Справа№347/571/18

Провадження № 2/938/10/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2021 року селище Верховина, Верховинський район, Івано-Франківська область

Верховинський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді                Бучинського А.Б.,

з участю секретаря судового засідання        Ласкурійчук С.І.,

представника позивача                         ОСОБА_1 ,

третьої особи                                         ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу за правилами загального позовного провадження за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , ОСОБА_5 про виділення в натурі житлового приміщення та визнання права власності,-

в с т а н о в и в:

позивач звернулася до суду із позовними вимогами до відповідача, третіх осіб, які в процесі розгляду справи уточнила. З урахуванням заяви від 26.01.2021 та уточнень в частині зазначення адреси, заявлених в судовому засіданні, остаточна редакція позову складає вимоги про виділення у натурі житлового приміщення згідно технічного паспорта, інвентарний №1441 на квартиру АДРЕСА_1 , а саме: по першому поверху – сходової, площею 35,1 кв.м. (номер приміщення по плану - І), кімнати, площею 17,7 кв.м. (номер приміщення по плану - 1), гаражу, площею 22,7 кв.м. (номер приміщення по плану - ІІ), котельні, площею 4,1 кв.м. (номер приміщення по плану - 2), ванни, площею 14,1 кв.м. (номер приміщення по плану - 3), кімнати, площею 24,0 кв.м. (номер приміщення по плану - 4), кімнати, площею 22,5 кв.м. (номер приміщення по плану - 5), кухні, площею 13,1 кв.м. (номер приміщення по плану - 6), котельні, площею 5,9 кв.м. (номер приміщення по плану - 11), загальна площа по першому поверху 159,2 кв.м., житлова площа - 64,2 кв.м.; по другому поверху – сходової, площею 4,7 кв.м. (номер приміщення по плану - 1), кімнати, площею 21,3 кв.м. (номер приміщення по плану - 7), кімнати, площею 14,1 кв.м. (номер приміщення по плану - 8), кімнати, площею 15,2 кв.м. (номер приміщення по плану - 9), кімнати, площею 24,6 кв.м. (номер приміщення по плану - 10), загальна площа по другому поверху 79,9 кв.м., житлова площа - 75,5 кв.м.; всього по квартирі АДРЕСА_2 - загальна площа - 239,1 кв.м., житлова площа - 139,4 кв.м.; визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 , який належить власнику ОСОБА_3 згідно експлікації приміщень до плану, згідно технічного паспорта, інвентарний №1441 на квартиру АДРЕСА_3 .

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 20.03.1991 на підставі договору купівлі-продажу вона та ОСОБА_4 придбали в рівних частинах в кооперативу «Новинка» належний кооперативу незавершений будівництвом жилий будинок (готовністю 47%), що знаходиться в АДРЕСА_4 і розміщений на земельній ділянці, площею 1400 кв.м. Рішенням Кутської селищної ради від 22.03.1991 вул.Орджонікідзе перейменовано на Черемошна. Вони з відповідачкою добровільно визначили приміщення (кімнати), що виділяються кожному з співвласників відповідно до його частки в ідеальних частинах по Ѕ. В 1992 році Коломийським МБТІ виготовлено технічний паспорт на житловий будинок, до якого включено загальний план будинку та окремо план частини будинку, якою користувалася виключно вона. Виготовити план на іншу частину, якою користувалася ОСОБА_4 спеціаліст БТІ не зміг, оскільки його не допустили до приміщень. В подальшому вона завершила будівництво своєї Ѕ частини житлового будинку, яку рішенням Кутської селищної ради визнано завершеною будівництвом та прийнято в експлуатацію і 05.10.1994 Коломийським міжрайонним бюро технічної інвентаризації проведено реєстрацію права власності за нею Ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_4 . В листопаді 1994 року Кутською селищною радою їй видано будинкову книгу на належну їй частину житлового будинку та зареєстровано місце проживання. На підставі рішення Кутської селищної ради від 27.02.2004 та отримання відповідних дозволів, нею здійснено прибудову котельні до належної їй частини житлового будинку. В подальшому, рішенням Кутської селищної ради від 31.03.2004 на належну їй частину житлового будинку АДРЕСА_3 , визнано квартирою АДРЕСА_5 , належну ОСОБА_4 - квартирою АДРЕСА_6 і надано дозвіл на видачу будинкової книги. Рішенням Кутської селищної ради від 24.01.2013 №2 змінено адресний номер житлового будинку, та присвоєно номер 14а. Також в 2014 році нею виготовлено на належну їй частину житлового будинку технічний паспорт, інвентарний №1441 на квартиру АДРЕСА_3 . Однак, вона не може зареєструвати право власності на свою частку у спільному майні, оскільки відповідач відмовляється в добровільному порядку провести поділ майна, а тому змушена звернутися з позовом до суду. Просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 подала відзив на позов, згідно якого позовні вимоги не визнала, вважає їх безпідставними. Зазначає, що ще 20.05.1992 року було виготовлено технічний паспорт №944 на Ѕ частину будинку за ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в АДРЕСА_7 . Даний будинок було здано в експлуатацію, акт підписано комісійно і зареєстровано в Коломийському МБТІ 05.10.1994 та внесено до Реєстру за номером 944, присвоєно інвентарний номер №1441, про що зроблено відмітку на договорі купівлі-продажу. Крім цього, ОСОБА_3 вже зверталася до Косівського районного суду з позовом про визнання недійсним даного технічного паспорту, однак в задоволенні її позову судом було відмовлено. У 2014 році, позивач виготовила новий технічний паспорт на будинок за адресою АДРЕСА_3 , однак вже виключно на своє ім`я, експлікація приміщень згідно якого відповідає експлікації приміщень зазначених в технічному паспорті №944, що порушує її право власності на Ѕ частку її майна в спільному майні. Також, зазначає, що не відповідає дійсності твердження позивача про те, що технічний паспорт виготовлено 20.05.1992 за №944 виключно на частину будинку належного ОСОБА_5 , оскільки такий видано на житловий будинок по Ѕ частці за ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . Просить в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 17.04.2018 прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження в справі зі стадії підготовчого судового засідання.

Ухвалою Косівського районного суду від 15.05.2018 призначено по справі будівельно-технічну експертизу, на час проведення якої зупинено провадження у справі.

На підставі ухвали Косівського районного суду від 20.09.2018 поновлено провадження у справі та призначено до розгляду в підготовче засідання.

Ухвалою Косівського районного суду від 16.11.2018 витребувано з Коломийського міжрайонного бюро технічної інвентаризації належним чином завірену копію інвентаризаційної справи на будинковолодіння – житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_8 .

Ухвалою Косівського районного суду від 06.12.2018, залишеною без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 05.03.2019, призначено по справі будівельно-технічну експертизу, на час проведення якої зупинено провадження у справі.

На підставі ухвали Косівського районного суду від 13.09.2019 поновлено провадження у справі та призначено до розгляду в підготовче засідання.

Після задоволення відводів складу суду, згідно з розпорядженням голови Косівського районного суду Гордія В.І. у відповідності до вимог ст.31 ЦПК України матеріали справи передано на розгляд до найбільш територіально наближеного до цього суду – Верховинському районному суду Івано-Франківської області у зв`язку із неможливістю утворити склад суду.

Ухвалою судді Верховинського районного суду Бучинського А.Б. від 28.01.2020 прийнято справу до свого провадження за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 18.02.2020 позов залишено без розгляду.

Ухвалою суду від 21.02.2020 зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , Обласного комунального підприємства Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації про визнання дій неправомірними, скасування погашення технічного паспорта та визнання його недійсним, подану 20.02.2020 повернуто заявнику у зв`язку із залишенням позову без розгляду.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 23.04.2020 ухвалу Верховинського районного суду від 18.02.2020 про залишення без розгляду скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 11.06.2020 заяву ОСОБА_4 про ухвалення додаткового рішення щодо компенсації понесених витрат, пов`язаних з розглядом справи, залишено без задоволення.

Ухвалою суду від 22.09.2020 задоволено клопотання ОСОБА_2 , та залучено його до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

На підставі ухвали суду від 22.09.2020 заяву ОСОБА_5 залишено без руху та надано йому, як третій особі, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору термін для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 27.10.2020 заяву ОСОБА_5 про вступ у справу в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору та визнання технічного паспорта на спірний житловий будинок від 29.07.2014 виданого на ім`я ОСОБА_3 недійсним, повернуто ОСОБА_5 у зв`язку із не усуненням недоліків.

Ухвалою суду від 27.10.2020 витребувано з Обласного комунального підприємства Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації докази, а саме оригінали юридичних та технічних матеріалів інвентаризаційних справ на житловий будинок, який згідно договору купівлі-продажу від 20.03.1991 №649 придбали ОСОБА_4 та ОСОБА_6 та який знаходиться за адресою: АДРЕСА_7 ( АДРЕСА_9 ).

Ухвалою суду від 26.01.2021 прийнято до розгляду уточнену позовну заяву, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов, позивачу відповіді на відзив, третій особі пояснення щодо позову.

Відповідачем по справі ОСОБА_4 04.02.2021 подано зустрічну позовну заяву до ОСОБА_3 , Обласного комунального підприємства Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації про визнання дій щодо погашення технічного паспорту від 20.05.1992 незаконними, скасування погашення технічного паспорту від 20.05.1992, визнання технічного паспорту від 29.07.2014 недійсним, стягнення моральної шкоди, яку ухвалою суду від 04.02.2021 прийнято до розгляду та об`єднано в одне провадження з первісним позовом. В подальшому, ухвалою суду від 17.09.2021 зустрічний позов залишено без розгляду у зв`язку із повторною неявкою позивача за зустрічним позовом та неподанням заяви про розгляд справи у його відсутності.

Ухвалою суду від 04.02.2021 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_5 .

Ухвалою суду від 30.03.2019, залишеною без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 31.05.2021, призначено по справі судову будівельно-технічну експертизу, на час проведення якої зупинено провадження у справі.

Ухвалою суду від 23.07.2021 поновлено провадження у справі, призначено справу для продовження розгляду в підготовчому засіданні.

Ухвалами суду від 26.08.2021 в задоволенні заяви відповідача ОСОБА_4 про відвід експертної установи СП «Західно-Український експертно-консультативний центр» відмовлено за її безпідставністю, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача ОСОБА_3 , ОСОБА_7 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позовній заяві. Додатково пояснив, що на підставі договору купівлі-продажу від 20.03.1991 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 придбали по Ѕ частині будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 . ОСОБА_3 у встановленому законом порядку завершила будівництво своєї частки будинку, здала його в експлуатацію та виготовила технічний паспорт. Однак, вона не може здійснити реєстрацію права власності на свою частку майна, оскільки відповідач перешкоджає їй в цьому. При цьому, зазначив, що оскільки рішенням Кутської селищної ради від 27.07.2017 частині житлового будинку, що належить ОСОБА_3 присвоєно адресний номер АДРЕСА_10 , а тому уточнив зміст позовних вимог в цій частині та просить позов задовольнити. В частині розподілу судових витрат просить вирішити питання у відповідності до норм закону. Щодо вирішення питання про понесення витрат на оплату експертизи, до закінчення судових дебатів зробив заяву про їх вирішення судом після рішення суду на підставі доказів, які зобов`язався надати не пізніше спливу п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася повторно без поважних причин, про розгляд справи повідомлена належним чином, що підтверджується наявністю поштових розписок про вручення судових повісток, заяви про розгляд справи у її відсутності не подавала. Одночасно, суд враховує, що вказана цивільна справа знаходиться в провадженні різних судів з 17.04.2018, що становить сукупний строк понад 3 роки. Зокрема, в провадженні Верховинського районного суду цивільна справа перебуває з 28.01.2020. З цього часу, і по 26.08.2021 судом здійснювалося підготовче провадження, в ході якого проведено 12 підготовчих засідань. Відповідач була присутня лише в одному підготовчому засіданні, в інші засідання не з`являлася, подавала різного роду клопотання, в тому числі про відкладення, які вирішувалися судом у встановленому порядку. Після завершення підготовчого провадження, в перше судове засідання відповідач дійсно не з`явилася із поважних причин внаслідок отримання судової повістки в день проведення судового засідання. Однак, про розгляд справи в наступному судовому засіданні 17.09.2021 відповідач була повідомлена завчасно, а саме їй вручено повістку про виклик до суду 09.09.2021.

З врахуванням наведеного, оскільки розгляд справи відбувається поза межами розумних строків, сплив яких пов`язаний, в тому числі, із систематичною неявкою відповідача, а у відповідності до п.2 ч.3 ст.223 ЦПК України встановлено обов`язок суду розглянути справу у випадку повторної неявки належно повідомленого учасника справи у судове засідання, незалежно від причин такої неявки, тому суд вважає за необхідне завершувати розгляд справи у відсутності відповідача.

При цьому, посилання відповідача про неможливість подальшого розгляду справи внаслідок наявності у неї інвалідності ІІ-ої групи, відсутності у неї адвоката та незабезпечення такої участі на даний час уповноваженими органами, суд до уваги не приймає з таких підстав.

У відповідності до ст.ст.15, 58 ЦПК України користування правничою допомогою є правом учасника судового розгляду. При цьому, виходячи із засад рівності та змагальності учасників судового процесу, суд у випадку необхідності лише роз`яснює учасникам розгляду справи їхні права та сприяє їм в реалізації цих прав.

Як вбачається з матеріалів справи, договір про надання правової допомоги з попереднім адвокатом у відповідача закінчився 01.02.2021. Після цього, 04.02.2021 відповідач особисто брала участь у підготовчому засіданні, жодних клопотань про надання перерви для залучення іншого представника не подавала. В подальшому, тривалий час до суду не з`являлася, явку свого представника не забезпечувала.

Листом суду від 29.07.2021 відповідачу роз`яснено процедуру надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільних справах, яка здійснюється на підставі звернення особи. Таке звернення відповідача скеровано до Коломийського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що підтверджується листом Координаційного центру з надання правової допомоги (а.с.94 том 4).

Однак, в подальшому, відповідач не забезпечила до суду явку свого представника, як і не надала жодних доказів про забезпечення їй надання вторинної правової допомоги, чи відмову у такому забезпеченні відповідним органом.

Крім цього, слід звернути увагу, що попередній договір про надання правничої допомоги відповідач, будучи інвалідом ІІ-ої групи, укладала на платній основі. Однак, жодних доказів про те, що в силу наявної у неї інвалідності вона не може нести витрат на укладення нового договору суду не надала.

За таких обставин, оскільки судом вжито заходів для роз`яснення та сприяння відповідачу у реалізації нею права на правничу допомогу, однак таким правом відповідач належним чином не скористалася, не забезпечила в розумні строки явку свого представника на платній, чи безоплатній основі, доказів про неможливість забезпечення явки представника на платній основі та про вчинення відповідними органами протиправних дій щодо порушення її права на правову допомогу суду не надала, а п.2 ч.3 ст.223 ЦПК України визначає обов`язок суду проводити розгляд справи у випадку повторної неявки учасника, навіть з поважних причин, тому суд не вбачає підстав для чергового відкладення розгляду справи та подальшого безпідставного затягування розгляду справи.

Також суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності третьої особи ОСОБА_5 , який в судове засідання не з`явився повторно, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, на момент початку судового засідання причин своєї неявки суду не повідомив, явку свого представника не забезпечив.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд ухвалює рішення про наступне.

Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, а ч. 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до положень ст.13, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень, крім випадків встановлених цим законом.

Як встановлено з свідоцтв про укладення шлюбу та паспорта громадянина України (а.с.46, 50 том 1), дошлюбне прізвище позивача було ОСОБА_5 , яке змінювалося на ОСОБА_8 та в подальшому на ОСОБА_3 .

Згідно договору купівлі-продажу від 20.03.1991 укладеного між кооперативом «Новинка» та ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , посвідченого державним нотаріусом Косівської державної нотаріальної контори Ромовською О.В. та зареєстрованого в реєстрі за №649 (а.с.10-11 том 1), кооператив «Новинка» продав ОСОБА_9 та ОСОБА_4 в рівних частинах належний кооперативу «Новинка» незавершений будівництвом жилий будинок, готовністю 47%, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 на земельній ділянці площею 1400 кв.м. Даний договір купівлі-продажу №649 від 20.03.1991 зареєстровано в Коломийському МБТІ 05.10.1994 за №944.

Згідно даного договору, набувачі незакінченого будівництвом жилого будинку беруть на себе всі права та обов`язки забудовника та зобов`язуються закінчити будівництво згідно рішення виконкому Кутської селищної Ради народних депутатів від 24.10.1990 за №65 до 20.03.1992. Також в договорі зазначено про реєстрацію договору за місцем знаходження будинку в Коломийському бюро технічної інвентаризації після закінчення будівництва.

При цьому, встановлено, зокрема з акту оцінки будинку, що належить кооперативу «Новинка» та знаходиться в АДРЕСА_7 від березня 1990 року (а.с.83 том 3), при проведенні оцінки такого будинку було встановлено, що приміщення одноповерхове, цегляне, крите шифером, його загальна площа 240 м.кв., житлова площа 128,4 м.кв. Будинок поділено на дві квартири АДРЕСА_2 і АДРЕСА_6 .

Також з протоколу №2 загальних зборів кооперативу «Новинка» від 22.03.1990 (а.с.34 том 2), встановлено, що члени кооперативу вирішили продати незакінчений будівництвом жилий будинок, розташований в АДРЕСА_7 членам кооперативу ОСОБА_9 , а саме квартиру АДРЕСА_2 , яка складається з трьох кімнат, жилою площею 64,2 м.кв., загальною площею 120 кв.м., що становить Ѕ від цілого будинку за 6307 крб.50 коп., та ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_6 , яка складається з трьох кімнат жилою площею 64,2 м.кв., загальною площею 120 м.кв., що становить Ѕ частину від цілого будинку. Будинок одноповерховий, двоквартирний, критий шифером без господарських приміщень, розташований на земельній ділянці 1400 кв.м.

В подальшому, рішенням Кутської селищної Ради народних депутатів від 24.10.1990 №65 надано дозвіл кооперативу «Новинка» продати належний йому незакінчений будівництвом житловий будинок в АДРЕСА_7 членам кооперативу ОСОБА_4 та ОСОБА_9 готовністю 50%. Закріплено за будинковолодінням в АДРЕСА_7 земельну ділянку в розмірі 1400 кв.м.

Крім того, як вбачається з довідки Кутської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області від 08.02.2018 №292 (а.с.12 том 1) відповідно до рішення 6 сесії 21 демократичного скликання Кутської селищної ради від 22.03.1991, вулицю «Орджонікідзе» перейменовано на вулицю «Черемошна».

Так, згідно з Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31.01.1966, чинною на час виникнення спірних правовідносин, а саме станом на 1994 рік, реєстрацію будинків з обслуговуючими їх будівлями і спорудами та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР провадять бюро технічної інвентаризації виконкомів місцевих Рад депутатів трудящих.

Згідно п.4 даної Інструкції, реєстрації підлягають всі будинки і домоволодіння в межах міст і селищ міського типу УРСР, що належать місцевим Радам депутатів трудящих, державним, кооперативним і громадським установам, підприємствам і організаціям, а також ті будинки і домоволодіння, які належать громадянам на праві особистої власності. Будинки, що підлягають реєстрації, повинні бути закінчені будівництвом і прийняті в експлуатацію за актом, затвердженим виконкомом місцевої Ради депутатів трудящих. Реєстрація провадиться на підставі документів, що встановлюють право власності (правовстановлюючих документів) згідно з додатком № 1. До реєстрації повинні бути подані оригінали правовстановлюючих документів та копії з них, засвідчені у встановленому законом порядку, копії цих документів залишаються в справах бюро технічної інвентаризації.

Згідно п.23 Інструкції, на підставі перевірених документів і свого висновку бюро технічної інвентаризації вносить відомості про право власності на будинок (домоволодіння) до реєстрової книги даного населеного пункту і проставляє на документі власника реєстраційний напис за встановленою формою (додаток № 4).

Додатком 1 до Інструкції встановлюється перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, зокрема такими є нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу, дарування, міни будинків (домоволодінь), договори про відчуження будинків (домоволодінь) на умовах довічного утримання продавця покупцем.

В подальшому, як вбачається з технічного паспорта на житловий будинок, за адресою АДРЕСА_11 , виготовленого 20.05.1992 (а.с.27-32 том 1), а саме експлікації до технічного паспорта, станом на 1992 рік, до складу житлового будинку під літерою А, який по межі вертикальної стіни відділеного кривою лінією розриву, входили: по першому поверху - сходова, площею 35,1 кв.м. (номер приміщення по плану - І), кімната, площею 17,7 кв.м. (номер приміщення по плану - 1), гараж площею 22,7 кв.м. (номер приміщення по плану - ІІ), котельня, площею 4,1 кв.м. (номер приміщення по плану - 2), ванна, площею 14,1 кв.м. (номер приміщення по плану - 3), кімната, площею 24,0 кв.м. (номер приміщення по плану - 4), кімната, площею 22,5 кв.м. (номер приміщення по плану - 5), кухня, площею 13,1 кв.м. (номер приміщення по плану - 6), загальна площа по першому поверху 153,3 кв.м., житлова площа - 64,2 кв.м.; по другому поверху – сходова клітка, площею 4,7 кв.м. (номер приміщення по плану - 1), кімната, площею 21,3 кв.м. (номер приміщення по плану - 7), кімната, площею 14,1 кв.м. (номер приміщення по плану - 8), кімната, площею 15,2 кв.м. (номер приміщення по плану - 9), кімната, площею 24,6 кв.м. (номер приміщення по плану - 10), загальна площа по другому поверху 79,9 кв.м., житлова площа - 75,2 кв.м. Загальна площа будинку складала 233,2 м.кв., житлова – 139,4 м.кв.

В той же час, з оглянутої в судовому засіданні інвентаризаційної справи №1441, заведеної на замовлення ОСОБА_4 на виготовлення технічного паспорта на міні-пекарню та гараж за адресою АДРЕСА_7 , зокрема з планів за 2005 рік вбачається, що до складу будівлі під літ. «А», яка по межі вертикальної стіни відділена кривою лінією розриву, входили: кухня, площею 13,2 м.кв., коридор, площею 13,2 м.кв., коридор, площею площею 4,1 м.кв., коридор, площею площею 5,9 м.кв., пекарня, площею 25,5 м.кв., склад, площею 7,7 м.кв., пекарня, площею 7,0 м.кв., склад, площею 5,7 м.кв., гараж, площею, 80,7 м.кв., кімната, площею 22,6 м.кв. Загальна площа по будинку 185,6 м.кв. Також до будівлі відносяться господарські споруди: сарай під літ.Б, літній будинок без фундаменту під літ.В, а також приміщення під літ. Г, З та Д.

Таким чином, із дослідженої технічної документації, пояснень учасників, судом встановлено, що після набуття у власність майна незакінченого будівництвом, кожен з співвласників житлового будинку, здійснював переобладнання відокремленої вертикальною несучою стіною частини житлового будинку.

Зокрема, позивачем ОСОБА_3 було встановлено в межах однієї частини житлового будинку додаткову горизонтальну перегородку, внаслідок чого будівля в межах існуючого об`єму стала двоповерховою, а її площа збільшилася до 233,2 м.кв. В той же час, відповідачем ОСОБА_4 в іншій частині будинку, реконструкція під житло не проводилася, цю частину будинку нею переобладнано під міні-пекарню з гаражем.

При цьому, не зважаючи на той факт, що у технічному паспорті за 1992 рік записано двох співвласників ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , суд вважає, що позначені у ньому приміщення стосуються виключно частини нерухомого майна, що реконструювалися ОСОБА_3 . Такий висновок суду ґрунтується на тому, що, як в технічному паспорті, так і в матеріалах інвентаризаційної справи, містяться відмінні плани на різні частини однієї і тієї ж будівлі, яка розділена вертикальною несучою стіною. При цьому, ці частини є неідентичними, характеризуються наявністю приміщень різних форм та площі.

Крім того, такий висновок суду підтверджується довідками Обласного комунального підприємства Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації та Інспекції державного-архітектурно-будівельного контролю райдержадміністрації (а.с.76,77, 79 том 3) з яких вбачається, що в другій половині будинку, що належить ОСОБА_4 , реконструкція під житло не проводилася, згідно заяв ОСОБА_4 проводилася технічна інвентаризація міні-пекарні незавершеної будівництвом та 03.06.2005 виготовлено технічний паспорт на Ѕ частину будинку міні-пекарню з гаражем, реєстрація яких Коломийським МБТІ не проводилася.

Після цього, згідно акту приймання житлового будинку за адресою АДРЕСА_7 (а.с.13 том 1) комісія встановила придатність житла належного ОСОБА_9 до проживання і рішенням Кутської селищної Ради народних депутатів №3 від 31.08.1994 (а.с.14 том 1), задоволено заяву ОСОБА_9 про завершення будівництва її власного житлового будинку та здачу його в експлуатацію.

В подальшому, 05.10.1994 Коломийським МБТІ внесено відомості про право власності на Ѕ частку за ОСОБА_9 на житловий будинок в АДРЕСА_7 та проставлено на договорі купівлі-продажу від 20.03.1991, реєстраційний напис №944. 23.11.1994 ОСОБА_10 на Ѕ частину будинку видано домову книгу №313, про що мається відмітка на договорі купівлі-продажу та технічному паспорті від 20.05.1992.

Таким чином, з наведеного вбачається, що позивач ОСОБА_5 після закінчення будівництва набутої на підставі договору купівлі-продажу Ѕ частини незакінченого будівництвом жилого будинку, готовністю 47%, розташованого в АДРЕСА_7 , у встановленому законом порядку та як того вимагали умови договору купівлі-продажу від 20.03.1991, здійснила 05.10.1994 реєстрацію права власності на підставі договору купівлі-продажу в Коломийському бюро технічної інвентаризації.

При цьому, відмінність у договорі та реєстраційних, дозвільних документах у нумерації будинку АДРЕСА_7 та АДРЕСА_7 правового значення не має, оскільки судом встановлено, що вказані обставини стосуються одного і то ж нерухомого майна.

Також у суду відсутні підстави вважати, що Коломийським МБТІ внесено відомості про право власності на житловий будинок, за адресою АДРЕСА_7 за ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в рівних частинах по Ѕ, оскільки як вбачається з листа Коломийського МБТІ від 15.07.2005 за №962 (а.с.76 том 3) Кутською селищною радою 31.08.1994 помилково посвідчено акт здачі в експлуатацію цілого житлового будинку, що в подальшому призвело до помилки при здійсненні 05.10.1994 реєстрації такого будинку в Коломийському МБТІ за ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в рівних по Ѕ частинах. До того ж, як уже встановлено судом здача в експлуатацію відбувалася виключно щодо майна, яке реконструйовано ОСОБА_3 в одній із двох частин цілої незавершеної будівництвом будівлі. А тому, заперечення відповідача в цій частині, судом не приймаються.

Також встановлено, що ОСОБА_9 згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія ІІІ-ІФ №030547 від 10.10.1997 (а.с.20 том 1) являється власником земельної ділянки, загальною площею 0,2958 га для будівництва та обслуговування належної їй частини житлового будинку та для ведення особистого підсобного господарства, що розташована за адресою АДРЕСА_7 .

Рішенням Кутської селищної ради №16 від 27.02.2004 (а.с.23 том 1) надано дозвіл ОСОБА_3 на добудову до власної частини житлового будинку та будівництво стодоли та майстерні на власній земельній ділянці в АДРЕСА_7 , при умові попереднього позитивного погодження з районним архітектором та екологічною службою Косівського району.

Рішеннями Кутської селищної ради №14 та 14/1 від 31.03.2004 (а.с.15-16 том 1) задоволено заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , визнано частину житлового будинку в АДРЕСА_3 , згідно договору купівлі-продажу від 20.03.1991, квартирою АДРЕСА_2 за громадянкою ОСОБА_3 . Також визнано частину, незавершеного будівництвом, житлового будинку в АДРЕСА_12 , згідно договору купівлі-продажу від 20.03.1991, квартирою АДРЕСА_6 за громадянкою ОСОБА_4 . Надано дозвіл на видачу нових будинкових книг.

Висновком попереднього погодження матеріалів вибору земельної ділянки Державного управління екології та природних ресурсів в Івано-Франківській області №13-7/544 від 30.04.2004 та дозволом №20/04 на виконання будівельних робіт від 29.06.2004 Районної інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю (а.с.24,25 том 1) ОСОБА_3 погоджено матеріали по відводу земельної ділянки, площею 0,2958 га та надано дозвіл на здійснення прибудови до власної частини житлового будинку, а також будівництво стодоли та майстерні у АДРЕСА_7 .

Рішенням Кутської селищної ради №2 від 24.01.2013 (а.с.17 том 1) надано Ѕ частині будинку, АДРЕСА_7 , яка належить ОСОБА_9 згідно договору купівлі-продажу №649 від 20.03.1991, адресного номера квартира АДРЕСА_13 .

Позивачем 29.07.2014 виготовлено технічний паспорт на (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_3 (а.с.32-35 том 1), з експлікації до якого вбачається, що на земельній ділянці розміщено такі будинки, господарські будівлі та споруди, а саме: «А», «А1» – квартира, «К», «П» – сарай, «М» – навіс, №2 – огорожа.

Згідно експлікації приміщень до плану житлового будинку, а саме до квартири позначеної літерою «А», всього по квартирі АДРЕСА_2 - загальна площа - 239,1 кв.м., житлова площа - 139,4 кв.м.

По першому поверху до складу квартири позначеної на плані під літерою «А» входять: сходова, площею 35,1 кв.м. (номер приміщення по плану - І), кімната, площею 17,7 кв.м. (номер приміщення по плану - 1), гараж площею 22,7 кв.м. (номер приміщення по плану - ІІ), котельня, площею 4,1 кв.м. (номер приміщення по плану - 2), ванна, площею 14,1 кв.м. (номер приміщення по плану - 3), кімната, площею 24,0 кв.м. (номер приміщення по плану - 4), кімната, площею 22,5 кв.м. (номер приміщення по плану - 5), кухня, площею 13,1 кв.м. (номер приміщення по плану - 6), котельня, площею 5,9 кв.м. (номер приміщення по плану - 11), загальна площа по першому поверху 159,2 кв.м., житлова площа - 64,2 кв.м.;

По другому поверху: сходова, площею 4,7 кв.м. (номер приміщення по плану - 1), кімната, площею 21,3 кв.м. (номер приміщення по плану - 7), кімната, площею 14,1 кв.м. (номер приміщення по плану - 8), кімната, площею 15,2 кв.м. (номер приміщення по плану - 9), кімната, площею 24,6 кв.м. (номер приміщення по плану - 10), загальна площа по другому поверху 79,9 кв.м., житлова площа - 75,2 кв.м.

Висновком судової будівельно-технічної експертизи №158 від 16.07.2021 (а.с.38-54 том 4) також встановлено відповідність приміщень квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 239,1 кв.м., житловою площею 139,4 кв.м., технічному паспорту №1441 від 29.07.2014.

На підставі рішення Кутської селищної ради №13 від 27.07.2017 (а.с.19 том 1) Ѕ частині житлового будинку, реконструйованого під житлову квартиру та господарським спорудам, власником яких являється ОСОБА_3 згідно договору купівлі-продажу №649 від 20.03.1991 посвідченого державним нотаріусом Косівської державної нотаріальної контори Ромовською О.В., зареєстрованого в Коломийському МБТІ за №944 від 05.10.1994, присвоєно адресний номер АДРЕСА_10 .

Згідно з ст.ст. 317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За таких обставин, слід констатувати, що позивач у встановленому порядку набула у власність нерухоме майно, придбавши на підставі договору частину незавершеного будівництвом нерухомого майна. З цього часу, реалізуючи свої повноваження власника, вона добудувала та реконструювала це майно на законних підставах, внаслідок чого обсяг цього майна збільшився та на даний час становить в об`ємі, визначеному технічним паспортом від 29.07.2014. Крім цього, згідно з відповідними рішеннями органу місцевого самоврядування, які ніким не скасовані, на даний час це майно становить окремий об`єкт нерухомості – квартиру АДРЕСА_1 .

У зв`язку із цим, та враховуючи, що відповідачем на даний час не визнається право власності позивача, безпідставно наводяться доводи про належність цих приміщень на праві спільної власності, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову в цій частині шляхом визнання за позивачем права власності на квартиру АДРЕСА_1 в об`ємі приміщень, визначених технічним паспортом від 29.07.2014 та заявлених у межах позовних вимог.

При цьому, суд враховує розбіжності у написанні в різних документах номерів будинків та назв вулиць, однак вважає, що квартира АДРЕСА_1 відповідає об`єкту нерухомості, придбаного позивачем на підставі договору купівлі-продажу від 20.03.1991 та в подальшому реконструйованого в окремий об`єкт нерухомості, а розбіжність виникла внаслідок неодноразових змін нумерації будинків та назви вулиці, що підтверджується рішеннями Кутської селищної ради від 31.03.2004, від 24.01.2013, від 27.07.2017, а також довідкою Кутської селищної ради від 16.11.2020 №472/02-24 (а.с.106 том 3).

Одночасно, суд задовольняючи позов в цій частині, вважає, що такий спосіб захисту прав позивача не суперечить закону та не порушує законних прав, свобод та інтересів відповідача, оскільки вказані приміщення на даний час є окремим об`єктом нерухомості, який не має відношення до приміщень ОСОБА_4 , що нею реконструйовано та на даний час не здано в експлуатацію, але яким присвоєно органом місцевого самоврядування квартирний АДРЕСА_14 .

Задовольняючи в частині позову про визнання права власності на нерухоме майно, суд відмовляє у задоволенні вимог про виділ цього майна в натурі із спільної часткової власності з таких підстав.

Дійсно, у відповідності до ст.364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Проте, положеннями ст.115 ЦК України, в редакції 1963 року, що діяла до 01.01.2004, було передбачено, що кожний з учасників спільної часткової власності має право вимагати виділу своєї частки з спільного майна.

Якщо угоди про спосіб виділу не досягнуто, то за позовом будь-кого з учасників майно ділиться в натурі, коли це можливо без нерозмірної шкоди для його господарського призначення. В противному разі власник, що виділяється, одержує грошову компенсацію.

Слід звернути увагу, що чинне до 2004 року цивільне законодавство не передбачало обов`язку співвласників часткової власності врегульовувати питання поділу (виділу) майна шляхом укладення письмового договору, який підлягає нотаріальному посвідченню.

Водночас, як уже встановлено судом, після придбання на підставі договору купівлі-продажу від 20.03.1991 незавершеного будівництвом житлового будинку на умовах спільної часткової власності по Ѕ частині, кожним із учасників такої власності розпочалися роботи з добудови, реконструкції такого майна. При цьому, такий будинок був розділений вертикальною несучою стіною на дві частини.

В одній із частин позивач ОСОБА_3 завершила такі роботи у 1992 році та здала в експлуатацію реконструйовану частину будинку у 1993 році.

ОСОБА_4 також здійснювала добудову та реконструкцію іншої частини будинку, облаштувавши в її межах ряд приміщень, форма і площа яких зазначена у планах за 2005 рік. Одночасно слід зазначити, що ця частина будинку була переобладнана під міні-пекарню ще в 1994 році, що підтверджується змістом листа Косівської районної державної адміністрації від 07.12.1997 (а.с.79 том 3).

При цьому, в ході судового розгляду встановлено, що кожним із учасників спільної часткової власності за добровільною згодою іншого співвласника вибрано собі у користування одну із частин житлового будинку, незавершеного будівництвом, розділених несучою стіною, та в подальшому здійснювалося в межах цієї частини добудову та реконструкцію, і спорів між ними з приводу цього не виникало. На переконання суду вказані обставини свідчать про те, що одразу після укладення договору купівлі-продажу у 1991 році, сторонами у справі було досягнуто угоди про реальний поділ у натурі спільного часткового майна по межі вертикальної несучої стіни, внаслідок чого спільна часткова власність сторін припинилася.

Додатковою підставою для висновку суду про досягнення угоди між сторонами про реальний поділ спільної часткової власності у зазначений спосіб з виділенням часток у натурі, свідчить і той факт, що в 2004 році кожна із сторін зверталася із заявою у селищну раду про присвоєння окремого номеру квартири щодо добудованих та реконструйованих ними приміщень, а після присвоєння таких номерів, відповідні рішення органу місцевого самоврядування у встановленому порядку сторонами не оскаржувалися.

З врахуванням наведеного, оскільки сторонами досягнуто угоди про поділ майна у натурі в період дії законодавства, яке не вимагало обов`язкового письмового укладення та нотаріального посвідчення такої угоди, внаслідок чого спільна часткова власність сторін на це майно припинилася, а тому суд приходить до переконання про відсутність підстав на даний час для задоволення позову про виділ майна у натурі із спільної часткової власності. У зв`язку із цим, в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Одночасно слід зазначити, що внаслідок проведених реконструкцій та добудов, розмір сукупного нерухомого майна сторін безумовно змінився, що у свою чергу, у випадку перебування цього майна у спільній частковій власності, неодмінно вплинуло б на зміну розмірів часток співвласників такого майна.

Однак, доказів про реальний розмір таких часток на даний час сторонами не було представлено і клопотань перед судом про залучення таких доказів, в тому числі призначення експертизи на визначення відповідності належних їм приміщень до часток у спільній власності, не заявлялося.

В той же час, суд вважаючи, що спільна часткова власність сторін припинилася внаслідок укладення між ними угоди про реальний поділ спільного майна в натурі з подальшим виділенням цих частин майна в окремі об`єкти нерухомості – квартири, не вбачає підстав для визначення співвідношення у частках майна кожного із сторін.

Згідно з частинами першою та другою статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина шоста статті 141 ЦПК України). Зазначене стосується й випадку, коли рішення ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп.

З матеріалів справи вбачається, що за подання позову ОСОБА_3 сплачено судовий збір у розмірі 1300 грн (а.с.1 том 1). ОСОБА_4 є інвалідом ІІ групи, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 від 11.09.2007 (а.с.10 том 3).

А тому, враховуючи, що позов задоволено частково, відповідач звільнена від сплати судового збору в силу дії п. 9 ч. 1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», а тому сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1300 грн слід компенсувати їй за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В той же час, враховуючи, що позивачем сплачено 1000 грн. за проведення експертної оцінки предмету позову, що відноситься до інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, від сплати яких відповідач не звільнена, а тому такі підлягають стягненню з відповідача в повному розмірі.

Керуючись ст.ст.10-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 354, 355, Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 239,1 кв.м., житловою площею 139,4 кв.м., що складається з:

- по першому поверху, загальною площею 159,2 кв.м., житловою площею 64,2 кв.м.: сходова, площею 35,1 кв.м. (номер приміщення по плану - І), кімната, площею 17,7 кв.м. (номер приміщення по плану - 1), гараж, площею 22,7 кв.м. (номер приміщення по плану - ІІ), котельня, площею 4,1 кв.м. (номер приміщення по плану - 2), ванна, площею 14,1 кв.м. (номер приміщення по плану - 3), кімната, площею 24,0 кв.м. (номер приміщення по плану - 4), кімната, площею 22,5 кв.м. (номер приміщення по плану - 5), кухня, площею 13,1 кв.м. (номер приміщення по плану - 6), котельня, площею 5,9 кв.м. (номер приміщення по плану - 11);

- по другому поверху, загальною площею 79,9 кв.м., житловою площею 75,2 кв.м.: сходова, площею 4,7 кв.м. (номер приміщення по плану - 1), кімната, площею 21,3 кв.м. (номер приміщення по плану - 7), кімната, площею 14,1 кв.м. (номер приміщення по плану - 8), кімната, площею 15,2 кв.м. (номер приміщення по плану - 9), кімната, площею 24,6 кв.м. (номер приміщення по плану - 10).

В решті в задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 понесені нею судові витрати у справі в розмірі 1000 (однієї тисячі) гривень.

Сплачений судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1300 (одна тисяча триста) гривень 00 (нуль) копійок компенсувати ОСОБА_3 за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд Івано-Франківської області або безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_15 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_15 .

Треті особи: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_7 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ,

ОСОБА_5 , місце проживання: АДРЕСА_15 .

       Повний текст судового рішення складено 21 вересня 2021 року.

Суддя:                                                                Бучинський А.Б.