Справа № 654/482/19

Провадження №2/654/28/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2021 року Голопристанський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого -     судді  Данилевського М.А.

за участю секретаря                     Ярошинської О.М.

представника позивача                 ОСОБА_1

представник відповідача               ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Гола Пристань Херсонської області в залі суду цивільну справу №654/482/19 в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зобов`язання виконання умов договору щодо будівництва житлового будинку та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору про спільну діяльність від 20.11.2005, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , -

                                                           В С Т А Н О В И В:

08 лютого 2019 року до Голопристанського районного суду Херсонської області надійшла позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зобов`язання виконання умов договору щодо дачного житлового будинку.

18 квітня 2019 року до суду надійшла інформація про місце реєстрації відповідача.

24 квітня 2019 року ухвалою Голопристанського районного суду Херсонської області позовну заяву залишено без руху.

21 червня 2019 року ухвалою суду відкрито провадження у даній цивільній справі та призначено справу до підготовчого судового засідання.

16 січня 2020 року до Голопристанського районного суду Херсонської області надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору про спільну діяльність від 20.11.2005 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4

05 червня 2020 року задоволено клопотання відповідача про витребування доказів у Каховської ДПІ Новокаховського управління Головного управління ДФС у Херсонській області Автономної Республіки Крим та м.Севастополя (74800, м.Каховка, вул.О.Гончара, 13).

01 вересня 2020 року по справі призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено НДЕКЦ УМВС України в Херсонській області.

До суду надійшов висновок експерта НДЕКЦ УМВС України в Херсонській області про неможливість проведення експертизи.

23.04.2021 року ухвалою Голопристанського районного суду Херсонської області за клопотанням представника позивача по справі призначено повторну комісійну судову почеркознавчу експертизу, провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

До суду надійшов висновок комісійної судової почеркознавчої експертизи Миколаївського НДЕКЦ МВС України №СЕ-19/115-21/6004-ПЧ від 09.08.2021 року.

14 вересня 2021 року ухвалою Голопристанського районного суду Херсонської області закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті.

В позовній заяві позивач посилається на те, що 14 липня 2005 року згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки №1876 ОСОБА_4 була придбана земельна ділянка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,0513 га.

20 листопада 2005 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було укладено договір про спільну діяльність фізичних осіб без створення юридичної особи.

За умовами договору позивач, за рахунок коштів, отриманих за кредитним договором №72-08 МК від 17 жовтня 2005 року укладеного між позивачем та АТ «Укрсіббанк», а саме відкрито кредитну лінію 200 000 долларів США, фінансує будівництво дачного будинку на земельній ділянці, яка  належить відповідачу на праві власності.

Відповідач здійснює заходи щодо введення дачного будинку в експлуатацію, оформлює належним чином документи про право власності на новостворену будівлю.

В подальшому сторони мали намір використовувати збудований дачний будинок для надання в оренду відпочиваючим у літній період.

Позивач зазначає, що з моменту початку будівництва і до введення будинку в експлуатацію ним було витрачено 1019611 (один мільйон дев`ятнадцять тисяч шістсот одинадцять) гривень 20 коп, що на момент закінчення будівництва складає 201 903 долара США за курсом НБУ на 30 червня 2006 року.

На виконання вимог Договору про спільну діяльність від 20 листопада 2005 року позивачем було укладено Договір підряду №28 від 07 грудня 2005 року з ТОВ «РОмАС».

У зв`язку з пожежею, яка сталась у травні 2012 року частина приміщень новозбудованої будівлі були знищені.

В кінці 2018 року - на початку 2019 року позивач випадково дізнався, що відповідач в порушення умов Договору без його згоди зареєстрував право власності на новостворену будівлю за собою, як єдиним власником.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі та наполягала на їх задоволенні.

Відповідач подав до суду відзив, в якому зазначав, що позов не підлягає задоволенню у зв`язку з тим, що про існування Договору про спільну діяльність фізичних осіб без створення юридичної особи від 20 листопада 2005 року, йому стало відомо лише після отримання позовної заяви та доданих матеріалів.

Вважає, що ТОВ «РОмАС» до будівництва спірного будинку не має жодного відношення, а будівництвом трьох поверхового дачного будинку займалась наймана саме відповідачем бригада будівельників. Що можуть підтвердити свідки.

Одночасно відповідачем було подана заява про застосування строків позовної давності для звернення позивача з позовною заявою.

16 січня 2020 року відповідачем подано зустрічну позовну заяву до позивача про визнання Договору про спільну діяльність фізичних осіб без створення юридичної особи від 20 листопада 2005 року недійсним. Зустрічна позовна заява обґрунтована тим, що відповідач Договір про спільну діяльність від 20 листопада 2005 року не підписував, а його підпис є підробленим.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення первісного позову заперечував в повному обсязі та наполягав на задоволенні зустрічного позову.

Опитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 повідомив, що  і позивача, і його померлого брата – ОСОБА_6 , і відповідача він знає дуже добре. На той час перебував з ними у дружніх стосунках. Під час будівництва будівлі виконував обов`язки виконуючого директора, але без створення юридичної особи, тобто здійснював керівництво будівництвом. Спеціалізованої будівельної освіти у нього не має. Жодного іншого об`єкта крім цього він не будував. Дозвільних документів на початок будівельних робіт, у тому числі документів з безпеки та охорони життєдіяльності під час проведення будівельних робіт, як виконавчий директор він не отримував та за їх отриманням до відповідних органів не звертався. Одночасно виконував обов`язки «прораба», але жодної документації щодо початку, проведення та завершення будівництва він не складав та не вів. Також свідок пояснив, що будівництво здійснювала наймана бригада осіб, які працювали без відповідних дозвільних документів, ліцензій, офіційного працевлаштування також не було. Фактично він звітував про витрачені кошти лише перед померлим рідним братом позивача – ОСОБА_6 .

Суд, дослідивши матеріали справи встановив, що 20 листопада 2005 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено Договір про спільну діяльність.

Пунктом 1.1. вказаного Договору визначено, що сторони за цим Договором зобов`язуються шляхом об`єднання своїх зусиль, майна та грошових коштів, які належать сторонам на відповідних правових підставах, спільно діяти для досягнення спільної господарської мети: будівництва та введення в експлуатацію будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Розділом 7 вказаного Договору визначено вклади та частки сторін, згідно якого позивач здійснює повне фінансування будівництва, а відповідач надає під будівництво земельну ділянку, належну йому на праві власності, розташовану адресою: АДРЕСА_1 .

Розділом 8 Договору визначено, що грошові та майнові вклади сторін, а також майно створене або придбане сторонами під час сумісної діяльності складає їх спільну часткову власність, яка розподіляється між сторонами протягом трьох років після введення в експлуатацію будівлі, шляхом складання відповідного акту приймання-передачі.

Пунктом 11.2. Договору визначено, що Сторона-2 (відповідач) несе відповідальність за форс-мажорні обставини, які тягнуть за собою пошкодження майна (пожежа, повінь, удар блискавки).

Пунктом 11.3.2. визначено, що сторони встановили строк позовної давності у випадку не виконання вимог Договору – 3 роки.

Пунктом 11.4. визначено, що за порушення строків будівництва споруди чи строків здачі в експлуатацію Сторона-2 (відповідач) зобов`язується за вибором Сторони-1 (позивача) або сплатити Стороні-1 штраф у розмірі 50% від вкладених Стороною-1 коштів в будівництво, або передати Стороні-1 у власність свою частку в праві спільної часткової власності на новостворену будівлю. Вибір Сторони-1 (позивача) в цьому випадку не потребує додаткових письмових узгоджень.

Пунктом 11.5. визначено, що за порушення строків фінансування за вибором Сторони-2 Сторона-1 або сплачує Стороні-1 пеню за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період прострочення, або передає Стороні-2 у власність 25% своєї частки в праві спільної часткової власності на новостворену будівлю. Вибір Сторони-2 в цьому випадку не потребує додаткового письмового узгодження.

07 грудня 2005 року між позивачем та ТОВ «РОмАС» було укладено Договір підряду на будівництво дачного будинку АДРЕСА_2 .

07 грудня 2005 року між позивачем, відповідачем та ТОВ «РОмАС» була підписана проектно-кошторисна документація та узгоджена Договірна ціна на будівництво дачного будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

До Договору підряду №28 позивачем долучено Локальний кошторис 2-1-1, затверджений позивачем, довідка про вартість виконаних підрядних робіт за лютий 2006 року, акт прийняття виконаних підрядних робіт за лютий 2006 року, довідка про вартість виконаних підрядних робіт за березень 2006 року, акт прийняття виконаних підрядних робіт за березень 2006 року, довідка про вартість виконаних підрядних робіт за квітень 2006 року, акт прийняття виконаних підрядних робіт за квітень 2006 року та довідка про вартість виконаних підрядних робіт за травень 2006 року, акт прийняття виконаних підрядних робіт за травень 2006 року, квитанції до прибуткових касових ордерів про сплату позивачем авансових платежів на виконання Договору №28 від 07 грудня 2005 року: №212 від 08 грудня 2005 року, №12 від 28 лютого 2006 року, №19 від 31 березня 2006 року,  №21 від 28 квітня 2006 року, №28 від 31 травня 2006 року, №33 від 20 червня 2006 року, технічний паспорт на дачний будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 від 23 травня 2008 року.

16 червня 2008 року складено Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта – дачний будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Голопристанського районного суду Херсонської області від 05 червня 2020 року витребувано у Каховської ДПІ Новокаховського управління Головного управління ДФС у Херсонській області Автономної Республіки Крим та м.Севастополя з матеріалів архівних справ оригінали: «Звіт суб`єкта малого підприємництва – фізичної особи – платника єдиного податку» ОСОБА_4 (відповідача) за перший квартал 2005 року, за другий квартал 2005 року, за третій квартал 2005 року, за четвертий квартал 2005 року, за перший квартал 2006 року, за другий квартал 2006 року, за третій квартал 2006 року, за четвертий квартал 2006 року, за третій квартал 2011 року,  Декларацію про доходи, одержані з 01.01.2005 по 31.12.2005 року.

Відповідно до висновку комісійної судової почеркознавчої експертизи Миколаївського НДЕКЦ МВС України №СЕ-19/115-21/6004-ПЧ від 09.08.2021 року встановлено: «Підписи в правій нижній частині 1-го та 2-го аркушу в документі «Договор о совместной деятельности» від 20.11.2005 та підпис від імені ОСОБА_4 в розділі «АДРЕСА И РЕКВИЗИТЫ СТОРОН» на 3-му аркуші в документі «Договор о совместной деятельности» від 20.11.2005 – виконані особою, зразки якої надані в документах: «Звіт суб`єкта малого підприємництва – фізичної особи – платника єдиного податку» за другий квартал 2005 року, за третій квартал 2005 року, за перший квартал 2005 року, за четвертий квартал 2005 року, за перший квартал 2006 року, за другий квартал 2006 року, за третій квартал 2006 року, за четвертий квартал 2006 року, за третій квартал 2011 року, в Декларації про доходи, одержані з 01.01.2005 по 31.12.2005 року.»

Згідно зі статтею 1130 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів учасників.

Відповідно до статті 1131 ЦК України умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 3 ЦК України презюмує свободу договорів разом із рівністю учасників цивільних відносин, а також справедливість, добросовісність та розумність як загальні засади цивільного законодавства.

Відповідно до ст.  629 ЦК України  договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно зі статтями 1132, 1133 ЦК України за договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов`язання об`єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети. Вкладом-учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв`язки. Вклади учасників вважаються рівними за вартістю, якщо інше не випливає із договору простого товариства або фактичних обставин. Грошова оцінка вкладу учасника провадиться за погодженням між учасниками.

Згідно зі статтею 1134 ЦК України внесене учасниками майно, яким вони володіли на праві власності, а також вироблена у результаті спільної діяльності продукція та одержані від такої діяльності плоди і доходи є спільною частковою власністю учасників, якщо інше не встановлено договором простого товариства або законом.

Для майнових вкладів учасників договору, а також майна, яке буде створено (придбано) внаслідок їх спільної діяльності, встановлюється правовий режим спільної часткової власності.

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставлять; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Надаючи оцінку поданим письмовим доказам та показанням свідка ОСОБА_5 суд критично ставиться до пояснень свідка, оскільки його пояснення не підтверджені жодними доказами.

Щодо розгляду заяви відповідача про застосування строків позовної давності, суд виходить з наступного:

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки  (стаття 257 ЦК України).

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (частина перша статті 267 ЦК України).

При цьому відповідно до частин першої та п`ятої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа довідалася або повинна була довідатись про це порушення) чинники.

Аналіз стану поінформованості особи, вираженого дієсловами «довідалася» та «могла довідатися» у статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Разом з тим, згідно із частинами третьою, четвертою статті 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

При цьому як у випадку пред`явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з того самого моменту, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

Вказана позиція неодноразово висловлювалась Великою Палатою Верховного Суду та є незмінною.

Позивач повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 60 ЦПК України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та статтею 81 ЦПК України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Надаючи оцінку поданим письмовим доказам, суд приходить до висновку, що умовами Договору про спільну діяльність визначено, пунктом 4.1.8. Договору визначений строк введення будівлю в експлуатація до 20 листопада 2016 року у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Пунктом 8.1. Договору визначено, що грошові та майнові вклади сторін, а також майно створене або придбане сторонами під час сумісної діяльності складає їх спільну часткову власність, яка розподіляється між сторонами протягом трьох років після введення в експлуатацію будівлі, шляхом складання відповідного акту приймання-передачі.

Пунктом 11.3.2. Договору сторони встановили строк позовної давності у разі невиконання умов Договору – три роки.

Таким чином останньою датою на складання відповідного акту приймання-передачі повинно вважатись 20 листопада  2019 року.

Доказів повідомлення відповідачем позивача про введення будівлі в експлуатацію після пожежі, яка відбулась в травні 2012 року суду не надано.

В грудні 2018 року - січні 2019 року, точну дату встановити неможливо, позивач дізнався про реєстрацію відповідачем права власності на будівлю, та в лютому 2019 року звернувся з відповідною позовною заявою до Голопристанського районного суду Херсонської області.

За такого суд вважає, що позивачем дотримано встановлені умовами Договору та приписами цивільного процесуального законодавства строки позовної давності.

Одночасно суд зазначає, що відповідачем не заявлено позовних вимог про оскарження договору підряду №28 від 07 грудня 2005 року укладеного між позивачем та ТОВ «РОмАС», а тому суд не бере до уваги пояснення відповідача про самостійне будівництво спірної трьох поверхової будівлі, як таке, що не підтверджується жодними доказами про початок будівництво або отриманими дозволами на початок будівельних робіт або актами про введення будівлі в експлуатацію.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Аргумент зустрічного позову про визнання Договору спільної діяльності фізичних осіб без створення юридичної особи від 20 листопада 2005 року недійсним – є необґрунтованим, оскільки він спростовується висновком комісійної судової  почеркознавчої експертизи.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) міститься висновок, що «у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду)».

Згідно частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

За вищевикладеного, суд приходить до висновку про доведеність та обґрунтованість позовних вимог позивача за первісним позовом та їх задоволення в повному обсязі.

Вимоги зустрічного позову не підлягають задоволенню у зв`язку з недоведеністю.

Керуючись статтями 258, 259, 263, 264, 265, 266, 268, 273 ЦПК України, суд, -

                                                              У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зобов`язання виконання умов договору щодо будівництва житлового будинку задовольнити.

Визнати житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 , об`єктом права спільної часткової власності.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 3/4 частки житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 в порядку виконання пункту 9.1.1. договору про спільну діяльність від 20 листопада 2005 року.         

Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 ) в порядку виконання пункту 11.4. договору про спільну діяльність від 20 листопада 2005 року 2 667 173 (два мільйони шістсот шістдесят сім тисяч сто сімдесят три) гривні 08 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 ) витрати за сплату судового збору у розмірі 768,40 грн.

В задоволені зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання договору спільної діяльності від 20 листопада 2005 року недійсним - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду безпосередньо або через Голопристанський районний суд Херсонської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 23 вересня 2021 року. 

Суддя                                                                 М. А. Данилевський