УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №272/722/19 Головуючий у 1-й інст. Зайченко Є. О.

Категорія в порядку КПК України Доповідач Кіянова С. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2021 року Житомирський апеляційний суд

в складі: головуючого Кіянової С.В.,

суддів: Ляшука В.В., Слісарчука Я.А.,

з участю: секретаря Білоус Т.А.,

прокурора Щербини В.Р.,

захисника Дмитренка В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження № 272/722/19 за апеляційною скаргою захисника Дмитренка В.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 на ухвалу Попільнянського районного суду Житомирської області від 05 серпня 2021 року, якою задоволено клопотання прокурора та продовжено обвинуваченому ОСОБА_1 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 діб, тобто до 02 жовтня 2021 року (включно), без визначення розміру застави,-

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі захисник Дмитренко В.В. просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі. Вважає ухвалу суду незаконною та необґрунтованою, постановленою з порушенням вимог кримінального процесуального закону, без повного та всебічного з`ясування обставин справи. Зазначає, що постановляючи ухвалу суд належним чином не врахував, що обвинувачений ОСОБА_1 має постійне місце реєстрації та проживання, характеризується задовільно, проживає разом з матір`ю, дружиною та донькою, тобто має міцні соціальні зв`язки, хворіє на хронічні хвороби та потребує нагляду вузьких спеціалістів, а також під час досудового слідства не надав жодних підстав вважати можливим, що він буде переховуватися від суду, будь-яким чином впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчиняти нові злочини. Вказує, що прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, тому вважає, що відсутні будь-які виняткові обставини для продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

В ухвалі суду зазначено, що в провадженні Попільнянського районного суду Житомирської області перебуває кримінальне провадження №271/722/19 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч.2 ст.187, ч.2 ст.309 КК України та інших.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , оскільки строк дії запобіжного заходу спливає, а ризики, передбачені п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які слугували підставою для обрання такого запобіжного заходу не зникли і існують на даний час, тому до нього не може бути застосовано іншого більш м`якого виду запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Враховуючи, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого та середньої тяжкості злочинів, характер та обставини вказаних кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, а також наявність ризиків, передбачених п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, які не зменшилися, що свідчить про неможливість їх запобіганню застосуванням більш м`якого запобіжного заходу до обвинуваченого, ніж тримання під вартою, суд дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора та продовжив дію застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Заслухавши доповідача, доводи обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника Дмитренка В.В. в підтримання апеляційної скарги, думку прокурора в заперечення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали провадження в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з виділених матеріалів судового провадження №272/722/19, в провадженні Попільнянського районного суду Житомирської області перебуває об`єднане кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019060100000100 від 09 квітня 2019 року, № 12019060100000320 від 21 листопада 2019 року та № 12020060100000033 від 05 лютого 2020 року, по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч.2 ст.187, ч.2 ст.309 КК України та інших.

Ухвалою суду від 23.06.2021 року обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено строк тримання під вартою на 60 днів до 21 серпня 2021 року включно.

В судовому засіданні 05 серпня 2021 року прокурор Бердичівської окружної прокуратури Щербина В.Р. подав клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , посилаючись на те, що ризики, передбачені п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які слугували підставою для обрання такого запобіжного заходу не зменшилися.

У відповідності до ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що вирішення питань судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 Кодексу. Зокрема, у ст. 199 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про можливість продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, судом має бути перевірено, чи наявні обставини, які свідчать про те, що заявлений при обранні такого запобіжного заходу ризик не зменшився або з`явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Приймаючи рішення про задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 судом першої інстанції дотримано вимоги ст.ст. 176-178 183, 196, 331 КПК України.

Так, відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження правопорушення, в якому підозрюється.

Відповідно до вимог ст.178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується зокрема тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди.

Отже, судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні, в тому числі, тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, тобто у розбої, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від 7 до 10 років із конфіскацією майна. Враховуючи тяжкість можливого покарання обвинувачений може переховуватися від суду.

Також судом враховано дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, офіційно не працює, не має постійного джерела доходу, неодружений, має на утриманні одну малолітню дитину, та певний період за місцем реєстрації не проживав, тобто міцні соціальні зв`язки відсутні, що свідчить про можливість перешкоджати кримінальному провадженню та вчинити інше кримінальне правопорушення. Про можливість впливу на свідків та потерпілого свідчить те, що вони ще судом не допитані.

Вказані обставини підтвердив прокурор і при апеляційному розгляді даного провадження.

Враховуючи вищенаведене та доведеність прокурором неможливості застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Доводи апелянта про те, що в судовому засіданні не було доведено наявності жодного з ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки судом було встановлено наявність ризиків, передбачених п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Ризик можливого переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та суду обумовлений тяжкістю можливого покарання, а також відсутністю у обвинуваченого постійної роботи та джерела доходів.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

Також, слід зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Ризик можливого незаконного впливу обвинуваченого на потерпілого та свідків ґрунтується на тому, що свідки та потерпілі на даний час судом не допитані.

Ризик можливого перешкоджання кримінальному провадженню підтверджується тим, що у випадку обрання запобіжного заходу не пов`язаного з позбавленням волі, обвинувачений може не з`являтися до суду.

Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення зумовлений тим, що обвинувачений ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий, та будучи у 2017 році звільнений з місць позбавлення волі, знову обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину передбаченого ч.2 ст.187 КК України, який пов`язаний з насильством.

Зазначеним спростовуються доводи апелянта про недоведеність прокурором ризиків, передбачених п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Доводи апелянта про те, що до обвинуваченого ОСОБА_1 можливо застосувати більш м`який запобіжний захід апеляційний суд вважає необгрунтованими, оскільки захисником не наведено наявність достатніх стримуючих факторів від порушень з боку обвинуваченого своїх зобов`язань в разі застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Доводи апелянта про те, що поза увагою суду залишився той факт, що ОСОБА_1 має постійне місце реєстрації та проживання, де характеризується задовільно, проживає разом з матір`ю та донькою, тобто має міцні соціальні зв`язки, хворіє на хронічні хвороби та потребує нагляду вузьких спеціалістів, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вказане не може бути безумовною підставою для обрання більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, з урахуванням особи обвинуваченого.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що стан здоров`я та міцність соціальних зв`язків обвинуваченого ОСОБА_1 не змінилися з часу попереднього продовження строку дії запобіжного заходу, що свідчить про відсутність зменшення ризиків в цій частині.

Таким чином, під час апеляційного розгляду встановлено, що доводи апеляційної скарги захисника не впливають на правильність висновків суду першої інстанції.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду є законною та обґрунтованою, тому підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 422-1 КПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника Дмитренка В.В. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Попільнянського районного суду Житомирської області від 05 серпня 2021 року, якою продовжено обвинуваченому ОСОБА_1 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 діб, тобто до 02 жовтня 2021 року (включно), без визначення розміру застави,- без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді :