РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне                                                                                                    Справа 2-24\2007

6 лютого 2007 року                                                                                    м. Гребінка

Гребінківський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Сінгур В.О. при секретарі Дмитренко В.П., представника служби у справах неповнолітніх Макогон Ірини Петрівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1третя особа ОСОБА_2до ОСОБА_3про позбавлення батьківських прав , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 в листопада 2006 року звернулась до суду з позовною заявою в якій просить постановити рішення, яким позбавити відповідача батьківських прав.

Відповідач в судове засідання не з'явився хоча належним чином був повідомлений.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, суду пояснила, що 30 квітня 1992 року розірвано шлюб з відповідачем На її утриманні залишилась дитина ОСОБА_2ІНФОРМАЦІЯ_1народження.

Відповідач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка про одержання судової повістки, причину неявки суду не повідомив. Зі згоди позивача суд ухвалює заочне рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Вислухавши пояснення, позивача, третьої особи, представника служби неповнолітніх, та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню за наступних обставин:

Судом встановлено, що    шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 розірвано 30 квітня 1992 року ( а.с. 7).

В судовому засіданні було з'ясовано, що відповідач у справі фактично не займався вихованням та утриманням дитини, за час перебування в місцях позбавлення волі не намагався підтримувати стосунки з дитиною. Відповідно до витягу з протоколу позачергового засідання ради опіки та піклування Бучанської селищної ради від 10 жовтня 2006 року розглядалась заява позивача щодо можливості та доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3, і які рекомендують позбавити відповідача батьківських прав.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Стаття 18 Конвенції про права дитини передбачає, що батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно ст. 150 СК України та ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний і моральний розвиток, навчання, створюючи належні умови для

2

розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Таким чином, найважливіший обов'язок матері та батька - це обов'язок виховувати, ростити дитину. Це обов'язок не лише перед дитиною, а й перед усією родиною та суспільством.

Закон України «Про освіту» у статті 59 та Закон України «Про охорону дитинства» у статті 12 детально визначає, які дії належить вчиняти батькам для розвитку дитини як особистості. Зокрема, цим законами батьки зобов'язані виховувати у дітей працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до старших, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови.

Відповідно до ст. 164 СК однією з підстав позбавлення батьківських прав є ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини. Як з'ясовано в судовому засіданні відповідач не надавав матеріальної допомоги дитині, не займається вихованням дитини.

Батьками ОСОБА_2, 1989 року народження, є ОСОБА_3та ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про народження № НОМЕР_1, виданим Гребінківським РАЦС 25.11.1989 ( а.с. 8 ). Отже, на ОСОБА_3, як на батька, законодавством покладено обов'язок по вихованню та розвитку його дочки.

Відповідач по справі мав реальну можливість виконувати обов'язок по вихованню своєї дочки.

За таких обставин, у суду є достатні підстави для задоволення позову та позбавлення батьківських правОСОБА_3 відносно його дочки ОСОБА_2.

Згідно пояснень позивача відповідач, разом з донькою не проживав 10 років, не займався її вихованням, матеріальної допомоги не надавав.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 150, 152, 164 -166, 181 ч. 5 Сімейного кодексу України, Декларацією прав дитини, Конвенцією про права дитини, Законом України «Про охорону дитинства», ст. ст. 8, 10, 11, 59, 60, 213-215,224 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1до ОСОБА_3про позбавлення батьківських прав    задовольнити.

Позбавити ОСОБА_31963 народження, батьківських прав щодо його неповнолітньої дитини -ОСОБА_2, 1989 року народження.

Стягнути з ОСОБА_3 8,50 грн. судового збору та 7,50 грн. за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на користь ОСОБА_1

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10- денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього впродовж 20 днів апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою впродовж 10 днів з дня отримання його копії.