Справа 1-349

2010 року

ВИРОК

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

21 вересня 2010 року

Корольовський районний суд м.Житомира в складі :

головуючого  Покатілова О.Б.

при секретарі Панченко І.А.

з участю прокурора Костюка С.М.

                захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродж. м. Житомира, гр-на України,  одруженого, маючого на утриманні одну нл дитину, військовозобов’язаного, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого юрисконсультом Житомирського обласного медичного центру, прож. АДРЕСА_2, раніше  не судимого,

за ст. 368 ч.2 КК України,-

ОСОБА_3 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродж. с. Зубковичі Олевського району Житомисрької області, гр-на України,  неодруженого, військовозобов’язаного, з н/вищою освітою, працюючого робітником ПП ОСОБА_5, прож. АДРЕСА_1, раніше  не судимого,

за ст. 368 ч.2 КК України,-

встановив :

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ОСОБА_4, працюючи оперуповноваженими СКР Богунського РВ УМВС України в Житомирській області, будучи працівниками правоохоронного органу, здійснюючи функції представників влади, тобто являючись службовими особами, діючи умисно, за попередньою змовою, вирішили одержати від ОСОБА_6 незаконну грошову винагороду за не порушення відносно останнього кримінальної справи за фактом підробки та використання талону про проходження технічного огляду автомобіля.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на одержання хабара, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ОСОБА_4 домовились, що вимогу про передачу ОСОБА_6 хабара в розмірі 300 доларів США за не порушення кримінальної справи висловить тому ОСОБА_2, а у разі прийняття ОСОБА_6 таких умов та дачі хабара, ОСОБА_3 ОСОБА_4 винесе постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за даним фактом.

Діючи згідно узгодженого з ОСОБА_3 ОСОБА_4 плану, ОСОБА_2 26 квітня 2010 року близько 15 год. 30 хв., діючи умисно, зателефонував до ОСОБА_6 та запропонував останньому з'явитись на 19 год. в каб. №81 Богунського РВ УМВС України в Житомирській області. По прибуттю останнього ОСОБА_2, діючи відповідно до попередньої домовленості із ОСОБА_3 ОСОБА_4, користуючись юридичною необізнаністю ОСОБА_6, переконав останнього, що його законним інтересам загрожує реальна небезпека, після чого став вимагати у останнього хабара в розмірі 300 доларів США за непорушення кримінальної справи за фактом підробки та використання талону про проходження технічного огляду автомобіля, на що останній погодився, бажаючи запобігти шкідливим наслідкам щодо своїх прав та інтересів.

28 квітня 2010 року близько 18 год., на виконання вимог ОСОБА_2, що діяв за попередньою домовленістю із ОСОБА_3 ОСОБА_4, в автомобілі ВАЗ-21112 д/н НОМЕР_1, на перехресті вулиці Андріївська та провулку 1-го Андріївського в м. Житомирі, ОСОБА_6 передав, а ОСОБА_2 в присутності ОСОБА_3 ОСОБА_4 одержав частину обумовленого хабара в сумі 400 грн., вимагаючи, щоб іншу частину хабара ОСОБА_6 передав йому наступного дня. Після того, як ОСОБА_6 залишив автомобіль, ОСОБА_2 частину отриманих в якості хабара коштів в розмірі 200 грн. передав ОСОБА_3 ОСОБА_4

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_2 29 квітня 2010 року, близько 11 год. 30 хв., спільно із ОСОБА_3 ОСОБА_4 на автомобілі останнього під'їхали до кафе «Інтернет-кафе», що по вул. В.Бердичівська 3 в м. Житомирі, після чого перший зайшов в кафе, де ОСОБА_6 передав, а ОСОБА_2, реалізуючи спільний з ОСОБА_3 ОСОБА_4 злочинний умисел на одержання хабара, отримав незаконну винагороду в сумі 2 000 грн.

Таким чином ОСОБА_2 спільно із ОСОБА_3 ОСОБА_4 всього одержали від ОСОБА_6 хабара в сумі 2 400 грн.

Підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю та показав, що на посаді оперуповноваженого СКР Богунського РВ УМВС України в Житомирській області працював з 05 липня 2008 року по 30 квітня 2010 року. Відповідно до займаної посади, до його обов'язків входило розкриття злочинів, вчинених на території району, оперативний супровід кримінальних справ, проведення перевірок та прийняття рішень в порядку ст. 97 КПК України по заявах та матеріалах, розгляд яких доручено керівництвом райвідділу та інші повноваження, передбачені кримінально-процесуальним кодексом України та Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність".

19 чи 20 квітня 2010 року, точної дати не пам'ятає, його товариш, що також працює оперуповноваженим СКР Богунського РВ УМВС ОСОБА_3 ОСОБА_4, отримав для вирішення матеріали, що надійшли з УДАІ УМВС України в Житомирській області щодо підробки талону техогляду, що був вилучений працівниками ДАІ у водія ОСОБА_6. Вказані матеріали ОСОБА_3 ОСОБА_4 показав йому, після чого вони вирішили скористатись цією ситуацією і, викликавши ОСОБА_6, запропонувати останньому дати їм винагороду в обмін на винесення постанови про відмову відносно нього в порушенні кримінальної справи. Також вони домовились, що вимагатимуть у ОСОБА_6 300 доларів США, а у разі прийняття останнім їх умов, ОСОБА_4 винесе постанову про відмову в порушенні кримінальної справи.

Наступного дня, зранку, діючи згідно із попередньою домовленістю із ОСОБА_3, він зателефонував зі свого мобільного НОМЕР_5 на мобільний до ОСОБА_6 та запропонував останньому з'явитись на 10 год. в Богунський РВ УМВС у зв'язку з перевіркою за фактом вилучення у того талону про проходження технічного огляду автомобіля, що мав ознаки підробки. ОСОБА_6 погодився, однак цього дня з останнім зустрітись не вдалось через те, що по роботі вони з ОСОБА_3 терміново залишили райвідділ.

В подальшому, 26 квітня 2010 року, близько 15 год. 30 хв., за попередньою домовленістю з ОСОБА_3, він знову зателефонував на мобільний до ОСОБА_6 та запропонував тому з'явитись в райвідділ о 19 год., на що останній знову погодився. Він домовився з ОСОБА_3 ОСОБА_4, що з ОСОБА_7 буде говорити сам і в ході розмови запропонує останньому дати їм винагороду за позитивне вирішення його питання.

Близько 19 год., зайшовши у свій робочий кабінет, він побачив там незнайомого мужчину. ОСОБА_3 сказав, що це і є ОСОБА_6 Він взяв зі столу матеріали та звернувся до ОСОБА_6 В ході розмови він, з метою налякати останнього, сказав, що в діях того є всі ознаки підроблення і він буде змушений порушити відносно нього кримінальну справу. В подальшому він запропонував ОСОБА_6 в обмін на винесення постанови про відмову в порушенні кримінальної справи дати їм винагороду в розмірі 300 доларів США, на що той погодився, однак повідомив, що йому потрібно декілька днів щоб зібрати гроші.

28 квітня 2010 року близько 18 год., в присутності ОСОБА_3 ОСОБА_4 він знову зателефонував до ОСОБА_6, запитав, де той знаходиться та повідомив, що потрібно терміново зустрітись. Коли ОСОБА_6 погодився на зустріч, він разом з ОСОБА_4 на його автомобілі НОМЕР_1 поїхали за адресою, вказаною ОСОБА_6

Приїхавши на Крошню, вони зупинились на вул. Андріївській, чекаючи на ОСОБА_6 Через деякий час підійшов останній, вони посигналили йому, він сів в автомобіль. ОСОБА_6 почав вибачатись, що запізнився, після чого повідомив, що всієї суми зібрати не зумів і повідомив, що має лише 400 грн. та пообіцяв всю суму повністю передати на наступний день. Він взяв з рук ОСОБА_6 гроші в сумі 400 грн. купюрами по 100 грн. кожна, після чого вони домовились, що суму, що залишилась, ОСОБА_8 передасть завтра, для чого їм необхідно буде під'їхати до нього на роботу. Вони попрощались, ОСОБА_6 вийшов з автомобіля, а він з ОСОБА_4 поїхали в своїх справах. По дорозі він передав ОСОБА_4 в якості його частини 200 грн. з 400 грн., що отримав від ОСОБА_6

На наступний день, тобто 29 квітня 2010 року близько 10 год. йому зателефонував ОСОБА_6 та повідомив, що знайшов необхідну суму і вони з ОСОБА_4 можуть приїхати за ними до нього на роботу. В подальшому він поїхав в райвідділ, де знайшов ОСОБА_3 та повідомив його про розмову з ОСОБА_6 Одразу ж вони сіли в автомобіль ОСОБА_3, ВАЗ 2106 білого кольору та поїхали до «Інтернет-кафе», що на початку вулиці ОСОБА_9. Коли приїхали, то ОСОБА_3 залишився в автомобілі, а він пішов в кафе за грошима. Зайшовши в середину, за одним із столиків він побачив ОСОБА_6, він присів до нього та замовив кави. Той запитав у нього, чи дійсно, якщо він передасть обумовлену суму, його питання буде позитивно вирішено. Він це підтвердив, після чого ОСОБА_6 передав йому 2 000 грн. купюрами по 500 грн., які він взяв та поклав у праву кишеню штанів. Після цього вони попрощались і він вийшов на вулицю. Коли він вже майже дійшов до автомобіля, його разом з ОСОБА_3 затримали працівники служби безпеки України.  

Підсудний ОСОБА_3 ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому  злочині визнав повністю   та пояснив, що на посаді оперуповноваженого СКР Боннського РВ УМВС України  в Житомирській  області  працював  з  28 листопада 2008  року  по  30 квітня 2010 року.

Відповідно до займаної посади до його обов'язків входило розкриття злочинів, вчинених на території району, оперативний супровід кримінальній справ, проведення перевірок та прийняття рішень в порядку ст. 97 КПК України по заявах та матеріалах, розгляд яких доручено керівництвом райвідділу та інші повноваження, передбачені кримінально-процесуальним кодексом України та Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність".

20 квітня 2010 року в канцелярії Богунського РВ УМВС України в Житомирській області він для проведення перевірки та прийняття рішення отримав матеріали, що надійшли з УДАІ УМВС України в Житомирській області щодо підробки талону техогляду, що був вилучений працівниками ДАІ у водія ОСОБА_6.

Про вказані матеріали він розповів своєму товаришу, оперуповноваженому СКР Богунського РВ УМВС ОСОБА_2. Вивчивши разом вказані матеріали, вони вирішили скористатись цією ситуацією і викликавши ОСОБА_6, запропонувати останньому дати їм винагороду в обмін на винесення постанови про відмову відносно нього в порушенні кримінальної справи. Також вони домовились, що вимагатимуть у ОСОБА_6 300 доларів США, а у разі прийняття останнім їх умов, ОСОБА_4 винесу постанову про відмову в порушенні кримінальної справи

Наступного дня, так як вони з ОСОБА_2 і домовлялись, останній зранку зателефонував зі свого мобільного на мобільний до ОСОБА_6 та запропонував останньому з'явитись на 10 год. в Богунський РВ УМВС у зв'язку з перевіркою за фактом вилучення у того талону про проходження технічного огляду автомобіля, що мав ознаки підробки. ОСОБА_6 погодився, однак цього дня з останнім зустрітись не вдалось через те, що по роботі вони з ОСОБА_2 терміново залишили райвідділ.

В подальшому, 26 квітня 2010 року близько 15 год. 30 хв., знову таки за попередньою домовленістю з ним, ОСОБА_2 знову зателефонував на мобільний до ОСОБА_6 та запропонував тому з'явитись в райвідділ о 19 год., на що останній погодився. ОСОБА_2 сказав,  що  з  ОСОБА_7 говоритиме  сам  і  в  ході  розмови запропонує останньому дати їм винагороду за позитивне вирішення його питання.

Близько 19 год. в кабінет зайшов мужчина, який представився ОСОБА_6 та запитав ОСОБА_2. ОСОБА_10 ненадовго вийшов з кабінету, він запропонував ОСОБА_6 присісти та зачекати його. Через декілька хвилин в кабінет зайшов ОСОБА_2 Він сказав йому, показуючи на мужчину, що це ОСОБА_6, після чого ОСОБА_2, взявши матеріали перевірки по останньому, почав з ним розмовляти. В ході їх розмови, за попередньою домовленістю з ОСОБА_2 він вийшов з кабінету, після чого, це йому відомо вже зі слів самого ОСОБА_2, той запропонував ОСОБА_6 в обмін на винесення постанови про відмову в порушенні кримінальної справи дати їм винагороду в розмірі 300 доларів США, на що той погодився, однак попросив декілька днів, щоб зібрати гроші.

В подальшому 28 квітня 2010 року близько 18 год., в його присутності ОСОБА_2 знову зателефонував до ОСОБА_6, запитав, де той знаходиться та повідомив, що потрібно терміново зустрітись. Коли ОСОБА_6 погодився на зустріч, він разом з ОСОБА_2 на його автомобілі НОМЕР_1 поїхали за адресою вказаною ОСОБА_6

На Крошні вони зупинились на вул. Андріївській, чекаючи на ОСОБА_6 Через деякий час підійшов останній, вони посигналили йому, він сів в автомобіль. ОСОБА_6 почав вибачатись, що запізнився, після чого повідомив, що всієї суми зібрати не зумів і повідомив, що має лише 400 грн. та пообіцяв всю суму повністю передати на наступний день. Тоді ОСОБА_2 взяв у ОСОБА_6 гроші в сумі 400 грн. купюрами по 100 грн. кожна, після чого вони домовились, що суму, що залишилась ОСОБА_8 передасть завтра, для чого їм необхідно буде під'їхати до нього на роботу. Вони попрощались, ОСОБА_6 вийшов з автомобіля, а він з ОСОБА_2 поїхали в своїх справах. По дорозі ОСОБА_2 передав йому 200 грн. з 400 грн., що отримав від ОСОБА_6

На наступний день, тобто 29 квітня 2010 року, близько 10 год. 30 хв. він зустрів на роботі ОСОБА_2, який сказав, що телефонував ОСОБА_6 та повідомив, що гроші у нього і необхідно під'їхати за ними до нього на роботу. Одразу ж вони сіли в його автомобіль ВАЗ 2106 білого кольору та поїхали до «Інтернет-кафе», що на початку вулиці ОСОБА_9. Коли приїхали, то він залишився в автомобілі, а ОСОБА_2 пішов в кафе за грошима. Через деякий час останній вийшов з кафе та направився до автомобіля, а коли той ще не встиг сісти в автомобіль, їх обох затримали працівники служби безпеки України.  

Вина обох підсудних повністю підтверджується :

- показаннями потерпілого ОСОБА_6,   який показав, що 19.04.2010 року, близько 23 год. 30 хв., по вул. Щорса в м. Житомирі його на автомобілі НОМЕР_2, яким керує за дорученням, зупинили співробітники УДАІ УМВС України в Житомирській області. Після перевірки у нього водійських документів працівники ДАІ повідомили, що у нього підроблений талон про проходження технічного огляду автомобіля, після чого, оформивши якісь документи, доставили його в Богунський РВ УМВС України в Житомирській області. Знаходячись вже в Богунському РВ УМВС України, він написав пояснення щодо обставин придбання вказаного талону, після чого його відпустили.

21.04.2010 року, близько 8 год., на його мобільний телефон НОМЕР_5 зателефонували з незнайомого йому номера НОМЕР_5. Коли він відповів, то якийсь мужчина, який не представився, а лише повідомив, що є працівником карного розшуку Богунського РВ УМВС сказав, що йому на 10 год. необхідно з'явитись в каб. №81 Богунського РВ УМВС України в Житомирській області.

Коли він на вказаний час прийшов до Богунського РВ УМВС України в Житомирській області, то кабінет №81 виявився зачиненим і почекавши до 14 год. він пішов додому.

26.04.2010 року, близько 15 год. 30 хв. на його мобільний знову зателефонували з вище названого номеру і той самий мужчина повідомив, що йому знову необхідно на 19 год. з'явитись в каб. №81. По дорозі в райвідділ він зателефонував на той номер, з якого йому раніше телефонували та запитав, до кого його викликають, на що той самий чоловічий голос, що і в попередні рази, відповів: «До ОСОБА_2!».

Прийшовши за викликом в райвідділ, він одразу включив диктофон, який попередньо попросив у товариша. Піднявшись на другий поверх будівлі, він постукав в кабінет №81. Там знаходився молодий хлопець африканської зовнішності, який був одягнутий в цивільний одяг, як він дізнався в подальшому, ОСОБА_3. Він представився і повідомив, що його викликали на 19 год. ОСОБА_3 попросив його присісти та зачекати. Через декілька хвилин в кабінет зайшов ще один молодий хлопець, як він потім дізнався, ОСОБА_2. Перекинувшись з ОСОБА_3 декількома словами, які він не почув, ОСОБА_2 знайшовши на столі якусь папку, відкрив її і вдивляючись у наявні там документи, запитав у нього, де він взяв техталон, на що той відповів, що придбав у працівника ДАІ. Тоді ОСОБА_2 почав йому розповідати, що він вчинив злочин, а тому за фактом підробки та використання техталону змушений порушити кримінальну справу. В цей момент ОСОБА_3 з кабінету вийшов, після чого ОСОБА_2 сказав йому, що якщо він хоче, щоб кримінальну справу відносно нього не порушували, він мусить принести йому 300 доларів США, після чого буде винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи.

ОСОБА_10 іншого виходу у нього не було, він погодився дати ОСОБА_2 хабара, однак повідомив, що грошей на даний час в нього немає і йому потрібен час, щоб їх знайти. Тоді ОСОБА_2 сказав, що гроші потрібні до 29 квітня, а краще 27 чи 28.

Зрозумівши, що у нього вимагають хабара, 28.04.2010 року він звернувся із письмовою заявою до служби безпеки України, де отримав кошти в сумі 2 400 грн., 2 000 грн. купюрами по 500 грн. та 400 грн. купюрами по 100 грн., які були помічені спеціальним барвником та технічні засоби для фіксування факту вимагання та одержання хабара.

В подальшому, близько 18 год., коли він ще знаходився в приміщенні служби безпеки, з цього, що й раніше, номера йому зателефонував ОСОБА_2 та запита, де той знаходиться, на що він відповів, що на Крошні у родичів. ОСОБА_2 сказав, що за 15 хв. під'їде, а він в свою чергу запропонував тому до самого будинку не під'їжджати, так як там погана дорога, що він сам вийде до нього на початок вулиці Андріївської.

Одразу ж по тому працівники служби безпеки підвезли його не далеко від місця зустрічі. Вийшовши до перехрестя вулиці Андріївської та провулку 1-го Андріївського він почув сигнал з однієї із припаркованих машин, а саме ВАЗ 21112 зеленуватого кольору. Він сів в машину, за рулем був ОСОБА_2, а на правому передньому сидінні сидів ОСОБА_3 Він одразу почав вибачатись, що запізнився, після чого сказав, що в нього всіх грошей немає, а є лише 400 грн., однак на наступний день мають бути всі. ОСОБА_2 почав обурюватись чому він приніс лише 400 грн., а потім погодився і взяв у нього 400 грн., « купюрами по 100 грн. кожна, після чого запитав коли він передасть іншу суму. Він сказав, що гроші йому обіцяли позичити на роботі, а тому якщо вони зможуть, щоб під'їхали, близько 11 год., до нього на роботу в «Інтернет-кафе», що по вулиці В.Бердичівська 3, на що вони погодились.

Наступного дня, перебуваючи на роботі, він зателефонував на мобільний телефон ОСОБА_2 та повідомив, що гроші вже в нього, після чого той відповів, що буде за півгодини чи за годину.

Близько 12 год. в кафе, де він працює, зайшов ОСОБА_2, той час він сидів за столиком поблизу барної стійки. ОСОБА_2 присів до нього і сказав, що дуже поспішає, однак на його пропозицію погодився випити кави. В ході розлиття кави він запитав у ОСОБА_2, чи його більше не будуть турбувати, а коли ОСОБА_2 запевнив його, що у разі передачі йому всіх грошей питання буде закрито, він витягнув з кишені гроші в сумі 2 000 грн., купюрами по 500 грн. кожна, які простягнув останньому. ОСОБА_2 правою рукою взяв гроші та одразу поклав їх в праву кишеню штанів. Вони попрощались і ОСОБА_2 вийшов з кафе. Він вийшов за ОСОБА_2 на вулицю, де побачив, що з іншої сторони вулиці припаркований автомобіль ВАЗ 2106 білого кольору за кермом якого сидів ОСОБА_3 Коли ОСОБА_2 майже дійшов до автомобіля, де сидів ОСОБА_3 їх обидвох затримали працівники служби безпеки України;

- протоколом огляду коштів від 28.04.2010 року, згідно якого з метою перевірки заяви гр.ОСОБА_6 з приводу вимагання у нього оперуповноваженими СКР Богунського РВ УМВС ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ОСОБА_4 хабара в розмірі 300 доларів США за не порушення відносно нього кримінальної справи за фактом підроблення та використання талону про проходження технічного огляду автомобіля, першому вручені грошові кошти в сумі 400 грн., які попередньо оглянуті та помічені спецзасобами (ас 11-14);

- протоколом огляду коштів від 29.04.2010 року, згідно якого з метою перевірки заяви гр.ОСОБА_6 з приводу вимагання у нього оперуповноваженими СКР Богунського РВ УМВС ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ОСОБА_4 хабара в розмірі 300 доларів США за не порушення відносно нього кримінальної справи за фактом підроблення та використання талону про проходження технічного огляду автомобіля, першому вручені грошові кошти в сумі 2 000 грн., які попередньо оглянуті та помічені спецзасобами (ас 15-18);

- протоколом огляду місця події від 29.04.2010 року, в ході якого на проїжджій частині поблизу автомобіля НОМЕР_3, що припаркований біля буд. №2 по вул. В.Бердичівська в м. Житомирі, в напрямку вулиці Театральної, біля якого знаходився ОСОБА_2, виявлено та вилучено кошти в сумі 2 000 грн., купюрами номіналом по 500 грн.

Номінал, серія та номери вилучених купюр відповідають номіналу, серії та номерам купюр, що були вручені ОСОБА_6 згідно протоколу огляду коштів від 29.04.2010 року.

При освітленні долонь обидвох рук ОСОБА_2 лампою, яка випромінює ультрафіолетове освітлення, на долоні правої руки видно цятки голубуватого кольору, які при звичайному освітленні не видимі (ас 19-22, 26-29);

- протоколом огляду речових доказів від 05.05.2010 року, в ході якого оглянуто мобільний телефон «N0КІА» 2600, що вилучений з сумочки ОСОБА_2 в ході огляду місця події від 29.04.2010 року. Оглядом встановлено, що 29.04.2010 року об 11 год. 34 хв. з вказаного телефону було здійснено дзвінок за номером НОМЕР_5, що належить свідку ОСОБА_6 (ас 83);

- протоколом огляду речових доказів від 11.05.2010 року, в ході якого оглянуто :

Грошові кошти в сумі 2 000 грн., 4 купюри номіналом по 500 грн.

При просвітлення даних грошових купюр лампою, яка випромінює ультрафіолетове освітлення, у верхньому правому куті лицьового боку та нижньому правому куті зворотнього боку кожної грошової купюри видно напис "хабар", який світиться зеленим кольором, а на самих купюрах видно цятки голубуватого кольору. І напис, і цятки голубуватого кольору при звичайному освітленні не видимі.

Цятки голубуватого кольору, виявлені на купюрах, по опису ідентичні тим, що виявлені при огляді місця події від 29.04.2010 року на долоні правої руки ОСОБА_2

Відмовний матеріал №2562/10, в якому, серед інших документів, міститься рапорт інспектора ДПС УДАІ УМВС України в Житомирській області Смалінського І.В. з приводу вилучення у гр.ОСОБА_6 талону про проходження технічного огляду автомобіля з ознаками підробки. Згідно резолюції, що міститься на вказаному рапорті, проведення перевірки за даним фактом доручено ОСОБА_3

Згідно постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 28.04.2010 року, винесеної оперуповноваженим СКР Богунського РВ УМВС України в Житомирській області ОСОБА_3, в порушенні кримінальної за фактом підробки талону про проходження технічного огляду автомобіля відмовлено у зв'язку з відсутністю складу злочину, на підставі ст. 6 п. 2 КПК України.

Диктофон «ОLYМРUS» DІGІТАL VОІСЕ RЕСОRDER VN-5500РС, на який ОСОБА_6 записав розмову, що проводилась 26.04.2010 року в приміщенні Богунського РВ УМВС між ним та оперуповноваженими СКР Богунського РВ УМВС України ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ОСОБА_4

В ході огляду зроблено роздруківку розмови, що міститься на диктофоні (ас 149-150);

- протоколом прослуховування звукозапису від 11.05.2010 року, згідно якого 26.04.2010 року в приміщенні Богунського РВ УМВС України в Житомирській області ОСОБА_2, користуючись юридичною необізнаністю ОСОБА_6, переконав останнього, що в його діях наявні ознаки злочину, після чого став вимагати у останнього хабара в розмірі 300 доларів США за не порушення відносно нього кримінальної справи (ас 160-162);

- згідно наказу ректора Харківського національного університету внутрішніх справ №327о/с від 27.06.2008 року ОСОБА_2 присвоєно спеціальне звання «лейтенант міліції» (ас 133);

- згідно наказу начальника УМВС України в Житомирській області №323о/с від 05.07.2008 року ОСОБА_2 призначено на посаду оперуповноваженого СКР Богунського РВ УМВС України в Житомирській області (ас 134);

- згідно наказу начальника УМВС України в Житомирській області №541о/с від 28.11.2008 року ОСОБА_3 ОСОБА_4 призначено на посаду оперуповноваженого СКР Богунського РВ УМВС України в Житомирській області (ас 105);

- згідно наказу начальника УМВС України в Житомирській області №355о/с від 05.09.2009 року ОСОБА_3 ОСОБА_4 присвоєно спеціальне звання «лейтенант міліції» (ас 106);

- згідно наказу начальника УМВС України в Житомирській області №182о/с від  30.04.2010  року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ОСОБА_4 з органів внутрішніх справ звільнено на підставі п. 66 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС (ас 146).

Оцінивши викладені докази в їх сукупності, суд вважає вину кожного з підсудних доведеною повністю та кваліфікує дії кожного з них за ст.. 368 ч.2 КК України, як одержання службовою особою хабара за виконання чи невиконання в інтересах того хто дає хабара будь-якої дії з використанням наданої влади та службового становища, поєднаного з вимаганням та за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом”якшують та обтяжують покарання.

Злочин, передбачений ст. 368 ч.2 КК України, є  тяжким.

Підсудний ОСОБА_2 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем проживання, попередньої роботи та роботи на даний час характеризується виключно позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину.

Обставинами, що пом’якшують покарання підсудному є : повне визнання вини, щире розкаяння у скоєному, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, що обтяжують покарання підсудного по справі не виявлені.

Підсудний ОСОБА_3 ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем проживання, попередньої роботи та роботи на даний час характеризується виключно позитивно.

Обставинами, що пом’якшують покарання підсудному є : повне визнання вини, щире розкаяння у скоєному, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, що обтяжують покарання підсудного по справі не виявлені.

Крім того, суд враховує думку потерпілого по даній кримінальній справі, який просить суд застосувати до обох підсудних міру покарання, яка не пов’язана із реальним відбуванням покарання у вигляді позбавлення волі.

На підставі викладеного суд вважає, що виправлення та перевиховання обох підсудних без ізоляції від суспільства можливе, тому призначає кожному з них покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,-

засудив :

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 368 ч.2 КК України та призначити йому покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі з позбавлення права займати атестовані посади в органах внутрішніх справ строком на 2 роки та з конфіскацією всього майна, що належить засудженому.

На підставі ст.ст. 75, 76, п.п.3,4, 77 КК України, звільнити засудженого, в частині основного покарання, від відбування покарання з випробуванням, термін випробування встановити на два роки. Зобов’язати засудженого : повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з’являтись до органів кримінально-виконавчої системи для реєстрації. Конфіскацію майна не застосовувати.

ОСОБА_3 ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 368 ч.2 КК України та призначити йому покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі з позбавлення права займати атестовані посади в органах внутрішніх справ строком на 2 роки та з конфіскацією всього майна, що належить засудженому.

На підставі ст.ст. 75, 76, п.п.3,4, 77 КК України, звільнити засудженого, в частині основного покарання,  від відбування покарання з випробуванням, термін випробування встановити на два роки. Зобов’язати засудженого : повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з’являтись до органів кримінально-виконавчої системи для реєстрації. Конфіскацію майна не застосовувати.

Міру запобіжного заходу відносно обох засуджених до набрання вироком законної сили залишити попередню – підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Відповідно до ст. 54 КК України, ОСОБА_2 та  ОСОБА_3 ОСОБА_4 позбавити спеціального звання «лейтенант міліції».

Арешт на автомобіль засудженого ОСОБА_2 марки ВАЗ-21061, 1986 року випуску, держ. номер НОМЕР_4 – скасувати.

Речові докази по справі :

- оригінал відмовних матеріалів № 2562/10 залишити на зберігання прокуратурі Богунського району м.Житомира;

- диктофон «OLYMPUS», гроші в сумі 2 (дві) тис. грн., що зберігаються у  прокуратурі Житомирського району та області – передати потерпілому ОСОБА_6;

- мобільний телефон «Нокіа-2600», що зберігається у прокуратурі Житомирського району та області – повернути засудженому ОСОБА_2

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м.Житомира протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Головуючий: