№1-268\10

                                  В И Р О К

                                                               ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2010р.                                                                       м.Виноградів

          Виноградівський районний суд Закарпатської області у особі головуючого  судді А.А.Надопта, при секретарі Н.В.Казимірській, за участю прокурора С.П.Ракущинця, потерпілого та підсудного, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів кримінальну справу по обвинуваченню-

                                                 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженець та мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючий,   одружений- на вихованні має вісім неповнолітніх дітей, знаходиться на підписці про невиїзд, раніше не судимий,

у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України,

                                                                     ВСТАНОВИВ:

          Суд визнав доведенним, що  підсудний ОСОБА_2 28.07.2009р. приблизно о 08.00 год., знаходячись біля магазину «АВС», що розташований по вул.Червоноармійській в смт.Королево, умисно, на грунті неприязнених відносин, наніс один удар кулаком правої руки в область грудей ОСОБА_3, від якого останій впав на ґрунтове покриття дороги, де ОСОБА_2 ще наніс потерпілому багаточисленні удари обутими ногами та кулаками рук по різним частинам тулубу потерпілого, спричинивши йому середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження у вигляді: синці шкірних покровів орбітальної ділянки справа, задньої поверхні грудної клітки в біляпозвоночної ділянки зліва, правого плеча в нижній третині по попередньо-зовнішній поверхні, саден шкірних покровів щоки зліва, біляпозвоночної ділянки зліва, правого ліктьового суглобу по розгинальній поверхні, правої кгомілки в середній третині по внутрішній поверхні, закритого перелому 1Х ребра справа, що підтверджений рентгенологічним обстеженням і який супроводжувався розвитком травматичного шоку 1 ступеня, умисно заподіявши ОСОБА_3 середнього ступеня тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя в момент його заподіяння.

          Ці висновки суд обгрунтовує на показах самого підсудного, який у продовж досудового слідства та в судовому засіданні  свою вину в інкримінованому йому злочині послідовно визнав повністю та підтвердив пред"явлене йому звинувачення, у скоєному щиро розкаюється і просить суд його суворо не карати.

          Зокрема, в суді він показав, що дійсно 28.07.2009р., приблизно о 8.00 годині біля магазину «АВС» по вул.Червоноармійській в смт.Королево, Виноградівського району, на грунті неприязнених відносин, він затіяв сварку з потерпілим ОСОБА_3, під час якої наніс останьому удар кулаком по обличчю, а коли той впав на землю також наніс числені удари ногами по тілу та обличчю, в чому він щиро розкаюється і просить суворо не карати, оскільки з потерпілим він замирився.

          Визначаючи в порядку, передбаченому ст.299 КПК України, обсяг доказів, що підлягають дослідженню, суд, за згодою учасників судового розгляду обмежується допитом підсудного, який визнав себе винним повністю. Дослідження решти доказів вважати недоцільним.

          Оцінивши зізнання підсудного ОСОБА_2 в сукупності з іншими зібранними органом досудового слідства по справі доказами та даним про його особу, безпосередньо перевіренними, дослідженими та оголошеними в судовому засіданні, яким суд дав належну оцінку, суд вважає, що  юридична кваліфікація злочинних дій підсудного ОСОБА_2 за ст.122 ч.1 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров"я- являється правильною, а вина його повністю доведеною.

          Обговорюючи питання про обрання виду та міри покарання підсудному, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного ним злочину та приймає до уваги те, що підсудний повністю визнав свою вину, у скоєному щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину, на досудовому слідстві добровільно відшкодував потерпілому завдану шкоду, до скоєння злочину по місцю проживання характеризувався позитивно \а.с.78,86\, на обліку у лікарів нарколога  та психіатра не перебуває \а.с.77\,  до кримінальної відповідальності раніше  не притягувався \а.с.86\, на утриманні та вихованні має вісім неповнолітніх дітей, що суд визнає як виняткову пом"якшуючу відповідальність обставину.  

          Обставин, які-б обтяжували відповідальність підсудного- на досудовому слідстві та в суді не встановлено.

          За сукупністю таких обставин, враховуючи необхідність відповідності характера і ступенні суспільної небезпечності злочину обставинам його скоєння та особистості винного, суд приходить до переконання, що  виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_2 можливе без  ізоляції його від суспільства, призначивши йому покарання в межах санкції  ч.1 ст.122 КК України,  звільнивши  його від відбування призначеного покарання з випробуванням в порядку, передбаченому ст.ст.75-76 КК України.

          Цивільний позов по справі потерпілим  не заявлений.

          Питання про  речові докази по справі вирішити у відповідності до вимог ст.81 КПК України.

          Керуючись ст.ст.323-324 КПК України, суд-

                                                                       ЗАСУДИВ:

          ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України та призначити йому покарання у вигляді одного року позбавлення волі.

          В порядку ст.ст.75-76 КК України  звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом одного року іспитового терміну не скоїть новий злочин та виконає покладенні на нього судом слідуючі обов"язки: не виїзжати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої служби та повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання  або роботи.

          Речових  доказів по справі та судових витрат не має.

        Запобіжний захід до засудженого ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити попередній - підписка про невиїзд.

          На вирок може бути подана апеляція до Закарпатського  апеляційного суду протягом 15-ти діб з дня його проголошення через Виноградівський райнний суд.

        Головуючий:                                                                А.А.Надопта