Справа № 171/1928/20

2/171/185/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2021 р. м. Апостолове

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Семенової Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Титаренко Л.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Апостолове цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації,

В С Т А Н О В И В:

20.10.2020 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» (далі ПАТ «СК «Уніка») в особі свого представника адвоката Бєліка В.В. звернулось до суду з позовною заявою, в якій просило стягнути з ОСОБА_1 в порядку суброгації майнову шкоду, в розмірі 601000,00 грн. та судовий збір в розмірі 9015,00 грн., посилаючись на наступні обставини.

Між ПАТ «СК «Уніка» і ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування наземного транспортну «КАСКО» № 005028/4610/0000129 від 14.04.2017 р., за яким забезпечений транспортний засіб, а саме, автомобіль VOLKSWAGEN Touareg, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

20 жовтня 2017 року на вул. Шосейна в с. Грушівка Апостолівського району Дніпропетровської області ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом PEUGEOT Boxer державний номерний знак НОМЕР_2 , скоїв зіткнення з транспортним засобом VOLKSWAGEN Touareg, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , пісня чого останній зіткнувся з транспортним засобом HYUNDAY Н-1 державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні ушкодження.

Факт та обставини дорожньо-транспортної пригоди підтверджуються довідкою про дорожньо-транспортну пригоду Апостолівського відділення поліції Нікопольського відділу ГУНП в Дніпропетровській області №3017296452574618 вх.№00240168 від 26.10.2017 року та постановою старшого слідчого СВ Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУНП України в Дніпропетровській області Янчук В.В. від 13 червня 2019 року про закриття кримінального провадження, внесеною до єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017040410001354 від 26.10.2017 року.

Постановою старшого слідчого СВ Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУНП України в Дніпропетровській області Янчук В.В. від 13 червня 2019 року про закриття кримінального провадження, внесеного до єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017040410001354 від 26.10.2017 року, у якій визначено:

- у абзацах 3-6 встановчої частини:

«В ході досудового розслідування встановлено, що, 20.10.2017 року, приблизно о 11.00 годині, водій ОСОБА_1 , керував технічно справним автомобілем «Пежо Боксер», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався по проїзній частині вул. Шосейна в с. Грушівка Апостолівського району Дніпропетровської області від перехрестя вул. Садова - вул. Шосейна в напрямку перехрестя вул. О.Довженка - вул. Шосейна.

Під час руху по вищезазначеній ділянці проїзної частини та при наближенні до перехрестя нерівнозначних доріг, водій ОСОБА_1 , не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров`я громадян і проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки, з метою виїзду з проїзної частини вул. Шосейна на автодорогу Апостолове - Грушівка, змінив напрямок

- у абзаці 20 (останньому) встановчої частини:

«... факт ДТП став можливим через порушення Правил дорожнього руху України, допущені ОСОБА_1 , про що детально вказано в описовій частині даної постанови. ...»

Довідкою про дорожньо-транспортну пригоду Апостолівського відділення поліції Нікопольського відділу ГУНП в Дніпропетровській області №3017296452574618 вх. №00240168 від 26.10.2017 року у розділі IV якої зазначено, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення Відповідачем п. 16.13 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року №1306, а матеріали направлено до Апостолівського відділення поліції.

Висновком судово-автотехнічної експертизи №5/10.1/510 від 25.07.2018 року, проведеної у кримінальному провадженні №12017040410001354 від 26.10.2017 року, посилання на яку є у постанові старшого слідчого СВ Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУНП України в Дніпропетровській області Янчук В.В. від 13 червня 2019 року про закриття кримінального провадження, внесеного до єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017040410001354 від 26.10.2017 року, та у якій визначено:

В даній дорожній обстановці водій автомобіля «Фольксваген Туарег» ОСОБА_2 повинен був діяти згідно вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху.

В умовах місця події, водій автомобіля «Фольксваген Туарег» ОСОБА_2 не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем «Пежо» своєчасним застосуванням екстреного гальмування із зупинкою автомобіля до місця зіткнення.

При заданих механізмах пригоди, дії водія ОСОБА_2 не відповідали вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху, однак дані невідповідності не знаходяться в причинному зв`язку з даною ДТП.

У даній дорожній обстановці водій автомобіля «Пежо» ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог п. 16.13 Правил дорожнього руху України.

Технічна можливість уникнути зіткнення транспортних засобів для водія автомобіля «Пежо» ОСОБА_1 визначалась виконанням вимог п. 16.13 ПДР України і в нього не було будь-яких перешкод технічного характеру, які б не дозволили йому виконати їх.

При заданому механізмі події, дії водія автомобіля «Пежо» ОСОБА_1 не відповідали вимогам п. 16.13 ПДР України, що з технічної точки зору, знаходиться в причинному зв`язку з настанням даної ДТП»

Таким чином, особою, безпосередньо відповідальною за завданні збитки є Відповідач, а до Позивача (у порядку суброгації) переходить право вимоги до Відповідача у розмірі виплаченого страхового відшкодування, а саме у розмірі 700 000,00 грн. (Сімсот тисяч гривень 00 копійок).

Цивільно-правову відповідальність Відповідача, як водія транспортного засобу PEUGEOT Boxer державний номерний знак НОМЕР_2 , застраховано ПАТ СК «КРАЇНА» на умовах договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АК номер 4334925, що підтверджується інформацією наведеною у довідці про дорожньо-транспортну пригоду Апостолівського відділення поліції Нікопольського відділу ГУНП в Дніпропетровській області №3017296452574618 вх.№00240168 від 26.10.2017 року, а також витягом з Централізованої бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України від 08.09.2020 року.

- за приписами пункту 5.3. Положення про єдину централізовану базу даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 09.07.2010 № 566, інформація, отримана з бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України (надалі - МТСБУ), використовується з метою отримання відомостей про наявність чи відсутність договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на дату скоєння ДТП та отримання відомостей про страховика, який застрахував цивільно-правову відповідальність власника наземного транспортного засобу на дату ДТП або на дату укладення договору обов`язкового страхування.

Договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АК номер 4334925 встановлено:

ліміт відповідальності (страхову суму) за шкоду спричинену майну у розмірі 100 000,00 грн.; франшизу у розмірі 1 000,00 грн.

Згідно звіту №07/13-511 про визначення вартості матеріального збитку від 04 грудня 2017 року вартість відновлювального ремонту транспортного засобу VOLKSWAGEN Touareg, реєстраційний номер НОМЕР_1 . з урахуванням зносу дорівнює 1 501 617,76 грн. (Один мільйон п`ятсот одна тисяча шістсот сімнадцять гривень 76 копійок).

Таким чином, з урахуванням приписів ст. 12, 22, 29 та 32 Закону N1961-IV на ПАТ СК «КРАЇНА», як страховика за договором серії АК номер 4334925, покладається обов`язок щодо відшкодування Позивачу частини збитку у розмірі 99 000,00 грн. (Дев`яносто дев`ять тисяч гривень 00 копійок), який розраховується наступним чином:

Оскільки 100 000,00 грн < 1 501 617,76 грн, то сума страхового відшкодування обмежується ліміт відповідальності страховика, тобто 100 000,00 грн;

100 000,00 грн. - 1 000,00 грн = 99 000,00 грн., де:

1 501 617,76 грн грн. - вартість відновпювального ремонту з урахуванням зносу;

1 000,00 грн - франшиза;

100 000,00 грн - ліміт відповідальності страховика за шкоду, спричинену майну;

99 000,00 грн - розмір страхового відшкодування до сплати.

Різниця між фактичним розміром шкоди (700 000,00 грн.) та страховою виплатою (99 000,00 грн.), становить 601 000,00 грн. (Шістсот одна тисяча гривень 00 копійка) та має бути відшкодована Позивачу безпосередньо Відповідачем.

30 січня 2018 року за вих.№759 на адресу ПАТ СК «КРАЇНА» було направлено заяву №21398 про виплату страхового відшкодування.

12 березня 2018 року ПАТ СК «КРАЇНА» сплачено на користь Позивача страхове відшкодування у розмірі 98 000,00 грн (Дев`яносто вісім тисяч гривень 00 копійок), що підтверджується платіжним дорученням №2120 від 12.03.2018 року.

Зважаючи на дані обставини, позивач просив стягнути в порядку суброгації з відповідача завдану ним майнову шкоду в розмірі 601000,00 грн. а також судові витрати.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, направив клопотання, в якому просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, 17.12.2020 р. надав до суду відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, виходячи з приписів ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова про закриття кримінального провадження та висновок судової авто-технічної експертизи можуть бути визнані судом доказами, у розумінні ст. 76 ЦПК України, однак чи можуть вони бути остаточними та достатніми доказами, які підтверджують вину ОСОБА_1 у вказаному ДТП та як наслідок свідчать про достатні підстави для задоволення позовних вимог.

Ухвалою слідчого судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської від 07.12.2020 ОСОБА_4 (справа № 171/1096/18) вищезазначену постанову слідчого про закриття кримінального провадження скасовано як передчасну та незаконну. За таких обставин досудове розслідування у вказаному вище кримінальному провадженні буде відновлено та продовжено, оскільки на момент винесення постанови про про закриття кримінального провадження слідчим не було допитано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , не проведено за їх участю слідчий експеримент, за результатами вказаних слідчих (розшукових) дій не призначено та не проведено додаткову або повторну судову авто-технічну експертизу, а також не проведено судово-медичну експертизу, з метою встановлення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, які отримав ОСОБА_1 , за наслідками ДТП.

Крім того, висновок судової авто-технічної експертизи на який посилається позивач є первинним, вказана експертиза проводилась при вихідних відомостях, без врахування показань ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , проведених за їх участі слідчих експериментів, тощо.

Таким чином, після проведення слідчим у вищевказаному кримінальному провадженні вичерпних слідчих (розшукових) дій, процесуальне рішення останнього може змінитись, у з чим на теперішній час відсутні законні підстави для задоволення позовних вимог.

Вищевказані обставини свідчать про те, що відповідач не визнає та не погоджується з обставинами та правовою оцінкою обставин, наданих позивачем.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

На момент настання страхового випадку цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів була застрахована договором № 005028/4610/0000129 від 14.04.2017 р. добровільного страхування наземного транспорту, дійсного з 19.04.2017 р. по 18.04.2018 р., згідно якого ОСОБА_5 застрахувала автомобіль марки VOLKSWAGEN Touareg, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.11).

Довідкою № 3017296452574618 від 20.10.2017 р. підтверджується факт ДТП, що сталося в с. Грушівка по вул. Довженка, Апостолівського району Дніпропетровської області (а.с. 16).

Відповідно до постанови від 13.06.2019 року, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідування, закрити у зв`язку з відсутністю складу злочину, передбаченого ст. 286 КК України (а.с. 18)

Відповідно до звіту № 07/13-511 про визначення вартості матеріального збитку автомобіля VOLKSWAGEN Touareg, реєстраційний номер НОМЕР_1 , складеного 04.12.2017 р., вартість відновлюваного ремонту з урахуванням вартості норми години згідно рахунку СТО автомобіля VOLKSWAGEN Touareg, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в результаті його пошкодження при ДТП складає 1501617,76 грн. (а.с. 20-30).

З платіжних доручень № 2120 від 12.03.2018 р. видно, що ПАТ «Страхова компанія «Країна» перерахувало ПрАТ «Уніка» 98000,00 грн. регресивний платіж по справі № 21398 по стр/а № 07/48554/3.2.29 від 05.03.18 р. (а.с. 41)

За змістом ст.ст.12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог ст.ст.76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Прицедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

В судовому засіданні встановлено, що 20 жовтня 2017 року на вул. Шосейна в с. Грушівка Апостолівського району Дніпропетровської області ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом PEUGEOT Boxer державний номерний знак НОМЕР_2 , скоїв зіткнення з транспортним засобом VOLKSWAGEN Touareg, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , пісня чого останній зіткнувся з транспортним засобом HYUNDAY Н-1 державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні ушкодження.

В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, ОСОБА_1 тілесні ушкодження (а.с. 16)

Факт та обставини дорожньо-транспортної пригоди підтверджуються довідкою про дорожньо-транспортну пригоду Апостолівського відділення поліції Нікопольського відділу ГУНП в Дніпропетровській області №3017296452574618 вх.№00240168 від 26.10.2017 року та постановою старшого слідчого СВ Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУНП України в Дніпропетровській області Янчук В.В. від 13 червня 2019 року про закриття кримінального провадження, внесеною до єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017040410001354 від 26.10.2017 року.

Постановою старшого слідчого СВ Апостолівського ВП Нікопольського ВП ГУНП України в Дніпропетровській області Янчук В.В. від 13 червня 2019 року про закриття кримінального провадження, внесеного до єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017040410001354 від 26.10.2017 року (а.с. 17)

Ухвалою слідчого судді Апостолівського районного суду Дніпропетровської від 07.12.2020 ОСОБА_4 (справа № 171/1096/18) вищезазначену постанову слідчого про закриття кримінального провадження скасовано як передчасну та незаконну. За таких обставин досудове розслідування у вказаному вище кримінальному провадженні буде відновлено та продовжено, оскільки на момент винесення постанови про про закриття кримінального провадження слідчим не було допитано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , не проведено за їх участю слідчий експеримент, за результатами вказаних слідчих (розшукових) дій не призначено та не проведено додаткову або повторну судову авто-технічну експертизу, а також не проведено судово-медичну експертизу, з метою встановлення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, які отримав ОСОБА_1 , за наслідками ДТП (а.с. 72)

Статтею 1 Закону України Про страхування визначено, що страхування це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.10 Закону України "Про страхування", страхувальник вносить страховику згідно з договором страхування певну плату, яка називається страховим платежем.

В силу ст.980 ЦК України, предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

У відповідності до ст.27 Закону України "Про страхування" та ст.993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.1188 ЦК України, розмір відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Як передбачено п.36.3 ст.36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", що у разі якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов`язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб.

На підставі п.8 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 р. № 4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки", шкода, завдана кількома особами, відшкодовується кожною з них у частці, завданій нею (у порядку часткової відповідальності). Особи, які спільно завдали шкоди, тобто завдали неподільної шкоди взаємопов`язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими (ст.ст.543, 1190 ЦК України), небезпеки кожним із їх володільців перед іншим із них, вирішується за правилами ст.1188 ЦК України, а саме: шкода, завдана одному з володільців із вини іншого, відшкодовується винним; не відшкодовується шкода, завдана володільцю лише з його вини; за наявності вини всіх володільців розмір відшкодування визначається судом у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (тобто залежно від ступеня вини кожного); у разі відсутності вини володільців у взаємному завданні шкоди жоден із них не має права на відшкодування.

Таким чином, враховуючи надані сторонами докази, суд приходить до висновку що винної особи та ступінь її вини у ДТП не встановлено.

За приписами ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодек сом.

Згідно вимог ст.82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до вимог ст.76-83 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Проаналізувавши вищевказані норми діючого законодавства та встановлені у справі докази і обставини, суд вважає, що позивачем не наведено достатньо доказів на підтвердження підстав для по кладення на відповідача відповідальності за шкоду, що завдана майну внаслідок ДТП у вищевказаному розмірі.

Зважаючи на вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 .

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, судові витрати у справі суд відносить на рахунок позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 19, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, ст.ст.990, 1191, 1192 ЦК України, Законом України "Про страхування", Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити у позові Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 22.09.2021 р.

Суддя: Семенова Н. М.