Справа №2-95/2010р.

                                                              Р І Ш Е Н Н Я

                                                          ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

25  жовтня 2010 року Перемишлянський районний суд Львівської області у складі:

    головуючого  - судді                                Кіпчарського М.О.,

    при секретарі                                            Макар Г.В.,

    за участю : представника позивача         ОСОБА_1,

                        відповідача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі суду у м.Перемишляни Львівської області цивільну справу  за позовом  Київської міської клінічної психоневрологічної лікарні №1  до  Никофорук Романа Івановича про стягнення коштів ,-

                                                              в с т а н о в и в:

       Київська  міська клінічна психоневрологічна лікарня №1 ( надалі КМКПЛ №1)   звернулася до суду з  позовом  до ОСОБА_2 та просить стягнути з  нього  102187,73 грн.  спричинених матеріальних збитків та  1029,37 грн. понесених судових  витрат.  Позовні вимоги обґрунтовує   тим, що ОСОБА_2, працюючи  головним лікарем  КМКПЛ №1, допустив порушення вимог  земельного законодавства  і  через  недбале  відношення до своїх посадових обов»язків  завдав   шкоди  у вигляді недоотриманих коштів бюджетом міста Києва у значному розмірі,  що підтверджено актом перевірки ДПІ від 21.11.2007р.  Правовою підставою для  відшкодування завданих збитків вважає вимоги статей 614, 1166 ЦК України.

       Будучи  присутнім  на перших судових   засіданнях, представник позивача  ОСОБА_1 заявлений позов підтримав повністю. Зазначив , що ОСОБА_2 працював на посаді головного лікаря з 1997 року по  грудень 2007 року,  який у відповідності з  посадовою інструкцією повинен був забезпечити ефективне  використання  коштів та  матеріальних ресурсів лікарні та ніс персональну відповідальність  за дотримання вимог чинного законодавства.  Тривалий час на території  лікарні   ТОВ «Торс» безпідставно використовувало  земельну ділянку загальною площею 1419 кв.м.  За   користування даною земельною ділянкою  оплата податку на землю лікарнею не виставлялась  та, відповідно,  товариством  «Торс» не  сплачувалась, що призвело до недоотримання бюджетом міста Києва  за  період  з 01 січня 2005р. по 31 грудня 2006р. коштів  в сумі 68 125,15 грн. Даний факт був  виявлений під час  перевірки, проведеної працівниками ДПІ  в листопаді 2007р., і на  несплачену  суму , по результатах проведеної перевірки,  нараховано  34 062,58 грн. штрафних санкцій.  Загальну суму  коштів розміром 102 187,73 грн. лікарня перерахувала  у грудні 2007р.  до бюджету міста Києва.  Вважає, що з вини колишнього головного лікаря  КМКПЛ №1 ОСОБА_2,  лікарні спричинена матеріальна шкода  у розмірі 102 187,73 грн., а тому просить  стягнути  дану суму з  ОСОБА_2 в порядку ст.1166 ЦК України.

       В наступні судові засідання представник позивача не з»явився,  подав заяву про слухання справи  без  його участі.  

       Відповідач  ОСОБА_2 та його представник  ОСОБА_3 в судовому  засіданні заявлений позов не визнали, подали заперечення на позов та просять  відмовити в його задоволенні.  Пояснили, що позивач звернувся з позовом про стягнення з  ОСОБА_2 матеріальних збитків розміром 102187,73 грн., які є  недоотриманими коштами бюджетом міста Києва внаслідок  недбалого відношення ОСОБА_2, як головного лікаря КМКПЛ №1,  до своїх посадових обов»язків.  Вважають, що  даний предмет позову не відповідає вимогам ч.2,4 ст.130 КЗпП України, якою визначено, що  при  покладенні матеріальної відповідальності на працівника йому  гарантуються дотримання прав та інтересів шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду. При тому на працівника не може бути покладена відповідальність за недоодержані підприємством, установою, організацією прибутки.   Саме за  недоотримання коштів лікарнею та бюджетом міста Києва  і було  звільнено ОСОБА_2 з роботи наказом  від 10.12.2007р.

       Зазначили, що відповідно до ст.93 ЗК України, ст.5 Закону України «Про оренду землі», КМКПЛ №1 не мала будь-яких прав  на укладення договору оренди земельної ділянки з ТОВ

                                                                                                                                                 2.

«Торс». Таким правом наділена  тільки Київська міська рада, і саме   до неї ТОВ «Торс» повинно  було звертатися з питанням  надання в оренду  займаної земельної ділянки.  Тому вважають, що ТОВ «Торс»  самовільно  захопило земельну ділянку на території  КМКПЛ №1,  чим допустило порушення земельного законодавства та за що повинно нести відповідальність.

      Щодо правових підстав відповідальності,  то вважають, що  такі  правовідносини регулюються главою ІХ Кодексу законів про працю України, а не  ст.1166  ЦК України.

      Суд,  заслухавши пояснення  сторін, дослідивши  матеріали справи  та надавши їм оцінку, вважає, що позовні вимоги  не підлягають  до  задоволення в силу наступного:  

       Встановлено, що  згідно наказу   №338 від 19.12.1997р. ,  ОСОБА_2 прийнятий на роботу на  посаду  головного лікар КМКПЛ №1.  

       Наказом  №478  від 10.12.2007р.  ОСОБА_2  звільнено з роботи з 10.12.2007р.  з посади головного лікаря КМКПЛ №1  за ст.41 п.1 КЗпП України  за одноразове  грубе порушення  трудових обов»язків .  

       Підставою  для звільнення ОСОБА_2 був наказ ГУОЗ Київської міської ради  №1930 від  10.12.2007р.,  виданий за  результатами  проведених перевірок , в якому зазначається,  що  з вини головного лікаря КМКПЛ №1  ОСОБА_2  товариству  «Торс» була передана в користування земельна ділянка  на території лікарні, і  в результаті  цього, через  недбале відношення  ОСОБА_2 до своїх посадових обов»язків, спричинена шкода у  вигляді  недоотримання  лікарнею та бюджетом міста Києва коштів на загальну суму 102 187,73 грн., що є одноразовим грубим порушенням трудових обов»язків.

       З наданого  суду  Акту  від 21.11.2007р.  «Про результати  позапланової виїздної документальної перевірки правильності обчислення, достовірності, повноти нарахування та своєчасності  сплати до бюджету плати за землю КМКПЛ №1  за період з 01.01.2005р. по 30.09.2007р.»    слідує, що  під час перевірки встановлено, що  при здачі  приміщень в оренду  на протязі 2005-2007 років, КМКПЛ №1  при розрахунку земельного податку  не належним чином обчислювала земельний податок на земельні  ділянки, які частково передані в оренду та не застосовувала коефіцієнт на функціональне  використання земельної ділянки.  При розрахунку земельного податку не була врахована орендована площа,  яка надана ТОВ «Торс» як  прибудинкова,  загальною площею 1561,8 кв.м.  В результаті цього, за період з 01.01.2005р. по 31.12.2006р.,  бюджетом  недоотримано  земельного  податку  по орендарю ТОВ  «Торс»

на загальну суму   68 125,15 грн.

       За  дане порушення, згідно податкового повідомлення від 30.11.2007р.,   Київській міській клінічній психоневрологічній лікарні №1  нараховано  34 062,58 грн. штрафних санкцій.

      Платіжним  дорученням №1550 від 13.12.2007р.,  КМКПЛ №1  перерахувала на р/ рахунок  УДК у Подільському районі  м.Києва кошти в сумі 102 187,73 грн.  як відшкодування податку за землю.

      Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що  частину  території  земельної ділянки ,  яка  передана КМКПЛ №1  під влаштування лікарні,   на договірній основі займало ТОВ «Торс» ,  яке в період з 01.01.2005р. по 31.12.2006р. не сплатило  земельний  податок в сумі 68 125,15 грн.   Даний факт був виявлений під час  проведеної  в листопаді 2007р.  перевірки  КМКПЛ №1  працівниками  ДПІ у Подільському районі м. Києва.   За  результатами даної перевірки  було проведено донарахування  несплаченої  суми земельного податку в розмірі 68 125,15 грн.  та нараховані штрафні санкції  розміром 34 062,58 грн. Дані  кошти  КМКПЛ №1   сплатила  до місцевого бюджету 13.12.2007р.    

      Главою  ІХ   КЗпП  України  «Гарантії при накладенні на працівників матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації»  визначені  підстави та умови  матеріальної відповідальності працівників.    Тому, з врахуванням   заявлених  КМКПЛ №1  позовних  вимог до ОСОБА_2 щодо відшкодування шкоди, спричиненої  ним під час  перебування в трудових відносинах з лікарнею і у зв»язку з виконанням службо-вих обов»язків,  до зазначених  спірних правовідносин   повинні застосовуватись  норми  КЗпП.

      Статтею 130 КЗпП України   визначено, що при  покладенні матеріальної   відповідальності   права і законні   інтереси працівників  гарантуються шляхом встановлення відповідальності  тільки за пряму дійсну шкоду,  лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода   заподіяна підприємству, установі, організації  винними протиправними  діями ( бездіяльністю) працівника.

                                                                                                                                                         3.

       А статтею 138 КЗпП України  встановлено, що для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду власник  або уповноважений ним орган повинен довести  наявність умов, передбачених ст.130  цього Кодексу.

       Статтею 60 ЦПК України передбачено, що  кожна сторона  зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

      Доказуванню підлягають обставини,  які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо  яких у сторін  та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

       Але позивачем не надано належних доказів щодо  заподіяння  головним  лікарем ОСОБА_2  прямої   дійсної  шкоди  КМКПЛ №1, і що така шкода  заподіяна  лікарні винними протиправними діями  її  працівника.  Зокрема,  позовні вимоги  зводяться до того, що   недбале  відношення  головного лікаря  ОСОБА_2 до своїх  посадових обов»язків призвело до шкоди у вигляді  недоотриманих коштів.

     Приймаючи  рішення по справі,  суд також  керується  Постановою Пленуму Верховного Суду України №14  від 29.12.1992 р. «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди,заподіяної підприємствам, установам. організаціям   їх працівниками» ( зі змінами від 28.03.1997р. та від 03.12.1997р.), в пункті 4 якої зазначено, що  згідно ст.130 КЗПП України, не одержані або  списані в доход  держави прибутки з підстав, пов»язаних  із неналежним виконанням працівником трудових обов»язків  ( так само як і інші неодержані прибутки) не можуть включатися до шкоди, яка підлягає відшкодуванню.

       В  судовому засіданні   не знайшли   свого підтвердження  сукупність фактів,  передбачених ст.130 КЗпП України,   при наявність яких   КМКПЛ №1 мала б  право притягнути  ОСОБА_2 до  матеріальної відповідальності  за  одноразове грубе порушення   трудових обов»язків,  допущене  ним під час перебування в трудових відносинах з лікарнею,    а тому  суд вважає заявлений позов  безпідставним.

       З врахуванням  встановленого та керуючись  ст.ст.130,138 КЗпП України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №14  від 29.12.1992 р. «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди,заподіяної підприємствам, установам. організаціям   їх працівниками»

( зі змінами від 28.03.1997р. та від 03.12.1997р.), ст.ст.8,10,11, 57, 60,209,212-215,218 ,292,294  ЦПК  України, суд, -

                                                                    в и р і ш и в:

        В задоволенні позову  Київської міської клінічної психоневрологічної лікарні №1  до  ОСОБА_2  про   стягнення  матеріальних збитків  у розмірі  102187,73 грн.  та  судових витрат в сумі 1029,37 грн. – відмовити за безпідставністю.

       На рішення  суду  може бути  подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Львівської області через Перемишлянський районний  Львівської області.

       Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо  апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано,  набирає законної сили після розгляду  справи апеляційним судом.

      Суддя                                                               М.О.Кіпчарський