Справа №2-138/2010р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2010 року Перемишлянський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Кіпчарського М.О.,
при секретарі Макар Г.В.,
за участю : позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2,
представника відповідача Дейнеки І.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Перемишляни Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Стрілківської сільської ради Перемишлянського району Львівської області про скасування рішення сесії сільської ради,-
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 02.10.2009р. звернувся до суду з вищевказаним позовом та просить скасувати рішення сесії Стрілківської сільської ради №4 від 30.07.2008 р., яким припинено його право користування на земельною ділянкою площею 0,16 га, яка йому була надана у постійне користування для будівництва індивідуального житлового будинку в АДРЕСА_1 рішенням виконавчого комітету Стрілківської сільської ради №8 від 11.02.1993р. На підставі даного рішення було вчинено винос в натурі меж згаданої земельної ділянки , отримано дозвіл на право закладки фундаментів під індивідуальне будівництво, а також ним завезені будівельні матеріали. Цільове призначення отриманої земельної ділянки не змінював та використовував її за призначенням. Про оскаржуване рішення від 30.07.2008р. йому стало відомо тільки в липні 2009 року, яке вважає незаконним та просить його скасувати.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 повністю підтримали позовні вимоги та зазначили, що Кунда використовував спірну земельну ділянку на законних підставах. Вважають, що всупереч вимогам Земельного кодексу України, про час розгляду на сесії сільської ради питання про припинення права користування земельною ділянкою ОСОБА_1 не повідомлявся, він не запрошувався на сесію і дане питання розглянуте у його відсутність.
Також вважають, що Стрілківська сільська рада без встановлення факту використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, позбавила Кунду права користування. Дане рішення суперечить вимогам ст.143 ЗК України, якою передбачено, що примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку.
Представник відповідача, будучи присутнім на перших судових засіданнях, заявлений позов не визнав та пояснив, що на прохання сільської ради надати підтверджуючі документи на спірну земельну ділянку щодо правомірності її використання, Кунда таких не надав. Тому вважає, що дана земельна ділянка використовувалась не за цільовим призначенням, і сесія сільської ради правомірно прийняла рішення про припинення права користування земельною ділянкою. В наступні судові засідання представник відповідача не з»явився, подав заяву про розгляд справи без його участі.
Суд, заслухавши пояснення позивача та представників сторін, дослідивши матеріали справи та надавши їм оцінку, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в силу наступного:
Встановлено, що рішенням виконавчого комітету Стрілківської сільської ради №8 від 11.02.1993 р. ОСОБА_1 надано у постійне користування ділянку в с.Малі Ланки площею 0,16 га для будівництва індивідуального житлового будинку. А 17.06.1993р. представниками районного архітектора та виконкому Стрілківської сільської ради були встановлені в натурі межі виділеної ОСОБА_1 земельної ділянки, складена схема виносу в натурі меж земельної ділянки і розбивки будівель, складений план земельної ділянки та наданий дозвіл на право закладки фундаментів під індивідуальне будівництво.
Згідно довідки виконкому Стрілківської сільської ради від 21.07.2009р., ОСОБА_1 у
2.
2006- 2008 роках проводив оплату за земельну ділянку, яка знаходиться в с.Малі Ланки по вул.Нижній і була вилучена згідно рішення №4 ХХІІІ сесії У скликання.
З наданої суду копії Рішення №4 ХХІІІ сесії У скликання Стрілківської сільської ради Перемишлянського району Львівської області від 30 липня 2008р. «Про припинення права користування земельною ділянкою» та Додатку до нього слідує, що сесія вирішила припинити право користування земельною ділянкою в АДРЕСА_1 шести громадянам, які використовують земельні ділянки не за цільовим призначенням. В числі даних громадян значиться : « ОСОБА_1 - 0,16 га».
В судовому засіданні не знайшов свого підтвердження факт нецільового використання позивачем наданої йому у постійне користування земельної ділянки площею 0,16 га в с.Малі Ланки, а тому суд не приймає до відома нічим не підтверджені доводи представника відповідача про таке нецільове використання.
Відповідно до частини 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтями 25-26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», визначено компетенцію органи місцевого самоврядування в сфері земельних відносин, а пунктом 10 статті 59 даного Закону встановлено, що акти органів місцевого самоврядування з мотивів їх їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Статтею 92 ЗК України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою – це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності , без встановлення строку.
Статтею 141 ЗК України визначені підстави припинення права користування земельною ділянкою, одна з яких – використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.
А статтями 143 та 154 ЗК України визначено, що примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку, і що органи місцевого самоврядування без рішення суду не мають права втручатися у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження належною йому земельною ділянкою.
Приймаючи рішення по справі, суд керується також Постановою Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004р. №7( зі змінами від 19.03.2010р.) «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», і зокрема пунктом 8, в
якій зазначено, що вирішуючи спори про припинення права користування земельною ділянкою, суди повинні враховувати, що орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями 140-149 ЗК України. У випадках, визначених цими нормами, припинення права землекористування проводиться за позовом відповідного органу місцевого самоврядування в судовому порядку, недодержання якого є підставою для визнання рішення цього органу недійсними.
Також суд керується Рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 р. №7-рп/2009 ( справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), відповідно до пункту 5 мотивувальної частини якого органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов»язані з реалізацією певних суб»активних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб»єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.
Таким чином, судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Стрілківської сільської ради від 11.02.1993р. ОСОБА_1 була надана у постійне користування земельна ділянка площею 0,16 га в АДРЕСА_1 для індивідуального житлового будівництва, яка ним використовується до даного часу за цільовим призначенням.
Але 30.07.2008р. сесія Стрілківської сільської ради, всупереч вимогам ст.ст.141,143, 154 ЗК України, прийняла рішення про припинення права користування даною земельною ділянкою позивачем ОСОБА_1 з мотивів нецільового використання. Цим рішенням сесія сільської ради скасувала попереднє рішення виконавчого комітету сільської ради, тобто припинила надане раніше ОСОБА_1 його суб»єктивне право на користування земельною ділянкою.
3.
Виходячи з встановленого, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, а саме в частини визнання недійсним рішення сесії сільської ради щодо правовідносин , що стосуються порушеного права позивача ОСОБА_1
Що стосується рішення сесії сільської ради №4 від 30.07.2008р. в цілому, яким припинено право користування земельними ділянками шести громадян, то таке не може бути скасоване в цілому, так як інші п»ять громадян не зверталися в суд з позовом про можливе порушення їх прав, і в судовому засіданні дані обставини не досліджувались. Дане рішення суд обґрунтовує у відповідності з ч.1 ст.11 ЦПК України, якою визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
З врахуванням зазначеного та керуючись ст.19 Конституції України, Рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 р. №7-рп/2009, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004р. №7( зі змінами від 19.03.2010р .) «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», ст.ст.25-26,59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст.92,141,143,154 Земельного кодексу України, ст.ст.8,10,11, 57, 60,209,212-215,218 ,292,294 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в:
Позов задовольнити частково.
Визнати недійсним рішення ХХІІІ сесії У скликання Стрілківської сільської ради Перемишлянського району Львівської області №4 від 30 липня 2008 року в частині, що стосується припинення права користування земельною ділянкою площею 0,16 га по вул. Нижній в с. Малі Ланки Перемишлянського району ОСОБА_1.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Львівської області через Перемишлянський районний Львівської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя М.О.Кіпчарський
.