№11-543/10 Головуючий у 1 інстанції Федонюк С.Ю.
ч.1 ст.122, ч.2 ст.186 КК України Доповідач в апеляційній інстанції Опейда В.О.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Луцьк 09 листопада 2010 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинського області в складі:
головуючого – судді Опейди В.О.,
суддів - Матвієнко Н.В., Матата О.В.,
з участю прокурора - Смолюка Б.С.,
підсудних – ОСОБА_2, ОСОБА_3,
захисників – ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луцьку кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора міста Нововолинська, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції на постанову Нововолинського міського суду від 03 вересня 2010 року, якою кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.186, ч.1 ст.122 КК України повернута прокурору міста Нововолинська для проведення додаткового розслідування.
Запобіжний захід ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_2 залишений попередній - підписка про невиїзд.
Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати, -
В С Т А Н О В И Л А:
Досудовим слідством ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7 обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, а ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.186, ч.1 ст.122 КК України. Так, 08 грудня 2009 року близько 01 години, вони перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, діючи у групі між собою, біля магазину «Мегабайт» по вул. Винниченка в м. Нововолинську, наздогнали потерпілого ОСОБА_8 та умисно нанесли йому декілька ударів руками і ногами по голові, спричинивши середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді саден м’яких тканин обличчя, субкон’юктивальних крововиливів обох очей, забиття головного мозку середнього ступеня важкості, субарахноїдального крововиливу, які не є небезпечними для життя і не потягли за собою наслідків, передбачених ст.121 КК України, але такі, що спричинили тривалий розлад здоров’я. ОСОБА_2 крім того обвинувачується у тому, що після побиття потерпілого при вказаних обставинах повторно відкрито викрав у ОСОБА_8 мобільний телефон «Nokia-N73» вартістю 1000 грн., в якому знаходилась сім картка «Київ - Стар» вартістю 25 грн., на рахунку якої було 15 грн., чим спричинив йому матеріальної шкоди на суму 1040 (одна тисяча сорок) гривень.
Постановою суду від 03 вересня 2010 року з судового розгляду дану кримінальну справу направлено прокурору міста Нововолинська для організації та проведення додаткового розслідування. Вказується на неповноту та неправильність досудового слідства та інші істотні порушення кримінально-процесуального законодавства. Зазначається, що з досліджених в судовому засіданні доказів – показань підсудних, потерпілого, свідків, письмових доказів, досудове слідство по справі проведено неправильно та неповно, обставини, які мають істотне значення для справи, досудовим слідством досліджені поверхнево та однобічно. Всупереч вимогам ст.ст.22, 64 КПК України в обвинуваченні не було сформульовано, встановлено та не досліджено обставини, що стосуються мотиву завдання потерпілому тілесних ушкоджень, умислу підсудного ОСОБА_2 на вчинення відкритого заволодіння майном потерпілого, місця вчинення цього злочину. Не проведено ряд слідчих дій, а саме – відтворення обстановки та обставин події з участю підсудних та свідків події, оскільки вчинені слідчі дії не усунули протиріччя, що містяться в показаннях підсудних ОСОБА_7 та ОСОБА_2, а також показаннях потерпілого ОСОБА_8, шляхом здобуття і належного процесуального оформлення досудовим слідством інших доказів по справі. Вказано на необхідність перевірки наявних у справі доказів, як тих, що обвинувачують, так і тих, що виправдовують обвинувачених, дати їм належну оцінку з тим, щоб усунути усі сумніви, які можуть мати місце під час розгляду справи і які, на думку суду першої інстанції, не можуть бути усунуті в судовому засіданні.
Суд першої інстанції також дійшов до висновку про передчасність винесення слідчим постанови про закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_7 за ст.186 ч.2 КК України при наявності вказаних суперечностей.
Не погоджуючись з даною постановою суду, прокурор, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, в своїй апеляції, просить її скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Вважає, що в даному випадку, коли виникло питання про направлення кримінальної справи за фактами хуліганства для проведення додаткового розслідування, суд повинен був розглянути до кінця дану справу та прийняти відповідне процесуальне рішення стосовно винності чи невинності підсудних у скоєнні даних злочинів, а епізоди, по яких допущена неповнота досудового слідства виділити в окреме провадження. Зазначає, що наведені судом в постанові неповнота або неправильність досудового слідства може бути усунута в процесі судового розгляду кримінальної справи.
В запереченнях на апеляцію прокурора, захисник ОСОБА_4 в інтересах підсудного ОСОБА_2 просить її залишити без задоволення а постанову Нововолинського міського суду від 03 вересня 2010 року без зміни. Зазначає, що суд першої інстанції вірно дійшов до висновку про необхідність направлення кримінальної справи прокурору міста Нововолинська для проведення додаткового розслідування.
Заслухавши доповідача, який доповів суть постанови та доводи апеляції, прокурора, який підтримав подану апеляцію, просив її задовольнити, а справу направити на новий судовий розгляд, підсудних і захисників, які подану апеляцію заперечили, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляцій, колегія суддів судової палати приходить до висновку, що апеляція прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції підлягає до задоволення з наступних підстав.
В силу ст.ст.22, 64, 281 КПК України, повернення справ на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не можуть бути усунуті в судовому засіданні.
Згідно п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 11.02.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення справ на додаткове розслідування» - повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду допускається лише з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства. Досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не були допитані певні особи; не витребувані й не досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування таких обставин; не досліджені обставини, зазначені в ухвалі суду, який повернув справу на додаткове розслідування, коли необхідність дослідження тієї чи іншої з них випливала з нових даних, установлених при судовому розгляді; не були з’ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого; тощо).
Неправильним досудове слідство визнається в разі, коли органами досудового слідства при вчиненні процесуальних дій і прийнятті процесуальних рішень були неправильно застосовані або безпідставно не застосовані норми кримінально-процесуального чи кримінального закону і без усунення цих порушень справа не може бути розглянута в суді.
Як вбачається з постанови суду, справа направлена на додаткове розслідування фактично лише виходячи з показань підсудних і потерпілого. Судом не досліджено в повному обсязі та не взято до уваги зібрані у справі докази.
Посилання суду першої інстанції у своїй постанові на передчасне закриття кримінальної справи щодо ОСОБА_7 за ч.2 ст.186 КК України є незаконним. Так, згідно ст.278 КПК України суд, встановивши під час судового слідства, що злочин вчинила будь-яка з осіб, не притягнутих до кримінальної відповідальності, за клопотанням прокурора, потерпілого або його представника виносить мотивовану ухвалу, а суддя - постанову, якими про вчинення цього злочину повідомляє прокурора або направляє все провадження в справі для проведення досудового слідства чи дізнання. Перелік осіб які мають право звернутись до суду з клопотанням про притягнення іншої особи до кримінальної відповідальності за вчинення злочину є чітким і вичерпним, тому на думку колегії суддів суд першої інстанції задовольняючи клопотання захисника підсудного ОСОБА_2 – ОСОБА_4 вийшов за межі повноважень наданих йому законом.
Зазначене не перешкоджає суду дослідити всі докази і встановити наявність чи відсутність у діях підсудних складу інкримінованих їм злочинів.
З матеріалів справи вбачається, що під час провадження досудового слідства та в суді потерпілий ОСОБА_8 та підсудний ОСОБА_7 послідовно стверджували про участь у побитті та відкритому заволодінні майном потерпілого саме ОСОБА_2
Під час пред’явлення особи для впізнання, потерпілий вказав на ОСОБА_2 як на особу, яка вчиняла відносно нього злочини. Дані обставини потерпілий ствердив при проведенні очної ставки так і в судовому засіданні.
Факт участі у побитті потерпілого ОСОБА_2 стверджується показами всіх підсудних (а.с.105, 117, 124), даними ними на досудовому слідстві та протоколом очної ставки між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 (а.с.61).
Виходячи з наявних у справі доказів, суд мав можливість дослідити їх і дати оцінку зазначеним доказам у відповідності до висунутого підсудним обвинувачення. Крім цього, суд мав можливість самостійно перевірити відповідність тих чи інших доказів шляхом допиту свідків, чи проведення необхідних слідчих дій шляхом дачі судового доручення у відповідності до вимог ст.3151 КПК України.
Дані обставини свідчать, що в постанові суду не наведено переконливих підстав про неможливість розгляду справи щодо ОСОБА_2 без повернення її на додаткове розслідування, по наявним доказам, які безпосередньо надані стороною обвинувачення, викладені в обвинувальному висновку і досліджені судом. Питання ж про доведеність, чи недоведеність обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочинів по яким йому пред’явлено обвинувачення, може бути вирішено під час розгляду справи судом і не потребує додаткового розслідування з підстав, зазначених у постанові суду.
Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів вважає, що поверховість дослідження доказів судом призвела до винесення ним незаконної постанови, яка підлягає до скасування, а справа направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно ретельно, всебічно і об’єктивно дослідити наявні у справі докази, і в залежності від доведеного об’єму обвинувачення, постановити обґрунтоване і законне рішення по суті справи.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію помічника прокурора міста Нововолинська, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції задовольнити.
Постанову Нововолинського міського суду від 03 вересня 2010 року, якою кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.186, ч.1 ст.122 КК України повернута прокурору міста Нововолинська для проведення додаткового розслідування скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.
Запобіжний захід ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_2 залишити попередній - підписку про невиїзд.
Головуючий /-/ Опейда В.О.
Судді /-/ Матат О.В. /-/ Матвієнко Н.В.
Оригіналу відповідає:
Суддя апеляційного суду
Волинської області Опейда В.О.