Справа № 2а-634/10/0442

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

20 жовтня 2010   року                                                  смт. Томаківка Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді  Скрипченко Д.М., при секретарі – Левкович Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області про зобов»язання здійснити нарахування та виплату надбавки до пенсії, як дитині війни,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1.І. звернувся до суду з позовом до управління ПФУ в Томаківському районі, і просить відновити йому пропущений строк для звернення до суду, зобов’язати відповідача нарахувати йому та виплатити у повному обсязі недоотриману, у відповідності до ст. 6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни”, щомісячну державну соціальну 30 % надбавку, починаючи з 01 січня 2006 року і  по час постановлення рішення, з урахуванням індексу інфляції, що мала місце протягом вказаного періоду, та з подальшим коригуванням зазначених виплат.

Позовні вимоги ОСОБА_1, обґрунтовує тим, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року, і відповідно до статті 1 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни »,  як громадянин України ,  якому на день закінчення /2 вересня 1945 року /   Другої світової війни було менше 18 років ,  являється дитиною війни .

Вказаний вище Закон набрав чинності з 01.01.2006 року, і з цього часу позивач має правовий статус « дитини війни», що підтверджується копією його паспорту та копією його пенсійного посвідчення з відповідною відміткою.

У відповідності зі статею 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» позивач має право на державну соціальну підтримку у вигляді підвищення / надбавки / до пенсії в розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсіїї за віком.

    Але за період дії Закону , тобто з 1 січня  2006 року  надбавку до пенсії у такому розмірі  позивач не отримував, а тому звернувся до управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі з заявою про нарахування та виплату йому неотриманої надбавки до пенсії за період часу з 1 січня  2006 року і по теперішній час .

    Як вбачається із письмової відповіді управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі у нарахуванні та виплаті надбавки до пенсії як дитині війни позивачу відмовлено з тих підстав , що нарахування та виплата надбавки у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за минулий час законодавчо  не була   врегулювана , а  при нарахуванні  надбавки до пенсії  дітям війни  /починаючи з 22 травня 2008 року і по теперішній час /управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі керується п.8  постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року « Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», згідно з якою щомісячне  підвищення до пенсії дітям війни  проводиться в таких розмірах: з 22 травня -48.10 грн., з 1 липня  -48 ,2 грн. та з 1 жовтня 2008 року і далі  -49,8 грн.

Однак,  вказані  вище розміри надбавки до пенсії є меншими, ніж 30 відсотків мінімальної пенсії за віком , яка в період часу  з травня  до грудня 2008 року становила від 482 грн. до 498 грн. , а в 2009 році - 498 грн., тобто щомісячний розмір надбавки до пенсії мав становити  від 144,30 грн. до 149,30 грн. , а не ту  щомісячну  суму  надбавки , яку позивач фактично отримує.

    Крім того , відповідач вважає , що за період часу до 28 травня 2008 року / коли була прийнята постанова Кабінету Міністрів №530 / позивач взагалі не має права на отримання надбавки до пенсії.

    Відмову відповідача у нарахуванні та виплаті позивачу і надбавки до пенсії у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком він вважає неправомірною і такою, що порушує його право на отримання державної соціальної підтримки у вигляді надбавки /підвищення / до пенсії у розмірах, передбачених діючим законодавством, а тому змушений звернутися з позовом до суду за захистом свого порушеного права.

Позивач надав суду заяву, в якій зазначено, що він підтримує свій позов повністю і прохає суд задовольнити його в повному обсязі, а дану позовну заяву розглядати без його участі.

Представник управління ПФУ у Томаківському районі до суду не з»явився, надавши при цьому суду письмове заперечення, в якому зазначено, що він проти позову ОСОБА_1 заперечує, посилаючись на наступне.

Позивач дійсно перебуває на обліку в Управлінні та отримує пенсію за віком, перераховану відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

        Підвищення відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивачу призначено з 01.01.2008 року в розмірі 47,00 грн. (в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни), з 01.04.2008 року – 48,10 грн., з 01.07.2008 року – 48,20 грн., з 01.10.2008 року - 49,80 грн.

Відповідно до ст.6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у редакції цього Закону від 28.12.07, дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

При цьому, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у редакції цього Закону до 01.01.08 було передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Однак, відповідач звертає увагу суду на те, що в самому Законі України «Про соціальний захист дітей війни» не було визначено величини мінімальної пенсії за віком для здійснення розрахунку відповідного підвищення особам, які мають статус «Діти війни». Визначення мінімального розміру пенсій за віком надано лише в статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно із  цим Законом.  

Сам механізм призначення пенсійних виплат, не можна призначати пенсію за відсутності чітко регламентованого законом механізму її визначення. Не було жодного нормативного акту, який би вніс корективи та визначив нарешті, чіткий порядок розрахунку надбавки та який саме мінімальний розмір пенсії за віком мається на увазі в Законі України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки Пенсійний Фонд не має права самостійно обирати методику розрахунків пенсійних виплат.

 Крім того, при розгляді справи представник відповідача просить суд, врахувати те, що ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.  Розпорядником бюджетних коштів є Державне казначейство України.

Бюджет Пенсійного Фонду України щорічно затверджується Кабінетом Міністрів України. Реалізація нормативних приписів і пенсійних програм здійснюється за рахунок чітко визначених прибутковою частиною бюджету Пенсійного Фонду України джерел, відповідно до конкретних напрямів витратної частини бюджету Пенсійного Фонду України.

Отже, у зобов’язанні виплатити підвищення, передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» до врегулювання цього питання на законодавчому рівні, органи Пенсійного фонду України, зокрема, Управління не є належним відповідачем.

Також, представник відповідача просить звернути увагу суду на те, що відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.07 № 1261 органи Пенсійного фонду України є органами державної виконавчої влади, які у своїй діяльності керуються виключно нормами чинного законодавства, і внесення змін до будь-яких відповідних законодавчих актів не відноситься до компетенції органів Пенсійного фонду України.

З 01.01.08 набув чинності Закон України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, яким внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про статус дітей війни»,  відповідно до якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України ”Про статус ветеранів війни, гарантії соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто в розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який визначається Законом України «Про державний бюджет України» на відповідний рік. На виконання вказаного Закону всім пенсіонерам, на яких поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни» проведено перерахунок пенсій. Такий перерахунок, з урахуванням щомісячного довічного грошового утримання, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 47,00   грн. проведено й позивачеві.

До того ж, представник відповідача у своєму письмовому запереченні прохає суд, взяти до уваги лист Міністерства юстиції України від 31.08.07 №21-46-561, отриманого на запит Пенсійного фонду України, у якому також висловлена позиція Міністерства юстиції України щодо можливості вирішити питання виплати підвищення передбаченого статтею 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни» шляхом внесення змін до даного Закону, які й були внесені Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, який набув чинності з 01.01.08 року.

Представник відповідача в своєму письмовому запереченні просить суд в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

ОСОБА_1, отримує пенсію за віком та належить до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни та  відповідно до ст.6 даного Закону має право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до вимог ст.110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 року із змінами, внесеними 19.01.2006 року зазначене підвищення в 2006 році повинно було запроваджуватись поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі згідно з порядком, який мав бути визначений Кабінетом Міністрів України та погоджений Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Оскільки Кабінет Міністрів в 2006 році, так і не визначив порядку виплати 30% надбавки до пенсії «дітям війни», то вимоги позивача, щодо 2006 року задоволенню не підлягають.

Суд вважає, що позивач у справі, має право на отримання надбавки до пенсії у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком , починаючи з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року , потім з 22 травня 2008 року  по 31 грудня 2008 року , а далі з 1 січня 2009 року і по теперішній час , бо відмова відповідача у виплаті надбавки до пенсії за вказаний вище час не ґрунтується на  нормах чинного законодавства та  не має правових підстав.  

     Посилання відповідача як на підставу відмови у нарахуванні позивачу надбавки до пенсії як дитині війни у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком на статтю 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та на пункт 41 розділу 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» , якими  вносились зміни  до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та призупинялась дія статті 6 вказаного вище Закону, є необґрунтованими та такими, що суперечать рішенням Конституційного Суду України № 6-рп /2007 від 9.07.2007 року та № 10-рп / 2008 від 22 травня 2008 року.

    Відповідно до вказаних вище рішень Конституційного Суду України визнано такими, що не відповідають Конституції України / є не конституційними / зміни до  Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що стосувались виплати надбавки до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком .

    Згідно з  частиною 2 статті 152 Конституції України закони та інші правові акти або їх окремі положення, які рішеннями Конституційного Суду України визнані неконституційними , не підлягають застосуванню як такі , що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність .

    Таким чином , за період часу , в який Конституційним Судом  України були прийняті рішення  щодо підтвердження права дитини війни на отримання надбавки до пенсії у розмірі 30 відсотків від  мінімальної пенсії за віком ,  тобто  з 9.07.2007 року по 31 .12.2007 року та з 22 05. 2008 року по 31 грудня 2008 року, позивач має  право на отримання такої надбавки .

Після прийняття Конституційним Судом  відповідних рішень  , ніякі зміни до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не вносились  і  дія зазначеної статті на 2009 та 2010 рік не призупинялась.

 Протягом 2009 та 2010 року зміст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не змінювався , розмір підвищення до пенсії дітям війни не коригувався , а тому  і за період часу з 1 січня 2009 року  і по день винесення постанови  по даній справі, позивач також має право на отримання надбавки до пенсії у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком .

Після прийняття Конституційним Судом України рішень від 09.07.2007 року та від 22.05.2008 року ,  відповідач зобов»язаний був самостійно , без будь-якого втручання та без особистого звернення позивача, провести перерахунок пенсії та здійснити виплати у розмірах, передбачених законом, оскільки рішення Конституційного Суду України є обов»язковими до виконання на території України , остаточними і не можуть бути оскарженими.

    Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України, закони, інші правові акти, або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом  рішення про їх неконституційність. Тобто, з дня визнання Конституційним судом неконституційними норм Закону «Про Державний бюджет України на 2007 рік» , ці норми Закону втратили чинність, і саме з цього часу / з 9 липня 2007 року /  особам,  які  мають  статус дитини війни,  поновлено  право на отримання щомісячної надбавки до пенсії у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком.

    Посилання відповідача на Постанову Кабінету Міністрів №530 від 28 травня 2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» щодо виплати надбавки до пенсії у розмірах, вказаних в названій постанові є необгрунтованими та такими, що не відповідають нормам діючого законодавства та Конституції України.

 Необґрунтованим є  також посилання відповідача, як на підставу відмови у виплаті позивачу  надбавки до пенсії у розмірі 30% від  мінімальної пенсії за віком , на  невизначеність на законодавчому рівні порядку та механізму виплат у вказаному вище розмірі, оскільки рішення і висновки Конституційного Суду України є обов»язковими до виконання на території України. Крім того, саме на органи Пенсійного фонду України покладено обов»язок щодо перерахування та виплати пенсії з відповідними підвищеннями.

    Безпідставним являється і посилання відповідача, як на підставу відмови у виплаті позивачу і надбавки до пенсії, на невизначеність у Законі «Про соціальний захист дітей війни» величини мінімальної пенсії за віком.

    Згідно з частиною 1 ст.28  Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб , які втратили  працездатність.

    Тому положення частини 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком для  обрахування інших пенсій чи доплат, пов»язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого в Законі України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».

    Таким чином,  при  обчисленні розміру надбавки до пенсії , передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений у законі «Про Державний бюджет України» на відповідний рік, і з якого і  визначається мінімальна пенсія за віком.

    Що стосується строку для звернення з відповідним позовом до суду, то суд вважає, що відповідно до ст.ст.99 та 100 КАСУ для звернення до адміністративного суду за захистом прав , свобод та інтересів особи встановлюється річний строк  , який , якщо не встановлено інше,  обчислюється з дня , коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав , свобод чи інтересів. Як вбачається з матеріалів даної справи, позивач звернувся до суду з даним позовом протягом місяця, після отримання письмової відмови відповідача.

Також суд вважає, що стягнення з відповідача грошових коштів у вигляді надбавки до пенсії має бути проведено за весь період часу , коли позивачу надбавка до пенсії як дитині війни не виплачувалась взагалі , або виплачувалась у меншому розмірі , ніж 30 % від мінімальної пенсії за віком , тобто позивач має право на отримання надбавки до пенсії у розмірі передбаченому чинним законодавством , починаючи від 9 липня 2007 року і по день винесення постанови по справі.

Посилання відповідача на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань судом не приймається до уваги, оскільки реалізація особою права, яке пов’язано з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Щодо вимог про стягнення з відповідача щомісячної  державної соціальної допомоги з урахуванням індексації суд дійшов висновку, що позов в цій частині не підлягає задоволенню відповідно до п.3 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України ?ро затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення” № 1078 від 17.07.2003 року, оскільки соціальні виплати, які визначаються залежно від прожиткового  мінімуму, в т.ч. пенсії, обчислені з урахуванням абзацу першого  ч.1  ст. 28 Закону України ?ро загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” не відносяться до об’єктів індексації, визначених у п.2 цього Порядку.

З огляду на положення статей 21, 105, 162 КАС адміністративний позов може містити вимоги щодо  визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльність відповідача, зобов’язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоджу, заподіяну незаконними рішеннями, дією або бездіяльністю. Оскільки відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини,  тому суд  такі дії повинен визнати незаконними і зобов’язати відповідача провести нарахування та виплату належних  сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.

Що стосується вимог позивача про зобов'язання відповідача здійснити подальше коригування (постійно нараховувати надалі) державної та додаткової пенсії йому у відповідності зі ст.6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни”, то в цій частині необхідно відмовити з огляду на наступне.

 Відповідно до статті другої КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.  Захист прав, свобод та інтересів осіб є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення. Таким чином, є неможливим прийняття судом рішення, щодо захисту прав і інтересів осіб на майбутнє.

На під ставі викладеного та керуючись ст.ст.2,4,5,6,18,99,100,102,160-163,167 КАС України, ст.ст.2,3,6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни”, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, Рішенням Конституційного суду України від 09 вересня 2010 року № 19-рп/2010, ст.ст.28,46 Закону України ?ро загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування”, суд –

ПОСТАНОВИВ :

позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області про зобов»язання здійснити нарахування та виплату надбавки до пенсії, як дитині війни – задовольнити частково.

Поновити строк порушеного права ОСОБА_1 на отримання надбавки до пенсії як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Визнати незаконною відмову управління Пенсійного фонду України в  Томаківському районі  у здійсненні виплати та перерахунку надбавки до пенсії як дитині війні  у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком - ОСОБА_1.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області (53500, смт.Томаківка Томаківського району Дніпропетровської області, вул.Леніна, 10)  здійснити нарахування та забезпечити виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії щомісячну державну соціальну надбавку відповідно до статті 6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни”, ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" за період  з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, та за період з 01 січня 2009 року по 20 жовтня 2010 року, у розмірі 30 відсотків мінімальної  пенсії за віком з урахуванням фактично отриманих сум за вказаний вище період часу.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Томаківський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

 Головуючий суддя: