Справа № 171/1625/21

2/171/771/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"24" вересня 2021 р. м. Апостолове

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Семенова Н.М.

за участю секретаря судового засідання Титаренко Л.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Апостолове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме будинком, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що вона є власником житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.06.2020 року, зареєстрованим в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 2107904512203 від 24.06.2020 року.

Вказує, що в будинку зареєстрований відповідач, яким є онуком, але в даному будинку ні коли не проживав.

За вищенаведених обставин позивач вважає, що відповідач втратив право на користування вищевказаним житлом.

Позивач ОСОБА_1 просить визнати відповідача ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме будинком, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явилися, представник позивача ОСОБА_2 надав до суду заяву, в якій просить справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, у разі неявки відповідача не заперечує проти винесення заочного рішення по справі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день, місце та час розгляду справи повідомлявся відповідно до положень ст.ст. 128-131 ЦПК України, що підтверджується матеріалами справи, відзив до суду не подав.

Відповідно до ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Тому, ураховуючи вказане, а також наявність згоди позивача на проведення заочного розгляду даної справи, суд вважає за можливе на підставі ст.280 ЦПК України розглянути вказану справу у відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши письмові докази, з`ясувавши фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, дійшов до висновку, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку, з відповідними господарчими та побутовими будівлями і спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстрованому за № 284 24.06.2020 р.(а.с. 11).

Право власності позивача на будинок, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , підтверджується інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24.06.2021 року, № 2107904512203 (а.с.12-13)

З довідки виданої Грушівською сільською радою об`єднаної територіальної громади Апостолівського району Дніпропетровської області № 282 від 11.06.2021 року встановлено, що у вищезазначеному житловому будинку зареєстрований: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.14).

З акту обстеження проживання від 11.06.2021 року вбачається, що в житловому будинку, який розташована за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований ОСОБА_3 , 2002 року народження, зареєстрований, але ні коли не проживав за вказаною адресою. (а.с.15).

Відповідно до письмових пояснень наданих до суду свідок ОСОБА_4 пояснила, що ОСОБА_3 в житлі ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 ніколи фактично не проживав, особистих речей в цьому будинку не має, жодним чином перешкод в проживанні за раніше вказаною адресою йому не чинили.

Відповідно до письмових пояснень наданих до суду свідок ОСОБА_5 пояснив, що ОСОБА_3 в житлі ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , ніколи фактично не проживав, особистих речей в цьому будинку не має, жодним чином перешкод в проживанні за раніше вказаною адресою йому не чинили

Таким чином, судом встановлено, що відповідач на даний час дійсно зареєстрований в будинку, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , але фактично в зазначеному житловому будинку не проживає.

На даний час позивач ОСОБА_1 не може вільно розпоряджатись та користуватись своїм майном на власний розсуд через реєстрацію відповідача ОСОБА_3 у її будинку.

Оскільки об`єктом власності особи може бути, зокрема, житловий будинок, садиба, квартира, а права власника житлового будинку, квартири визначені ст.383 ЦК України та ст.150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім`ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд, отже обмеження чи втручання в право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Частиною 1 ст.317 ЦК України передбачено, що власнику належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», ст.321 ЦК України закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд, вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача ОСОБА_1 та необхідність ухвалення рішення про задоволення позовних вимог щодо усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням та визнання відповідача таким, що втратив право на користування житловим приміщенням.

Згідно ст.141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати по оплаті судового збору у розмірі 908.00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4,5, 12, 13, 76-82, 89,141,258-259,264-265,273,280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 у здійсненні права користування житловим приміщенням шляхом визнання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , таким, що втратив право на користування квартирою за адресою АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір в сумі 908 грн. 00 коп.

На рішення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду через Апостолівський районний суд Дніпропетровської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повне судове рішення складено 24.09.2021 року.

Суддя:Н. М. Семенова