справа 2-9\2007
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2007 року м. Гребінка
Гребінківський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Сінгур В.О. при секретарі Дмитренко В.П. за участі представників позивача ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, представників відповідача Третьякової Л.Д Жолобецього В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком" про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ
В серпні 2006 року ОСОБА_1. звернулась до суду із зазначеним позовом в якому вказала, що вона з 1989 року працювала в цеху № 8 центру електрозв'язку № 4 Полтавської дирекції УДПЕЗ „Укртелеком" ( з урахуванням зміни назви підприємства ) і була звільнена 17 липня 2006 року у зв'язку із скороченням чисельності штату працівників, відповідно до ч.І ст. 40 КЗпП України. Вважає звільнення незаконним з тих підстав, що вона являючись членом профспілкової організації була звільнена без згоди профспілки та їй не було запропоновано іншу роботу, хоча така можливість і була, оскільки на підприємстві були вакантні посади листоноші та прибиральниці.
В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримала.
Відповідач проти позову заперечував.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини: Як з'ясовано в судовому засіданні позивач працювала в Гребінківському районному вузлу зв'язку з 1989 року. 31 грудня 1994 року звільнена у зв'язку з переводом в Гребінківський районний вузол електрозв'язку. 1 січня 1995 року прийнята по переводу телефоністкою 2 класу міжміського телефонного зв'язку ( а. с. 5), 17 липня 2006 року звільнена з посади за скороченням чисельності згідно з наказом за № 120-к від 17 липня 2006 року.
Відповідно до протоколу № 1 від 22 травня 2006 року згідно якого первинна профспілкова організація вільної профспілки Гребінківського цеху електрозв'язку № 8 розглянули за її участю, як голови профкому., заступника голови ОСОБА_2, скарбника ОСОБА_3, запрошені ОСОБА_4, ОСОБА_5, подання Лубенського ЦЕЗ № 4 ПФ ВАТ „Укртелеком", щодо надання згоди на звільнення ОСОБА_1, ОСОБА_3 За результатами розгляду профспілкова організація вільної профспілки Гребінківського цеху електрозв'язку № 8 не надала згоди на звільнення вказаних робітників, мотивуючи своє рішення тим, що адміністрацією Лубенського ЦЕЗ № 4 ПФ ВАТ „Укртелеком" порушено
2
вимоги ст.22 Закону України „ Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", а
саме у разі якщо роботодавець планує звільнення працівників з причини економічного,
технологічного, структурного чи аналогічного характеру, або у зв'язку з ліквідацією,
реорганізацією ... він повинен завчасно, не пізніше як за три місяці до намічуваних
звільнень надати первинним профспілковим організаціям інформацію щодо цих заходів,
включаючи причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може
стосуватися, про терміни проведення звільнення. Як встановлено судом первинна
профспілкова організація Гребінківського цеху електрозв'язку № 8 „Захист
справедливості" була зареєстрована 10 березня 2006 року (а.с. 20)
Відповідач у справі ВАТ „Укртелеком" в особі Полтавської філії ВАТ „Укртелеком" звернулось з поданням про дачу згоди на звільнення робітників Гребінківського цеху електрозв'язку № 8 до профспілкової організації Центру електрозв'язку № 4 м. Лубни, в той час коли вже була зареєстрована і діяла первинна профспілкова організація Гребінківського цеху електрозв'язку № 8 „Захист справедливості".
Судом у судовому засіданні встановлено, що у відповідача мала місце реорганізація виробництва і праці, зокрема скорочення чисельності працівників. Суд прийшов до висновку, що уповноваженим органом не було додержано норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника і не надано доказів того, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу чи те, що уповноважений орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві. Крім того, уповноваженим органом не з'ясовано питання вивільнення працівників щодо переважного права, залишення на роботі.
Конституцією України зокрема ст.43 в якій зазначено, що кожен має право на працю. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності. Ст. 36 Конституції України гарантовано право громадян на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів. Усі професійні спілки мають рівні права. Громадяни мають право на об'єднання у професійні спілки, які утворюються без попереднього дозволу на основі вільного вибору їх членів. Крім того ОСОБА_1 являлась головою первинної профспілкової організації вільні профспілки 0„3ахист справедливості" і згоду на її звільнення потрібно було отримати від вищестоящого виборного органу цієї профспілки.
Права, обов'язки і гарантії працівників закріплено у Кодексі законів про працю України.
Відповідно до ст. 49-2 Кодексу законів про працю України при вивільненні працівників у випадках зміни в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. Як з'ясовано судом керівник центру електрозв'язку № 4 м. Лубни, попередив певну категорію працівників про наступне скорочення відповідно до положень ст. 49-2 Кодексу законів про працю України, але не було запропоновано будь-яку іншу роботу на цьому ж підприємстві.
Судом встановлено, що звільнення вивільнених працівників проведено без згоди професійної спілки, яка діяла на даному підприємстві. Доводи відповідача, який посилається на Постанову Пленуму Верховного Суду № 9 від 06.11.92 року „Про практику розгляду судами трудових спорів" посилаючись на те, що профспілковий орган структурного підрозділу, може вирішити питання про дачу згоди на звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого органу, якщо їм таке право делеговане профспілковим органом підприємства, установи, організації. Проте з такою позицією відповідача погодитись неможливо, оскільки відповідно до рішення від 29 жовтня 1998 року Конституційного Суду за конституційним зверненням „Вільної
3
профспілки працівників метрополітенів України щодо офіційного тлумачення поняття „ професійна спілка, що діє на підприємстві, установі, організації"" - поняттям „ професійна спілка, що діє на підприємстві, установі, організації, і яка відповідно до Конституції України та законів України утворена на підприємстві, установі, організації на основі вільного вибору її членів з метою захисту їх трудових і соціально-економічних прав та інтересів, незалежно від того є така професійна спілка стороною колективного договору, угоди. Професійні спілки, які діють на одному й тому ж підприємстві, установі, організації, мають рівні права і є рівними перед законом . Питання про надання згоди на розірвання трудового договору, вирішує професійна спілка, яка діє на підприємстві, в установі, організації, членом якої є працівник.
Отже, проаналізувавши надані сторонами докази суд приходить до висновку, що відповідачем допущено ряд суттєвих порушень трудового законодавства, зокрема при наявності по м. Лубни та Гребінка вакантних посад по електромонтера л/с електрозв'язку та ПМ позивачу не було запропоновано жодної з посад відповідно до штатного розпису ( а.с. ). Позивач має відповідну кваліфікацію, що підтверджується записом у трудовій книжці, згідно якого вона має 4 розряд станційного електромонтера наказ № 10-К від 01.02.1990 року ( а.с. 7). Відповідач заперечував проти цього зазначаючи, що це помилка в трудовій книжці, і що такого наказу по їх організації не має. Суд приходить до висновку, що запис у трудовій книжці позивача є належним доказом.
Крім того ОСОБА_1 на момент звільнення являлась головою первинної профспілкової організації вільної профспілки і згоду на її звільнення потрібно було отримати від вище стоячого профспілкового органу.
Станом на 20 лютого 2007 року наказом № 21- К від 6 лютого 2007 року позивач поновлена на посаді телефоніста ММТЗ 2 класу в бригаді комплексного обслуговування та прийому платежів цеху електрозв'язку № 8 (м. Гребінка) та виплачено частину заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 1056грн. 83 коп. Тому з цих підстав позивачем змінено позовні вимоги в судовому засіданні і тому вона просила стягнути моральну шкоду та невиплачену частину заробітної плати.
Суд також приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача частково недосплаченої заробітної плати за час вимушеного прогулу в розмірі 4846грн.79 коп.
В частині стягнення моральної (немайнової) шкоди суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у зв'язку з пропуском строку.
На підставі викладеного, керуючись ст. 36, 43 Конституції України, ст. 49-2 Кодексу законів про працю України, Закону України „ Про професійні спілки" , ст. ст. 10, 59-60, 174, 212-215 ЦПК України, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1до Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком" про виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу в розмірі 4846грн.79 коп. задовольнити.
Позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача моральної, немайнової шкоди на користь позивача відмовити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком" на користь ОСОБА_14846грн.79 коп. за час вимушеного прогулу в сумі 1056грн.83коп.
4
Рішення про поновлення на роботі підлягає негайному виконанню відповідно до положень ч.5 ст. 235 КЗпП України.
Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення заробітної плати за один місяць 1056,83.
Стягнути на користь держави 53 грн. державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення 30 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10- денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього впродовж 20 днів апеляційної скарги.