начальника групи ІПК віпс (тип А) впс «Мілове» імені Віктора Банних, старшого прикордонних нарядів пропуску «Мілове» лейтенанта Охрімової Ірини Сергіївни, № 016709 від 17.07.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя                                                                        Г.М. Яненко