ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

21 вересня 2021 року  м. ОдесаСправа № 1-7/158-09-3124

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: Я.Ф. Савицького, А.І. Ярош,

секретар судового засідання: І.М. Станкова,

за участю учасників справи:

від ОСОБА_1 - Парапан Н.А., довіреність № 1976, дата видачі: 10.10.18; Парапан В.Ф., довіреність № 2065 від 10.09.2021;

арбітражний керуючий Ратушний А.І. -  посвідчення №88;

від ОК “Радуга-3” - Петрова А.М., свідоцтво ОД № 002821, дата видачі: 19.06.19;

від голови комітету кредиторів – ОСОБА_2 – Томашевський Р.М., довіреність №180, дата видачі: 16.04.21;

від ОСОБА_3 – Сухецька С.М., ордер серії ОД №577425, від 20.09.2021,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.10.2017 (суддя Л.І. Грабован, повний текст складено 09.10.2017)

у справі № 1-7/158-09-3124

за заявою кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю “Південь Ін Буд”

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю “Гранит К”

про банкрутство,  

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.05.2009 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ “Гранит К”, введено процедуру розпорядження майном боржника.

Ухвалою попереднього засідання від 22.12.2009 затверджено реєстр вимог конкурсних кредиторів до ТОВ “Гранит К”.

25.07.2013 розпорядником майна внесено зміни до реєстру вимог кредиторів та затверджено остаточний реєстр вимог кредиторів на загальну суму 20705354 грн. 59 коп. та 860795,82 дол. США.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.09.2013 введено процедуру санації ТОВ “Гранит К”, призначено керуючим санацією керівника ТОВ “Гранит К” - Гуріна В.Г. та призначено розпорядником майна - арбітражного керуючого Симоненка О.П. на період санації боржника.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.11.2015 затверджено план санації боржника ТОВ “Гранит К”, схвалений на зборах кредиторів (протокол № 5 від 21.11.2015); встановлено строк виконання плану санації не більше дванадцяти місяців, до 24.11.2016; призначено розпорядником майна ТОВ “Гранит К” - арбітражного керуючого Сніткіну І.А.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.06.2017, серед іншого,

визнано неправомірними дії керуючого санацією ТОВ “Гранит К” Гуріна В.Г.;

звільнено  керуючого санацією - керівника боржника Гуріна  В.Г. від виконання повноважень керуючого санацією  ТОВ “Гранит К”;

припинено повноваження розпорядника майна ТОВ “Гранит К” арбітражного керуючого Сніткіної І.А.;

припинено процедуру санації ТОВ  “Гранит К” його керівником;

здійснено перехід до загальної процедури санації ТОВ “Гранит К” відповідно до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”;

призначено керуючим санацією ТОВ “Гранит К” арбітражного керуючого Лахненка Є.М.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.10.2017 у цій справі, серед іншого,

затверджено зміни до плану санації ТОВ “Гранит К”, схвалені рішенням зборів кредиторів, оформленим протоколом № 7 від 05.09.2017 та рішенням комітету кредиторів, оформленим протоколом № 3 від 05.09.2017, – частково;

у затвердженні змін до плану санації ТОВ “Гранит К” в частині, передбаченій абз. 7 частини 3 розділу V “Заходи з відновлення платоспроможності” та абз. 3 розділу VI “Погашення вимог кредиторів” щодо здійснення оплати додаткової винагороди керуючому санацією ТОВ “Гранит К” арбітражному керуючому Лахненку Євгену Миколайовичу у розмірі 10% від загальної суми задоволених кредиторських вимог, внесених до реєстру кредиторів ТОВ “Гранит К”, що становить 2648699,46 грн. за рахунок коштів інвестора відмовлено;

продовжено строк процедури санації ТОВ “Гранит К” та строк повноважень керуючого санацією ТОВ “Гранит К” арбітражного керуючого Лахненка Є.М. на 1 рік до 04.10.2018.

При прийнятті ухвали про затвердження змін до плану санації, місцевим господарським судом досліджено порядок схвалення змін до плану санації зборами кредиторів боржника, до компетенції яких, згідно з частиною п`ятою статті 16 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” належить прийняття рішення про схвалення плану санації боржника, організації їх проведення. Прийнято до уваги і наявність рішення комітету кредиторів з цього питання.

Відповідними змінами до плану санації боржника передбачається обмін вимог кредиторів на активи боржника; ліквідація дебіторської заборгованості боржника; зобов`язання інвестора про погашення всього боргу боржника.

З метою фінансового оздоровлення боржника планується залучення для завершення будівництва об`єкта ЖК “Адмірал” інвестора ОК “Радуга-3”, умови участі якого передбачені інвестиційним договором, який є додатком до плану санації.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.11.2018 звільнено арбітражного керуючого Лахненка Є.М. від виконання повноважень керуючого санацією ТОВ “Гранит К”; призначено керуючим санацією ТОВ “Гранит К” арбітражного керуючого Ратушного А.І.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.04.2019 продовжено строк процедури санації ТОВ “Гранит К” та строк повноважень керуючого санацією ТОВ “Гранит К” арбітражного керуючого Ратушного А.І. на шість місяців до 04.10.2019.

09.08.2019 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.10.2017 у справі №1-7/158-09-3124. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила оскаржувану ухвалу суду в частині затвердження судом змін до плану санації           ТОВ “Гранит К”, схвалених рішенням зборів кредиторів, оформленим протоколом № 7 від 05.09.2017, та рішенням комітету кредиторів, оформленим протоколом № 3 від 05.09.2017, щодо передання на праві власності певним особам та продажу третім особам у перший місяць після закінчення будівництва та введення в експлуатацію ЖК  “Адмірал”, однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , в житловому комплексі “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ”, загальною площею 43,49 кв. м, (41,15 кв. м.), розташовану на третьому поверсі у першій секції цього житлового будинку й питання у цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

За твердженням ОСОБА_1 , судовим рішенням в оскарженій частині порушені її права та інтереси, як спадкоємиці ОСОБА_4 , що набув майнових прав на однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 , за договором № 16-3-1 про співробітництво у будівництві квартири від 10.12.2005.

Скаржник зазначає, що в 2017 році, в процесі санації ТОВ “Гранит К”, арбітражним керуючим Лахненко Є.М. було надано зміни до плану санації, що були схвалені зборами кредиторів, комітетом кредиторів, погоджені забезпеченим кредитором, підписані від боржника ТОВ “Гранит К” керуючим санацією Лахненко Є.М., інвестором ОК “Радуга-3”, заставним кредитором ТОВ “Інвест Холдинг Юг”. Вказані зміни до плану санації були затверджені ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.10.2017.

У змінах до плану санації зазначено, що Обслуговуючий кооператив “Радуга-3” прийнятий у якості інвестора та йому надано згоду на погашення заборгованості боржника перед всіма кредиторами шляхом фінансування завершення будівництва та сприяння введенню в експлуатацію житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , в житловому комплексі “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ”, та передачі у власність фізичним особам - пайовикам житлової та нежитлової площі у ЖК “Адмірал”. Інвестор у повному обсязі виконає зобов`язання боржника в обмін на передання інвестору від фізичних осіб - пайовиків ЖК “Адмірал” грошових коштів у розмірі, сума яких буде розрахована за формулою та в якості погашення дебіторської заборгованості, а також в обмін на передання інвестору права власності на всі вільні (нереалізовані) площі житлових та нежитлових приміщень у ЖК “Адмірал” (з отриманням інвестором всієї фінансової вигоди від продажу таких вільних площ третім особам), який розташований за вказаною адресою.

Так, в змінах до плану санації ТОВ “Гранит К” зазначено, що дві однокімнатні квартири на 3-му поверсі, площею 41,15 кв.м. у ЖК “Адмірал” за кошти підлягають передачі у власність певним особам, а усі вільні (нереалізовані) квартири підлягають передачі інвестору на праві власності з отриманням ним всієї фінансової вигоди від продажу таких вільних площ третім особам у першій місяць після закінчення будівництва та введення в експлуатацію ЖК “Адмірал”.

Скаржник вважає, що оскільки інвестор ОСОБА_4 ще у 2006 році повністю та вчасно сплатив вартість пайового внеску занерухоме майно, а в 2010 році повністю та вчасно доплатив кошти за збільшену площу будівництва цієї квартири, а також враховуючи і те, що введення об`єкта будівництва в експлуатацію до теперішнього часу не відбулось з вини відповідача ТОВ “Гранит К”, яке неналежним чином виконувало свої зобов`язання за договором, не було здійснено будівництво зазначеного будинку у встановленому в договорі строки, є всі підстави вважати, що ОСОБА_4 набув майнові права на об`єкт інвестування.

ОСОБА_1 зазначає, що Обслуговуючий кооператив “Радуга 3”, будучи інвестором цього житлового комплексу, керуючий санацією ТОВ “Гранит К” та комітет кредиторів, не визнаючи майнове право позивача на набуття в майбутньому прав власності на однокімнатну квартиру АДРЕСА_4 у житловому комплексі “Адмірал”, без відома скаржника та згоди, включили її квартиру до плану санації боржника ТОВ “Гранит К”, за яким ця квартира за кошти підлягає передачі певним особам на праві власності і як вільна, нереалізована - продажу третім особам у перший місяць після закінчення будівництва та введення в експлуатацію ЖК “Адмірал”.

Згідно з пунктом VІ плану санації, окрім вимог кредиторів, які є конкурсними та внесені до реєстру вимог кредиторів, за рахунок інвестора, боржник зобов`язався також погасити вимоги всіх кредиторів - фізичних осіб - пайовиків ЖК “Адмірал”, які придбали квартири та/або об`єкти нежитлової нерухомості у ЖК “Адмірал” та сплатили вартість паю.

У розрізі кредиторів - фізичних осіб - пайовиків, які не внесені до реєстру вимог кредиторів у справі №1-7/158-09-3124 про банкрутство боржника, графік та спосіб виконання вимог кредиторів наведений у таблиці, проте, скаржник вважає, що безпідставно не був включений до плану санації ТОВ “Гранит К”, хоча є таким же інвестором (пайовиком) квартири АДРЕСА_4 , на яку в установленому законом порядку набув речові права.

Таким чином, скаржник зазначає, що квартира АДРЕСА_4 не належала ТОВ “Гранит К” на праві власності, вона не входила до його активів та не перебувала у нього на праві господарського відання або оперативного управління, оскільки ОСОБА_1 , як власник майнових прав цієї квартири, не уповноважувала ТОВ “Гранит К” та інших відповідачів управляти та розпоряджатися нею.

ОСОБА_1 вважає, що набула статусу учасника господарської справи про банкрутство, а відтак, право оскарження судових рішень у цій справі, на підставі ухвал суду від 05.12.2018 та 17.05.2019, прийнятих в процесі розгляду її скарги на дії керуючого санацією.

07.10.2019 до суду апеляційної інстанції від керуючого санацією Ратушного А.І. надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 .

У відзиві арбітражний керуючий зазначив, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, оскільки у ОСОБА_1 не виникло право власності на майнові права на квартиру АДРЕСА_1 , адже свідоцтво про право на спадщину на такі майнові права ОСОБА_1 не видавалося. Окрім того, арбітражний керуючий зазначив, що ОСОБА_4 не заявив вчасно свої вимоги до боржника ТОВ “Гранит К”, а тому вони є погашеними, а його майнові права на квартиру АДРЕСА_1 були передані інвестору – ОК “Радуга-3”. З огляду на це, арбітражний керуючий просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

До початку судового засідання 07.10.2019 до суду апеляційної інстанції від керуючого санацією Ратушного А.І. надійшло клопотання про закриття апеляційного провадження, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не було подано доказів отримання нею, в порядку спадкування за законом, права власності на майнові права на квартиру, тому у неї відсутнє право, на захист якого подана апеляційна скарга.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.10.2019 клопотання керуючого санацією Ратушного А.І. про закриття апеляційного провадження від 07.10.2019 (вх. № 3047/19Д7) задоволено, апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.10.2017 у даній справі - закрито.

Ухвала про закриття апеляційного провадження мотивована тим, що апеляційна скарга по своїй суті зводиться до вирішення спору про визнання майнових прав на об`єкт інвестування за відповідною фізичною особою ( ОСОБА_1 ), та не стосується безпосередньо питання стосовно затвердження судом змін до плану санації боржника.

Постановою Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 1-7/158-09-3124 касаційну скаргу ОСОБА_1 від 21.10.2019 на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.10.2019 у справі № 1-7/158-09-3124 задоволено; ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.10.2019 у справі № 1-7/158-09-3124 скасовано, справу № 1-7/158-09-3124 направлено до Південно-західного апеляційного господарського суду для продовження апеляційного перегляду ухвали Господарського суду Одеської області від 04.10.2017.

Приймаючи таке рішення, суд касаційної інстанції вказав, зокрема, на те, що суд апеляційної інстанції:

- не встановив характер правовідносин скаржника та боржника, не з`ясував, чи оскаржуване судове рішення стосується прав, інтересів та (або) обов`язків скаржника і які конкретно;

- не з`ясував можливості вирішення питань (вимог), зазначених в апеляційній скарзі, у межах справи про банкрутство боржника з урахуванням норм Закону про банкрутство;

- не надав оцінку договору від 10.12.2015 № 16-3-1 про співробітництво в будівництві квартири в житловому будинку, укладеного ОСОБА_4 та ТОВ “Гранит К”, зокрема пунктів 3.2 - 3.4 та підпункту 9.2 пункту 9 договору (яким передбачено, зокрема, що у випадку смерті інвестора, а також оголошення його померлим в порядку встановленому діючим законодавством України спадкоємці набувають права та обов`язки за цим договором), та додатковій угоді до договору від 25.03.2010, що також залишилася поза увагою суду апеляційної інстанції.

За результатами нового розгляду справи, Південно-західним апеляційним господарським судом 15.06.2020 прийнято постанову, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.10.2017 задоволено частково. Ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.10.2017 змінено в частині затвердження змін до плану санації ТОВ “Гранит К”, викладено пункт 1 резолютивної частини цієї ухвали в наступній редакції:

1.Затвердити зміни до плану санації Товариства з обмеженою відповідальністю “Гранит К” (смт. Великодолинське, Овідіопольський район, Одеська область), схвалені рішенням зборів кредиторів, оформленим протоколом № 7 від 05.09.2017 та рішенням комітету кредиторів, оформленим протоколом № 3 від 05.09.2017 частково.

Включити до пункту 2.2 Змін до Плану санації у розділ “VI. Погашення вимог кредиторів” до переліку кредиторів-фізичних осіб, пайовиків, які придбали квартири у ЖК “Адмірал” та сплатили вартість паю, але не внесені до реєстру вимог кредиторів у справі № 1-7/158-09-3124 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Гранит К”, зобов`язання боржника щодо погашення вимог кредиторів.

Графік та спосіб виконання вимог кредиторів наведений у таблиці: №з/п120; ОСОБА_1 , розмір грошових вимог 166198 грн., спосіб виконання вимог кредитора: Передання однокімнатної квартири (будівельний номер 16) на 3-му поверсі, площею 43,49кв.м. у ЖК “Адмірал”, графік погашення вимог кредитора: Перший місяць після закінчення будівництва та введення в експлуатацію ЖК “Адмірал”.

Південно-західний апеляційний господарський суд у постанові від 15.06.2020 дійшов наступних висновків:

– ухвала Господарського суду Одеської області від 04.10.2017 впливає на права та законні інтереси ОСОБА_1 , як одного з пайовиків, які придбали квартири у                      ЖК “Адмірал” та сплатили вартість паю, але не були внесені до реєстру вимог кредиторів ТОВ “Граніт К”, що вказує на наявність права ОСОБА_1 на оскарження відповідної ухвали в порядку статті 254 Господарського процесуального кодексу України;

- порушення прав ОСОБА_1 полягає саме у не включенні її як спадкоємниці ОСОБА_4 до пункту 2.2. змін до плану санації у розділі “VI. Погашення вимог кредиторів”,

-  найефективнішим способом захисту прав ОСОБА_1 буде включення її вимог до пункту 2.2 змін до плану санації у розділ “VI. Погашення вимог кредиторів” до переліку кредиторів-фізичних осіб, пайовиків, які придбали квартири у ЖК “Адмірал” та сплатили вартість паю, але не внесені до реєстру вимог кредиторів у справі № 1-7/158-09-3124 про банкрутство ТОВ “Гранит К”.

Постановою Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №1-7/158-09-3124 касаційну скаргу ОСОБА_5 задоволено частково; постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.06.2020 у справі № 1-7/158-09-3124 скасовано; справу №1-7/158-09-3124 у скасованій частині направлено на новий апеляційний розгляд до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Скасовуючи постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.06.2020 у цій справі, Верховний Суд вказав про таке:

- суд апеляційної інстанції, вживаючи словосполучення “пайовики, які придбали квартири у ЖК “Адмірал” не врахував правову позицію, викладену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18, відповідно до якої укладаючи договір купівлі-продажу майнових прав на новозбудоване майно особа отримує обмежене речове право, за яким вона, як власник цього права, наділена певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно в майбутньому. Право власності на новозбудоване майно виникає в порядку, визначеному цивільним законодавством України;

- суд апеляційної інстанції не врахував правової позиції Верховного Суду, наведену у постанові від 16.05.2018 у цій справі щодо порядку внесення змін до Плану санації; не дослідив чи було питання щодо включення до плану санації вимог ОСОБА_1 предметом розгляду зборів кредиторів чи комітету кредиторів, на підставі і з урахуванням рішень яких ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.10.2017 були затверджені відповідні зміни.

15.04.2021 Верховним судом (вих. №22.2-17/269) матеріали справи № 1-7/158-09-3124 було повернуто до Південно-західного апеляційного господарського суду.

12.05.2021 справа №1-7/158-09-3124 надійшла до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової між справи між суддями від 12.05.2021 справу №1-7/158-09-3124 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Поліщук Л.В., суддів: Принцевської Н.М., Ярош А.І.

Враховуючи тимчасову непрацездатність судді-учасника колегії Принцевської Н.М. з 15.05.2021, розпорядженням керівника апарату суду від 17.05.2021 №122 призначено повторний автоматизований розподіл даної судової справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.05.2021 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Поліщук Л.В., судді: Савицький Я.Ф., Ярош А.І.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.05.2021 справу №1-7/158-09-3124 прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Поліщук Л.В., суддів: Савицького Я.Ф., Ярош А.І. та призначено справу № 1-7/158-09-3124 до нового розгляду в апеляційному проваджені на 09.06.2021 о 14:00 год.

28.05.2021 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення (вх.№2016/21/Д1 від 28.05.2021), в яких остання підтримала доводи, що викладені в апеляційній скарзі.

Також, серед іншого, заперечила на доводи ТОВ “Гранит К” та ОК “Радуга-3” стосовно того, що згідно із планом санації боржника однокімнатна квартира АДРЕСА_5 АДРЕСА_3 , вірно передана новому інвестору.

При цьому скаржником зазначено, що ТОВ “Гранит К” за правилами статті 331 Цивільного кодексу України ніколи не було власником вільних, не розподілених квартир. На час передання кооперативу цих квартир ТОВ “Гранит К” мало б передати лише майнові права на таке майно, якщо б воно їх збудувало за свій кошт. Квартира АДРЕСА_4 (будівельний номер), яка в 2005 році була розподілена на користь ОСОБА_4 , на час затвердження судом змін до плану санації боржника існувала, проте ТОВ “Гранит К” внесло її до плану санації та під виглядом «вільної, нерозподіленої та нереалізованої» квартири передало її ОК “Радуга-3” на праві власності з наступним продажем, що і було зроблено кооперативом.

04.06.2021 на адресу суду апеляційної інстанції від ОСОБА_1 надійшло клопотання (вх.№2016/21/Д2 від 28.05.2021) про залучення до матеріалів справи копії постанов Вищого господарського суду України від 01.04.2014 у справі №Б-39/112-10 та від 08.04.2014 у справі №5002-17/2743-2009.

09.06.2021 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення (вх.№2016/21/Д3 від 09.06.2021), в яких остання підтримала доводи, що викладені в апеляційній скарзі.

У вказаних поясненнях (вх.№2016/21/Д3 від 09.06.2021) ОСОБА_1 просила на підставі частини четвертої статті 269 Господарського процесуального кодексу України вийти за межі апеляційної скарги та скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.10.2017 в частині передачі ОК “Радуга-3” права власності на однокімнатну квартиру в ЖК “Адмірал”, загальною площею 43,49 кв.м. (41,15 кв.м.), розташованої на третьому поверсі першої секції цього житлового будинку з правом її подальшого продажу та в цій частині відмовити у затвердженні змін до плану санації боржника. Одночасно скаржник заявила про те, що вважає, що оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню у повному обсязі, оскільки в плані санації не зазначено номери квартир, а саме, їх будівельні номери.

Також ОСОБА_1 зазначила, що на підтвердження доводів своєї апеляційної скарги нею надані копії постанов Вищого господарського суду України від 01.04.2014 у справі №Б-39/112-10 та від 08.04.2014 у справі №5002-17/2743-2009, прийнятих за аналогічними справами, відповідно до яких при розгляді таких справ суд зобов`язаний мати належні документи, які підтверджують право особи на конкретне майно, а в даному випадку – наявність у ТОВ “Гранит К” свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_4 , факт державної реєстрації на квартиру або документи, які свідчать про те, що ТОВ “Гранит К” в майбутньому стане їх власником. Однак такі документи у цій справі відсутні. По справі №Б-39/112-10 Вищий господарський суд вказав, що оскільки на момент затвердження плану санації існували тільки майнові права на незавершену будівництвом квартиру та ці майнові права, згідно із договором, належали певній особі, а не банкруту, суд правильно відмовив у затвердженні плану санації.

В судовому засіданні 09.06.2021 протокольною ухвалою суду задоволено клопотання ОСОБА_1 про залучення до матеріалів справи письмових пояснень (вх.№2016/21/Д1 від 28.05.2021), копії постанов Вищого господарського суду України від 01.04.2014 у справі №Б-39/112-10 та від 08.04.2014 у справі №5002-17/2743-2009 (вх.№2016/21/Д2 від 28.05.2021), додаткових пояснень (вх.№2016/21/Д3 від 09.06.2021).

З метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи в судовому засіданні 09.06.2021 оголошено перерву до 21.09.2021 о 15:00 год. Про оголошення в судовому засіданні 09.06.2021 перерви до 21.09.2021 о 15:00 год. присутні в судовому засіданні учасники справи повідомлені під розписку.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.06.2021 повідомлено учасників справи про те, що судове засідання у справі №1-7/158-09-3124 відбудеться 21.09.2021 о 15:00 год. у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду (м.Одеса, пр-т Шевченка, 29), зал судових засідань №1, та постановлено розмістити на офіційному сайті Південно-західного апеляційного господарського суду інформацію про дату, час та місце проведення наступного судового засідання; з метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, постановлено розглянути апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.10.2017 у справі №1-7/158-09-3124 у розумний строк.

14.09.2021 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду від представника ОСОБА_1 – Парапан В.Ф. надійшли письмові пояснення (вх.№2016/21/Д4 від 14.09.2021).

У вказаних письмових поясненнях представником ОСОБА_1 зазначено, що спосіб відновлення платоспроможності боржника в частині передачі інвестору вільних, нерозподілених квартир на праві власності є незаконним, необґрунтованим, так як на час внесення змін до плану санації:

власниками цього незавершеного будівництва були лише фізичні особи – пайовики (інвестори), за кошти яких був збудований будинок і це визнав суд в оскаржуваній ухвалі;

в порушення статті 331 Цивільного кодексу України боржник передав новому інвестору недобудовані квартири на праві власності, коли таке право на це майно взагалі не виникло, у зв`язку з чим такі квартири не можуть бути предметом договору міни;

майнові права на незавершену будівництвом квартиру АДРЕСА_4 за договором належали лише ОСОБА_4 ;

вільних і нерозподілених квартир в цьому будинку не було;

предметом договору міни між ТОВ “Гранит К” та ОК “Радуга-3” могли бути лише майнові права на певні квартири, якщо б банкрут надав належні докази про те, що це майно стане його власністю після завершення будівництва та лише після виділення його частки в натурі та державної реєстрації;

у відповідності до положень статті 657 Цивільного кодексу України ТОВ “Гранит К” та ОК “Радуга-3” мали б укласти договір міни такого майна і державної реєстрації;

в порушення закону не було індивідуалізоване майно, що передається інвестору, також не була зазначена його вартість та спосіб передачі кооперативу.

Представником ОСОБА_1 зазначено, що суд першої інстанції на зазначені обставини не звернув уваги, не перевірив чи законно передаються інвестору на праві власності всі вільні, нереалізовані, нерозподілені квартири, площі жилих та нежилих приміщень з правом їх продажу третім особам з отриманням всієї фінансової вигоди від продажу вільних площ будинку, а, обмежившись лише наданими банкрутом неналежними доказами, допустив порушення як норм матеріального, так і процесуального права.

В судових засіданнях апеляційної інстанції 09.06.2021 та 21.09.2021 представники ОСОБА_1 підтримали доводи, що викладені в апеляційній скарзі та письмових поясненнях. Представник ОСОБА_3 підтримала доводи апеляційної скарги. Представник комітету кредиторів, представник ОК “Радуга-3” та арбітражний керуючий надали свої пояснення, відповідно до яких заперечували проти доводів апеляційної скарги у повному обсязі.

Заслухавши представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг та відзивів на них, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

10.12.2005 між ОСОБА_4 , як інвестором, та ТОВ "Гранит К", як підрядником, укладено договір № 16-3-1 про співробітництво в будівництві квартири в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_3 , надалі – договір (т.113 а.с. 78-80).

Предметом цього договору являється інвестування будівництва однокімнатної квартири АДРЕСА_6 , який будується за замовленням ТОВ “Гранит К”, з метою отримання у власність квартири відповідно до цього договору (пункт 1.1. договору).

Будівництво вказаного будинку здійснюється за рахунок грошових коштів інвестора та інвестицій, залучених підрядником (пункт 1.2. договору).

Адреса будинку, зазначеного в пункті 1.1. договору, являється будівельною та може бути зміненою.

За умовами підпункту 2.2.1. пункту 2.2., підпункту 2.3.4. пункту 2.3. договору інвестор зобов`язаний здійснити інвестування будівництва квартири шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника на умовах, передбачених пунктом 3.3. договору, а підрядник – після вводу будинку в експлуатацію передати замовнику усю необхідну документацію для передачі у власність інвестора за актом прийому-передачі однокімнатної квартири на 3-му поверсі загальною площею 41,15 кв.м. (за проектом).

Відповідно до пункту 3.2. договору загальна сума цього договору складає 152745 грн, що еквівалентно 29833 доларів США за комерційним курсом: 1 долар США дорівнює 5,12грн.

Інвестором здійснюється оплата у 100% розмірі (пункт 3.3. договору).

Ціна житлової площі в доларовому еквіваленті не підлягає зміні до закінчення будівництва (пункт 3.4. договору).

Цей договір укладений на певний строк до виконання сторонами своїх обов`язків і набуває чинності після його підписання сторонами (пункт 6.1. договору).

Відповідно до пункту 6.2. договору зобов`язання за договором вважаються виконаними підрядником з моменту передачі інвестору свідоцтва про право власності на квартиру або з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі квартири.

Згідно із підпунктом 9.2 пункту 9 договору у випадку смерті інвестора, а також оголошення його померлим в порядку, встановленому діючим законодавством України, спадкоємці набувають права та обов`язки за цим договором: а) при внесенні неповної суми за цим договором  - тільки на грошові кошти, що були надані на фінансування будівництва; б) при внесенні повної суми договору – на квартиру, зазначену в договорі.

Факт оплати підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №0000029 від 05.05.2006 (т.113 а.с. 77).

25.03.2010 було проведено обмір фактичної площі квартири АДРЕСА_1 , про що складено акт, відповідно до якого встановлено, що площа квартири становить 43,49 кв.м., тобто площа квартири збільшилася на 2,34 кв.м. у порівняні з умовами договору  № 16-3-1 (т.113 а.с. 84).

25.03.2010 між ОСОБА_4 та ТОВ "Гранит К" укладено додаткову угоду до договору від 10.12.2005 (т.113 а.с.83), якою, зокрема, погоджено, що відповідно до двостороннього акту обміру фактичної площі квартири АДРЕСА_4 , площа вказаної квартири складає 43,49 кв.м.; площа квартири збільшилася на 2,34 кв.м. на суму 13453,25 грн., що еквівалентно 1696,50 доларів США (по курсу НБУ 1 долар дорівнює 7,932 грн.), які                   ОСОБА_4 сплатив ТОВ "Гранит К" 27.04.2010 та 21.05.2010. Факт оплати підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 19 від 27.04.2010 на суму 9991,80грн. та квитанцією до прибуткового ордера № 24 від 21.05.2010 на суму 3461,45грн. (т.113 а.с. 77).

Згідно із довідкою ТОВ “Гранит К” від 26.05.2010 № 9 ОСОБА_4 повністю виконав зобов`язання з участі в будівництві зазначеної вище квартири згідно із договором від 10.12.2005 №16-3-1 та повністю сплатив вартість 43,49 кв.м. згідно акту обміру квартири від 25.03.2010.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер (т.113 а.с. 91), дружина останнього - ОСОБА_1 (спадкоємець першої черги за законом) в установленому порядку прийняла усю спадщину, про що одержала два свідоцтва про право на спадщину за законом від 01.06.2016: на Ѕ частку квартири за адресою: АДРЕСА_7 (т.113 а.с. 94-96), та на автомобіль (т.113 а.с. 97-98), в якому також зазначено, що син померлого – ОСОБА_6 відмовився від вказаної спадщини.

Нотаріус не оформив спадщину на майнові права на вказаний об`єкт інвестування, оскільки відсутні правовстановлюючі документи про це.

07.09.2017 керуючим санацією ТОВ „Гранит К" - арбітражним керуючим Лахненко Є.М. до Господарського суду Одеської області надано зміни до плану санації, (т.80 а.с.10-42), схвалені зборами кредиторів, комітетом кредиторів, погоджені забезпеченим кредитором, підписані від боржника ТОВ «Гранит К» керуючим санацією Лахненко Є.М., від інвестора ОК «Радуга-3» головою ОСОБА_7 , від заставного кредитора ТОВ «Інвест Холдинг Юг» директором ОСОБА_8 .

Вказані зміни до плану санації були затверджені ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.10.2017, в яких, зокрема зазначено:

- Обслуговуючий кооператив "Радуга-3" прийнятий у якості інвестора та йому надано згоду на погашення заборгованості боржника перед всіма кредиторами шляхом фінансування завершення будівництва та сприяння введенню в експлуатацію 4-х секційного 11 -поверхового житлового комплексу " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , в житловому комплексі "Адмірал", та передачі у власність фізичним особам - пайовикам житлової та нежитлової площі у ЖК "Адмірал". Інвестор у повному обсязі виконає зобов`язання боржника в обмін на передання інвестору від фізичних осіб – пайовиків ЖК "Адмірал" грошових коштів у розмірі, сума яких буде розрахована за формулою та в якості погашення дебіторської заборгованості, а також в обмін на передання інвестору права власності на всі вільні (нереалізовані) площі житлових та нежитлових приміщень у ЖК "Адмірал" (з отриманням інвестором всієї фінансової вигоди від продажу таких вільних площ третім особам), який розташований за вказаною адресою.

- згідно з пунктом VІ плану санації, окрім вимог кредиторів, які є конкурсними та внесені до реєстру вимог кредиторів, за рахунок інвестора, боржник зобов`язався також погасити вимоги всіх кредиторів - фізичних осіб - пайовиків ЖК "Адмірал", які придбали квартири та/або об`єкти нежитлової нерухомості у ЖК "Адмірал" та сплатили вартість паю.

- у розрізі кредиторів - фізичних осіб - пайовиків, які не внесені до реєстру вимог кредиторів у справі № 1-7/158-09-3124 про банкрутство боржника, графік та спосіб виконання вимог кредиторів наведений у таблиці.

Затвердженими ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.10.2017 змінами до плану санації передбачено перелік кредиторів фізичних осіб пайовиків, які внесені до реєстру вимог кредиторів ТОВ „Гранит К" відповідно до ухвали Господарського суду Одеської області від 22.12.2009, та які не внесені до такого реєстру.

ОСОБА_1 до затвердженого ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.10.2017 зміну до плану санації включена не була.

Скаржник вважає, що вона безпідставно не була включена до плану санації                ТОВ "Гранит К", хоча є таким же інвестором (пайовиком) як і інші пайовики, які були включені до плану санації, та в установленому законом порядку набула майнові права на квартиру АДРЕСА_1 .

Як зазначає скаржник, включаючи вищевказану квартиру АДРЕСА_4 до плану санації        ТОВ "Гранит К", уповноважені особи та суд виходили з того, що це майно є вільним і воно нікому не розподілено, проте це не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки ОСОБА_1 є власником майнових прав на об`єкт інвестування, на підтвердження чого нею надано суду апеляційної інстанції договір від 10.12.2005 № 16-3-1, додаткову угоду до договору від 26.03.2010 (за якою ОСОБА_4 повністю виконав зобов`язання за договором), копії квитанцій  до прибуткових касових ордерів, довідку боржника від 26.05.2010 про те, що ОСОБА_4 повністю виконав зобов`язання за договором, листи боржника ТОВ "Гранит К" та свідоцтво про право на спадщину за законом від 01.06.2016.

Південно-західний апеляційний господарський суд, досліджуючи характер правовідносин скаржника та боржника, зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно із частиною першою статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За приписами статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Майнове право, яке можна визначити як “право очікування”, є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Захист майнових прав здійснюється в порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах, визначених цивільним законодавством.

Згідно з нормами Цивільного кодексу України до первинного способу набуття права власності, зокрема, належить набуття права власності на новостворену річ (в тому числі, на об`єкт незавершеного будівництва), на яку раніше не було і не могло бути встановлене нічиє право власності (стаття 331 Цивільного кодексу України).

Підставою первинного способу набуття права власності є правопороджуючі юридичні факти, а для похідного - правовідносини, які виникли на підставі відповідних юридичних фактів.

Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві, зокрема, на об`єкти нерухомості, права на які підлягають державній реєстрації.

Для набуття набувачем права власності на майно передбачена наявність таких складових: укладення договору (в передбачених статтями 208, 209 Цивільного кодексу України випадках - нотаріальне посвідчення або письмова форма); виконання договору та у визначених законом випадках - державна реєстрація.

Сторони договору вправі встановити додаткові (відкладальні або скасувальні) умови, а при переході права власності на рухомі речі - самостійно визначати момент переходу права власності.

Тобто, укладаючи договір купівлі-продажу майнових прав на новозбудоване майно особа отримує обмежене речове право, за яким вона, як власник цього права, наділена певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно в майбутньому.

Право власності на новозбудоване майно виникає в порядку, визначеному цивільним законодавством України.

Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18.

Таким чином, укладаючи договір № 16-3-1 про співробітництво в будівництві квартири в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_3 від 10.12.2005, ОСОБА_4 отримав обмежене речове право, за яким він, як власник цього права, наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно в майбутньому.

Тобто, за змістом договору № 16-3-1 від 10.12.2005 ОСОБА_4 отримав право на набуття права власності, а не саме право власності на нерухоме майно.

Відповідно до статті 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 1220 Цивільного кодексу України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

На момент відкриття спадщини ОСОБА_4 , тобто на 27.09.2015, йому належали майнові права на об`єкт інвестування, а саме, на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , в житловому комплексі “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ”.

Відповідно до норм частини п`ятої статті 1268 Цивільного кодексу України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із частиною третьою статті 1296 Цивільного кодексу відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Законодавець розмежовує поняття «виникнення права на спадщину» та «виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини» й пов`язує з виникненням цих майнових прав різні правові наслідки. Виникнення в спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину та не здійснив державної реєстрації права (така правова позиція викладена в постанові від 14.09.2019 у справі №523/3522/16-ц).

Статтею 1297 Цивільного кодексу встановлено обов`язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Проте нормами цієї статті, так само як і іншими нормами цивільного права, не визначено правових наслідків недотримання такого обов`язку у виді втрати права на спадщину.

Отже, відсутність свідоцтва про право на спадщину (у тому числі і на певну річ) не позбавляє спадкоємця права на спадщину на таке майно, адже прийнявши спадщину в порядку статей 1268, 1270 Цивільного кодексу України, спадкоємець забезпечує своє право на отримання свідоцтва у майбутньому.

Окрім того, відповідно до довідки Приморської державної нотаріальної контори у м.Одеса №2173с/02-14 від 11.10.2019 ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем ОСОБА_4 .

З огляду на вищенаведене, ОСОБА_1 набула в порядку спадкування не право власності на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , в житловому комплексі “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ”, а набула майнове право, яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на вказане нерухоме майно в майбутньому.

Поряд з цим, колегія суддів зазначає, що з моменту порушення справи про банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс його юридичних правовідносин.

ОСОБА_1 , стверджуючи про набуття нею майнових прав на однокімнатну квартиру АДРЕСА_4 та звертаючись із апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.10.2010 скасувати в частині затвердження судом змін до плану санації ТОВ “Гранит К”, схвалених рішенням зборів кредиторів, оформленим протоколом № 7 від 05.09.2017, та рішенням комітету кредиторів, оформленим протоколом № 3 від 05.09.2017, щодо передання на праві власності певним особам та продажу третім особам у перший місяць після закінчення будівництва та введення в експлуатацію ЖК  “Адмірал”, однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , в житловому комплексі “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ”, загальною площею 43,49 кв. м, (41,15кв.м.), розташовану на третьому поверсі у першій секції цього житлового будинку, фактично просить суд внести зміни до плану санації ТОВ “Гранит К”.

Південно-західний апеляційний господарський суд, дослідивши порядок внесення змін до плану санації ТОВ “Гранит К”, зазначає наступне.

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства цей Кодекс набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Кодексом.

Кодекс України з процедур банкрутства № 2597-VIII набрав чинності 21.04.2019, а введено його в дію з 21.10.2019.

З дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність, зокрема, Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 440 із наступними змінами); Постанову Верховної Ради України “Про введення в дію Закону України “Про банкрутство” (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 441).

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Тлумачення пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства приводить до висновку, що законодавцем за темпоральним критерієм визначено пряму дію норм цього Кодексу та їх застосування при розгляді справ про банкрутство незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, за винятком справ, які на день введення в дію цього Кодексу - 21.10.2019 перебувають на стадії санації.

Отже, судом застосовуються положення Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” в редакції від 14.05.1992 за №2343-XII, оскільки у новій редакції Закону №4212-У1 від 22.11.2011 (прикінцевих та перехідних положень) передбачено його застосування тільки щодо справ порушених провадженням після набрання ним чинності, або при здійсненні ліквідаційної процедури, тоді як провадження у справі №1-7/158-09-3124 про визнання банкрутом ТОВ „Гранит К” порушено ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.05.2009 та постанова про визнання боржника банкрутом не приймалась, ліквідаційна процедура відносно ТОВ “Гранит К” не вводилась.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції чинній до 19.01.2013, санація - це система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово - господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.

Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції чинній до 19.01.2013, не містить відповідних положень щодо порядку внесення змін та доповнень до плану санації, тому внесення змін та доповнень до плану санації, якщо вони зачіпають його істотні умови, має відбуватися у тому ж порядку, що і затвердження плану санації. Отже, процедура внесення змін до плану санації регулюється відповідними нормами Закону про затвердження плану санації в цілому.

У частині шостій статті 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції чинній до 19.01.2013, закріплено обов`язок керуючого санацією щодо розроблення та подання для схвалення зборам кредиторів план санації боржника.

Частиною першою статті 18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції чинній до 19.01.2013, передбачено, що план санації повинен містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, умови участі інвесторів, за їх наявності, у повному або частковому задоволенні вимог кредиторів, зокрема шляхом переведення боргу (частини боргу) на інвестора, строк та черговість виплати боржником або інвестором боргу кредиторам та умови відповідальності інвестора за невиконання взятих згідно з планом санації зобов`язань. План санації повинен передбачати строк відновлення платоспроможності боржника. Платоспроможність вважається відновленою за відсутності ознак банкрутства, визначених цим Законом.

Згідно із частиною другою статті 18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції чинній до 19.01.2013, заходами щодо відновлення платоспроможності боржника, які містять план санації, можуть бути: реструктуризація підприємства; перепрофілювання виробництва; закриття нерентабельних виробництв; відстрочка та (або) розстрочка платежів або прощення (списання) частини боргів, про що укладається мирова угода; ліквідація дебіторської заборгованості; реструктуризація активів боржника відповідно до вимог цього  Закону; продаж частини майна боржника; зобов`язання інвестора про погашення боргу (частини боргу) боржника, зокрема шляхом переведення на нього боргу (частини боргу) та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов`язань; виконання зобов`язань боржника власником майна боржника та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов`язань; продаж майна боржника як цілісного майнового комплексу (для недержавних підприємств); одержання кредиту для виплати вихідної допомоги працівникам боржника, які звільняються згідно з планом санації, який відшкодовується в першу чергу згідно зі  статтею 31 цього Закону  за рахунок реалізації майна боржника; звільнення працівників боржника, які не можуть бути задіяні в процесі реалізації плану санації; інші способи відновлення платоспроможності боржника.

У частині четвертій статті 18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції чинній до 19.01.2013, передбачено, що план санації розглядається зборами кредиторів, які скликаються керуючим санацією в чотиримісячний строк з дня винесення господарським судом ухвали про санацію, якщо інше не передбачено цим Законом. Керуючий санацією письмово повідомляє всіх кредиторів, включаючи кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, про дату і місце проведення зборів кредиторів і за два тижні до проведення зборів надає їм можливість попередньо ознайомитися з планом санації. План санації вважається схваленим, якщо на зборах кредиторів таке рішення підтримане більш як половиною голосів конкурсних кредиторів. У разі якщо кредиторами прийнято рішення про викуп боргу відповідно до частини четвертої цієї статті, керуючий санації подає до господарського суду відповідний договір.

Схвалений зборами кредиторів план санації та протокол зборів кредиторів разом з підтвердженням погодження плану санації кредиторами, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, подаються керуючим санацією до господарського суду на затвердження не пізніше п`яти днів з дня проведення зборів кредиторів. (частина пята статті 18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції чинній до 19.01.2013).

Відповідно до частини п`ятої статті 16 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, в редакції чинній до 19.01.2013, до компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення про схвалення плану санації боржника.

Отже, у частині шостій статті 17 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” закріплено обов`язок керуючого санацією щодо розроблення та подання для схвалення зборам кредиторів плану санації боржника, а згідно із частиною п`ятою статті 16, частиною четвертою статті 18 вказаного Закону схвалення плану санації належить до компетенції зборів кредиторів, який в подальшому подається до господарського суду на затвердження.

За таких обставин, повноваження щодо внесення змін до плану санації у господарського суду відсутні, оскільки суд затверджує зміни до плану санації на підставі відповідного рішення зборів кредиторів, яким ці зміни схвалені.    

Окрім того, питання щодо включення до плану санації вимог ОСОБА_1 було предметом розгляду комітету кредиторів.

Матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_1 зверталася із скаргою за вх. №3-827/18 від 10.10.2018 на дії керуючого санацією ТОВ „Гранит К" арбітражного керуючого Лахненка Є.М., в якій просила зобов`язати керуючого санацією боржника арбітражного керуючого Лахненка Є.М. внести зміни до плану санації ТОВ „Гранит К" про включення правонаступника інвестора ОСОБА_1 для погашення її майнових вимог шляхом передачі однокімнатної квартири АДРЕСА_8 , ЖК „Адмірал", загальною площею 43,49 кв.м. (т. 95 а.с. 20-25). В обґрунтування скарги скаржником зазначено про направлення до керуючого санацією боржника - арбітражного керуючого Лахненка Є.М. заяви про включення її до переліку кредиторів фізичних осіб пайовиків, яких не внесено до реєстру вимог кредиторів у справі №1-7/158-09-3124 про банкрутство ТОВ „Гранит К", однак керуючим санацією боржника листом від 18.09.2018р. за №02-15/49 безпідставно залишено її скаргу без задоволення з посиланням на прийняте рішення комітетом кредиторів 14.09.2018 про погодження відмови у задоволенні її звернення та запропоновано заявити такі вимоги до боржника в межах ліквідаційної процедури.

Попереднім керуючим санацією боржника арбітражним керуючим Лахненком Є.М. у поточному звіті (т. 93 а.с. 20-32) зазначено, що нехтуючи рішенням Господарського суду Одеської області від 07.06.2017, яким звільнено керуючого санацією керівника боржника Гуріна В.Г. від виконання повноважень керуючого санацією ТОВ „Гранит К” та Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, яким передбачено необхідність передачі органам управління боржника протягом трьох днів з дня прийняття рішення про санацію та призначення керуючого санацією бухгалтерської та іншої документації боржника, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей ТОВ „Гранит К”, ОСОБА_9 в назначений час та дату для здійснення передачі бухгалтерської та іншої документації боржника, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей ТОВ „Гранит К” не з`явився, відповідь на повідомлення арбітражного керуючого Лахненка Є.М. від 08.06.2017р. за №02-15/01 не надав, документи не передав. Враховуючи викладене, 16.06.2017 арбітражний керуючий Лахненко Є.М. звернувся до начальника ГУ НП в Одеській області із заявою про вчинення ОСОБА_9 кримінального правопорушення, яка була долучена до кримінального провадження №12012170380000167. Станом на 18.09.2018 відносно ОСОБА_9 тривають слідчі дії в межах досудового розслідування.   

У поточному звіті попереднього керуючого санацією боржника арбітражного керуючого Лахненка Є.М. (т. 93 а.с. 20-32) також зазначено, що на виконання доручення, наданого комітетом кредиторів ТОВ „Гранит К” відповідно до протоколу засідання комітету кредиторів №10 від 18.05.2018 (т.93 а.с. 112-114), ним було направлено запит до банківських установ з метою перевірки надходження коштів від фізичних осіб-пайовиків. У відповідь на звернення отримано довідку АБ „Укргазбанк” №5-255/15/687/2018 від 14.09.2018 (т.93 а.с.115) про відсутність факту надходження коштів на рахунок ТОВ „Гранит К”, відкритий 22.10.2013, від наступних осіб: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 ( НОМЕР_1 ), ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 .  

Згідно рішення комітету кредиторів ТОВ „Гранит К”, оформленого протоколом №11 від 14.09.2018 (т. 93 а.с. 120-131), вирішено погодити керуючому санацією ТОВ „Гранит К” Лахненко Є.М. відмову у задоволенні заяв ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_18 , ОСОБА_16 , ОСОБА_13 , ОСОБА_17 , ОСОБА_14 , ОСОБА_19 , ОСОБА_15 , ОСОБА_1 , ОСОБА_20 .

При цьому, комітет кредиторів, приймаючи вказане рішення, заслухав керуючого санацією Лахненка Є.М., який доповів, що від вищезазначених осіб коштів на рахунок ТОВ “Гранит К”, не надходило, в підтвердження чого надав довідку АБ „Укргазбанк” №5-255/15/687/2018 від 14.09.2018; у зв`язку з ухиленням ОСОБА_9 від обов`язків щодо передачі майна та документації новому керуючому санацією, наразі неможливо підтвердити внесення до каси ТОВ “Гранит К” коштів від цих осіб.

Крім того, комітет кредиторів на зборах від 14.09.2018 заслухав голову комітету кредиторів ОСОБА_2 , який наголосив, що вимоги ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_18 , ОСОБА_13 , ОСОБА_17 , ОСОБА_14 , ОСОБА_19 , ОСОБА_1 та ОСОБА_20 виникли до порушення справи про банкрутство. Відповідно до статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Крім того, стосовно інших заявників, вимоги яких виникли після порушення справи про банкрутство, зазначив, що відповідно до п.7 ч.1 ст.23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вимоги за зобов`язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред`являтися тільки в межах ліквідаційної процедури. А тому включення вказаних осіб до реєстру конкурсних або поточних кредиторів буде незаконним та порушуватиме умови плану санації ТОВ “Гранит К”, який наразі виконується без зауважень.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.05.2019 у цій справі, зокрема, відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні скарги за вх. №3-827/18 від 10.10.2018 на дії керуючого санацією ТОВ “Гранит К” арбітражного керуючого Лахненка Є.М., в якій викладено прохання зобов`язати керуючого санацією боржника арбітражного керуючого Лахненка Є.М. внести зміни до плану санації ТОВ “Гранит К” про включення правонаступника інвестора ОСОБА_1 для погашення її майнових вимог шляхом передачі однокімнатної квартири АДРЕСА_8 , ЖК „Адмірал”, загальною площею 43,49 кв.м.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 , суд виходив з того, що саме керуючий санацією боржника та збори кредиторів відповідно до положень Закону про банкрутство наділені повноваженнями щодо розроблення, внесення змін до плану санації та прийняття рішення щодо їх схвалення, господарський суд їх затверджує після подання, та з того, що керуючим санацією боржника арбітражним керуючим Ратушним А.І. вже призначені збори кредиторів з метою розгляду таких вимог (на 25.06.2019), на порядок денний яких будуть винесені питання внесення змін до розділу „V. Заходи з відновлення платоспроможності” чинного плану санації шляхом доповнення розділу таким заходами, як внесення фізичними особами пайовиками, включеними до плану санації, затвердженому ухвалою Господарського суду Одеської області, внесків на санаційний рахунок; внесення зміни до розділу „VI. Погашення вимог кредиторів” чинного плану санації шляхом доповнення розділу переліком кредиторів фізичних осіб пайовиків, які не внесені до реєстру вимог кредиторів згідно з поданими заявами у справі №1-7/158-09-3124 про банкрутство боржника з графіком та способом виконання вимог кредиторів.

У звіті про хід процедури санації ТОВ “Гранит К” (т.118 а.с. 196-224) керуючим санацією – арбітражним керуючим Ратушним А.І. зазначено, що 25.06.2019 відбулися загальні збори кредиторів ТОВ “Гранит К”.

На порядок денний загальних зборів кредиторів ТОВ “Гранит К” від 25.06.2019 було винесено, зокрема, питання про внесення змін до розділу «VI. Погашення вимог кредиторів» чинного плану санації, шляхом доповнення розділу переліком кредиторів – фізичних осіб – пайовиків, які не внесені до реєстру вимог кредиторів згідно з поданими заявами у справі №1-7/158-09-3124 про банкрутство боржника, з графіком та способом виконання вимог кредиторів (пункт 3 порядку денного).

По вказаному питанню порядку денного кредиторами прийнято рішення про відхилення змін до розділу «VI. Погашення вимог кредиторів» чинного плану санації, шляхом доповнення розділу переліком кредиторів – фізичних осіб – пайовиків, які не внесені до реєстру вимог кредиторів згідно з поданими заявами у справі № 1-7/158-09-3124 про банкрутство боржника, з графіком та способом виконання вимог кредиторів. Перелік громадян наведений у таблиці і до нього входить, зокрема, ОСОБА_1 .

Таким чином, враховуючи те, що саме керуючий санацією боржника та збори кредиторів відповідно до положень Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" наділені повноваженнями щодо розроблення, внесення змін до плану санації та прийняття рішення щодо їх схвалення, а господарський суд їх затверджує після подання, вимоги апеляційної скарги про скасування оскаржуваної ухвали Господарського суду Одеської області від 04.10.2017 в частині, в якій просить скаржник, не підлягають задоволенню.

Стосовно заявлених ОСОБА_1 у письмових поясненнях (вх.№2016/21/Д3 від 09.06.2021) клопотань про вихід суду апеляційної інстанції в порядку частини четвертої статті 269 Господарського процесуального кодексу України за межі апеляційної скарги, Південно-західний апеляційний господарський суд зазначає про їх безпідставність, у зв`язку з чим відмовляє у їх задоволенні з огляду на таке.

Відповідно до частини четвертої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Під час апеляційного перегляду даної справи судом апеляційної інстанції не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, а тому не реалізовує надане частиною четвертою статті 269 Господарського процесуального кодексу України право на вихід за межі доводів та вимог апеляційної скарги. 

Посилання скаржника на постанови Вищого господарського суду України від 01.04.2014 у справі №Б-39/112-10 та від 08.04.2014 у справі №5002-17/2743-2009 колегією суддів відхиляються, оскільки норми Господарського процесуального кодексу України не передбачають застосування прецедентів, а за приписами частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» унормовано, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело як джерело права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника, суд апеляційної керується висновком Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Відповідно до положень статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оскаржувана ухвала суду зазначеним вимогам відповідає, у зв`язку з чим її слід залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за її подання та розгляд не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 269-271, 276, 281-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.10.2017 у справі №1-7/158-09-3124 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Право касаційного оскарження ухвали суду першої інстанції передбачено п. 4 ч. 1 ст. 287 ГПК України.

Згідно з ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо, можуть включатися до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню.

Повний текст постанови складено 23.09.2021.

          Головуючий суддя                                                                      Л.В. Поліщук

                 Суддя                                                                                 Я.Ф. Савицький

                 Суддя                                                                                 А.І. Ярош