Справа 22-2872 /2007                      Головуючий першої інстанції Араліна Н.Є.

Категорія 21                                      Доповідач Денисенко Л. Л.

УХВАЛА Іменем України

26 березня 2007 року              Апеляційний суд Донецької області

в складі:

Головуючого ДенисенкоЛ.Л.

суддів Звягінцевої О.М. Стельмах Н.С.

при секретарі АндрусьВ.С. з участю:

позивача ОСОБА_1 представника позивача ОСОБА_2 представника ДП „Торезантрацит" представника Відділення Фонду в м.Торезі ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу по апеляції позивача ОСОБА_1, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Торезі

на рішення Торезького міського суду

від 11 січня 2007 р.

по справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних хазворювань України в м.Торезі, ДП „Торезантрацит" про скасування наказа, відшкодування шкоди у зв"язку з професійним захворюванням, відшкодування моральної шкоди.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Торезького міського суду від 11 січня 2007 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Торезі на користь ОСОБА_1 недоплачену суму відшкодування шкоди за період з 13 вересня 2003 року по 31 грудня 2006 року 3 897,14 грн., зобов"язано відділення фонду з 1 січня 2007 року виплачувати ОСОБА_1 відшкодування шкоди у сумі 535,41 грн. в місяць. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

- 2 -

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просе скасувати рішення суду і задовольнити позовні вимоги у повному обсязі посилаючись на те, що суд необгрунтованно стягнув недоплату відшкодування шкоди у межах строку позовної давності три роки, неправильно розрахував середній заробіток до встановлення стійкої втрати працездатності у зв"язку з професійним захворюванням, не вирішив питання стягнення моральної шкоди.

В апеляційній сказі відповідач просе скасувати рішення суду і у задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що Відділення фонду отримало справу позивача від підприємства у 2001 році, де встановлено заробіток і сума відшкодування шкоди і суд необгрунтованно перераховував середній заробіток позивача і відшкодування шкоди.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримували апеляційну скаргу, представник Фонду підтримував апеляційну скаргу Фонду, представник підприємства просив вирішити спір у відповідності з вимогами закону.

Вирішуючи справу суд виходив з того, що позивач ОСОБА_1 працював в Шахтоуправлінні „Волинське" ДП „Торезантрацит" на підземних роботах, в шкідливих умовах виробництва. За висновками МСЕК від 26 жовтня 1995 року йому встановлено стійку втрату працездатності 40% у зв"язку з професійним захворюванням-радікуліт. Наказом по підприємству позивачу виплачувалось відшкодування шкоди, але розрахунок зроблено неправильно. Суд зробив перерахунок і визначив суму недоплати, яку стягнув в межах трьох років 3 897,14 грн.в іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, представників сторін, дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що апеляційній скари підлягають задоволенню частково, а рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд з таких підстав.

Відповідно п.5ст.311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.

Матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 заявив позовні вимоги про скасування наказу, стягнення недоплати про відшкодування шкоди у зв"язку з втратою працездатності внаслідок професійного захворювання, стягнення моральної шкоди у зв"язку з недоплатою відшкодування шкоди.

Суд не розглянув позовні вимоги в частині скасування наказу і стягнення моральної шкоди, в рішенні суду відсутні висновки суду стосовно цих позовних вимог і взагалі суд ці позовні вимоги не розглядав.

Оскільки суд розглянув не всі позовні вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений укладенням додаткового рішення суду першої інстанції рішення суду підлягає скасуванню, а справу слід направити на новий розгляд у той же суд в іншому складі суд.

Крім того, суд не дав оцінку тому, що раніше у суді розглядався позов позивача про стягнення одноразової допомоги, рішення Торезького міського суду від 1 жовтня 1998 року. При розгляді справи судом було вже визначено середній заробіток, з якого нараховувалось одноразову допомогу, а значить і відшкодування шкоди визначалось з

- з -

установленого заробітку. Встановлені судом обставини, у відповідності з п.З ст.61 ЦПК України, не доказуються при розгляді інших справ і тому суд міг перевіряти правильність виплати відшкодування шкоди після постановленого раніше рішення суду, а не перераховувати заробіток, з якого визначати суми відшкодування шкоди.

Керуючись ст.ст.307,п.5 ст.311,315 ЦПК України апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги позивача ОСОБА_1, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Торезі задовольнити частково.

Рішення Торезського міського суду від 11 січня 2007 року скасувати, справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі суд.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проглошення і може бути оскаржена в касаційну інстанцію протягом двох місяців після набрання законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.