Справа № 137/949/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" вересня 2021 р.

Літинський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Верещинської Я.С.

за участю секретаря Хижук Л.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в смт. Літин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Літинської селищної ради про визнання права на земельні ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_2 , Літинської селищної ради про визнання за нею, ОСОБА_1 , права на земельні ділянки: площею 0,2500 га - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0522484200:03:001:0193; площею 0,1500 га - для ведення особистого селянського господарства в с. Літинка Вінницького (Літинського) району Вінницької області, кадастровий номер 0522484200:03:001:0194; площею 0,1900 га - для ведення особистого селянського господарства в с. Літинка Вінницького (Літинського) району Вінницької області, кадастровий номер 0522484200:03:001:0195 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка посилалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Літинка Літинського району Вінницької області помер ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилася спадщина на все майно, яке належало спадкодавцю на час її відкриття. Позивачка є спадкоємцем за заповітом, складеним спадкодавцем 25.11.2019, зареєстрованим в реєстрі за № 66, в якому він виявив свою останню волю, заповівши їй все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, у тому числі все те, що належало йому на день його смерті і на що він мав право за законом. Позивачка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , та оформила право власності в порядку спадкування: на житловий будинок з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 ; На земельну ділянку, кадастровий номер 0522484200:02:000:0251, площею 3,1533 га - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Літинецької сільської ради Літинського району Вінницької області.

Але коло спадкового майна охоплює ще й право на земельні ділянки, площею: 0,25 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 ; 0,15 га - для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 ; 0,19 га - для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_2 , які були передані рішенням 8 сесії 22 скликання Літинецької сільської ради від 22 листопада 1997 року у приватну власність матері спадкодавця ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадщину після смерті якої він прийняв і одержав відповідні свідоцтва про право на спадщину за законом в Літинській державній нотаріальній конторі і до якого перейшло право на вищевказані земельні ділянки, але за життя він не встиг його оформити, відповідно до правил спадкування.

Після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , претендує на вищевказане спадкове майно, як спадкоємець за заповітом, що прийняла спадщину. Та не може оформити своє спадкове право на вищевказані земельні ділянки, так як одержала роз`яснення з Літинської державної нотаріальної контори № 180/02-14 від 22.03.2021 року, з якого вбачається, що у зв`язку з відсутністю необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, відсутні законні підстави видати свідоцтво про право на спадщину на вищевказані земельні ділянки після смерті ОСОБА_3 , а за захистом свого права рекомендовано звернутися до суду, згідно ст. 16 ЦК України.

Отже, у спадкодавця було відсутнє право власності на вищевказані земельні ділянки, так як за життя він не встиг одержати Державні акти про право власності на землю, зате у нього було право на ці ділянки, яке він успадкував після смерті своєї матері і на яке претендує позивачка після його смерті.

В зв`язку із цим, до позивачки, як до спадкоємця за заповітом, яка оформила право власності на житловий будинок в порядку спадкування, перейшли всі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, зокрема і право на вищевказані земельні ділянки, яке вона змушена відстоювати в судовому порядку.

Ухвалою Літинського районного суд Вінницької області 30.08.21 провадження у справі відкрито у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 21.09.2021.

Представник позивачка-адвокат Габрук М.А. через канцелярію суду подала заяву, відповідно до якої просить розглянути справу без участі позивачки та її представника, позов підтримує та просить судові витрати залишити за позивачкою.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, однак через канцелярію суду подала заяву, відповідно до якої просить розглянути справу без її участі, позов визнає в повному обсязі, просить судові витрати залишити за позивачкою.

До початку судового засідання від відповідача Літинської селищної ради через канцелярію суду надійшов лист, в якому просять справу розглядати без участі представника. Літинська селищна рада проти заявленого позову не заперечує.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з`явилися у судове засідання.

Згідно із ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1, 2, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд приймає визнання відповідачами позову, враховуючи, що вказані дії не суперечать закону та не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

За таких обставин та у зв`язку з визнанням відповідачами позову, суд вважає за можливе за результатами підготовчого провадження ухвалити рішення у даному судовому засіданні за наявними у справі доказами.

З`ясувавши письмову думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення вимог позовної заяви з таких підстав.

Відповідачка ОСОБА_2 перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу відповідачки серії НОМЕР_1 виданим 23 січня 1995 року, яким підтверджується її право на спадщину за законом (а.с.19).

Згідно Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого 20.01.2020, ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.20).

Заповітом від 25.11.2019, посвідченим секретарем виконкому Літинецької сільської ради Дідух Оленою Миколаївною, зареєстрованим в реєстрі за № 66, ОСОБА_3 заповів все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, у тому числі все те, що буде належати йому на день смерті і на що він матиме право за законом, ОСОБА_1 , 1986 р.н. (а.с.21).

Згідно витягу № 60254578 від 20.05.2020 про реєстрацію в Спадковому реєстрі, зареєстровано спадкову справу після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.22).

Згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом від 02.10.2019, зареєстрованим в реєстрі за № 2-987 та витягу № 183234031 від 02.10.2019 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності підтверджується оформлення спадкового права ОСОБА_3 на житловий будинок з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_2 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.33-34). Згідно Витягу № 29365691 від 17.01.2012 про реєстрацію в Спадковому реєстрі ОСОБА_3 видано Свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку 504 - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 052248420002000025, як спадкоємцю після смерті матері ОСОБА_4 (а.с.32).

Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 19 серпня 2020 року, зареєстрованим в реєстрі за № 2-337, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію право власності № 220891953 від 19.08.2020, підтверджується оформлення позивачкою права власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_2 (а.с.23, 24).

Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 19 серпня 2020 року, зареєстрованим в реєстрі за № 2-338, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності№ 220895158 від 19.08.2020, підтверджується оформлення позивачкою в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , земельної ділянки, кадастровий номер 0522484200:02:000:0251, площею 3,1533 га, розташованої на території Літинецької сільської ради Літинського району Вінницької області (а.с.25, 26).

Архівним витягом з рішення 8 сесії 22 скликання від 22.11.1997 Літинської сільської Ради народних депутатів Літинського району Вінницької області про розгляд рішення № 38 від 18.09.1997, № 45 від 16.10.1997 «Про передачу громадянам сільської Ради земельних ділянок у приватну власність», гр. ОСОБА_4 передано в приватну власність земельну ділянку, площею 0,59 га, для ведення особистого підсобного господарства, яка знаходиться 0,40 га - біля будинку по вул. 1-Травня, 0,19 га - в межу з ОСОБА_5 по вул. 1-Травня (а.с.27).

Свідоцтвом про народження ОСОБА_3 , серії НОМЕР_3 , підтверджуються його родинні відносини з ОСОБА_6 , після смерті якої він вважається таким, що прийняв спадщину на вищевказані земельні ділянки (а.с.29).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.30).

Згідно довідки Літинської державної нотаріальної контори № 48/02-14 від 29.01.2021, гр. ОСОБА_1 , яка зареєстрована в АДРЕСА_3 є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 був ОСОБА_3 , який спадщину прийняв, але не оформив своїх спадкових прав (а.с.28).

Згідно копії технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) Юридично-земельного союзу «Альянс» за договором № 0519 від 22.09.2020, у доданій пояснювальній записці вказано на наявність в користуванні позивачки земельних ділянок, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_2 на території Літинецької сільської ради з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд - 0,2500 га; для ведення особистого селянського господарства - 0,1500 га; для ведення особистого селянського господарства - 0,1900 га. (а.с.35-42).

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ- 0520947992020 від 14.12.2020, земельна ділянка з цільовим призначенням 02.01 - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0.2500 га, кадастровий номер 0522484200:03:001:0193 (а.с.37).

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ- 0520948362020 від 14.12.2020, земельна ділянку з цільовим призначенням 01.03 - для ведення особистого селянського господарства, площею 0,1500 га, кадастровий номер 0522484200:03:001:0194 (а.с. 38).

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ- 0520948402020 від 14.12.2020, земельна ділянка з цільовим призначенням 01.03 - для ведення особистого селянського господарства, площею 0.1900 га, кадастровий номер 0522484200:03:001:0195 (а.с.39).

Листом Літинської державної нотаріальної контори № 180/02-14 від 22 березня 2021 року, роз`яснено щодо порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому зазначено, що в провадженні Літинської державної нотаріальної контори знаходиться спадкова справа до майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і постійно проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_2 . Спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 прийняла ОСОБА_1 , так як подала заяву про прийняття спадщини в межах строку, передбаченого ст. 1270 ЦК України. У відповідності до наданих копій документів вбачається відсутність інформації, що підтверджує набуття права власності спадкодавцем на спірні земельні ділянки. А тому, у зв`язку з відсутністю необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, позивачці відмовлено та рекомендовано звернутись за захистом свого права до суду, згідно ст. 16 ЦК України (а.с.31).

Згідно зі ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 15 ЦК України зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав і інтересів може бути в тому числі визнання права.

У відповідності до ч.І ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності встановлена судом.

Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Згідно із частиною 1 статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (частина 1 статті 1218 ЦК України). Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (частина 3 статті 1268 ЦК України).

Відповідно до ч.5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.054.2008 року №7 „Про судову практику у справах про спадкування" роз`яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року „Про судову практику у справах про спадкування" зазначено, що відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування( із збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб(емфітевзис), право користування чужим майном (сервітут).

Згідно ч.1 ст.120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Аналіз змісту норм статті 120 Земельного кодексу України у їх сукупності дає підстави для висновку про однакову спрямованість її положень щодо переходу прав на земельну ділянку при виникненні права власності на будівлю і споруду, на якій вони розміщенні.

Зазначені норми закріпляють загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість , і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

Таким чином, за загальними правилом, закріпленим у частині першій статті 120 ЗК України, особа яка набула право власності на будівлю чи споруду стає власником земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 13 квітня 2016 року в справі №6-253цс16.

При застосуванні положень ст.120 ЗК України у поєднанні з нормою статті 125 ЗК України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно з виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об`єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 04 лютого 2019 року в справі № 463/1696/15-ц.

Тобто, до набувача права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, розташованих на земельній ділянці, яка перебуває у користуванні в силу закону, незалежно від волі попереднього користувача земельної ділянки та органу, уповноваженого розпоряджатися землею (у випадку належності земельної ділянки до земель державної або комунальної власності) переходить право користування земельною ділянкою, на якій розміщенні відповідні об`єкти нерухомості, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до абз. 2 п.1 розділу Х «Перехідні положення» Земельного Кодексу України (2001 року), рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Державні акти на земельні ділянки спадкодавцем за життя не виготовлені, що є перешкодою для видачі нотаріусом свідоцтва про право на спадщину на право на земельну ділянку.

Згідно п.3.5 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз`яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7 про те, що відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Дослідивши матеріали справи, врахувавши письмову позицію сторін, суд вважає, що позивачкою беззаперечно доведено, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , належало право на спірні земельні ділянки, яке увійшло до складу спадщини. В зв`язку з відсутністю необхідних правовстановлюючих документів позивачка не може отримати свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на спірні земельні ділянки, в нотаріальному порядку, а тому, з метою захисту майнових прав позивачки, позов необхідно задовольнити та визнати за нею право на земельні ділянки в порядку спадкування за законом.

Одночасно, у своїй заяві представник позивачки просив судові витрати по сплаті судового збору не стягувати з відповідачів, тому суд вважає, що судові витрати, сплачені позивачкою при подачі позову до суду, слід залишити за останньою.

Керуючись ст. 1216-1218, 1225, 1268 ЦК України, ст. 2, 10-13, 76-81, 89, 200, 206, 259, 263-265, 354, ЦПК України, суд

                                       В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.                                                                                        

Визнати за ОСОБА_1 право на земельні ділянки: площею 0,2500 га - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0522484200:03:001:0193; площею 0,1500 га - для ведення особистого селянського господарства в с. Літинка Вінницького (Літинського) району Вінницької області, кадастровий номер 0522484200:03:001:0194; площею 0,1900 га - для ведення особистого селянського господарства в с. Літинка Вінницького (Літинського) району Вінницької області, кадастровий номер 0522484200:03:001:0195, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду через Літинський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.                                                                                                                

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_3 , паспорт серія НОМЕР_5 виданий Ленінським РВ УМВС України у Вінницькій області 08 серпня 2002 року, РНОКПП НОМЕР_6 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_3 , паспорт серія НОМЕР_7 виданий Ленінським РВ УМВС України у Вінницькій області 27 лютого 2002 року, РНОКПП НОМЕР_8 .

Відповідач: Літинська селищна рада, адреса: вул. Соборна, 32, смт. Літин, Вінницького району Вінницької області, Код ЄДРПОУ 04325963.

Суддя : Верещинська Я. С.