Справа № 419/1062/21

Провадження № 2/419/241/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2021 року Новоайдарський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді - Мартинюка В. Б.,

за участю: секретаря - Московченко О. В.,

представника позивача - Каращука С.В.,

відповідача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Новоайдар Луганської області цивільну справу за позовною заявою ТОВ «Агрофірма «Під сонцем» до ОСОБА_1 про визнання права власності та відшкодування майнової шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Директор ТОВ «Агрофірма «Під сонцем» Воробйова Т.В. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання права власності та відшкодування майнової шкоди.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що 03.05.2021 між ТОВ «Агрофірма «Під сонцем» та ОСОБА_1 було укладено Договір оренди об`єктів нерухомості (нежитлових будівель) № 03/05 від 03.05.2021 за адресами: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_1 . Відповідно до умов договору, підписанням даного договору Орендар підтверджує прийняття зобов`язання з оплати згідно даного договору (п. 3.2 договору). Орендна плата сплачується шляхом перерахування суми, зазначеної у п. 5.1. договору на поточний рахунок Орендодавця згідно графіку, що зазначений у п. 4.4 договору (п. 4.2 договору). Згідно п. 4.4 договору, графік сплати за користування Об`єктом оренди наступний: До 07.05.2021 3 000,00 грн (три тисячі грн 00 коп.) Відповідно до умов договору, ТОВ «Агрофірма «Під сонцем» виставило ОСОБА_1 рахунок на оплату № 78 від 06.05.2021. Заявою ОСОБА_1 від 09.05.2021 було зазначено, що ТОВ «Агрофірма «Під сонцем» не є власником даного об`єкту та відмовлено у сплаті Орендної плати, а також відмовлено у звільненні даних приміщень. ТОВ «Агрофірма «Під сонцем» на праві приватної власності належить нежитлова будівля з огорожею, загальною площею 456,8 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 та нежитлова будівля зерносховища, загальною площею 841,8 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 . Нерухомість за адресою АДРЕСА_1 придбана відповідно до Договору купівлі-продажу майна від «27» серпня 2018 року, що укладений із ТОВ «Лотуре-Агро» за результатами проведення аукціону згідно протоколу № 01-04/51 про проведення Аукціону від «27» серпня 2018 року, організатор аукціону: ТОВАРНА БІРЖА «КИЇВСЬКА УНІВЕРСАЛЬНА».

Відповідно до договору купівлі-продажу складено Акт про передання права власності на нерухоме майно за лотом № 35 від «27» серпня 2018 року. ТОВ «Агрофірма «Під сонцем» для реєстрації права власності на нежитлову будівлю з огорожею, загальною площею 456,8 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 було подано необхідні документи для отримання свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів). Постановою про відмову у видачі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів № 698/02-31 від 23.12.2020 приватним нотаріусом В.М. Карпенко було відмовлено у видачі свідоцтва з причин відсутності нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу та пропущення строків. Нерухомість за адресою АДРЕСА_1 придбана відповідно до Договору купівлі-продажу майна від «27» серпня 2018 року, що укладений із ТОВ «Лотуре-Агро» за результатами проведення аукціону згідно протоколу № 01-04/50 про проведення Аукціону від «27» серпня 2018 року, організатор аукціону: ТОВАРНА БІРЖА «КИЇВСЬКА УНІВЕРСАЛЬНА».

Відповідно до договору купівлі-продажу складено Акт про передання права власності на нерухоме майно за лотом № 34 від «27» серпня 2018 року. ТОВ «Агрофірма «Під сонцем» для реєстрації права власності на нежитлову будівлю зерносховища, загальною площею 841,8 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 було подано необхідні документи для отримання свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів). Постановою про відмову у видачі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів № 697/02-31 від 23.12.2020 приватним нотаріусом В.М. Карпенко було відмовлено у видачі свідоцтва з причин відсутності нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу та пропущення строків. Таким чином, для реєстрації права власності на нежитлову будівлю з огорожею, загальною площею 456,8 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 та нежитлову будівлю зерносховища, за адресою АДРЕСА_1 виконано всі можливі дії.

Просить суд визнати право власності на нежитлову будівлю з огорожею (за адресою АДРЕСА_1 за ТОВ «Агрофірма «Під сонцем», визнати право власності на нежитлову будівлю зерносховища за адресою АДРЕСА_1 за ТОВ «Агрофірма «Під сонцем», припинити дію, яка порушує право власності, а саме: користування Відповідачем об`єктами нерухомості за адресами, що є спірними, відшкодувати майнову шкоду, що завдана Позивачу у розмірі 3500,00 грн., здійснити розподіл судових витрат відповідно до законодавства України.

Ухвалою суду від 25 травня 2021 року відкрито позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою суду від 14 липня 2021 року відкрито провадження у справі та призначене підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 30 серпня 2021 року було відмовлено у затвердженні мирової угоди

Ухвалою суду від 16 вересня 2021 року закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що позивач порушив умови договору, повинен був повернути майно, однак це не зробив. Право власності на нерухомість не оформлено. ОСОБА_1 заважає їм користуватись майном.

не з`явилась, відповідно наданої заяви просила суд провести розгляд справи без її участі (а.с. 62).

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що готовий сплачувати оренду, але лише власнику. В травні 2021 року уклав договір оренди нежитлових комплексів з ТОВ Агрофірма «Під сонцем», але на той час не знав що у них не має права власності на зазначене майно. Мав платити 3600 грн. на місяць.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що відповідно до копії протоколу № 01-04/51 про проведення аукціону від 27.08.2018 року щодо майна нежитлової будівлі з огорожею, загальною площею 456,8 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , переможцем аукціону є ТОВ «Агрофірма «Під сонцем» (а.с. 43-46).

Відповідно до копії договору купівлі-продажу майна від 27.08.2018 року ТОВ «Лотуре - Агро» в особі ліквідатора Гусара І.О. на підставі протоколу про проведення аукціону № 01-04/51 від 27.08.2018 року передає у власність, а покупець ТОВ «Агрофірма «Під сонцем» приймає у власність майно нежитлову будівлю з огорожею, загальною площею 456,8 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 . Літ «А1аа1а2)-будівля майстерня, площею 456,8 кв.м., матеріал стін - цегла; 1-ворота (металева сітка), 2- огорожа (металева сітка) (а.с. 57-58).

Актом про передання права власності на нерухоме майно від 27.08.2018 року ТОВ «Лотуре - Агро» в особі ліквідатора Гусара І.О продав, а ТОВ «Агрофірма «Під сонцем» придбало за результатами аукціону майно ТОВ «Лотуре - Агро». Продавець передав, а покупець прийняв у власність майно нежитлову будівлю з огорожею, загальною площею 456,8 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 . Літ «А1аа1а2)-будівля майстерня, площею 456,8 кв.м., матеріал стін - цегла; 1-ворота (металева сітка), 20огорожа (металева сітка) (а.с. 62).

Відповідно до копії протоколу № 01-04/50 про проведення аукціону від 27.08.2018 року щодо майна нежитлової будівлі зерносховища, загальною площею 841,8 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 , переможцем аукціону є ТОВ «Агрофірма «Під сонцем» (а.с. 50-53).

Відповідно до копії договору купівлі-продажу майна від 27.08.2018 року ТОВ «Лотуре - Агро» в особі ліквідатора Гусара І.О. на підставі протоколу про проведення аукціону № 01-04/50 від 27.08.2018 року передає у власність, а покупець ТОВ «Агрофірма «Під сонцем» приймає у власність майно нежитлову будівлю зерносховища, за адресою АДРЕСА_1 , літ. «А1» нежитлова будівля зерносховища, площею 841,8 кв.м., матеріал стін шлакоблок (а.с. 59-60).

Актом про передання права власності на нерухоме майно від 27.08.2018 року ТОВ «Лотуре - Агро» в особі ліквідатора Гусара І.О продав, а ТОВ «Агрофірма «Під сонцем» придбало за результатами аукціону майно ТОВ «Лотуре - Агро». Продавець передав, а покупець прийняв у власність майно нежитлову будівлю зерносховища, за адресою АДРЕСА_1 , (а.с. 61).

При зверненні до приватного нотаріуса з метою отримання свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів отримали постанови про відмову, оскільки не подано нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу нерухомого майна, необхідний для вчинення нотаріальних дій, порушені строки, визначені законом (а.с. 63-69).

Відповідно до копії договору оренди об`єкта нерухомості (нежилого приміщення) № 03/05 від 03.05.2021 року ТОВ «Агрофірма «Під сонцем» та ОСОБА_1 уклали договір оренди нежитлові будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 (а.с. 36-39).

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частиною 1 статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Ст. ст. 328, 334 ЦК України передбачають, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з статтею 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 657 ЦК України встановлює вимоги щодо форми договору купівлі-продажу, зокрема договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Згідно з положеннями ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України встановлено, що одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Ч.1 ст.4 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У розумінні наведених положень позов про визнання права власності у порядку, передбаченому статтею 392 ЦК України, пред`являється на захист існуючого, наявного права, що виникло у позивача за передбачених законодавством підстав і підтверджується належними та допустимими доказами. Об`єктом цього позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача щодо індивідуально визначеного майна.

Таким чином, захист права власності шляхом його визнання у судовому порядку можливий за наявності одночасно двох умов: по-перше, підтвердження у судовому порядку своїх прав на майно, шляхом подання належних і достатніх доказів, які достеменно підтверджують факт набуття права власності на законних підставах, і, по-друге, вичерпне спростування доводів третіх осіб, які оспорюють або не визнають право власності позивача.

Отже, у випадку якщо особа, яка вважає себе власником майна, не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб, то права такої особи підлягають захисту шляхом пред`явлення позову про визнання права власності на належне цій особі майно. Тобто підставою для звернення до суду з позовом про визнання права власності відповідно до статті 392 ЦК України є спір або невизнання існуючого права, а не намір набути вказане право за рішенням суду.

Як встановлено судом відповідачем у зазначеній справі є ОСОБА_1 орендар спірного майна.

Згідно з ч.1 ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Виходячи із змісту ч. 1 ст. 4 ЦПК України, обов`язковими умовами захисту прав шляхом повного або часткового задоволення позовних вимог є наявність сукупності таких умов: 1) наявності у позивача певного права або інтересу; 2) факту порушення цього права або інтересу; 3) здійснення такого порушення внаслідок дії чи бездіяльності саме відповідача.

Відповідно до статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Частини перша та друга статті 51 ЦПК України надають право суду першої інстанції за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача, або замінити первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо позов подано не до тієї особи, яка має відповідати за позовом.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до положень статей 77-80 ЦПК України докази мають бути належними, допустимим, достовірними та достатніми.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у ч.2 ст.16 ЦК України, проте у відповідності із принципом диспозитивності, визначеним ст.13 ЦПК України, підстави та предмет позову визначає виключно позивач.

Відповідно до роз`яснень, викладених в абз. 5 п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі», суд не має права вирішувати питання про права та обов`язки осіб, не залучених до участі у справі, оскільки це є порушенням норм процесуального права, які тягнуть за собою безумовне скасування рішення суду.

З урахуванням викладеного, правом на звернення до суду за захистом наділена особа лише в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом.

Як встановлено судом відповідач у справі є орендарем майна ОСОБА_3 , який не має права на зазначену власність, будь-яких доказів, які б підтвердили його право власності на зазначене майно суду не надано, а факт оспорення ним права власності позивача на зазначене майно не доведений ні матеріалами справи, ні в судовому засіданні, крім не бажання платити орендну плату не власнику майна.

Відповідно до вказаних норм закону позивач, звертаючись до суду з позовом, повинен довести факт порушення невизнання чи оспорювання його прав свобод чи інтересів саме вказаним ним відповідачем. При цьому слід вважати, що заявлені позовні вимоги до неналежного відповідача задоволені судом бути не можуть, оскільки вказане слід вважати порушенням вимог процесуального закону, за якими суд не в змозі вирішувати та задовольняти позов без особи, яка повинна відповідати за позовом, прав, обов`язків, інтересів якої такий прямо стосується (належного відповідача).

З огляду на викладене, оскільки ОСОБА_3 не є належним відповідачем, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з тих підстав, що позов пред`явлено до неналежного відповідача.

При цьому, суд вважає за доцільне роз`яснити позивачу, що він має право звернутися до суду з позовом до належного відповідача (відповідачів).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 76-81, 89, 95, 258, 259, 263 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.182, 317, 321, 328, 334, 392 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви ТОВ «Агрофірма «Під сонцем» до ОСОБА_1 про визнання права власності та відшкодування майнової шкоди- відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий: В. Б. Мартинюк

Повний текст рішення суду виготовлено 24.09.2021 року.