КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Унікальний номер справи: 369/7113/21 Постанова винесена суддею Хрипун С.В.

Номер апеляційного провадження: 33/824/3494/2021

Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

.

08 вересня 2021 суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Худик М.П., за участю:

особи, яка притягається до

адміністративної відповідальності ОСОБА_1

захисника Слободін А.С.

розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 червня 2021 року стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого провідним інженером на Рівненській АЕС,

в с т а н о в и в:

Постановою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 червня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Також постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні.

Згідно з постановою суду, 23.05.2021 р. приблизно о 07 годині 20 хвилин водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Suzuki Grand Vitara, номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Миру 9 в с. Петропавлівська Борщагівка, Бучанського району, (колишній Києво-Святошинський район), Київська область, з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна шкіряного покриву обличчя, поведінка, яка не відповідає дійсності), на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції водій ОСОБА_1 відмовився, що зафіксовано технічними засобами відеозапису, чим порушив п. 2.5 ПДР.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вважаючи постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 червня 2021 року незаконною та прийнятою передчасно, просить її скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що 23 травня 2021 року будь-яким транспортним засобом не керував, проте вказує, що дійсно знаходився у вказаному в протоколі про адміністративне правопорушення та постанові судді місці.

Також ОСОБА_1 посилається на порушення його права на справедливий суд, оскільки суддею Києво-Святошинського районного суду Київської області відмовлено в задоволенні його клопотання про перенесення розгляду справи за місцем проживання.

Одночасно ОСОБА_1 ставить питання про поновлення пропущеного строку на оскарження постанови судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 червня 2021 року посилаючись на те, що про її існування дізнався випадково лише при отриманні 01 липня 2021 року листа з копією вказаної постанови. В зв'язку з чим просить визнати причини пропуску строку поважними.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Слободіна А.С., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши докази, перевіривши доводи апеляційної скарги, переглянувши відеозапис, слід дійти до наступних висновків.

Відповідно до ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що 10 червня 2021 року розгляд справи проведено без участі ОСОБА_1 , при цьому, хоча в матеріалах справи і міститься повістка про виклик до суду, проте відсутні дані про її направлення ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 285 КУпАП копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

В матеріалах справи про адміністративне правопорушення міститься супровідний лист від 14 червня 2021 року про направлення ОСОБА_1 копії постанови Києво-Святошинського районного суду м. Києва від 10 червня 2021 року, проте відсутні дані про її направлення.

Також, як вбачається з пояснень ОСОБА_1 , про постановлене судом рішення останньому стало відомо лише 01 липня 2021 року.

З огляду на викладене, клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Києво-Святошиснького районного суду м. Києва від 10 червня 2021 року підлягає задоволенню, так як строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 321798 від 23 травня 2021 року, 23.05.2021 р. приблизно о 07 годині 20 хвилин водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Suzuki Grand Vitara, номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Миру 9 в с. Петропавлівська Борщагівка, Бучанського району, (колишній Києво-Святошинський район), Київська область, з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна шкіряного покриву обличчя, поведінка, яка не відповідає дійсності), на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції водій ОСОБА_1 відмовився, що зафіксовано технічними засобами відеозапису, чим порушив п. 2.5 ПДР, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу, свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що близько 5 години ранку 23 травня 2021 року приїхав до доньки за адресою: АДРЕСА_2 , де разом з родиною розпивали алкогольні напої та вийшли на вулицю до автомобіля, біля якого слухали музику. Також зазначив, що хтось із сусідів викликав поліцію через голосно ввімкнену у автомобілі музику та на виклик приїхали працівники поліції. Також зазначив, що дійсно перебував у нетверезому стані, проте транспортним засобом він не керував, оскільки вживав спиртні напої після того як приїхав в с. Петропавлівська Борщагівка з с. Стара Рафалівка Рівненської області.

З дослідженого у судовому засідання апеляційної інстанції відеозапису з нагрудної камери працівника поліції не вбачається, що 23 травня 2021 року о 07 годині 20 хвилин ОСОБА_1 керував транспортним засобом.

Відтак, оцінюючи в сукупності наведені докази у справі, можна дійти до висновку про те, що матеріали справи не містять, а під час апеляційного розгляду не було беззаперечно встановлено та підтверджено факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення час. А тому, відсутні достатні, належні та допустимі докази на спростування доводів, викладених в апеляційній скарзі про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом.

При цьому, відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора водія під час навчання учнів - водіїв, незалежно від того, керує особи транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Разом з тим, оскільки в матеріалах справи відсутні будь - які докази, що ОСОБА_1 керував автомобілем з ознаками алкогольного сп`яніння в зазначені в протоколі дату та час, та був зупинений працівниками поліції під час керування автомобілем, то не доведена і його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, адже вимога поліцейських про виконання вимог п. 2.5 ПДР може бути висунута лише щодо водія транспортного засобу.

Водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі (п. 1.10 ПДР).

Згідно вимог ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Оцінивши наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення та надані інші докази в їх сукупності з урахуванням того, що всі виявлені під час складання протоколу про адміністративне правопорушення недоліки та сумніви мають трактуватись на користь особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, а апеляційний суд не наділений повноваженням збирати докази винуватості чи невинуватості особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, апеляційний суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, внаслідок чого постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 червня 2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 червня 2021 року стосовно ОСОБА_1 .

Апеляційну скаргу задовольнити.

Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 червня 2021 року відносно ОСОБА_1 скасувати, провадження по справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду М.П. Худик