У х в а л а

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

21 серпня 2006 року                                                            м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання права власності на 2/5 частин будинку у порядку спадкування,

                                      в с т а н о в и л а:

         У серпні 2004 року ОСОБА_1 звернулась із зазначеним позовом, посилаючись на те, що у 1978 році між ОСОБА_2, її чоловіком ОСОБА_3, з яким вона знаходилась у зареєстрованому шлюбі, був укладений договір купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1. На протязі багатьох років вона і її чоловік користувались будинком, але правовстановлюючі документи на вказане жиле приміщення її чоловік за життя і вона не отримали. Продавець будинку ОСОБА_2 померла, помер її чоловік, тому вона звернулась із зазначеним позовом і просила визнати за нею право власності на 2/5 частин вказаного будинку.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 5 листопада 2004 року позов задоволено. Визнано дійсним договір купівлі-продажу 2/5 частин будинку АДРЕСА_1, який був укладений у 1978 році між ОСОБА_2 і ОСОБА_3, ОСОБА_1 Визнано за ОСОБА_1 право власності на 2/10 частин будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування.

Рішеням апеляційного суду Одеської області від 21 лютого 2006 року рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 5 листопада 2004 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 2/5 частин будинку з надвірними спорудами АДРЕСА_1.

         У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалене рішення апеляційного суду, посилаючись на порушення судом норм  матеріального та процесуального права.

         Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно вимог ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального  чи порушення норм процесуального права.

За правилами ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстав для його скасування не встановлено. 

Керуючись ст. ст. 332, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

                Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а рішення апеляційного суду Одеської області від 21 лютого 2006 року залишити без змін.

         Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                                Гуменюк В.І.

Судді:                                                                          Григор'єва Л.І.

 Костенко А.В.