Справа № 2а-609/0442

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

21 жовтня 2010   року                                                  смт. Томаківка Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області суддя -  Скрипченко Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області про поновлення пропущенного строку для звернення до суду та визнання незаконною відмови у виплаті та перерахуванні щомісячної доплати до пенсії дитині війни,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління ПФУ в Томаківському районі, і  просить суд постановити рішення, яким, поновити їй строк для звернення з позовом до суду, визнати незаконною  відмову управління Пенсійного фонду України в  Томаківському районі  у здійсненні виплати та перерахунку надбавки до пенсії як дитині війні  у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком , зобов‘язати управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області здійснити нарахування та виплатити  їй  надбавку до пенсії  як дитині війни за період часу з 9 липня   2007 року по 31 грудня 2007 року  у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за  віком , та за  період часу з  22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року і  з 01 січня 2009 року по день винесення  постанови суду,  та виплатити недоплату надбавки до пенсії  у розмірі  різниці між  30 % від  мінімальної пенсії за віком та фактично проведеними  виплатами  за вказаний вище період часу .    

Позовні вимоги ОСОБА_1, обґрунтовує тим, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року, і відповідно до статті 1 Закону України  « Про соціальний захист дітей війни »,  як громадянка України ,  якій  на день закінчення /2 вересня 1945 року /   Другої світової війни було менше 18 років ,  являється дитиною війни .

Вказаний вище Закон набрав чинності з 01.01.2006 року, і з цього часу позивач має правовий статус « дитини війни», що підтверджується копією її паспорту та копією її пенсійного посвідчення з відповідною відміткою.

У відповідності зі статею 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» позивач має право на державну соціальну підтримку у вигляді підвищення / надбавки / до пенсії в розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсіїї за віком .

    Але за період дії Закону , тобто з 1 січня  2006 року  надбавку до пенсії у такому розмірі  позивач не отримувала, а тому звернулася до управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі з заявою про нарахування та виплату їй неотриманої  надбавки до пенсії  за період часу з 1 січня  2006 року і по теперішній час .

    Як вбачається із письмової відповіді управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі у нарахуванні та виплаті надбавки до пенсії як дитині війни позивачу відмовлено з тих підстав , що нарахування та виплата надбавки у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за минулий час законодавчо  не була   врегулювана , а  при нарахуванні  надбавки до пенсії  дітям війни  /починаючи з 22 травня 2008 року і по теперішній час /управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі керується п.8  постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року « Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», згідно з якою щомісячне  підвищення до пенсії дітям війни  проводиться в таких розмірах: з 22 травня -48.10 грн., з 1 липня  -48 ,2 грн. та з 1 жовтня 2008 року і далі  -49,8 грн.

Однак,  вказані  вище розміри надбавки до пенсії є меншими, ніж 30 відсотків мінімальної пенсії за віком , яка в період часу  з травня  до грудня 2008 року становила від 482 грн. до 498 грн. , а в 2009 році - 498 грн., тобто щомісячний розмір надбавки до пенсії мав становити  від 144,30 грн. до 149,30 грн. , а не ту  щомісячну  суму  надбавки , яку позивач фактично отримує.

    Крім того , відповідач вважає , що за період часу до 28 травня 2008 року / коли була прийнята постанова Кабінету Міністрів №530 / позивач взагалі не має права на отримання надбавки до пенсії.

    Відмову відповідача у нарахуванні та виплаті позивачу і надбавки до пенсії у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком вона вважає неправомірною і такою, що порушує її право на отримання державної соціальної підтримки у вигляді надбавки /підвищення / до пенсії у розмірах, передбачених діючим законодавством, а тому змушена звернутись з позовом до суду за захистом свого порушеного права .

Таким чином , за період часу , в який Конституційним Судом  України були прийняті рішення  щодо підтвердження права дитини війни на отримання надбавки до пенсії у розмірі 30 відсотків від  мінімальної пенсії за віком ,  тобто  з 9.07.2007 року по 31 .12.2007 року та з 22 05. 2008 року по 31 грудня 2008 року позивач має право на отримання такої надбавки .

Крім того  , слід враховувати ,  що після прийняття Конституційним Судом  відповідних рішень  , ніякі зміни до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не вносились  і  дія зазначеної статті на 2009 та 2010 рік не призупинялась.

 Протягом 2009 та 2010 року зміст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не змінювався , розмір підвищення до пенсії дітям війни не коригувався , а тому  і за період часу з 1 січня 2009 року  і по день винесення постанови  по адміністративного позову,  позивач також має право на отримання  надбавки до пенсії у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком.  

Позивач надала суду заяву, в якій зазначено, що вона підтримує свій позов повністю і прохає суд задовольнити його в повному обсязі, а дану позовну заяву розглядати без її участі.

Представником відповідача - управління ПФУ у Томаківському районі надано до суду письмове заперечення, в якому зазначено, що він проти позову ОСОБА_1 заперечує, посилаючись на наступне.

Позивач у справі дійсно перебуває на обліку в Управлінні та отримує пенсію за віком, перераховану відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

        Підвищення відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивачу призначено з 01.01.2008 року в розмірі 47,00 грн. (в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни), з 01.04.2008 року – 48,10 грн., з 01.07.2008 року – 48,20 грн., з 01.10.2008 року - 49,80 грн.

Відповідно до ст.6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у редакції цього Закону від 28.12.07, дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

При цьому, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у редакції цього Закону до 01.01.08 було передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Однак, відповідач звертає увагу суду на те, що в самому Законі України «Про соціальний захист дітей війни» не було визначено величини мінімальної пенсії за віком для здійснення розрахунку відповідного підвищення особам, які мають статус «Діти війни». Визначення мінімального розміру пенсій за віком надано лише в статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно із  цим Законом.  

Сам механізм призначення пенсійних виплат, не можна призначати пенсію за відсутності чітко регламентованого законом механізму її визначення. Не було жодного нормативного акту, який би вніс корективи та визначив нарешті, чіткий порядок розрахунку надбавки та який саме мінімальний розмір пенсії за віком мається на увазі в Законі України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки Пенсійний Фонд не має права самостійно обирати методику розрахунків пенсійних виплат.

 Крім того, при розгляді справи представник відповідача просить суд, врахувати те, що ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.  Розпорядником бюджетних коштів є Державне казначейство України.

Бюджет Пенсійного Фонду України щорічно затверджується Кабінетом Міністрів України. Реалізація нормативних приписів і пенсійних програм здійснюється за рахунок чітко визначених прибутковою частиною бюджету Пенсійного Фонду України джерел, відповідно до конкретних напрямів витратної частини бюджету Пенсійного Фонду України.

Отже, у зобов’язанні виплатити підвищення, передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» до врегулювання цього питання на законодавчому рівні, органи Пенсійного фонду України, зокрема, Управління не є належним відповідачем.

Також, представник відповідача просить звернути увагу суду на те, що відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.07 № 1261 органи Пенсійного фонду України є органами державної виконавчої влади, які у своїй діяльності керуються виключно нормами чинного законодавства, і внесення змін до будь-яких відповідних законодавчих актів не відноситься до компетенції органів Пенсійного фонду України.

З 01.01.08 набув чинності Закон України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, яким внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про статус дітей війни»,  відповідно до якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України ”Про статус ветеранів війни, гарантії соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто в розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який визначається Законом України «Про державний бюджет України» на відповідний рік. На виконання вказаного Закону всім пенсіонерам, на яких поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни» проведено перерахунок пенсій. Такий перерахунок, з урахуванням щомісячного довічного грошового утримання, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 47,00   грн. проведено й позивачеві.

До того ж, представник відповідача у своєму письмовому запереченні прохає суд, взяти до уваги лист Міністерства юстиції України від 31.08.07 №21-46-561, отриманого на запит Пенсійного фонду України, у якому також висловлена позиція Міністерства юстиції України щодо можливості вирішити питання виплати підвищення передбаченого статтею 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни» шляхом внесення змін до даного Закону, які й були внесені Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, який набув чинності з 01.01.08 року.

Представник відповідача в своєму запереченні просить суд в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, суддя дійшов наступного висновку.

Позивач у справі, ОСОБА_1, отримує пенсію за віком та належить до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни та  відповідно до ст.6 даного Закону має право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Суд вважає, що позивач у справі, ОСОБА_1, має право на отримання надбавки до пенсії у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком , починаючи з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року , потім з 22 травня 2008 року  по 31 грудня 2008 року , а далі з 1 січня 2009 року і по теперішній час , бо відмова відповідача у виплаті надбавки до пенсії за вказаний вище час не ґрунтується на  нормах чинного законодавства та  не має правових підстав.  

     Посилання відповідача як на підставу відмови у нарахуванні позивачу надбавки до пенсії як дитині війни у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком на статтю 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та на пункт 41 розділу 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» , якими  вносились зміни  до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та призупинялась дія статті 6 вказаного вище Закону, є необґрунтованими та такими, що суперечать рішенням Конституційного Суду України № 6-рп /2007 від 9.07.2007 року та № 10-рп / 2008 від 22 травня 2008 року.

    Відповідно до вказаних вище рішень Конституційного Суду України визнано такими, що не відповідають Конституції України / є не конституційними / зміни до  Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що стосувались виплати надбавки до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком .

    Таким чином , за період часу , в який Конституційним Судом  України були прийняті рішення  щодо підтвердження права дитини війни на отримання надбавки до пенсії у розмірі 30 відсотків від  мінімальної пенсії за віком ,  тобто  з 9.07.2007 року по 31 .12.2007 року та з 22 05. 2008 року по 31 грудня 2008 року, позивач має  право на отримання такої надбавки .

Після прийняття Конституційним Судом  відповідних рішень  , ніякі зміни до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не вносились  і  дія зазначеної статті на 2009 та 2010 рік не призупинялась.

 Протягом 2009 та 2010 року зміст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не змінювався , розмір підвищення до пенсії дітям війни не коригувався , а тому  і за період часу з 1 січня 2009 року  і по день винесення постанови  по даній справі, позивач також має право на отримання надбавки до пенсії у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком .

Після прийняття Конституційним Судом України рішень від 09.07.2007 року та від 22.05.2008 року ,  відповідач зобов»язаний був самостійно , без будь-якого втручання та без особистого звернення позивача, провести перерахунок пенсії та здійснити виплати у розмірах, передбачених законом, оскільки рішення Конституційного Суду України є обов»язковими до виконання на території України , остаточними і не можуть бути оскарженими.

    Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України, закони, інші правові акти, або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом  рішення про їх неконституційність. Тобто, з дня визнання Конституційним судом неконституційними норм Закону «Про Державний бюджет України на 2007 рік» , ці норми Закону втратили чинність, і саме з цього часу / з 9 липня 2007 року /  особам,  які  мають  статус дитини війни,  поновлено  право на отримання щомісячної надбавки до пенсії у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком.

    Посилання відповідача на Постанову Кабінету Міністрів №530 від 28 травня 2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» щодо виплати надбавки до пенсії у розмірах, вказаних в названій постанові є необгрунтованими та такими, що не відповідають нормам діючого законодавства та Конституції України.

 Необґрунтованим є також посилання відповідача, як на підставу відмови у виплаті позивачу  надбавки до пенсії у розмірі 30% від  мінімальної пенсії за віком , на  невизначеність на законодавчому рівні порядку та механізму виплат у вказаному вище розмірі, оскільки рішення і висновки Конституційного Суду України є обов»язковими до виконання на території України. Крім того, саме на органи Пенсійного фонду України покладено обов»язок щодо перерахування та виплати пенсії з відповідними підвищеннями.

    Безпідставним являється і посилання відповідача, як на підставу відмови у виплаті позивачу і надбавки до пенсії, на невизначеність у Законі «Про соціальний захист дітей війни» величини мінімальної пенсії за віком.

    Згідно з частиною 1 ст.28  Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб , які втратили  працездатність.

    Тому положення частини 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком для  обрахування інших пенсій чи доплат, пов»язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого в Законі України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».

    Таким чином,  при  обчисленні розміру надбавки до пенсії , передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений у законі «Про Державний бюджет України» на відповідний рік, і з якого і  визначається мінімальна пенсія за віком.

    Що стосується строку для звернення з відповідним позовом до суду. Суд вважає, що відповідно до ст.ст.99 та 100 КАСУ для звернення до адміністративного суду за захистом прав , свобод та інтересів особи встановлюється річний строк  , який , якщо не встановлено інше,  обчислюється з дня , коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав , свобод чи інтересів. Як вбачається з матеріалів даної справи, позивач звернулася до суду з даним позовом протягом місяця, після отримання нею письмової відмови відповідача.

Суд також вважає, що оскільки саме з вини відповідача , який не виконував і не виконує рішень Конституційного Суду , позивачу своєчасно не була нарахована та невиплачена надбавка до пенсії як дитині війни, тому відповідач має виплатити позивачу таку надбавку за період після винесення Конституційним Судом відповідних рішень , тобто з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року  у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком , а з 22 травня 2008 року  по 31 грудня 2008 року , а далі з 1 грудня 2009 року і по день винесення постанови по справі зробити перерахунок  вказаної вище надбавки,  яка в цей період часу виплачувалась у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб , що втратили працездатність,  та виплатити позивачу недоотримані суми надбавки .

На під ставі викладеного та керуючись ст.ст.2,4,5,6,18,99,100,102,160-163,167 КАС України, ст.ст.2,3,6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни”, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, Рішенням Конституційного суду України від 09 вересня 2010 року № 19-рп/2010, ст.ст.28,46 Закону України ?ро загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування”, суд –

ПОСТАНОВИВ :

позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області про поновлення пропущенного строку для звернення до суду та визнання незаконною відмови у виплаті та перерахуванні щомісячної доплати до пенсії дитині війни – задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк для звернення з відповідним позовом до суду.

Визнати незаконною відмову управління Пенсійного фонду України в  Томаківському районі  у здійсненні виплати та перерахунку надбавки до пенсії як дитині війні  у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком, ОСОБА_1.

Зобов»язати управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 надбавку до пенсії  як дитині війни за період часу з 9 липня  2007 року по 31 грудня 2007 року  у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за  віком.

Зобов»язати управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі здійснити перерахунок надбавки  до пенсії ОСОБА_1, як дитині  війни  за період часу з  22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року і  з  01 січня 2009 року по день винесення  постанови суду, тобто по 21 жовтня 2010 року, та виплатити недоплату надбавки до пенсії  у розмірі  різниці між  30 % від  мінімальної пенсії за віком та   фактично проведеними  виплатами   за вказаний вище період часу.  

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Томаківський районний суд подається протягом 10 днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

 Головуючий суддя: