Справа № 639/4357/24

Провадження № 2/639/1504/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2024 року         м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Борисенка О.О.,        

секретаря судового засідання Пивоварової Т. В.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в приміщенні суду цивільну справу № 639/4357/24 за  позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, про визначення місця проживання дитини,

встановив:

       До Жовтневого районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, про визначення місця проживання дитини, в якій позивач просив суд визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 або за іншим місцем проживання батька.

Позовна заява підписана представником позивача адвокатом Кучінською Іриною Семенівною, яка діє на підставі ордеру (а.с.22).

       Оскільки позовна заява не відповідала вимогам ст. 14, пунктів 2, 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України,25.07.2024 ухвалою суду позовну заяву залишено без руху, та позивачу наданий строк на усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду позовної заяви разом з її копіями, відповідно до кількості учасників справи, яка містить: відомості про наявність електронного кабінету у представника позивача; чіткий зміст позовних вимог, які позивач просить суд визначити у рішенні щодо місця проживання дитини разом з батьком (а.с.27-28).

       На усунення недоліків позовної заяви представник позивача адвокат Кучінська І.С. 29.07.2024 подала позовну заяву ОСОБА_1 до  ОСОБА_2 , третя особа – Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, в якій позивач просив суд визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.31-34).

       30.07.2024 ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання (а.с.36-38).

       07.08.2024 до початку підготовчого засідання від представника позивача адвоката Кучінської І.С. надійшла уточнена позовна заява від 01.08.2024 про визначення місця проживання дитини, в якій просила визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з батьком ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , із покладенням на батька обов`язку щодо утримання та самостійного виховання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .. Просила розглянути цивільну справу та винести рішення за відсутності позивача.

Учасники справи про дату, час і місце підготовчого засідання повідомлені належним чином, у підготовче засідання не з`явились, причину неявки суду не повідомили.

Представник позивача у позовній заяві просила розгляд справи проводити без участі позивача.

       Суд, вивчивши подану нею позовну заяву від 01.08.2024, встановив таке.

За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяв таа конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об`єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову. При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

У пунктах 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

       На цьому наголосив Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи №405/3360/17 у постанові від 01.11.2021.

12.01.2022 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 234/11607/20 досліджував питання щодо правомірності заяви про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно із частиною третьою статті 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Предмет позову кореспондується зі способами захисту права, які визначені, зокрема, в статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною третьою статті 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема, в такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову.

Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду від 22.07.2021 р. у справі № 910/18389/20 та від 17 серпня 2021 року у справі № 910/19210/15.

Відповідно до частини першої статті 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Отже, доповнивши позов про визначення місця проживання дитини позовною вимогою від 01.08.2024 про покладення на батька обов`язку щодо утримання та самостійного виховання дитини, сторона позивача фактично змінила предмет позову.

       За змістом ч. 5 ст. 49 ЦПК України у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частинами третьою, четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копій такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.

       Проте, подана суду заява про зміну предмету позову (доповнення позовних вимог новими), в порушення вимог ч. 5 ст. 49 ЦПК України, не містить доказів направлення її копії стороною позивача іншим учасникам справи, в зв`язку з чим суд не приймає таку заяву до розгляду та повертає її заявнику.        

       Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду в строки передбачені частиною 3 статті 49 ЦПК України, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

       Також суд зазначає, що за змістом ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

       Отже, якщо сторона позивача доповнюватиме позовні вимоги ще однією вимогою, їй, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, належить надати суду документи на підтвердження сплати судового збору за цю вимогу, у встановленому ст. 4 Закону України «Про судовий збір», розмірі.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 198 суд відкладає підготовче засідання по справі.

Керуючись ст. 13, 43, 49, 197, 198, 257, 260, 261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Повернути заявнику позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, про визначення місця проживання дитини від 01.08.2024, що надійшла до суду 07.08.2024.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду в строки передбачені частиною 3 статті 49 ЦПК України, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Суддя Олександр БОРИСЕНКО