462/10177/23

                       1-в/465/471/24

У Х В А Л А

Іменем України

16.08.2024 року                                                                         м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

учасників:

представника органу пробації – ОСОБА_3 ,

прокурора – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання фахівця Франківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_5 , погоджене начальником Франківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_6 , про застосування покарання за наявності кількох вироків,-

в с т а н о в и в:

Фахівець Франківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_7 звернулася до суду з поданням про застосування покарання за наявністю кількох вироків відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтуванні подання зазначає про наявність вироку Личаківського районного суду м. Львова від 09.08.2023, що набрав законної сили 29.02.2024, яким ОСОБА_8 засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 (п`ять) років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_8 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року 1 (одного) місяця іспитового строку не вчинить злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Крім цього, вироком Залізничного районного суду м. Львова 26.12.2023, що набрав законної сили 10.04.2024, ОСОБА_8 засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_8 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

У зв`язку із тим, що Залізничним районним судом м. Львова, під час ухвалення вироку від 26.12.2023, не вирішено питання про призначення остаточного покарання за наявності кількох вироків, правовою підставою внесення подання представником органу пробації визначено п. 11 ч. 1 ст. 537 КПК України.

У судовому засіданні орган пробації в особі представника ОСОБА_3 подання підтримала, пояснення надала аналогічні наведеним.

Прокурор у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні подання, оскільки його задоволення погіршить становища засудженого.

У судове засідання засуджений ОСОБА_8 не прибув, про причини неявки не повідомив.

Заслухавши представника органу пробації та прокурора, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні подання.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, має право вирішувати питання про застосування покарання за наявності кількох вироків.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Відповідно до роз`яснень Верховного Суду України, викладених у п. 25 Постанови Пленуму від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», питання визначення порядку застосування покарання за наявності декількох вироків можуть вирішуватися в стадії виконання вироку у випадках, якщо стосовно засудженого є не звернений до виконання вирок, про який не було відомо суду, що постановив останній за часом вирок.

Також, суд звертає увагу на роз`яснення, викладені в пунктах 10, 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.1990 № 11 «Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов`язаних із виконанням вироків», з яких вбачається, що питання, пов`язані з виконанням вироку за наявності інших вироків, розглядається судом у порядку, передбаченому ст. 537, 539 КПК України, у випадках: а) коли щодо засудженого є вирок, який не виконано і про який не було відомо суду, що постановив останній за часом вирок, і тому суд не призначив покарання за сукупністю вироків; б) коли під час виконання покарання, призначеного за сукупністю вироків, перший з яких скасований касаційною інстанцією, внаслідок чого необхідно виключати призначену відповідно до нього міру покарання.

Не підлягають розгляду в порядку, передбаченому ст. 539 КПК України, питання, які порушують суть вироку і погіршують становище засудженого; звужують або розширюють обсяг обвинувачення; стосуються прогалин і недоліків вироків у частині кваліфікації злочинів, призначення покарання, вирішення цивільного позову.

Зокрема, відповідно до вищезазначеної постанови, не можна уточнювати призначене покарання (як основне так і додаткове) щодо його виду та строку й призначити покарання за кожний злочин окремо, якщо суд призначив покарання тільки за сукупністю злочинів, або призначити покарання за сукупністю злочинів, якщо його було призначено за кожний злочин окремо, призначити покарання за сукупністю вироків, коли при винесенні останнього за часом вироку суду було відомо про наявність інших невиконаних вироків, але питання про призначення покарання згідно із ст. 43 КК України 1960 р. (на сьогодні ст. 71 КК України) не було вирішено.

Крім того, у порядку, передбаченому розділом VІІІ КПК України, суд може вирішувати на стадії виконання вироків, лише ті питання, які не стосуються суті вироку, і не тягнуть погіршення становища засудженого. Не підлягають розгляду в такому порядку питання, які зачіпають суть вироку та погіршують становище засудженого; звужують або розширюють обсяг обвинувачення; стосуються прогалин і недоліків вироків в частині кваліфікації злочинів, призначення покарання, вирішення цивільного позову.

Тож, визначаючи порядок застосування покарання засудженому, стосовно якого є не приведений у виконання вирок, про який не було відомо суду, що ухвалив останній вирок, суд зобов`язаний керуватися ст. 71 КК України та призначити за правилами цієї статті покарання шляхом повного чи часткового складання призначених покарань, а остаточне покарання повинно бути більшим, ніж призначене за кожним з вироків окремо.

З урахуванням викладеного, з метою недопущення порушення прав засудженого ОСОБА_8 та виконання постановлених відносно нього вироків, враховуючи недопустимість погіршення становища засудженого під час вирішення питання про застосування покарання за наявності кількох вироків, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні подання.

Крім цього, суд звертає увагу на те, що обидва вироки уже звернуті до виконання, а перешкод щодо можливості їх виконання окремо не наведено. ОСОБА_8 перебуває на обліку Франківського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області з 01.05.2024. Суд, без зміни строків призначення покарання та встановлених судами термінів іспитових строків, які уже визначені вироками, що набрали законної сили, початку відліку іспитових строків, позбавлений можливості ухвалою приймати рішення про визначення покарання відповідно до вимог Кримінального кодексу України, зокрема застосовуючи правила ст. 70 або ст. 71 КК України, оскільки питання призначення покарання не підлягають розгляду в такому порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення подання.

Керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

У задоволенні подання про застосування покарання за наявності кількох вироків - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлено 19 серпня 2024 року.

Суддя: ОСОБА_1