РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

                                                                м. Кремінна

21 вересня 2021 року                                 Справа № 414/1661/21 Провадження № 2/414/415/2021

Кремінський районний суд Луганської області у складі:

головуючої судді Тесленко І.О.,

за участі секретаря судового засідання Горбаньової Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кремінна цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору,  ОСОБА_3  ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації:  АДРЕСА_4 ; місце проживання:  АДРЕСА_5 ), про стягнення аліментів на утримання непрацездатних батьків,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Кремінського районного суду Луганської області з цивільним позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути на свою користь аліменти на утримання непрацездатної матері. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що є пенсіонером за віком. Єдиним її доходом є пенсія. Більше половини своєї пенсії вона витрачає на проживання, ліки і їжу. Проте пенсії, яку вона отримує, не вистачає на проживання та забезпечення необхідного мінімуму проживання. На її думку відповідач має можливість допомогти їй. З огляду на це просить стягнути з відповідача на свою користь аліменти на її утримання у розмірі 1 / 4 частини всіх видів доходів відповідача.

27 липня 2021 року у справі було відкрито провадження та призначено судове засідання на 16 серпня 2021 року.

03 серпня 2021 року до початку судового розгляду у справі на адресу Кремінського районного суду Луганської області від ОСОБА_3 надійшла заява про залучення її у якості третьої особи, яке мотивоване тим, що прийняття рішення у справі може вплинути на розмір аліментів, що стягуються на утримання її дитини.

16 серпня 2021 року ухвалою Кремінського районного суду Луганської області було залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 .

Інші процесуальні дії не вчинялися.

Позивач в судове засідання не з?явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, у заяві просила справу розглянути за її відсутності.

Відповідач у судові засідання, не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву, в якій просив справу розглянути за його відсутності.

Третя особа в судове засідання не з?явилася, про час та місце розгляду повідомлялася належним чином, просила справу розглянути за її відсутності. Також надала свої пояснення щодо позовної заяви, у яких зазначила, що позовну заяву умисно подано, щоб в подальшому вплинути на розмір аліментів, який призначений на користь її дитини неповнолітньої доньки ОСОБА_4 . За її словами позивач постійно мешкає у м. Перевальську, де їй належить на праві спільної сумісної власності квартира. Позивач отримує дві пенсії – на підконтрольній території України та на непідконтрольній її частині. Позивач мешкає разом з чоловіком та мають спільний бюджет та житло. Позивач не повідомляє, чи отримує вона адресну допомогу, субсидії та інші виплати. Будь-яких підтверджень понесення витрат на підконтрольній території надано не було. В свою чергу відповідач отримує мінімальну заробітну плату та не у повному обсязі сплачує необхідні платежі на дітей. З відповідача рішенням суду вже стягуються аліменти на утримання неповнолітньої дитини, а також перебуває на розгляді цивільний позові про стягнення додаткових витрат на утримання повнолітньої дитини. Таким чином, відповідач є батьком двох дітей, яких повинен забезпечувати. З огляду на зазначене просила відмовити у задоволенні позову.

У зв`язку з неявкою у судове засідання учасників справи, в силу положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, а фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного судового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані докази як окремо, так і в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 є матір?ю ОСОБА_2 та пенсіонером за віком, а також внутрішньо переміщеною особою. Зазначені обставини підтверджуються копіями паспорту та свідоцтва про народження, більш того учасниками справи визнаються (а.с. 4-10).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 17.10.2000 року, відповідач ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є внутрішньо переміщеною особою згідно довідки №3002-29220 від 11.10.2017 року (а.с. 24, 26).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , відповідач ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є внутрішньо переміщеною особою згідно довідки від 05.12.2018 року №3002-34952 (а.с. 25, 27).

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 04 червня 2020 року у справі №753/3529/20 з ОСОБА_4 стягнуто на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 аліменти у розмірі 1 / 4 частини з усіх видів заробітку до досягнення дитиною повноліття. За зазначеним виконавчим документом здійснюється виконавче провадження Дарницьким РВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління МЮ (м. Київ) (а.с. 29-33).

Як вбачається з довідки від 15.09.2020 року, ОСОБА_4 прийнятий на посаду економіста з окладом 5000,00 грн. (а.с. 34).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 від 30 жовтня 2015 року, ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 54).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 27.07.2021 року, ОСОБА_1 є співвласником квартири за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 72,73).

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 27.07.2021 року, ОСОБА_6 є власником нерухомості за адресою: АДРЕСА_6 (а.с. 74, 75).

Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 26.07.2021 року підтверджується відсутність права власності на будь-яке нерухоме майно у ОСОБА_4 (а.с. 76).

Згідно відповіді на запит №110447926 від 09.08.2021 року, відсутні дані про зареєстровані за боржником ОСОБА_4 транспортні засоби (а.с. 78).

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 19.08.2021 року, у відповідача ОСОБА_4 станом на 31.07.2021 року відсутня заборгованість, проте в період з 28.12.2019 року по червень 2021 року така заборгованість була, максимальний розмір заборгованості становив 15890,89 грн. (а.с. 79, 80).

11 червня 2021 року Дарницьким районним судом м. Києва було відкрито провадження за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення додаткових витрат на дитину (а.с. 81).

Відповідно до статті 202 Сімейного кодексу України повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Статтею 205 Сімейного кодексу України встановлено, що суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін.

Обов`язок повнолітніх дітей піклуватися про своїх непрацездатних батьків закріплений в статті 51 Конституції України. Дана конституційна норма знайшла своє відображення і в Сімейному кодексі України (статті 202-206).

Стаття 203 Сімейного кодексу України встановлює обов`язок дітей брати участь у додаткових витратах на батьків з метою уникнення випадків матеріальної незахищеності батьків.

Діти повинні сплачувати аліменти на утримання своїх батьків, якщо останнім не забезпечений достатній життєвий рівень та необхідні умови для існування. Проте в матеріалах справи відсутні будь-як докази на підтвердження тих обставин, що позивач перебуває у стані, що потребує допомоги з боку відповідача.

Обов`язок повнолітніх дітей по утриманню своїх батьків виникає на підставі складу юридичних фактів: походження дитини від матері, батька або наявність між ними інших юридично значущих зв`язків; непрацездатність батька, матері; потреба матері, батька в матеріальні допомозі. Зобов`язання повнолітніх «дітей» утримувати своїх батьків не виникає в разі відсутності хоча б однієї із вказаних умов. При цьому варто закцентувати увагу на тому, що обов`язок повнолітніх «дітей» не пов`язується з їхньою працездатністю й можливістю надавати батькам матеріальну допомогу (це зазначено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 05.09.2019 р. у справі №212/1055/18-ц), хоча, звичайно, цей чинник має ураховуватися при визначенні розміру аліментів відповідно до ч. 1 ст. 205 СК України.

 Верховний Суд неодноразово вказував на те, що необхідність матеріальної допомоги визначається в кожному конкретному випадку залежно від матеріального становища батьків. До уваги приймається отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, яке може приносити дохід тощо (постанови від 28.11.2018 р. у справі №676/5118/16-ц, від 10.10.2018 р. у справі № 301/160/17). 

Таким чином можна зробити висновок, що обов`язок виплачувати аліменти батькам може бути покладено лише на повнолітніх дітей; потреба матеріальної допомоги полягає в тому, що батьки не мають можливості забезпечити своє гідне існування у зв`язку із відсутністю пенсій чи їх низького розміру, а також у зв`язку із відсутністю у них інших джерел існування; непрацездатними визнаються особи, які досягли пенсійного віку (чоловіки - 60 років, жінки - 55 років) та інваліди I, II та III груп (стаття 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Розмір аліментів визначається в судовому порядку в залежності від матеріального та сімейного становища батьків та дітей. При цьому судом враховуються всі заслуговуючи на увагу інтереси сторін: непрацездатність батьків та їх потреба у матеріальній допомозі, матеріальне становище дітей, догляд дітей за батьками тощо. Також до уваги приймається отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність в батьків майна, що може приносити дохід тощо. Як наслідок суд враховує всі види заробітку чи доходу як дітей так і батьків.

Отже, оскільки позивачем суду не надано підтвердження того, що вона потребує матеріальної підтримки з боку відповідача – свого сина, враховуючи наявність утриманців у відповідача, їх вік і відсутність можливості самостійно забезпечувати свої потреби на даний час, отримання відповідачем доходу в розмірі 5000,00 грн. щомісячно, відсутність рухомого та нерухомого майна, наявність інформації про нерегулярність виплат аліментів на користь третьої особи на утримання неповнолітньої дитини, а також державне пенсійне забезпечення позивача та наявність у власності нерухомого майна, суд вважає, що заявлені позовні вимоги не обґрунтовані та їх задоволення неминуче призведе до погіршення стану відповідача та його неможливості здійснювати утримання неповнолітніх дітей та повнолітніх членів своєї родини, а тому вважає за необхідне у позові відмовити.

Відповідно до ст. ст. 4, 5 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року №3674-VI та ст. 141 ЦПК України, позивач звільнена від сплати судового збору при подачі позову про стягнення аліментів. З огляду на те, що позивач звільнена від сплати судового збору, а у задоволенні позовних вимог відмовлено, судові витрати необхідно віднести на рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання непрацездатних батьків відмовити за необґрунтованості.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Луганського апеляційного суду безпосередньо або через Кремінський районний суд Луганської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.О. Тесленко