Справа 1-484

2010 року

ВИРОК

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

05 жовтня 2010 року

Корольовський районний суд м.Житомира в складі :

головуючого  Покатілова О.Б.

при секретарі Панченко І.А.

з участю прокурора Кондратюка Д.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродж. ІНФОРМАЦІЯ_2, гр-на України,  неодруженого, невійськовозобов’язаного, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, прож. АДРЕСА_1, раніше  неодноразово  судимого, останній раз 16 липня 2007 року Богунським райсудом м.Житомира за ст..ст. 296 ч.1, 186 ч.1 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого з місць позбавлення волі 06 квітня 2009  року постановою Бердичівського міськрайсуду Житомирської області від 20.03.2009 року на підставі ст.. 3 п. «а» Закону України «Про амністію» від 12.12.2008 року,-

за ст. 186 ч.2 КК України,-

встановив :

ОСОБА_1 09 травня 2010 року близько 14 год. 00 хв., знаходячись поблизу магазину «ДЦ», що по вул. Московській, 10, м. Житомир, помітив на лавочці, яка розташована біля вказаного магазину, раніше йому не знайомого ОСОБА_2, який спав на лавочці та тримав в своїй лівій руці свій мобільний телефон «Самсунг С 230». В цей же день, час, та місці у підсудного виник злочинний умисел, спрямований на відкрите повторне викрадення чужого майна громадян. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на викрадення чужого майна, ОСОБА_1 підійшов до ОСОБА_2, та своєю рукою вихопив телефон з руки потерпілого, в цей час потерпілий прокинувся та почав кричати ОСОБА_1, щоб він повернув телефон, однак ОСОБА_1 утримуючи при собі телефон разом з викраденим майном з місця вчинення злочину зник.

Таким чином, ОСОБА_1 відкрито повторно викрав чуже майно, що належить ОСОБА_2, а саме:

- мобільний телефон «Самсунг С 230», вартістю 200 грн., у якому знаходилась сім-картка мобільного оператора «Лайф», вартістю 15 грн., на рахунку якої знаходились кошти для розмов на суму 30 грн., а всього на загальну суму 425 грн., чим заподіяв потерпілому матеріальної шкоди на вказану суму.

Підсудний свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав частково та показав, що 09.05.2010 року близько 14 год. 00 хв. він знаходився на ринку «Житньому» м. Житомира, та в цей час проходив повз лавку розташовану навпроти магазину «ДЦ», що по вул. Московській,  10, м. Житомира, на якій помітив раніше не знайомого чоловіка (потерпілого). Потерпілий сидячи спав на лавці та біля нього на лавці лежав мобільний телефон, який він вирішив викрасти, тому взяв з лавки телефон і пішов геть. Будь-яких окриків з боку потерпілого він не чув та від потерпілого не втікав. Даний телефон 10.05.2010 року на площі «Перемоги» м. Житомира він продав за 50 грн. своєму товаришу ОСОБА_3

Вина підсудного повністю підтверджується :

- показаннями потерпілого ОСОБА_4,   який показав, що 09.05.2010 року, близько 14 год. 00 хв. він сидячи спав на лавці розташованій навпроти магазину «ДЦ», що по вул. Московській, 10, м. Житомира, так як хворіє на гіпертонію та погано себе почував. Свій мобільний телефон під час сну він тримав в правій руці. Саме в цей час він прокинувся від того, що невідомий чоловік забирає з його руки мобільний телефон, та з викраденим телефоном почав втікати. Він побіг за підсудним та кричав йому щоб той повернув телефон, однак невідомий не реагував та втік з викраденим у нього мобільним телефоном «Самсунг С 230», вартістю 200 гривень, у якому знаходилась сім-картка мобільного оператора «Лайф», вартістю 15 гривень, на рахунку якої знаходились кошти для розмов на суму ЗО грн., а всього на загальну суму 425 грн.;

-  показаннями свідка ОСОБА_5,   яка показала, що 09.05.2010 року близько 15 год. 00 хв. до неї на роботу прийшов її чоловік ОСОБА_4, який їй розповів, що в цей же день близько 14 години він сидячи спав на лавці розташованій навпроти магазину «ДЦ», що по вул. Московській, 10, м. Житомира, так як хворіє на гіпертонію та перед цим випив пляшку пива. Свій мобільний телефон він під час сну він тримав в правій руці. Саме в цей час він прокинувся від того, що невідомий чоловік забирає з його руки мобільний телефон, та з викраденим телефоном почав втікати. Він побіг за невідомим та кричав йому щоб той повернув телефон, однак невідомий не реагував та втік з викраденим у нього мобільним телефоном «Самсунг С 230», вартістю 200 гривень, у якому знаходилась сім-картка мобільного оператора «Лайф», вартістю 15 гривень, на рахунку якої знаходились кошти для розмов на суму 30 грн., а всього на загальну суму 425 грн.;

-  протоколом огляду місця події   від 12.07.2010 року, згідно якого з участю потерпілого ОСОБА_2 було оглянуто лавку розташовану біля магазину «ДЦ», що по вул. Московській, 10, м. Житомира (ас 4);

- протоколом огляду місця події   від 12.07.2010 року, згідно якого у ОСОБА_3 було вилучено мобільний телефон «Самсунг С 230» (ас 11);

- протоколом пред'явлення особи для впізнання по фотокарткам,   згідно якого ОСОБА_3 серед представлених для впізнання чотирьох осіб на фотокартках впізнав особу ОСОБА_1 як такого, що 10.05.2010 року продав йому мобільний телефон «Самсунг С 230» (ас 28);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події проведеного з участю ОСОБА_1, який розповів та детально показав на місцевості обставини скоєння ним викрадення телефону «Самсунг С230» 09.05.2010 року (ас 38);

- висновком товарознавчої експертизи, згідно якої вартість наданого на експертизу мобільного телефону «Самсунг С 230» з урахуванням його зносу складає 192 грн. (ас 16);

- протоколом очної ставки, з якого вбачається, що   будучи допитаним на очній ставці ОСОБА_6 показав, що 09.05.2010 року близько 14 год. він спав на лавці біля магазину «ДЦ», що по вул. Москвській, 10, м. Житомира, тримаючи в своїй правій руці свій мобільний телефон «Самсунг С 230», і ОСОБА_1 даний телефон у нього з руки викрав, в цей час він прокинувся та почав кричати щоб ОСОБА_1 повернув телефон та наздоганяти останнього, однак той втік.

Допитаний на очній ставці ОСОБА_1 показав, що дійсно телефон викрав за вищевказаних обставин, однак телефон знаходився не в руці потерпілого, а лежав біля нього на лавці, і з викраденим телефоном він не втікав, а спокійно пішов так як потерпілий продовжував спати на лавці, тому не міг і кликати його щоб він віддав телефон (ас 36).

Викрадення телефону було вчинено в присутності потерпілого ОСОБА_2 і винний усвідомлював той факт, що під час викрадення телефону потерпілий прокинувся, однак не повернув телефон, а продовжував його утримувати при собі, та втік з викраденим майном. При цьому обвинувачений не міг не чути, що потерпілий кричить йому в слід, щоб він повернув телефон, так як потерпілий прокинувшись в момент вчинення злочину відразу почав кричати, щоб він повернув телефон, що підтверджується показами потерпілого даних як під час допиту в якості потерпілого так і під час допиту на очній ставці.

Оцінивши викладені докази в їх сукупності, суд вважає вину підсудного доведеною повністю з наступних мотивів.

Викрадення телефону було вчинено в присутності потерпілого ОСОБА_2 і винний усвідомлював той факт, що під час викрадення телефону потерпілий прокинувся, однак не повернув телефон, а продовжував його утримувати при собі, та втік з викраденим майном. При цьому обвинувачений не міг не чути, що потерпілий кричить йому в слід, щоб він повернув телефон, так як потерпілий прокинувшись в момент вчинення злочину відразу почав кричати, щоб він повернув телефон, що підтверджується показами потерпілого даних як під час допиту в якості потерпілого так і під час допиту на очній ставці.

Ставити під сумнів показання потерпілого у суду не має жодних підстав, оскільки вони є послідовними та несуперечливими та повністю підтверджуються іншими матеріалами даної кримінальної справи.

На підставі викладеного суд кваліфікує дії підсудного за ст. 186 ч.2 КК України, як відкрите викрадення чужого майна, вчинене повторно.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом”якшують та обтяжують покарання.

Злочин, передбачений ст. 186 ч.2 КК України, є  тяжким.

Підсудний раніше до кримінальної відповідальності притягувався, за місцем проживання характеризується позитивно, на даний час не працює.

Обставиною, що пом’якшує покарання підсудному є часткове визнання вини.

Обставини, що обтяжують покарання підсудного по справі не виявлені.

Крім того суд враховує думку потерпілого по даній кримінальній справі, який просить суд застосувати до підсудного міру покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням.

На підставі викладеного суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного без ізоляції від суспільства можливе, тому призначає йому покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,-

засудив :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України та призначити йому покарання у вигляді чотирьох років шести місяців позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 п.п.3,4 КК України, звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням, термін випробування встановити на три роки. Зобов’язати засудженого : повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з’являтись до органів кримінально-виконавчої системи для реєстрації.

Міру запобіжного заходу відносно засудженого до набрання вироком законної сили залишити попередню – підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Стягнути з засудженого на користь держави 206 грн. 40 коп. судових витрат за проведення судових експертиз.

Речові докази по справі : мобільний телефон – повернути потерпілому; гарантійний талон до мобільного телефону – залишити в матеріалах кримінальної справи.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м.Житомира протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Головуючий: