Справа №:755/911/23

Провадження №: 1-в/755/366/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" липня 2024 р. м.Київ

Дніпровський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Дніпровського районного суду м.Києва, клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_3 про заміну покарання, в порядку ст.ст.537, 539 КПК України, у кримінальному провадженні №12022105040001841 відносно засудженого

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Миколаєва, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, розлученого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , засудженого:

- 03.08.2023 року вироком Дніпровського районного суду м.Києва за ч.1 ст.164 КК України до покарання у вигляді арешту строком на 2 місяці,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_5 ,

потерпілої ОСОБА_6 ,

захисника адвоката ОСОБА_7 ,

засудженого ОСОБА_4 ,

В С Т А Н О В И В:

До Дніпровського районного суду м.Києва надійшло клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_3 про заміну покарання, відповідно до внесених змін Законом України «Про внесення змін до Кримінального, Кримінально-процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України, щодо удосконалення видів кримінальних покарань» №3342-ІХ від 23.08.2023 року, в порядку ст.ст.537, 539 КПК України, стосовно засудженого ОСОБА_4 .

Дане клопотання обґрунтоване тим, що вироком Дніпровського районного суду м.Києва від 03.08.2023 року (справа №755/911/23) ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України та призначено покарання у вигляді арешту строком на 2 місяці.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 11.01.2024 року вирок Дніпровського районного суду м.Києва від 03.08.2023 року залишено без змін.

Вирок Дніпровського районного суду м.Києва від 03.08.2023 року набрав законної сили 11.01.2024 року, але станом на 23.07.2024 року не виконаний.

23 серпня 2023 року прийнято Закон України №3342-IX «Про внесення змін до Кримінального, Кримінально-процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України, щодо удосконалення видів кримінальних покарань», який набрав законної сили 28 березня 2024 року.

Відповідно до підпункту "а" пункту 1 частини 2 Розділу II Прикінцевих положень Закону України № 3342-IX, внесено зміни до Кримінально-виконавчого кодексу України, а саме: у частинах другій та дев`ятій статті 11 слова «арештні доми» виключити.

Відповідно до п.23 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» КК України, з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Кримінального, Кримінального-процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України, щодо удосконалення видів кримінальних покарань" засудженим, які відбувають покарання у виді арешту в арештних домах, замінити невідбуту частину покарання на інший вид покарання відповідно до статті 72 цього Кодексу.

Санкція ч.1 ст.164 КК України, в новій редакції Закону, передбачає такі види покарання: громадські роботи на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або пробаційний нагляд на строк до двох років, або обмеження волі на той самий строк.

Відповідно до ч.1 ст.539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

У зв`язку з вищевикладеним, прокурор просить замінити покарання, призначене ОСОБА_4 вироком Дніпровського районного суду м.Києва від 03.08.2023 року, у виді 2 (двох) місяців арешту на 4 (чотири) місяці обмеження волі, відповідно до змін, що внесенні Законом України №3342-IX.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала, з підстав викладених у ньому, просила суд його задовольнити.

Потерпіла ОСОБА_6 у судовому засіданні також просила суд задовольнити клопотання прокурора, та пояснила суду, що з моменту ухвалення вироку відносно ОСОБА_4 останній за майже рік сплатив лише 1000 гривень аліментів, за декілька днів до судового засідання. Крім того, долучила довідку з виконавчої служби, згідно якої станом на січень 2024 року заборгованість ОСОБА_4 зі сплати аліментів зросла до 244488 гривень.

Захисник засудженого - адвокат ОСОБА_7 заперечувала щодо клопотання прокурора про заміну покарання на обмеження волі та звернулась до суду з письмовим клопотанням про заміну покарання у вигляді арешту на пробаційний нагляд.

Засуджений ОСОБА_4 заперечував щодо задоволення клопотання прокурора, просив суд задовольнити клопотання свого захисника та замінити покарання на апробаційний нагляд та пояснив суду, що на даний час він працює неофіційно, займається очищенням озер та отримує 800 гривень в день. З моменту ухвалення вироку відносно нього він дійсно перерахував дітям 1000 гривень аліментів, оскільки мав труднощі з роботою.

Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що вироком Дніпровського районного суду м.Києва від 03.08.2023 року (справа №755/911/23) ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України та призначено покарання у вигляді арешту строком на 2 місяці.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 11.01.2024 року вирок Дніпровського районного суду м.Києва від 03.08.2023 року залишено без змін.

Вирок Дніпровського районного суду м.Києва від 03.08.2023 року набрав законної сили 11.01.2024 року, але станом на 23.07.2024 року не виконаний.

23 серпня 2023 року прийнято Закон України №3342-IX «Про внесення змін до Кримінального, Кримінально-процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України, щодо удосконалення видів кримінальних покарань», який набрав законної сили 28 березня 2024 року.

Вказаним законом було внесено зміни до видів покарання, зокрема ст.60 КК України, яка викладена в такій редакції:

1. Покарання у виді арешту полягає в триманні засудженого військовослужбовця в умовах ізоляції на гауптвахті і встановлюється на строк від одного до шести місяців;

2. Арешт не застосовується до вагітних жінок та жінок, які мають дітей віком до семи років.

Таким чином, арешт як вид покарання, на теперішній час не може застосовуватись до осіб, які не є військовослужбовцями.

Також, цим законом додано новий вид покарання, а саме відповідно до ст.59-1 КК України - пробаційний нагляд, який полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.

Відповідно до п.23 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Кримінального кодексу України, з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань" засудженим, які відбувають покарання у виді арешту в арештних домах, слід замінити невідбуту частину покарання на інший вид покарання відповідно до статті 72 цього Кодексу.

Пунктом 2 частини 1 статті 72 КК України в редакції закону від 23.08.2023 року передбачено, що одному дню тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або арешту відповідають:

а) два дні обмеження волі;

б) три дні службового обмеження для військовослужбовців або три дні виправних робіт;

в) два дні пробаційного нагляду.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимості. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Згідно з ч.3 ст.74 КК України призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м`який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною першою статті 72 цього Кодексу.

Під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 КПК України, має право вирішувати такі питання: інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку - суд, який ухвалив вирок.

Враховуючи вище викладане, суд приходить до висновку, що призначене ОСОБА_4 покарання за вироком Дніпровського районного суду м.Києва від 03.08.2023 року за ч.1 ст.164 КК України у виді арешту строком на 2 (два) місяці має бути приведене у відповідність до вимог Кримінального кодексу України, з урахуванням змін внесених Законом України №3342-IX від 23.08.2023 року.

Санкція ч.1 ст.164 КК України, в новій редакції Закону, передбачає такі види покарання: громадські роботи на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або пробаційний нагляд на строк до двох років, або обмеження волі на той самий строк.

Таким чином, приймаючи до уваги, що Закон України №3342-IX від 23.08.2023 року скасовує можливість застосування за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України покарання у виді арешту, суд приходить до висновку про необхідність заміни засудженому ОСОБА_4 невідбутого покарання у виді арешту на обмеження волі, з урахування положень ст.72 КК України, виходячи із співвідношення одному дню арешту відповідають два дні обмеження волі.

Підстав для заміни засудженому ОСОБА_4 покарання на пробаційний нагляд суд не знаходить, оскільки враховуючи надані у судовому засіданні пояснення потерпілої, зокрема щодо того, що після ухвалення вироку ОСОБА_4 на шлях виправлення не став та його заборгованість зі сплати аліментів зросла на майже 100000 гривень, останній не докладав жодних зусиль для забезпечення своїх дітей належним рівнем життя, відповідно до покладених на нього законодавством обов`язків, як батька дітей, незалежно від офіційного працевлаштування, оскільки за змістом ст.27 Конвенції ООН «Про права дитини» та вимог ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» саме батьки несуть основну відповідальність за забезпечення фінансових можливостей та умов життя, необхідних для розвитку дитини, яка потребує піклування кожного дня, а тому навіть у випадку тимчасової втрати доходу, батьки зобов`язані невідкладно вжити необхідних заходів для її належного забезпечення. Зокрема, ОСОБА_4 не був позбавлений можливості працевлаштуватися на іншу роботу чи звернутися до центру зайнятості для постановлення на облік, що також забезпечує особу певним доходом.

Враховуючи викладене, суд вважає, що саме таке покарання у виді обмеження воліперебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад кримінального правопорушення та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому кримінальному правопорушенню, так як категорія справедливості передбачає, що покарання за кримінальне правопорушення повинно бути домірним кримінальному правопорушенню.

За таких обставин, клопотання прокурора є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню та не погіршує становище засудженої особи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.61, 72, п.23 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» КК України, ст.ст.537,539 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_3 про заміну покарання, в порядку ст.ст.537, 539 КПК України, у кримінальному провадженні №12022105040001841 відносно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.

Замінити засудженому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , невідбуте покарання за вироком Дніпровського районного суду м.Києва від 03.08.2023 року за ч.1 ст.164 КК України у виді 2 (двох) місяців арешту на покарання у виді обмеження волі, з урахуванням положень ст.72 КК України, строком на 4 (чотири) місяці.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту приведення вироку, з урахуванням ухвали суду про заміну покарання, до виконання.

Копію ухвали вручити присутнім учасникам судового провадження.

Повний текст ухвали оголосити учасникам судового провадження у судовому засіданні о 17-30 годині 24 липня 2024 року.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м.Києва протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя Дніпровського районного суду

м.Києва ОСОБА_1