УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
Іменем України
26 жовтня 2010 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого Широкової Л.В.,
суддів Франовської К.С.,
Худякова А.М.,
при секретарі судового
засідання Назаренко К.С.,
з участю
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Богунського районного суду Житомирської області від 22 червня 2010 року
по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Житомирської обласної ради, виконкому Житомирської міської ради, Управління житлового господарства Житомирської міської ради, Богунського РВ УМВС України в Житомирській області в особі СГІРФО, третя особа ОСББ «Надія-135» про визнання права на користування жилим приміщенням, про реєстрацію в жилому приміщенні та про визнання приватизації жилого приміщення недійсною та за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом виселення та відшкодування матеріальної та моральної шкоди, –
в с т а н о в и л а :
У листопаді 2008 року ОСОБА_3 звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просила визнати за нею право на користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1, зареєструвати її у вищевказаному приміщенні, а також визнати недійсним та скасувати розпорядження відділу приватизації виконкому Житомирської міської ради №58968 від 14 листопада 2008 року про передачу у власність ОСОБА_4 вищевказаної квартири. Свої вимоги мотивувала тим, що вона з дозволу начальника ЖЕД об’єднання «Житомирсільбуд» Барановської М.М. в 2004 році була поселена у вищезазначену квартиру і відтоді постійно мешкає у спірному помешканні, сплачуючи кошти за житлово-комунальні послуги та проводячи поточні ремонти.
ОСОБА_4 у травні 2009 року звернувся до суду із зустрічним позовом, в якому просив усунути перешкоди в користуванні спірним житлом, яке належить йому на праві власності, шляхом виселення ОСОБА_3 з квартири, а також стягнути з первісного позивача на свою користь матеріальну шкоду в розмірі 719грн. 24коп. та 3000грн. моральної шкоди. Свої вимоги мотивував тим, що він з 28 липня 2008 року зареєстрований та проживає в квартирі АДРЕСА_2 а з 14 листопада 2007 року був зареєстрований на той час Житомирським МВ УМВС України в Житомирській області в квартирі АДРЕСА_2 З серпня 2008 року до сьогодні на його ім’я надходять квитанції про оплату наданих комунальних послуг, які він оплачує. Відділ приватизації державного житлового фонду Управління житлового господарства Житомирської міської ради 19 листопада 2008 року видав на ім’я його ім”я свідоцтво про право власності на вищевказані приміщення, проте користуватись спірною квартирою відповідач не має можливості, оскільки ОСОБА_3 порушує його право власності, проживаючи без законних на те підстав в даному помешканні та не бажаючи добровільно його звільнити. Крім того, ОСОБА_4 просив стягнути з ОСОБА_3 на його користь нараховані для оплати кошти за надані послуги з теплопостачання з розрахунку площі 8,85кв.м., яку вона незаконно займає.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 22 червня 2010 року ОСОБА_3 в задоволенні позову відмовлено за безпідставністю.
Позов ОСОБА_4 задоволено частково, усунено перешкоди в користуванні квартирою АДРЕСА_1 яка належить на праві власності ОСОБА_4, шляхом виселення з неї ОСОБА_3. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в сумі 530грн. 35коп.
Не погоджуючись з даним рішенням, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати як незаконне у повному обсязі з підстав неправильного встановлення обставин справи, неналежної оцінки доказів, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги, а ОСОБА_4 відмовити у задоволенні позову. Зокрема заявниця зазначає про те, що при постановленні рішення судом не враховано, що спірне житлове приміщення є її єдиним місцем проживання, що ОСОБА_4 незаконно отримав свідоцтво про право власності на дану кімнату і що в нього також відсутній ордер на проживання у ній. Крім того, ОСОБА_3 посилається на те, що не вбачається переваг відповідача на його заселення у дві кімнати, оскільки він ніколи не проживав у спірній кімнаті, а також що судом не враховано факт її постійного та безперервного проживання у гуртожитку, не прийнято до уваги лист, адресований голові Житомирської обласної державної адміністрації Рижуку С.М. від голови Житомирської обласної ради ОСОБА_7, та прийнято до уваги неналежний доказ – договір, укладений 10 листопада 2008 року між ліквідованим ЖЕД «Житомирсільбуд» та відділом приватизації державного житлового фонду про надання послуг з приватизації житла.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, про те, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Як встановив суд, рішенням Житомирського міськвиконкому від 10.11.2006 року №837 та від 28.12.2007 року №503 гуртожитку по АДРЕСА_2 було надано статусу житлового будинку і будинок був прийнятий в комунальну власність міста від ЖЕД об”єднання „Житомирсільбуд”. На день вирішення даного спору у суді в цьому будинку створено об”єднання співвасників багатоквартирного будинку „Надія”-135”.
ОСОБА_4 відповідно до свідоцтва №58968 має право власності на квартиру АДРЕСА_2 у вказаному будинку. (а.с.50,51,78-81).
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 суд першої інстанції правильно виходив з того, що останній відповідно до чинного законодавства набув права власності на квартиру АДРЕСА_1 , а проживаюча в ній ОСОБА_3 чинить йому перешкоди в її користуванні..
Судом встановлено, що ОСОБА_3. в 2004 році вселилась у спірну квартиру, за усним погодженням з начальником ЖЕД об”єднання „Житомирсільбуд”, проживає в ній без реєстрації.
Довідкою об”єднання співвласників багатоквартирного будинку „Надія-135” підтверджується, що ОСОБА_3 була надана в тимчасове користування спірна кімната, проте оплату за послуги, пов”язані з експлуатацією та обслуговуванням даної кімнати вона не здійснювала (а.с.53).
ОСОБА_3. має реєстрацію за адресою: АДРЕСА_3 де зареєстровані її батьки (а.с.17).
Відповідно до вимог ч.2 ст. 128 ЖК України жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету.
Жодного спільного рішення адміністрації, на балансі якого перебував гуртожиток про надання житла ОСОБА_3 не приймалося.
За ст. 129 ЖК єдиною підставою для вселення на надану жилу площу у гуртожитку є спеціальний ордер, який видається на підставі рішення про надання жилої площі у гуртожитку, адміністрацією підприємства, установи, організації. Такого ордеру ОСОБА_3 також видано не було.
Заперечення ОСОБА_3 проти виселення, які полягають у відсутності іншого жилого приміщення та ті обставини, що вона тривалий час проживає у даній квартирі, не можуть бути підставою для відмови у позові про виселення, оскільки зазначені обставини не є підставою для визнання права користування жилим приміщенням.
Посилання ОСОБА_3 на проведення нею ремонту у займаному жилому приміщенні також не є підставою, передбаченою ЖК, яка б надавала особі право на користування жилим приміщенням. Такої підстави, як ремонт жилого приміщення для вселення та на користування жилим приміщенням, ЖК України не містить.
Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, колегія не вбачає підстав для його скасування. Доводи апеляційної скарги його висновків не спростовують.
Керуючись ст. ст. 303-304, 307-308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, –
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Богунського районного суду Житомирської області від 22 червня 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Судді
Справа №22 ц –4987/10 Головуючий у 1 інст.: Коломієць О.С.
Категорія 41 Суддя – доповідач: Широкова Л.В.