ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

21 вересня 2021 року  м. ОдесаСправа № 916/759/16

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Лавриненко Л.В., Мишкіної М.А.

секретар судового засідання Герасименко Ю.С.

За участю представників учасників справи:

Прокурор -  Тунік В.М.,

від ПП "Готельний комплекс "Курорт Еліт" -  адвокат Кравченко І.В. та адвокат Єпіхіна Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фонду державного майна України

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 30.06.2021

у справі №916/759/16

за позовом Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України

до

1) Малого підприємства “Аліса”

2) Приватного підприємства “Готельний комплекс “Курорт Еліт”

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Затоківська селищна рада

про витребування майна з чужого володіння та його звільнення

ВСТАНОВИВ

У квітні 2016 року заступник прокурора Одеської області (далі – прокурор) в інтересах держави в особі Фонду державного майна України (далі – ФДМ України) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Малого підприємства “Аліса” (далі – МП “Аліса”) та Приватного підприємства “Лазурна19” (далі – ПП    “Лазурна19”) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –    Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області (далі – Затоківська селищна рада) про витребування у відповідачів на користь держави в особі ФДМ України майна бази відпочинку “Зорі Тирасполя”, розташованого за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Лазурна, 19 (перелік якого наведено у позовній заяві), та зобов`язання відповідачів звільнити державне майно бази відпочинку “Зорі Тирасполя”.

Позовні вимоги з посиланням на положення статей 316, 321, 328, 387, 388 ЦК України обґрунтовані тим, що спірне майно бази відпочинку є державною власністю, управління яким відповідно до законодавства здійснює ФДМ України, волевиявлення якого щодо передачі відповідачам спірного майна не було, отже, відповідачі безпідставно заволоділи державним майном.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.03.2017 замінено відповідача ПП “Лазурна 19” його правонаступником – Приватним підприємством “Готельний Комплекс “Курорт Еліт” (далі – ПП “Готельний Комплекс “Курорт Еліт”).

У березні 2017 року ПП “Готельний Комплекс “Курорт Еліт” подало до Господарського суду Одеської області зустрічну позовну заяву до прокуратури Одеської області та ФДМ України про визнання права власності на адміністративну будівлю загальною площею 154,4 м2, розташовану за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Лазурна, 19.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 11.04.2018 (з урахуванням ухвали від 07.05.2018 про виправлення описки та додаткового рішення від 07.05.2018), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.08.2018, позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі ФДМ України задоволено, витребувано у МП “Аліса” та ПП “Готельний комплекс “Курорт Еліт” на користь держави в особі ФДМ України майно бази відпочинку “Зорі Тирасполя”, яке розташоване за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Лазурна, 19.

У задоволенні зустрічного позову ПП “Готельний комплекс “Курорт Еліт” відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 10.10.2018 рішення Господарського суду Одеської області від 11.04.2018 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.08.2018 скасовано повністю, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.05.2019 позов прокурора в інтересах держави в особі ФДМ України залишено без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.12.2020 ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.05.2019 скасовано, справу передано до суду першої інстанції для розгляду.

Ухвалою Верховного Суду касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного підприємства "Готельний комплекс "Курорт Еліт" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.12.2020 у справі № 916/759/16, відкрите на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрито.

22.12.2018 Господарським судом Одеської області отримано клопотання ПП “Готельний комплекс “Курорт Еліт” про закриття провадження по справі у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.06.2021 провадження за позовом Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України  до відповідачів: МП “Аліса” та ПП “Готельний комплекс “Курорт Еліт”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Затоківська селищна рада про витребування майна з чужого володіння та його звільнення – закрито.

В мотивах оскаржуваної ухвали суд першої інстанції зазначив, що наявними матеріалами справи, зокрема висновком експерта, листом Фонд державного майна України, тощо, підтверджується факт відсутності на земельній ділянці майна бази відпочинку “Зорі Тирасполя”, тобто спірного майна, у зв`язку з його знищенням.

З огляду на що, суд першої інстанції дійшов висновку про закриття провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку із відсутністю предмету спору.

При цьому судом першої інстанції відмовлено у задоволенні клопотання Заступника керівника обласної прокуратури про проведення огляду земельної ділянки, оскільки для проведення такого огляду необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право якими не володіє суддя. Крім того, за наявності сумнівів у правильності висновку експерта Заступник керівника обласної прокуратури не був позбавлений права звернутись до суду із клопотанням про призначення повторної експертизи, доручивши її проведення іншим експертам, що зроблено не було.

Не погодившись із даною ухвалою до Південно-західного апеляційного господарського суду звернувся Фонд державного майна України з апеляційною скаргою в якій просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 30.06.2021 у справі № 916/759/16 скасувати повністю та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Скаржник вважає, що судом першої інстанції передчасно закрито провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Так, апелянт зазначає, що в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції посилається на лист Фонду державного майна України у якому було визнано той факт, що спірне майно колишньої бази відпочинку «Зорі Тирасполя» знищене, та зазначено, що вказане майно існувало, проте було знищено 02.11.2018, тобто одразу після винесення постанови Верховного суду України від 10.10.2019. Однак, за твердженням скаржника, вищевказаний лист Фонду не може бути врахованим у даній справі, адже він не був наданий у справу як процесуальний документ.

Також апелянт зазначає, що місцевий господарський суд дійшов висновку, що на земельній ділянці відсутнє майно бази відпочинку «Зорі Тирасполя». Втім, на переконання апелянта, таке твердженням суду не є підтвердженим, оскільки згідно з технічним паспортом на базу відпочинку станом на 19.08.2016, вбачається знаходження адміністративної будівлі літ. «А», яка є лише частково пошкодженою.

Крім того, в оскаржуваній ухвалі, як стверджує апелянт, суд першої інстанції посилається на висновок експерта від 24.01.2018, яким, зокрема, встановлено, що конструктивні елементи будівель та споруд, які розташовані в межах досліджуваної земельної ділянки, знаходяться у зруйнованому технічному стані та технічний стан нежитлової будівлі, яка розташована з лівої сторони від входу на обстежувану земельну ділянку, характеризується як незадовільний. Проте, зруйнований та незадовільний стан конструктивних елементів спірного майна, як вважає апелянт, не позбавляє можливості власника привести їх у належний стан, придатний для використання за цільовим призначенням.

На переконання скаржника, при прийнятті оскаржуваної ухвали судом першої інстанції не надано оцінки доказам, а також необґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання Заступника керівника обласної прокуратури про проведення огляду вищезазначеної земельної ділянки з метою з`ясування питання існування в натурі будівель та споруд бази відпочинку «Зорі Тирасполю», стану їх збереження.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.08.2021 відкрито апеляційне провадження у справі №916/759/16 за апеляційною скаргою Фонду державного майна України на ухвалу Господарського суду Одеської області від 30.06.2021 та призначено справу до розгляду на 15.09.2021.

До суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу від ПП “Готельний комплекс “Курорт Еліт” в якому підприємство просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що судом першої інстанції правомірно відхилено клопотання прокурора про проведення огляду земельної ділянки, оскільки факт відсутності на земельній ділянці майна бази відпочинку «Зорі Тирасполя» є доведеним та підтверджується численними доказами, що є в матеріалах справи, зокрема, висновком експерта, листом Фонду державного майна України, тощо.

За твердженням ПП “Готельний комплекс “Курорт Еліт”, у даному випадку більш пізніше проведення експертного дослідження щодо стану нерухомого майна є таким, що найбільш вірогідно відображує реальний стан нерухомого майна (тобто його відсутність) по відношенню до більш раннього експертного дослідження.

Також, знищення спірного майно було підтверджено самим Фондом державного майна України у листі, який наявний у матеріалах справи. При цьому, як вважає відповідач, твердження апелянта про те, що цей лист не може бути врахований у даній справі, адже він не був наданий у справу як процесуальний документ, є неспроможними, оскільки процесуальні документи - це, як правило, заяви по суті справи, подані сторонами в порядку, передбаченому статтею 161 ГПК України. Більш того, заяви по суті справи це письмові документи, в яких сторони викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмету спору, вони не мають статусу доказів взагалі. Натомість, даний лист був наданий саме в якості доказу в порядку, передбаченому главою 5 ГПК України, тому підстави для його неприйняття у суду відсутні.

Отже, на думку ПП “Готельний комплекс “Курорт Еліт”, факт відсутності на земельній ділянці майна бази відпочинку «Зорі Тирасполя» наразі є доведеним та підтверджується численними доказами, що є в матеріалах справи.

До суду апеляційної інстанції також надійшло клопотання Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про залучення її в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

В обґрунтування даного клопотання заявник посилаючись на приписи ст.ст. 52, 59 ГПК України зазначає, що згідно з перспективним планом формування територій громад Одеської області затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України Затоківську селищну раду приєднано до Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області. Згідно п. 2 Рішення Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 27 листопада 2020 року Кароліно-Бугазька сільська рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Затоківської селищної ради.

Затоківська селищна рада надала свої заперечення в яких просить відмовити в задоволенні заяви Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області.

В обґрунтування своїх заперечень третя особа зазначає, що звертаючись із заявою про залучення в якості третьої особи до суду апеляційної інстанції Кароліно-Бугазька сільська рада жодним чином не обґрунтувала, яким чином оскаржувана ухвала впливає на її законні інтереси.

За твердженням третьої особи, зазначені в заяві відомості щодо правонаступництва не відповідають дійсності, повноваження депутатів Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області та її керівника визнані у судовому порядку нікчемними. Так, третя особа зазначає, що дійсно на підставі рішення Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 27.11.2020 Кароліно-Бугазька сільська рада є правонаступником всього майна прав та обов`язків Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міськради та на підставі даного рішення державним реєстратором вчинено реєстраційну дію, якою до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відомості щодо Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міськради, зокрема про перебування юридичної особи в стані припинення та голови комісії з припинення.

Разом з тим, як зазначає третя особа, з моменту державної реєстрації Затоківської селищної ради Білгород- Дністровської міськради, що відбулась у 1997 році, до теперішнього часу вказана юридична особа не припинялася та відповідний запис про припинення юридичної особи не вносився.

Також, як відзначає третя особа, на підставі наказу Міністерства юстиції України державним реєстратором внесено запис про скасування реєстраційної дії вилучено відомості про те, що: 1) Затоківська селищна рада Білгород- Дністровської міськради перебуває у стані припинення; 2) головою комісії з припинення є Апанасенко Андрій Володимирович.

Затоківська селищна рада також зазначає, що внаслідок допущених в ході організації і проведення місцевих виборів депутатів Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області та Кароліно-Бугазького сільського голови порушень, постановою Верховного Суду визнано нікчемним статус та повноваження відповідних депутатів і голови Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, які є похідними від результатів таких місцевих виборів.

Вказане, на переконання Затоківської селищної ради свідчить про нелегітимність діючого депутатського корпусу та голови Кароліно- Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області та незаконність будь-яких вчинених ними дій та прийнятих рішень, в тому числі, рішення щодо реорганізації Затоківської селищної ради шляхом приєднання до Кароліно-Бугазької сільської ради.

З огляду на наведене, третя особа вважає, що станом на теперішній час, органом місцевого самоврядування, який наділений правом представництва інтересів жителів смт Затока і прийняття від їх імені рішень, є Затоківська селищна ради Білгород-Дністровської міської ради. А тому, будь-яка процесуальна участь Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області в інтересах територіальної громади смт Затока м. Білгород-Дністровський Одеської області, в тому числі, в якості правонаступника Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міськради, в ході розгляду даної справи, на переконання Затоківської селищної ради, є протиправною, оскільки Затоківська селищна рада Білгород-Дністровської міськради є діючим органом місцевого самоврядування, а отже наділена процесуальною правосуб`єктністю щодо реалізації прав територіальної громади смт Затока м. Білгород-Дністровський Одеської області.

Розглянувши під час судового засідання від 21.09.2021 клопотання Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про залучення її в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, колегія суддів вирішила відмови у його задоволенні, з огляду на таке.

За приписами ст. 50 ГПК України  треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Отже, ГПК України передбачає можливість участі в судовому процесі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на предмет спору. Підставою для залучення судом до участі у справі осіб, які не є стороною у справі, в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, є обставини можливості впливу судового рішення зі спору на права та обов`язки цих осіб щодо однієї із сторін. При цьому учасники справи, звертаючись до суду із відповідним клопотанням про залучення особи, яка не є учасником справи, до участі у справі в якості третьої особи, мають обґрунтувати та довести можливість впливу судового рішення, ухваленого за результатом розгляду справи по суті спору, на права або обов`язки цієї особи щодо однієї із сторін.

За змістом пункту 1 частини першої статті 267 ГПК України суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду, зокрема з`ясовує питання про склад учасників судового процесу. У разі встановлення, що рішення господарського суду першої інстанції може вплинути на права та обов`язки особи, яка не брала участі у справі, залучає таку особу до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Процесуальний закон не обмежує можливості допущення особи до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на підставі її заяви про вступ у справу в процесі розгляду останньої в апеляційному порядку, а також залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, до участі у справі за заявою учасників справи або з ініціативи апеляційного господарського суду (висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.02.2020 у справі № 922/1240/19, від 18.11.2020 у справі № 904/6059/19).

Колегія суддів зазначає, що звертаючись з заявою про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Кароліно-Бугазька сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області не навела жодних обставин можливості впливу оскаржуваної ухвали на її права та обов`язки.

У даній справі приймає участь у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Затоківська селищна рада. Станом на теперішній час, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не міститься жодних відомостей щодо припинення (ліквідації) даної юридичної особи або про правонаступництво.

З огляду на наведене судова колегія вважає заяву Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Під час судового засідання від 21.09.2021 прокурор підтримав вимоги за апеляційною скаргою та наполягав на її задоволенні.

Представники ПП "Готельний комплекс "Курорт Еліт" надали пояснення у відповідності до яких не погоджуються з доводами апелянта, просять залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Інші представники учасників справи, у тому числі апелянт, у судове засідання не з`явились. Про час, дату та місце розгляду справи, у зв`язку з відсутністю асигнувань на оплату послуг з відправки поштової кореспонденції та зупинення Південно-західним апеляційним господарським судом відправки поштової судової кореспонденції, учасників справи повідомлено засобами електронного зв`язку за електронними адресами, які було повідомлені останніми у заявах по суті справи.

Також, судом апеляційної інстанції було розміщено оголошення на офіційному веб-сайті Південно-західного апеляційного господарського суду на веб-порталі «Судова влада України» про час, дату та місце розгляду справи.

З урахуванням того, що явка представників учасників справи судом не визнавалась обов`язковою, а останні не повідомили суду об`єктивних причин, що перешкоджають розгляду справи за їх відсутності, колегія суддів вирішила розглянути справу за їх відсутності.

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, заступник прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України звернувся із даним позовом про витребування у відповідачів майна та зобов`язання відповідачів його звільнити.

Під час розгляду справи, ПП “Готельний комплекс “Курорт Еліт” звернулось до суду першої інстанції із клопотання про закриття провадження по справі у зв`язку з відсутністю предмету спору.

В обґрунтування даного клопотання відповідач посилається на те, що в матеріалах справи знаходяться висновки експертів, які підтверджують факт відсутності на земельній ділянці спірного майна. Також в матеріалах справи наявні інші докази, зокрема довідки інженерів з інвентаризації нерухомого майна, фотографічні зображення території земельної ділянки, акт обстеження території колишньої бази відпочинку “Зорі Тирасполя”, складеного посадовими особами Затоківської селищної ради. Крім того, Фонд державного майна України у своєму листі від 04.12.2018 за вих. № 10-50- 24898 “Щодо надання інформації” визнав той факт, що спірне майно колишньої бази відпочинку “Зорі Тирасполя” знищене, та зазначив, що вказане майно існувало, проте було знищено 02.11.2018, тобто одразу після винесення постанови Верховного суду України від 10.10.2018.

Отже, як вважає відповідач, наразі предмет спору відсутній, у зв`язку з його знищенням.

Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції погодився із доводами заявника та вирішив за можливе провадження у справі закрити.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду з цього приводу зазначає таке.

Так, вертаючись із позовом до суду першої інстанції прокурор, в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, з урахуванням уточнень, просив витребувати у Малого підприємства “Аліса” на користь держави Україна в особі Фонду державного майна України майно бази відпочинку “Зорі Тирасполя”, яке розташоване за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Лазурна, 19, а саме: їдальню літ. “А” загальною площею 581,1 кв.м.; будівлю охорони літ. “В” загальною площею 18,6 кв.м.; умивальник-душову літ. “С” загальною площею 51,7 кв.м.; будівлю літ. “Ж” загальною площею 91,4 кв.м.; більярдну літ. “З” загальною площею 47,2 кв.м.; склад літ. “Л” загальною площею 42,9 кв.м.; будівлі літ. “О” загальною площею 22,1 кв.м.,туалет літ. “Н” загальною площею 22,9 кв.м., а також будівлі тимчасового характеру: будиночок вагон, будиночок вагон, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок 2-місний, Будиночок 2-місний, Будиночок КСО-1 2 ВЕР,  Будиночок КСО-1 2 ВЕР, Будиночок КСО-1 2 ВЕР, Будиночок КСО-1 2 ВЕР, Будиночок КСО-1 2 ВЕР, Будиночок КСО-1 2 ВЕР, Будиночок КСО-1 2 ВЕР, Будиночок КСО-1 2 ВЕР, Будиночок КСО-1 2 ВЕР, Будиночок КСО-1 2 ВЕР, Будиночок КСО-1 2 ВЕР, Будиночок КСО-1 2 ВЕР, Будиночок КСО-1 2 ВЕР, Будиночок КСО-1 2 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 ВЕР, Будиночок КСО-1 2 ВЕР, Будиночок КСО-1 2 ВЕР, витребувати у Приватного підприємства “Готельний комплекс “Курорт Еліт” на користь держави в особі Фонду державного майна України майно бази відпочинку “Зорі Тирасполя”, яке розташоване за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Лазурна, 19, а саме: адміністративний будівлі загальною площею 154,4 кв.м, зобов`язати Мале підприємство “Аліса” звільнити державне майно бази відпочинку “Зорі Тирасполя”, яке розташоване за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Лазурна, 19.

В наявних матеріалах міститься висновок експерта №280/17 від 24.01.2018 за результатами проведеної комплексної судової будівельно-технічної, земельно-технічної експертизи у справі №916/759/16 (т.4, а.с. 105-111) у відповідності до якого у результаті проведеного обстеження земельної ділянки, розташованої за адресою Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Лазурна, 19, експертом було встановлено, що конструктивні елементи будівель та споруд, які розташовані в межах досліджувальної земельної ділянки, знаходяться у зруйнованому технічному стані. Визначити в повному обсязі конструктивні та об`ємно-планувальні показники (загальну площу, площу забудови, висоту, тощо), функціональне призначення об`єктів дослідження технічно не надається можливим.

Виняток становить нежитлова будівля, яка розташована з лівої сторони від входу на обстежувану земельну ділянку. Технічний стан зазначеної будівлі характеризується як «незадовільний». За технічними характеристиками обстежувана нежитлова будівля є найбільш наближеною до будівлі охорони літ. «В» б/в “Зорі Тирасполя”.

Також, наявними матеріалами справи підтверджується, що 24.04.2019 ПП “ГК “Курорт Еліт” звернулось до судового експерта Рапача К.В. із клопотанням про проведення у вказаній справі судової будівельно - технічної експертизи, до якого додано ряд документів щодо земельної ділянки площею 0,6914 га, кадастровий номер 5110300000:02:019:0157, розташованій за адресою: Одеська область, м. Білгород- Дністровський, смт. Затока, вул. Лазурна, 19, та щодо майна бази відпочинку “Зорі Тирасполя”, в тому числі матеріали технічної інвентаризації. На вирішення вказаної судової експертизи адвокатом Кравченком І.В. поставлені наступні питання:

“Чи знаходиться на земельній ділянці, загальною площею 0, 6914 га, кадастровий номер 5110300000:02:019:0157, розташованій за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Лазурна, 19, майно бази відпочинку “Зорі Тирасполя”, яке вказано в уточненій позовній заяві прокуратури Одеської області від 01.07.16 за вих. № 05/1-1449 вих 16 (вх. ГСОО від 04.07.2016), а саме: їдальня літ. “А” площею 581, 1 кв.м; будівля охорони літ. “В” площею 18,6 кв.м; умивальник- душова літ. “Є” площею 51,7 кв.м; будівля літ. “Ж” площею 91,4 кв.м; більярдна літ. “З” площею 47, 2 кв.м; склад літ. “Л” площею 42, 9 кв.м; будівля літ. “О” площею 22, 1 кв.м; туалет літ. “Н” площею 22, 9 кв.м, споруди тимчасового характеру: будиночок вагон, будиночок вагон, будиночок КСО-1 ВЕР, будиночок 2-містний, будиночок 2-містний, будиночок КСО-1 2ВЕР, будиночок КСО-1 2ВЕР, будиночок КСО-1 2 ВЕР, будиночок КСО-1 2 ВЕР, будиночок КСО-1 2 ВЕР, будиночок КСО-1 2 ВЕР, будиночок КСО-1 2 ВЕР, будиночок КСО-1 2 ВЕР, будиночок КСО-1 2 ВЕР, будиночок КСО-1 2 ВЕР, будиночок КСО-1 2 ВЕР, будиночок КСО-1 2 ВЕР, будиночок КСО-1 2 ВЕР, будиночок КСО- 1 ВЕР, будиночок КСО-1 ВЕР, будиночок КСО-1 ВЕР, будиночок КСО-1 ВЕР, будиночок КСО-1 ВЕР, будиночок КСО-1 ВЕР, будиночок КСО-1 ВЕР, будиночок КСО-1 ВЕР, будиночок КСО-1 ВЕР, будиночок КСО-1 ВЕР, будиночок КСО-1 ВЕР, будиночок КСО-1 ВЕР, будиночок КСО-1 ВЕР, будиночок КСО-1 ВЕР, будиночок КСО-1 ВЕР, будиночок КСО-1 ВЕР, будиночок КСО-1 ВЕР, будиночок КСО-1 ВЕР, будиночок КСО-1 ВЕР, будиночок КСО-1 ВЕР, будиночок КСО-1 ВЕР, будиночок КСО-1 ВЕР, будиночок КСО-1 ВЕР, будиночок КСО- 1 ВЕР, будиночок КСО-1 ВЕР, будиночок КСО-1 ВЕР, будиночок КСО-1 ВЕР, будиночок КСО-1 2 ВЕР, будиночок КСО-1 2 ВЕР, будиночок КСО-1 1 ВЕР, будиночок КСО-1 1 ВЕР, будиночок КСО-1 1 ВЕР, будиночок КСО-1 1 ВЕР, адміністративний будинок площею 154, 4 кв.м? Якщо майно бази відпочинку “Зорі Тирасполя” знаходиться на зазначеній земельній ділянці, зазначити яке саме майно та вказати його технічний стан? Якщо не знаходиться, зазначити у зв`язку з чим відповідне майно відсутнє”.

За результатами проведення зазначеної судової експертизи судовим експертом Рапачем К.В. 16.05.2019 складений висновок експерта № 30/19 (т.10, а.с. 162-171), з якого вбачається, що на земельній ділянці загальною площею 0,6914 га, кадастровий номер 5110300000:02:019:0157, розташованої за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Лазурна, 19, майно бази відпочинку “Зорі Тирасполя”, яке вказано в уточненій позовній заяві прокуратури Одеської області від 01.07.16 за вих. № 05/1-1449 вих 16 (вх. ГСОО від 04.07.2016), не виявлено у зв`язку із знищенням.

Таким чином, висновком експерта № 30/19, складеного судовим експертом Рапачем К.В. 16.05.2019,в результаті проведення судової будівельно-технічної експертизи у справі № 916/759/16, підтверджений той факт, що на земельній ділянці площею 0,6914 га, яка розташована в Одеській області, місто Білгород-Дністровський. смт. Затока, вул. Лазурна, 19, кадастровий номер 5110300000:02:019:0157 взагалі відсутні будь-які будівлі та споруди, в тому числі не виявлено й нежитлову будівлю, яка у відповідності до висновку експерта № 280/17, складеного 24.01.2018 за результатами проведеної комплексної судової будівельно-технічної, земельно-технічної експертизи у справі № 916/759/16, розташовувалась з лівої сторони від входу на вказану земельну ділянку та за технічними характеристиками була визначена як найбільш наближена до будівлі охорони літ. “В” бази відпочинку “Зорі Тирасполя”. На вказаній земельній ділянці виявлена лише одна некапітальна споруда (без фундаментів з полегшеної конструкції), яка до того ж не входить до переліку майна бази відпочинку “Зорі Тирасполя”.

До вказаного висновку долучено фотографічні зображення з яких вбачається, що на обстежуваній земельній ділянці відсутні будь-які будівлі та споруди (т.10, а.с. 172-176).

У наявних матеріалах справи також міститься лист Фонду державного майна України від 04.12.2018 за вих. № 10-50- 24898 “Щодо надання інформації” (т.8, а.с. 188-194) в якому останній, серед іншого, зазначає, що на час розгляду справи №916/759/16 у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій на території колишньої бази відпочинку “Зорі Тирасполя” було наявне державне майно, однак, дане майно було знищено 02.11.2018, тобто одразу після винесення постанови Верховного Суду України від 10.10.2018.

Також в матеріалах справи міститься довідка СПД Самохіної М.І. від 16.11.2018 за вих. №15/624 в якій вказано, що при виконанні замовлення щодо проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомості на земельній ділянці за адресою Одеська область, місто Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Лазурна, 19, загальною площею 0,6914 га, встановлено: у зв`язку із знищенням майна на зазначеній земельній ділянці, будівлі та споруди, що підлягають технічному обстеженню та інвентаризації відсутні (т. 10, а.с. 140).

У відповідності до довідки ФОП Шиманської Г.А. №56 від 16.11.2018 про те, що на земельній ділянці площею 0,6914 га, розташованій за адресою Одеська область, місто Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Лазурна, 19, кадастровий номер 5110300000:02:019:0157, власником якої є ПП “Готельний комплекс “Курорт Еліт”, станом на 16.11.2018 відсутні будівлі та споруди (т.10, а.с. 141).

Згідно з Актом обстеження території бувшої бази відпочинку “Зорі Тирасполя” складеного Затоківською селищною радою Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, земельна ділянка бувшої бази відпочинку “Зорі Тирасполя” захаращена будівельним сміттям та деревиною, будь-які будівлі та споруди на вказаній земельній ділянці – відсутні (т.10, а.с. 142).

Відтак, наявними матеріалами справи підтверджується, що майно, яке є предметом даного позову, а саме база відпочинку “Зорі Тирасполя”, на земельній ділянці відсутнє.

Пунктом 2 частини першої статті 231 ГПК України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Як предмет позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Аналогічну правову позицію висловили Велика Палата Верховного Суду у справі № 13/51-04 (постанова від 26.06.2019) і Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, зокрема у справі № 916/144/18 (постанова від 25.07.2019).

З урахуванням наведених приписів, враховуючи відсутність предмету спору, через припинення його існування, а саме знищення спірного майна, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду щодо закриття провадження по справі.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта з приводу безпідставної відмови судом першої інстанції у задоволенні клопотання прокурора про огляд земельної ділянки, з огляду на таке.

02.06.2021 заступник керівника обласної прокуратури звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про проведення огляду земельної ділянки, площею 0,6914 га, розташованої за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Лазурна, 19, з метою з`ясування питання щодо існування в натурі будівель та споруд бази відпочинку "Зорі Тирасполю", стану їх збереження на цей час.

В обґрунтування даного клопотання прокурор зазначив про необхідність усунення суперечностей, які містять представлені у справі докази з питання наявності/відсутності спірного майна бази відпочинку “Зорі Тирасполя”.

Судова колегія зазначає, що відповідно до частин 1, 3, 4 статті 82 ГПК  України письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням. Про дату, час і місце огляду доказів за їх місцезнаходженням повідомляються учасники справи. Неявка цих осіб не є перешкодою для проведення огляду. У разі необхідності, в тому числі за клопотанням учасника справи, для участі в огляді доказів за їх місцезнаходженням можуть бути залучені свідки, перекладачі, експерти, спеціалісти, а також здійснено фотографування, звуко- і відеозапис. Про огляд доказів за їх місцезнаходженням складається протокол, що підписується всіма особами, які беруть участь в огляді. До протоколу додаються разом з описом усі складені або звірені під час огляду на місці плани, креслення, копії документів, а також зроблені під час огляду фотознімки, електронні копії доказів, відеозаписи тощо.

Заявляючи клопотання про витребування доказів, стороною, якою заявлено таке клопотання має бути обґрунтовано те, що заявленим до витребування доказом може бути підтверджено обставини, що входять до предмета доказування, те, що у матеріалах справи відсутні інші докази на підставі яких можливо було б встановити фактичні обставини справи, те, що стороною вживались заходи щодо їх отримання, причини неможливості самостійного вчинення зазначених дії та обставини неможливості їх подання до суду першої інстанції.

На переконання колегії суддів, у наявних матеріалах справи містяться належні та допустимі докази, які достеменно свідчать про відсутність на земельній ділянці розташованій за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Лазурна, 19, майна, що є предметом спору у даній справі.

До того ж, відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 6 ст. 101 ГПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов`язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Відповідно до ст. 107 ГПК України якщо висновок експерта є неповним або неясним, за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити додаткову експертизу, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам). За наявності сумнівів у правильності висновку експерта (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо) за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити повторну експертизу, доручивши її проведення іншим експертам.

Статтею 69 ГПК України визначено, що експертом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з`ясування відповідних обставин справи. Експерт може призначатися судом або залучатися учасником справи. Експерт зобов`язаний надати обґрунтований та об`єктивний письмовий висновок на поставлені йому питання. Експерт зобов`язаний з`явитися до суду за його викликом та роз`яснити свій висновок і відповісти на питання суду та учасників справи. За відсутності заперечень учасників справи експерт може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Експерт не має права передоручати проведення експертизи іншій особі.

Так, наявні матеріли справи не містять, а учасниками справи не надано доказів на підтвердження того, що прокурор та/або Фонд державного майна України звертались до суду першої інстанції із відповідним клопотанням про призначення судової експертизи, зокрема, задля встановлення факту наявності/відсутності спірного майна на земельній ділянці.

Крім того, якщо за наявності сумнівів у правильності висновку експерта №30/19 від 16.05.2019 учасники справи не були позбавлені можливості звернутись до суду із клопотанням про призначення повторної експертизи, доручивши її проведення іншим експертам, однак, своїм правом не скористались.

Не скористались прокурор та позивач своїм правом й на подання висновку експерта, складеного на їх замовлення.

Судова колегія зазначає, що для проведення огляду земельної ділянки, площею 0,6914 га, розташованої за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Лазурна, 19, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, однак суддя не є ані експертом, ані спеціалістом.

При цьому, слід зауважити, що прокурором та позивачем не було надано, а наявні матеріли справи не містять, жодних належним та допустимих доказів на підтвердження того, що спірне майно до теперішнього час перебуває на земельній ділянці за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, вул. Лазурна, 19.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відхилення клопотання прокурора про огляд земельної ділянки.

Слід також відзначити, що у наявних матеріалах справи міститься клопотання ПП “Готельний комплекс “Курорт Еліт” про огляд речових доказів від 04.12.2018 у задоволенні якого судом першої інстанції також було відмовлено через відсутність у суду спеціальних знань.

Прокурор та Фонд державного майна України заперечували проти задоволення даного клопотання відповідача, обґрунтовуючи це наявністю у матеріалах справи висновку експерта від 24.01.2018.

Не заслуговують на увагу й твердження апелянта з приводу того, що лист Фонду державного майна України у якому було визнано той факт, що спірне майно колишньої бази відпочинку «Зорі Тирасполя» знищене, не може бути врахованим у даній справі, адже він не був наданий у справу як процесуальний документ, оскільки у розумінні приписів ГПК України процесуальними документами є прийнятті судом рішення, ухвали, постанови, тощо. В той же час, залучений до матеріалів справи лист Фонду державного майна України від 04.12.2018 за вих. № 10-50- 24898 “Щодо надання інформації” є доказом по справі, а не є процесуальним документом.

Не приймаються колегією суддів й посилання апелянта на відомості, що містяться у технічному паспорті на базу відпочинку станом на 19.08.2016, зокрема, знаходження адміністративної будівлі літ. «А», яка є лише частково пошкодженою, оскільки такі відомості не відповідають обставинам встановленим у висновку експерта від 16.05.2019 № 30/19, який складено значно пізніше, ані ж технічний паспорт та яким встановлено відсутній майна на земельній ділянці, у зв`язку із знищенням.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

За таких підстав, решта доводів апеляційної скарги, яким апелянт обґрунтовує порушення його цивільних прав за законних інтересів, судом залишаються поза увагою, а обставини, які наведені апелянтом, судовою колегією не враховуються з огляду на встановлену судом відсутність права (законного інтересу), на захист якого звернувся позивач із даним позовом.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали Господарського суду Одеської області від 30.06.2021, що зумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної ухвали без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 30.06.2021 у справі №916/759/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено та підписано 27.09.2021.

Головуючий суддя                                                                      Аленін О.Ю.

Суддя                                                                                Лавриненко Л.В.           

Суддя                                                                                Мишкіна М.А.