Троїцький районний суд Луганської області

Справа № 433/1247/20

Провадження №1-кп/433/40/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2021

Троїцький районний суд  Луганської області в складі:

головуючого – судді Певної О.С.,

за участю  секретаря судового засідання – Цимбалюк С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Троїцьке обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №12019130590000254 від 10 жовтня 2019 року у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,  уродженки с. Тополі Троїцького району Луганської області,   громадянки України,  не заміжньої, не маючої на утриманні неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб, з середньою загальною освітою, не працюючої, встановленої групи інвалідності не має, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимої,

у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК  України,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор – Наджотов О.О.

потерпілий – ОСОБА_2 - не з`явився,

обвинувачена – ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

В період часу з 04 жовтня 2019 року по 07 жовтня 2019 року, ОСОБА_1 тимчасово мешкала сумісно з ОСОБА_3 за місцем його мешкання за адресою: АДРЕСА_2 .

За час проживання ОСОБА_1 помітила, що ОСОБА_3 зберігає свої грошові кошти у шухляді трюмо в приміщенні зали житлового будинку.

06 жовтня 2019 року у ОСОБА_1 раптово виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), з метою виправлення свого скрутного матеріального становища.

06 жовтня 2019 року, приблизно о 18-30 год. ОСОБА_1 з метою реалізації свого злочинного умислу, діючи умисно, з корисливих мотивів, приховуючи свої протиправні дії заволодіти чужим майном, розуміючи, що за її діями ніхто не спостерігає, упевнившись, що ОСОБА_3 спить у своєму ліжку, ігноруючи можливість потерпілим помітити протиправний характер її дій, шляхом вільного доступу з шухляди трюмо таємно заволоділа грошовими коштами на суму 300 грн. номіналами 200 грн. та по 50 грн. (СВ6242423, СТ0169584, УР968993), поклавши їх до кишені своїх штанів лягла спати поряд з ОСОБА_3 на одному ліжку.

Наступного ранку, 07.10.2019 ОСОБА_1 покинула місце події з викраденими грошовими коштами, тобто розпорядилась викраденим майном на власний розсуд.

Внаслідок своїх умисних, протиправних дій ОСОБА_1 завдала потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 300,00 грн.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого злочину за ч.1 ст. 185 КК України визнала у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаюється, повністю підтверджує фактичні обставини вчинення злочину, надала пояснення щодо місця, часу, способу вчинення злочину так, як вони встановлені судом. Просить суд не призначати сувору міру покарання.

Під час допиту у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 надала показання, що 06.10.2019 вона, перебуваючи за місцем мешкання ОСОБА_3 , здійснила крадіжку грошових коштів в сумі 300,00 грн, які знаходились в шухляді трюмо та які належали ОСОБА_3 .

Показання обвинуваченої ОСОБА_1 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння підсудним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності її позиції.

Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, суду надав заяву про розгляд справи без його участі. Просив призначити покарання ОСОБА_1 на розсуд суду. Претензій до обвинуваченої не має.

На підставі вимог ст.325 КПК України, за погодженням із учасниками кримінального провадження, судовий розгляд проведено за відсутності потерпілого  ОСОБА_2 .

Враховуючи повне визнання обвинуваченої ОСОБА_1 вини у скоєнні злочину та щире каяття, заслухавши думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути вказану справу в порядку ч.3 ст.349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченої ОСОБА_1 , а також дослідженням матеріалів кримінального провадження в частині відомостей, які характеризують особу обвинуваченої та долю речових доказів. На виконання вимог ч.3 ст.349 КПК України учасникам судового провадження роз`яснено про позбавлення права оскаржити визнані обставини в апеляційному порядку.

Оцінюючи пояснення обвинуваченої ОСОБА_1 , оскільки остання повністю визнала винною себе у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, суд вважає доведеним факт вчинення обвинуваченою кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України.

Вивченням особи обвинуваченої ОСОБА_1 встановлено, що вона на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, не заміжня, не має на утриманні неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб, не працює, має постійне місце проживання, за яким характеризується посередньо, в силу ст. 89 КК України раніше не судима.

До обставин, відповідно до ч.1 до ст.66 КК України, які пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_1 , суд відносить щире каяття.

Обставин, які відповідно ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_1 , суд виходить із положень ст.ст.50, 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості скоєного діяння, особу обвинуваченої, обставини, які пом`якшують та відсутність обставин, які обтяжують відповідальність обвинуваченої, її відношенні до скоєного злочину, у зв`язку з чим суд вважає необхідним і достатнім призначити їй покарання в межах санкції  ч.1 ст.185 КК України у виді позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України, суд вважає можливим звільнити ОСОБА_1 від реального відбування покарання у виді позбавлення волі, встановивши їй іспитовий строк та поклавши на неї обов`язки, передбачені п.п. 1,2 ч. 1, п. 2 ч.2 ст.76 КК України, оскільки виправлення та перевиховання обвинуваченої можливо без ізоляції від суспільства.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2 завдано матеріальну шкоду на суму 300,00 грн., яку відшкодовано в повному обсязі, цивільний позов не заявлявся.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись  статтями 369-371, 373, 374, 376, 392-395 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 ,  визнати винною у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ч. 2 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації і повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання та/або навчання, роботи.

Речові докази по кримінальному провадженню №12019130590000254 від 10 жовтня 2019 року, а саме: грошові кошти на суму 300,00 грн. – вважати повернутими потерпілому ОСОБА_2 .

Вирок  може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Луганського апеляційного суду через Троїцький районний суд Луганської області  протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити (направити) прокурору, обвинуваченій та потерпілому.

Суддя О.С. Певна